Подальше зростання споживчих цін неминуче

Нинішнє зростання цін відбувається через фактори, на які НБУ ніяк не може вплинути, переконаний Голова Ради Нацбанку Богдан Данилишин.
«Потрібно переглянути політику ціноутворення на продукти харчування. Доцільно впровадження зниженої ставки ПДВ на харчові вироби; [можна] ввести по аналогії з європейськими країнами максимальні торговельні націнки: максимальна націнка на продукти не повинна перевищувати 15% від ціни виробника, а на звичайні товари – не більше 30%. На імпортні товари – не більше 30% від ціни, про яку йдеться на митниці», стверджує він.
Данилишин назвав також рішення Уряду про скасування держрегулювання цін на продукти харчування передчасним: «вважаю за доцільне відновлення роботи Державної цінової адміністрації, яка на етапі переходу економіки України від рецесії до зростання здійснювала б контроль за ціноутворенням».
Аналіз від «Публічного аудиту»
Ситуація в Україні вказує на те, що в Уряду  відсутня стратегія розвитку країни як такої. Всі рішення ситуативні та не обдумані: сьогодні щось вводимо – завтра вже скасовуємо, оскільки результат не відповідає очікуванням.
Влітку 2017 року Кабмін остаточно скасував держрегулювання цін на соціальні продукти. Таке рішення він мотивував зниженням адміністративного тиску на бізнес, необхідністю усунення надмірного втручання держави в економічні процеси, розвитку конкуренції. Очікувалося, що такі кроки зумовлять зниження цін, але трапилося навпаки.
Скасування держрегулювання цін на соціальні продукти, без посилення Антимонопольного контролю, – необдумане рішення, від якого насамперед постраждали малозабезпечені громадяни.
При офіційному «реальному зростанню заробітної плати» в 2017 році на 19%, як про це рапортує Гройсман, ціни  на споживчі товари першої необхідності за той же 2017 рік збільшилися  від 17 % до 70,5 %.
У 2017 році, з уведенням нової «мінімалки»(3200 грн на заміну 1600 грн) та скасуванням держрегулювання цін, подорожчало практично все:
  • рис – на 42 % (із 16,25 грн/кг у грудні 2016-го до 23,09 грн/кг у грудні 2017-го);

  • хліб пшеничний – на 69 % (із 10,70 грн до 18,09 грн за окреслений період);

  • хліб житній – на 44 % (із 10,48 грн до 15,08 грн);

  • макарони – на 53 % (із 9,43 грн/кг до 14,43 грн/кг);

  • яловичина – на 35% (із 84,42 грн/кг до 114,30 грн/кг);

  • свинина – на 58 % (із 69,18 грн/кг до 109,47 грн/кг);

  • курка (тушки) – на 31 % (із 41,01 грн/кг до 53,90 грн/кг);

  • ковбаса варена – на 37 % (із 60,30 грн/кг до 82,53 грн/кг);

  • молоко (2,5% жирності) – на 45 % (із 14,99 грн/л до 21,77 грн/л);

  • сметана (15% жирності) – на 35 % (із 37,73 грн/кг до 50,98 грн/кг);

  • сало – на 70% (із 40,55 грн/кг до 68,76 грн/кг, а в січні 2018 року – до 72,20 грн/кг);

  • буряк – на 74 % (із 3,62 грн/кг до 6,29 грн/кг, а в січні 2018 року – до 7,08 грн);

  • морква – на 71 % (із 3,94 грн/кг до 6,72 грн/кг, а в січні 2018 року – до 7,18 грн/кг);

  • картопля – на 17 % (із 5,13 грн/кг до 6 грн/кг, а в січні 2018 року – до 6,43 грн/кг;

  • бензин (А-95) – на 21 % (із 23,22 грн/л до 28,14 грн/л, а в січні 2018 року – до 29,43 грн/л);

  • дизельне паливо – на 26 % (із 20,51 грн/л до 25,80 грн, а в січні 2018 року – до 27,03 грн/л).
Єдине, що подешевшало в 2017 році, – це гречка (на 19 %), із 27,81 грн/кг у грудні 2016 до 22,54 грн/кг у грудні 2017-го. Продукт стрімко дорожчав у попередні три роки – з 6 грн/кг до 28 грн/кг (в 4,7 рази), що призвело до падіння попиту та заміни її на інші крупи, тому ціна, відповідно, тимчасово вичерпала ліміт зростання.

Як неодноразово наголошував «Публічний аудит», викривлення статистики шляхом регуляторного встановлення вищого рівня мінімальної з/п не має нічого спільного з реальним зростанням доходів. Подібні заходи, навпаки, прискорюють інфляцію, збільшують податковий тиск на бізнес, зумовлюють його тінізацію та скорочення реальних доходів населення, що, власне, й спостерігалося в 2017 році.

Уряд продовжує штучно підвищувати «мінімалку» в 2018 році і має намір робити це далі. Отже, з таким підходом,  поки неминуче подальше зростання споживчих цін.