«Приватбанк», Нацбанк і МВФ. Як Україна стає ще більш залежною від основного кредитора

Нова програма розширеного фінансування МВФ передбачає в якості умов для України більш глибокі структурні реформи в ключових секторах. Про це розповіла перший заступник голови Нацбанку України Катерина Рожкова в інтерв'ю «Укрінформу», опублікованому в понеділок, 21 жовтня.

«Є декілька елементів, які не були до кінця виконані в попередніх програмах, і вони логічно переходять у нову. Це стосується, по-перше, питання бюджету – це завжди у фокусі уваги МВФ при будь-яких програмах і прогнозах макрофінансової стабільності», – зазначила вона. За словами Рожкової, обов'язковими елементами є продовження судової та антикорупційної реформ, у тому числі голосування закону про незаконне збагачення.
18 жовтня директор Європейського департаменту МВФ Пол Томсен заявив, що нова програма МВФ для України у форматі розширеного фінансування (EFF) розрахована на три роки та буде спрямована на збереження макроекономічної стабільності, впровадження глибоких структурних реформ. А ще у вересні підписання програми зірвалося через жорстку позицію МВФ із двох питань: Україна повинна гарантувати, що «Приватбанк» не повертатимуть колишнім власникам, а цілковита незалежність НБУ збережеться.
Власне, саме приватизація «Приватбанку» була однією з ключових умов МВФ для продовження співпраці в 2016 році. Тепер кредитори переймаються проблемою з’ясування фактичних обставин, які передували націоналізації банку, що може вплинути на його ділову репутацію. Тому вони намагаються заблокувати будь-яке втручання в роботу регулятора, керівництво якого тісно співпрацює з Фондом. МВФ намагається схилити нову владу на свій бік у спорі навколо «Привату», шантажуючи повним призупиненням програми розширеного фінансування, а структури, наближені до МВФ, зацікавлені у входженні в капітал державних банків.
10 жовтня Президент Зеленський запропонував при проведенні переговорів із колишніми власниками «Приватбанку» залучити до них незалежних експертів, які можуть відстоювати позицію МВФ. 15 жовтня «Приват» переміг в Апеляційному суді Лондона, довівши, що справа банку проти його колишніх власників може розглядатися в Англії (накладено арешт на активи екс-акціонерів). За два дні, 17 жовтня, відбулося засідання Господарського суду Києва, де стало відомо, що розгляд справи про повернення екс-акціонерам акцій «Приватбанку» призупиняється. Зрештою, призупинення справи не означає, що колишні власники банку зазнали поразки. Проте на теперішньому етапі цей вердикт швидше за все вигідний саме Уряду, який намагається в першу чергу задовольнити інтереси представників МВФ.
Невизначеність подальшої долі «Приватбанку» – не єдиний негативний сигнал від Фонду. Так, він уклав звіт, де докладно вказав, що Україна дуже відстає від країн-сусідів, насамперед через слабку економіку, корупцію і великий вплив олігархів на грошові потоки, пов’язані з державою. На думку представників МВФ, зростання української економіки є дуже повільним, стримується слабким бізнес-кліматом – із недоліками в правовій базі, повсюдною корупцією та значним відсотком економіки, де домінують неефективні державні підприємства. Через негативну ділову активність інвестиції в Україну (зокрема, прямі іноземні) були набагато нижчими, ніж в інших країнах регіону. Ці недоліки обмежили зростання продуктивності, створення робочих місць у приватному секторі та підвищення рівня життя, незважаючи на висококваліфіковану робочу силу в Україні. У результаті багато працівників шукає  роботу за кордоном.
Тобто, у Фонді чітко розуміють, що нинішнє статистичне зростання ВВП (за даними Держстату, І півріччя – +4,6 %) не відповідає фактичному стану економіки (падіння промислового виробництва, зменшення індикаторів ділової впевненості, посилення дефіциту торгового балансу, невиконання дохідної частини держбюджету). Збільшення номінального ВВП було зумовлене надвисоким рівнем державних запозичень (фінансування державних видатків).
Між тим, тепер кредитори намагаються нав’язати українському Уряду обов’язкове виконання таких реформ:
  • Бюджет-2020. У підсумковому релізі МВФ наполягає, що бюджетний дефіцит має зберегтися на рівні близько 2 % ВВП (у поданому до ВР законопроекті – 2,09 %, у 2019-му передбачалося 2,28 %).
  • Ринок землі. Запуск заплановано на жовтень 2020 року, деталі поки обговорюються (можливість продажу нерезидентам).
  • Повністю ринкові ціни на газ. Крайній термін – 1 травня 2020 року.
  • Відмова від податку на виведений капітал.
  • Приватизація (перш за все, продаж «Центренерго», «Індар» і «Президент Готель»).
Раніше Прем’єр-міністр Гончарук заявив, що в найближчі п’ять років економіка України повинна збільшитися на 40 %. При цьому тільки в наступному році ми маємо виплатити на обслуговування та погашення державного боргу 438,1 млрд грн (законопроект про бюджет на 2020 рік). Продовження співпраці з Фондом полегшує виконання поставлених цілей Уряду, але зобов’язує приймати рішення, які не відповідають національним інтересам.
Очевидно, нова програма співпраці України з МВФ  базуватиметься на «дорожчих» умовах, ніж попередня. Між тим, відновлення співпраці розблокує Україні отримання фінансової допомоги з інших джерел (два транші макроекономічної допомоги у розмірі 500 млн євро під 1,25 % річних): зокрема, крім кредиту, який спрямовується саме на поповнення валютних резервів, Україна має можливість отримати й кредитні кошти від Євросоюзу та Світового банку. Крім того, результати переговорів прямо пропорційно впливають на вартість позик – нагадаємо, на сьогодні українські євробонди розміщуються під 10 %, що є доволі високим значенням.

«Залучення кредитів МВФ може забезпечити часткове покриття боргу України, а решту суми вдасться отримати на боргових ринках, розміщуючи облігації, а також через офіційні двосторонні кредитні угоди. Значна заборгованість приватного та державного секторів із високим відсотком валютних зобов’язань поряд із необхідністю великих виплат в найближчі два роки тільки посилює залежність України від її ключового кредитора», – резюмує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.