«Роттердам+»: шести особам вручено підозру

Національне антикорупційне бюро України повідомило про підозру шістьом особам, причетним до введення так званої формули «Роттердам+», про підозру у вчиненні дій, у результаті яких споживачам електроенергії завдано 18,87 млрд грн збитків. 
Зокрема, йдеться про:
– екс-голову НКРЕКП Д. Вовка;
– чинного директора ДП «Оператор ринку» (на момент запровадження «Роттердам+» – член НКРЕКП);
– начальника відділу НКРЕКП;
– керівника управління НКРЕКП;
– заступника комерційного директора однієї з приватних компаній групи – ключового оператора ринку теплогенерації України;
– директора департамента однієї з компаній зазначеної групи.
Дії всіх шести осіб кваліфіковано за ч. 2 Ст. 364 Кримінального кодексу України («Зловживання службовим становищем»). Представникам приватних компаній інкримінують пособництво.
За версією слідства, представники групи приватних теплогенеруючих компаній у 2015 році почали тиснути на керівництво НКРЕКП, аби воно включило до тарифу (ціни) на електроенергію, що виробляли ТЕС цієї групи, видатки, які насправді не здійснювалися, а саме – витрати на доставку та перевалку енергетичного вугілля в Україну з портів у Європі. У березні 2016 року НКРЕКП на зазначену пропозицію пристала, передбачивши зазначені неіснуючі видатки у формулі, за якою розрахувався тариф (ціна) для всієї теплової генерації. Це, в свою чергу, призвело до збільшення вартості всієї електричної енергії і, як наслідок, зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців, які, понесли фінансовий тягар із оплати необґрунтованого тарифу. У результаті подорожчали товари та послуги для кінцевого споживача, у тому числі й першої необхідності. Слідство зібрало докази того, що в результаті зазначених дій споживачам електроенергії впродовж 2016–2017 рр. завдано 18,87 млрд грн збитків, із яких 14,3 млрд грн отримали приватні компанії-ініціатори внаслідок запровадження «Роттердам+».
Виходячи з природи НКРЕКП, судова перспектива справи саме за Ст. 364 КК України вкрай низька. Так, суспільно небезпечне діяння в складі зловживання владою або службовим становищем (Ст. 364 КК України) передбачає дві обов’язкові умови, за наявності яких можлива кримінальна відповідальність за цією статтею: використання владних повноважень або службового становища та здійснення діяння всупереч інтересам служби.
Можливо, детективи мають докази змови Вовка з представниками приватних структур, але всі рішення НКРЕКП приймав не особисто Голова Нацкомісії. Відповідно до Положення, затвердженого Указом Президента № 715/2014 від 10 вересня 2014 року, Національна комісія є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді. Відповідно до п. 12 Положення основною формою роботи НКРЕКП як колегіального органу є засідання. Засідання  НКРЕКП  правомочні, якщо на ньому присутні більше половини від її загального кількісного складу. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загального кількісного складу Нацкомісії. Голова, члени мають по одному голосу кожний. Згідно з п. 13 Положення, рішення НКРЕКП приймаються на засіданнях, які проводяться у формі відкритих або закритих слухань. Ухвалені рішення оформлюються постановами і розпорядженнями. Рішення Нацкомісії, прийняті у межах її повноважень, обов’язкові до виконання суб’єктами природних монополій. Вони можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.
Рішення про запровадження формули «Роттердам+» оформлено Постановою НКРЕКП від 03.03.2016 № 289 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії» (зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 23 березня 2016 р. за № 428/28558). При цьому в березні 2017 року Київський апеляційний господарський суд відхилив позов чотирьох осіб, що оскаржували дію формули «Роттердам+».
Таким чином, рішення колегіального органу (НКРЕКП) щодо запровадження тарифу на електроенергію з урахуванням формули «Роттердам +» було остаточним, прийнято з дотриманням передбачених законом процедур (у суді його неправомірність не доведена), а голова НКРЕКП Д. Вовк (на час прийняття рішення), по суті, лише втілив його у дію своїм підписом (згідно з положення про Нацкомісію, можливість накладення права вето на рішення Голова не має).

«Тобто, притягнути Вовка до кримінальної відповідальності за Ст. 364 при справедливому суді буде вкрай складно, оскільки відповідно до фундаментального принципу кримінального права та законодавства – особистої та винної відповідальності (лише особа, яка вчинила злочин, може нести кримінальну відповідальність за нього і підлягати покаранню) – покарання має персональний, особистий характер», – коментує юрист «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.

Притягнення до відповідальності за дії інших осіб у вітчизняному кримінальному праві не допускається. Тобто, якщо суспільно небезпечне діяння вчинене множинністю суб’єктів (у даному випадку членами НКРЕКП, які проголосували за рішення про запровадження формули «Роттердам +»), необхідно доводити спільність та узгодженість їх дій як співучасників, а якщо цей факт не доведений, то особа (у цьому випадку Вовк) не може нести відповідальність за рішення, яке приймалося колегіально. При цьому визначення ролі кожного з учасників колегіального органу потребує обґрунтування ускладненого причинного зв’язку, який має встановлюватися спочатку між діями окремих учасників і прийнятим колегіально рішенням, а вже потім між цим рішенням та наслідками, що настали.

«Є ризик, що в черговий раз може скластися ситуація, коли справа завершиться тільки висуненням підозри детективами НАБУ з метою тиску на колишніх чиновників Порошенка», – резюмує Тарчинський.