Санкції проти України: чи використала Росія свій арсенал наповну?

Росія ввела санкції у відповідь проти України. Прем'єр-міністр Росії Д. Медведєв підписав постанову про заходи у відповідь на санкції Києва, повідомляє прес-служба Кабміну РФ.
Обмеження торкнуться 322 фізичних та 68 юридичних осіб. Вони передбачають замороження коштів, цінних паперів і майна, а також заборону на виведення капіталів із Росії.
Так, тижнем раніше, 22 жовтня, президент Росії В. Путін підписав указ про спеціальні економічні заходи у відповідь на антиросійські санкції України: Уряду РФ було доручено визначити контрсанкціі та перелік фізичних і юридичних осіб, щодо яких вони застосовуються.
За словами російського прем’єра, ці санкції не поширюються на звичайних українців, а стосуються тільки тих громадян України, які завдають шкоди інтересам РФ.
Постанова Уряду РФ № 1300 від 1 листопада «Про заходи щодо реалізації Указу Президента Російської Федерації від 22 жовтня 2018 р № 592» вступила в силу сьогодні ж. Як ідеться в тексті, спеціальні економічні заходи щодо фізичних і юридичних осіб України передбачають блокування (замороження) безготівкових грошових коштів, бездокументарних цінних паперів і майна на території Росії, а також заборону на перерахування коштів (виведення капіталу) за межі Росії.
Уряд Росії залишає за собою право скасувати санкції в разі скасування їх Україною.
У список потрапили судді Конституційного суду України, депутати ВРУ VIII скликання, великі українські підприємці, чиновники Адміністрації Президента, керівники органів виконавчої влади та великих українських компаній, а також юридичні особи, які контролюються найбільшими бізнесменами України.
Верховна Рада:
  • Глава ВРУ Андрій Парубій,
  • віце-спікери Ірина Геращенко та Оксана Сироїд,
  • глава парламентської фракції «БПП» Артур Герасимов і його заступник Олексій Гончаренко,
  • лідер фракції «НФ» Максим Бурбак,
  • глава фракції «Самопоміч» Олег Березюк,
  • голова комітету Ради з безпеки Сергій Пашинський,
  • глава комітету з закордонних справ Ганна Гопко,
  • постпред Уряду в парламенті Вадим Денисенко та ряд інших депутатів, у тому числі син президента Олексій Порошенко і син Романа Шухевича Юрій-Богдан Шухевич,
  • глава партії «БЮТ» Юлія Тимошенко,
  • лідер Радикальної партії Олег Ляшко,
  • екс-прем’єр Арсеній Яценюк.
Адміністрація президента і Кабінет Міністрів:
  • Глава Адміністрації Ігор Райнін і його заступники,
  • віце-прем’єри Іванна Климпуш-Цинцадзе і В’ячеслав Кириленко,
  • міністр освіти Лілія Гриневич,
  • міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий,
  • міністр екології Остап Семерак,
  • міністр культури Євген Нищук,
  • міністр інфраструктури Володимир Омелян,
  • міністр інформаційної політики Юрій Стець,
  • міністр із питань тимчасово окупованих територій Вадим Черниш і його заступники,
  • в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.
Силовий блок:
  • глава Міноборони України Степан Полторак і заступники,
  • глава Генштабу Збройних сил Віктор Муженко,
  • керівник СБУ Василь Грицак,
  • міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і його радник Антон Геращенко,
  • генпрокурор Юрій Луценко,
  • головний військовий прокурор Анатолій Матіос,
  • секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов.
Націоналісти: Дмитро Ярош, Олег Тягнибок, Євген Карась, Дмитро і Оксана Корчинські, Микола Кохановський (ОУН, заборонена в РФ).
Бізнес: Віктор Пінчук, Костянтин Жеваго, Костянтин Григоришин, Павло Фукс і низка інших підприємців.
Глава «Нафтогазу України» Андрій Коболєв.
Юридичні особи: контрзаходи РФ поширюються на 68 юридичних осіб, більшість із яких – підприємства хімічної, гірничорудної промисловості, а також машинобудування.
За даними Держстату, у 2016 р. експорт товарів у РФ з України становив $ 3,5 млрд, у 2017 р. – $ 3,9 млрд, січень–серпень 2018 р. – $ 2,4 млрд.
«Як бачимо, в санкційному писку немає бізнесу, афілійованого з президентом Порошенком, немає в ньому і його найближчого соратника Ігоря Кононенка, не знайти також у ньому Ігоря Коломойського й Дмитра Фірташа, але при цьому під дії санкцій потрапили компанії, що входять у зону їхнього контролю», – провідний аналітик «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.
Із точністю оцінити збиток українських підприємств складно, оскільки інформації про контракти з бізнесом із РФ у відкритому доступі немає, але «Публічний аудит» оцінив суми, про які може йтися, проаналізувавши минулорічні обсяги експорту за окремими галузями.
Машинобудування (АвтоКрАЗ, Харківський тракторний завод). За даними Держстату, експорт у РФ продукції, яка може вироблятися вказаними підприємствами, становила $ 19 млн.
Хімічні добрива (група компаній Ostchem – ПАТ «Азот» і ПАТ «Рівнеазот», «Сумихімпром», «ДніпроАзот»). Експорт товарної позиції – $ 1,1 млн.
Гірничорудна промисловість («Східний гірничо-збагачувальний комбінат», «Вільногірський гірничо-збагачувальний комбінат», «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат», Ferrexpo plc, Криворізький залізорудний комбінат). Експорт товарної позиції – $ 20,1 млн.
Харчова промисловість («Миронівський хлібопродукт», ТОВ «М’ясна фабрика« Фаворит плюс», «Український бекон», FOZZY group – супермаркети «Сільпо» і «Фора», консерви «Ніжин»). Заборона на ввезення в РФ через санітарні обмеження.
Фармацевтична промисловість («Фармак», «Хімвектор», ТОВ «Глікохім», ПАТ «Укрхіменерго»). Експорт товарної позиції – $ 27,2 млн.
Фінансовий сектор («Банк Кредит Дніпро» і страхова компанія «ІНГО Україна»).

«Навіть якщо зазначені компанії щось і поставляють в РФ, обсяг поставок за вказаними групами товарів можна оцінити приблизно в $ 60 млн, що є мізером від суми всього експорту України в розмірі $ 43,2 млрд за 2017 рік», – звертає увагу Тарчинський.

Крім того, у постанові також залишили лазівку для обходу санкцій: окремі операції компаній, які  потрапили під обмеження, можуть здійснюватися за тимчасовими дозволами Уряду РФ, що видаються Міністерством фінансів РФ.