Штрафи за комунальні борги: до чого готуватися українцям?

Із 1 травня вступив в дію новий Закон України «Про житлово-комунальні послуги», Ст. 26 якого вводиться пеня за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг – тобто, уже з 10 червня українців почнуть штрафувати за заборгованість. Як відбуватиметься її нарахування та що загрожує неплатникам, коментують спеціалісти «Публічного аудиту».
Відповідно до вказаної статті в разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 % від загальної суми боргу.
На суму боргу в 1000 грн щоденно нараховується пеня в розмірі 0,01 %, що становить  0,10 грн у день, або 3 грн на місяць. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Оплата за ЖК-послуги відбувається до 20 числа, тобто з 21 числа кожного місяця постачальники можуть нараховувати пеню.
Пеня нараховується всі на житлово-комунальні послуги, а саме:
  • послугу з управління багатоквартирним будинком;
  • послуги з постачання та розподілу природного газу,
  • послуги з постачання та розподілу електричної енергії,
  • послугу з постачання теплової енергії,
  • послугу з постачання гарячої води,
  • послугу з централізованого водопостачання,
  • послугу з централізованого водовідведення,
  • поводження з побутовими відходами.
Крім того, п. 4 Ст. 26 Закону передбачено, що Виконавець комунальної послуги (крім послуг із постачання та розподілу електричної енергії та природного газу) має право обмежити (припинити) надання відповідної комунальної послуги її споживачу незалежно від обраної моделі організації договірних відносин у разі непогашення в повному обсязі заборгованості за спожиті комунальні послуги протягом 30 днів із дня отримання споживачем попередження від виконавця. Таке попередження надсилається споживачу не раніше наступного робочого дня після того, як завершився граничний строк оплати комунальної послуги, визначений законодавством та/або договором про надання відповідної комунальної послуги.
Відключення газу та електричної енергії теж передбачено, але регулюється іншими законами.
Введення пені не вирішить жахливої ситуації з боргами населення, які сягають майже 70 млрд грн. За останні 5 років люди настільки збідніли, що фізично не здатні сплатити борги за ЖК-послуги – хоч із пенею, хоч без.
Є лише дві умови, за яких не відбуватиметься нарахування пені:
– наявність заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії;
– заборгованість споживачеві з оплати праці, підтверджена належним чином.

«Вирішення проблеми тарифів і боргів можливе лише за наявності політичної волі та злагодженої роботи в цьому напрямі Президента, парламенту, Кабміну, НКРЕКП і місцевої влади. Лише така синергія всіх перерахованих вище органів влади дозволить переглянути чинні тарифи», – переконаний спеціаліст «Публічного аудиту» Тарас Галайда.

Після цього, на переконання фахівця, є сенс списувати борги, але воно не може і не має відбуватися за принципом «за все і всім без розбору».

«Це завдасть більше шкоди, ніж користі, тому що платити припинять усі. Підхід має бути справедливим до всіх споживачів», – переконаний Галайда.

Один із варіантів – проведення перерахунку всім за 2014–2019 роки, за результатами якого тим, хто платив, повертаються кошти, а тим, хто ні, списуються борги. Проте такий варіант вимагає близько 200–300 млрд грн, у зв’язку з чим є малоймовірним.
Другий, найбільш оптимальний і реальний, сценарій –  створення при Мінсоцполітики та органах місцевої влади (силами штатних працівників із залученням громадських організацій та громадян) тимчасових комісій «із оптимізації» боргів населення, які в найкоротші терміни у відкритому режимі розглянуть заяви громадян про списання їм заборгованості за ЖК-послуги, з’ясують причини її виникнення, перевірять матеріальне становище заявника, рівень його доходів та інші фактори (хвороба, нещасний випадок, покупки і т. д.) і в результаті колегіально ухвалять рішення про можливе списання або про відмову в цьому. Далі – формуються реєстри та списуються борги шляхом взаємозаліків по газу, а також за рахунок коштів місцевих та державного бюджетів.

«Такий підхід – справедливий, він не викличе обурення в суспільстві і не підірве платіжну дисципліну», – резюмують у «Публічному аудиті».