«Публічний аудит» назвав причини різкого зменшення суддів

В Україні з 2015 року кількість суддів зменшилася майже на третину. Про це після круглого столу Судова реформа повідомив голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков, пише «РБК-Україна».
За його словами 1500 суддів звільнилися з посади суддів у 2016 році після введення первинного кваліфікаційного оцінювання та електронного декларування.
Аналіз «Публічного аудиту»
Власне, те, про що сказав Козьяков, характеризує стан судової гілки влади при нинішньому Президентові, який фактично встановив одноосібний контроль над системою та по факту паралізував її роботу. Станом на початок серпня в країні не працювало 22 суди через брак суддів. За даними Ради суддів, в Україні з понад 8 тисяч суддів працюють лише 5,2 тисячі, з чим зумовлене затягування із термінами розгляду справ.
Нагадаємо хронологію подій. У 2016 році внесено зміни до Конституції в частині правосуддя. Тоді парламент був відсторонений від судової системи, що є неприпустимим для парламентсько-президентської республіки. Усі повноваження щодо кар’єри судді опинилися в «руках» Вищої ради правосуддя. Цей орган по суті підконтрольний президенту, оскільки останній опосередковано має в ньому 14 членів: 2-х із них він призначає прямо, а 12-х – непрямим шляхом (членів-суддів, обраних на з’їзді суддів України, на посади призначає Президент, а члени-прокурори, що обираються на конференції прокурорів, є представниками прокуратури, яких на посади назначає Генеральний прокурор, який, як відомо, є ставлеником Порошенка).
Проблема нинішньої «реформи», на переконання громадських аудиторів, полягає в тому, що вона суперечить всій концепції обмеження впливу президента на судову систему. Концентрація таких повноважень у руках однієї людини є абсолютно не допустимою.
Реформа Верховного Суду звелася до того, що в ВС були призначені необхідні саме гаранту судді; оскарження рішень у касаційному порядку передано в цей самий підконтрольний йому суд (завдяки новій редакції процесуальних кодексів). При цьому до конкурсу з відбору суддів у новий ВС було багато питань не тільки всередині країни, а й у міжнародних інституцій. Так, у посольстві США, зокрема, вказали, що потрібно було окремо розглянути кожну кандидатуру в ВС, бо добропорядність деяких кандидатів викликає сумніви. У Німеччині (журналісти з газети Sueddeutsche Zeitung) говорили про ухилення гаранта від ініціатив створення незалежного суду.
«Іншими словами, про перезавантаження системи, що логічно при використанні слова «реформа», не йшлося тоді, не йдеться і зараз; просто суддів із різних інстанцій «переведно» в один орган – Верховний Суд», – вказує юрист «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.
Крім того, було ліквідовано місцеві суди, створено окружні. Така реорганізація була покликана встановити глобальний контроль над судами нижчого рівня, який буде дуже потрібним на президентських виборах, адже, відповідно до положення Кодексу адміністративного судочинства України, в місцевих судах оскаржуються рішення дільничних виборчих комісій, прогнозують у «Публічному аудиті».
На всіх рівнях гарант реалізував повну трансформацію суддівського корпусу в новостворені їм суди, поставивши в залежність перебування суддів на своїх посадових від його волі. Це й викликало проблему нестачі кадрів.