Розпуск Ради оскаржили в КСУ: які правові наслідки?

Група депутатів Верховної Ради в п'ятницю, 24 травня, оскаржила в Конституційному Суді указ президента Володимира Зеленського про розпуск парламенту. Про це повідомив нардеп від «Народного фронту» Андрій Тетерук в ефірі телеканалу Прямий.

«Станом на сьогодні можна говорити про те, що група народних депутатів у кількості 62 осіб звернулася з відповідним позовом до Конституційного Суду України з метою оскаржити неконституційний указ президента», – сказав він.

«Вважаємо принцип верховенства права найголовнішим принципом нашої держави», – додав Тетерук.
Прохання депутатів розглянути подання в місячний строк не виходить із приписів закону, оскільки строк конституційного провадження згідно зі Ст. 75 ЗУ «Про КСУ» не має перевищувати шість місяців, тому не факт, що судді квапитимуться з розглядом в угоду народним депутатам. Про ці та інші юридичні нюанси, пов’язані з розпуском парламенту та достроковими виборами, в аналітиці «Публічного аудиту».  
Згідно зі Ст. 147 Конституції України КСУ вирішує питання про відповідність законів України та інших актів Конституції України. У Ст. 150 зазначено, що до повноважень КСУ належить вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) актів Президента України. Відповідно до Рішення КСУ у справі № 7-рп/2002 від 27 березня 2002 року щодо офіційного тлумачення положень абзаців другого, третього пункту 1 частини першої Ст. 150 Конституції України (справа щодо актів про обрання/призначення суддів на посади та про звільнення їх із посад) до повноважень КСУ належить, зокрема, вирішення питань щодо відповідності Конституції України (конституційності) правових актів ВРУ та Президента України, до яких віднесені як нормативно-правові, так й індивідуально-правові акти.
Вже існує позиція КСУ, висловлена в справі № 1-40/2008 від 17 вересня 2008 року щодо офіційного тлумачення положень частин шостої, сьомої, дев’ятої Ст. 83 Конституції України (справа про коаліцію депутатських фракцій у ВРУ). Так, у Конституції відсутнє визначення коаліції депутатських фракцій, хоча, за висновками Суду, сформування чи несформування коаліції депутатських фракцій має конкретні конституційно-правові наслідки.
Відповідно до частини шостої Ст. 83 Конституції України у Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Ради. Вимога щодо сукупної чисельності народних депутатів України, які в складі депутатських фракцій формують коаліцію депутатських фракцій, стосується як моменту формування коаліції, так і всього періоду її діяльності. Таким чином, до складу коаліції депутатських фракцій можуть увійти лише ті народні депутати України, які є в складі депутатських фракцій, що сформували коаліцію. Саме належність народних депутатів України до цих фракцій відіграє визначальну роль депутатських фракцій в утворенні коаліції депутатських фракцій.
Тобто, Конституція України визначила суб’єктів формування коаліції – депутатські фракції. Якщо депутатська фракція, це група народних депутатів України, обраних за виборчим списком відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій), то до складу коаліції депутатських фракцій належать депутатські фракції, які за результатами виборів та на основі узгодження політичних позицій сформували коаліцію депутатських фракцій.
Конституція України визначає окремі підстави для припинення діяльності коаліції депутатських фракцій. Зокрема, це трапляється з припиненням повноважень Верховної Ради України відповідного скликання (частина перша Ст. 81, частина друга Ст. 82, частина перша Ст. 90). Зменшення чисельного складу коаліції депутатських фракцій, зокрема шляхом виходу з неї однієї або декількох депутатських фракцій (незаміщення  народних депутатів України, повноваження яких достроково припинені, наступними за черговістю кандидатами в депутати  у виборчому списку відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до кількості народних депутатів, меншої ніж визначено Конституцією України, теж тягне припинення її діяльності з моменту настання такого зменшення (частина шоста Ст. 83 Конституції України). Разом із тим, КСУ у своєму рішенні констатував, що Основний Закон України не визначає порядку припинення діяльності коаліції депутатських фракцій, що свідчить про наявність конституційної прогалини в правовому регулюванні цього питання, але КСУ не наділений повноваженнями заповнювати таку прогалину.

«Можливо, КСУ не влазитиме в деталі щодо кількості депутатів у коаліції, їх підрахунку. Тобто, формально суд скаже, що відповідно до Ст. 90 Конституції України Президент України має право достроково припинити повноваження ВРУ, якщо протягом місяця у Раді не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до Ст. 83 Конституції і він цим правом скористався, оскільки, за його висновками, коаліції не існує з 2016 року», – резюмує юрист «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.