«Публічний аудит» назвав основні ризики для гривні

На думку експертів Міжнародного рейтингового агентства S&P, до кінця цього року обмінний курс в Україні становитиме 29,50 грн/$, 30,50 грн/$ – у 2019 році і 29,80 грн/$ – у 2020 році.

Крім того, фахівці S&P  прогнозують здорожчання імпорту, зростання продовольчої інфляції, а отже, збереження в середньостроковій перспективі інфляційного тиску.
Аналіз від «Публічного аудиту»
Основними ризиками для національної валюти є істотний дефіцит прогнозованого торгового балансу – $ 7,7 млрд (6,7 % ВВП) і високий рівень встановленого граничного сукупного держборгу – 82 % ВВП.
Слід зазначити, що на сьогодні залишки на коррахунках фінустанов перевищують 57,1 млрд грн, що дає спекулянтам гривневий ресурс для спроб розгойдати курс. Однак оскільки облікова ставка зберігається на рівні 17 %, ця ліквідність буде спрямована в інші дохідні інструменти.
Крім того, високі девальваційні ризики викликає політика НБУ з рефінансування фінустанов: вказані кошти можуть бути спрямовані на «розігрітий» валютний ринок, що призведе до ще більшої девальвації в результаті відсутності ефективного курсового регулювання. Раніше Нацбанк надав «Ощадбанку», «Укргазбанку» та «Альфа-банку» рефінансування на загальну суму 4,625 млрд грн. За даними регулятора, держбанки отримали кредити (на термін більше 30 днів під заставу держоблігацій під 15,5 % річних) обсягом 2 млрд грн, «Альфа-банк» – 625 млн грн. Після отримання рефінансування банки скупили ОВДП за процентними купонами вище, ніж необхідно повернути. Найпривабливішим виявилося первинне розміщення доларових піврічних ОВДП під 5%, завдяки якому вдалося залучити до держбюджету $ 378,5 млн.
Також важливим фактором тиску на гривню буде те, що Україна протягом 2018–2022 рр. має виплатити в рахунок погашення та обслуговування зовнішніх зобов’язань $ 28,7 млрд. Уряду необхідно забезпечити приплив валютних коштів, щоб покрити раніше взяті зобов’язання. При цьому МВФ і кредитори ЄС не виявляють зацікавленості в подальшій співпраці, бо Україна не виконує попередні гарантії.
У разі припинення видачі нашій країні нових кредитів, підвищаться її суверенні дефолтні ризики, а отже, наразі керівництво країни шукає будь-які механізми для отримання чергових кредитних траншів. Втім, є інша ключова проблема: умови, за якими їх надають, зумовлять серйозне збільшення боргового навантаження в майбутньому.
На сьогодні рівень чистих золотовалютних резервів країни є доволі низьким – $ 6,3 млрд. Це вказує на те, що в Нацбанку відсутня достатня кількість ліквідних коштів для підтримки нацвалюти, а отже, підтверджуються високі девальваційні ризики в періоди відсутності сезонного припливу валюти.
Тепер НБУ, в умовах тимчасового призупинення валютних траншів, намагається поповнювати ЗВР за рахунок випуску ОВДП. Так, за підсумками січня–березня 2018 року за розміщеними облігаціями було залучено до держбюджету 24,7 млрд грн. При цьому термін їх обігу – переважно менше року, а середньозважена дохідність – 16,56 %, що значно збільшить обсяги боргових зобов’язань.
Спеціалісти «Публічного аудиту» дійшли висновку, що в середньостроковій перспективі курсовим орієнтиром буде 30 грн за долар. Проте в умовах нарощення боргів, відсутності реального, а не декларативного зростання ВВП (скорочення кількісного виробництва основних галузей), істотного дефіциту торгового балансу девальвація гривні може істотно прискоритися в найближчі роки.

За результатами 2017 року вітчизняна економіка показала таку негативну динаміку:

1) інфляція – 16,6 %, девальвація гривні – 4 %;
2) дефіцит зовнішньоторговельного балансу – $ 8,6 млрд;
3) штучний «ріст» номінального ВВП у 2,98 трлн від Держстату, який «збільшився» завдяки інфляції й девальвації;
4) кількісне падіння виробництва (промисловість – 3%, сільське господарство –2,7 %);
5) нові позики – на $ 11 млрд;
6) зростання за рік держборгу – на 11 %;
7) падіння роздрібної торгівлі – на 50 %;
8) зростання цін на соціальні товари – від 17 % до 70,5 %.