«Слуги народу» запропонували законопроект про роботу медіа

Народні депутати з фракції «Слуга народу» зареєстрували в парламенті законопроект № 2693 «Про діяльність медіа». 
«Публічний аудит» ознайомився з текстом документа, який уже опубліковано на сайті Верховної Ради, та коментує, які завдання покликаний виконати вказаний законопроект.
Фактично, проект закону «Про медіа» є зведенням декількох законів, оскільки у випадку його ухвалення втратить чинність низка інших законів: «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про телебачення і радіомовлення», «Про інформаційні агентства», «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації».
Проект закону «Про медіа» (далі – документ) спрямований на регулювання відносин, пов’язаних із поширенням масової інформації, визначає правові засади діяльності в Україні суб’єктів у сфері медіа, а також засади державного управління, регулювання та нагляду (контролю) у цій сфері.
До сфери дії документа не належить поширення масової інформації:
1) фізичними особами, які не діють як медіа (не є суб’єктами у сфері медіа – мабуть, маються на увазі блогери);
2) фізичними особами-підприємцями або юридичними особами на власних веб-сайтах, якщо поширення масової інформації не є основним видом діяльності суб’єкта та поширювана ним масова інформація пов’язана з господарською діяльністю суб’єкта у сферах, відмінних від сфери дії Закону;
3) у вигляді кореспонденції, яка надсилається визначеному колу користувачів, зокрема, з використанням електронних комунікацій, за винятком поширення масової інформації;
4) у вигляді онлайн-ігор у мережі Інтернет, крім випадків надання доступу до програм через онлайн-ігри, у тому числі шляхом інтеграції аудіовізуальних медіа-сервісів в інтерфейс (середовище) онлайн-ігор;
5) на веб-сайтах державних органів, органів місцевого самоврядування, за умови, що поширення такої інформації не є діяльністю, визначеною у Законі;
6) в інших випадках, визначених Законом.
Особливості діяльності суб’єктів у сфері медіа щодо передвиборної агітації та інформування у період проведення виборів та референдумів регулюються законодавством про вибори та референдуми.
Для цілей документа суб’єктами у сфері медіа є:
1) суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа (лінійних та нелінійних);
2) суб’єкти у сфері друкованих медіа;
3) суб’єкти у сфері онлайн-медіа;
4) провайдери аудіовізуальних сервісів;
5) провайдери платформ спільного доступу до інформації;
6) постачальники електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного ресурсу.
Документом визначаються загальні вимоги до суб’єктів у сфері медіа, у тому числі вимоги щодо прозорості структури власності та контролю, а також вимоги до кожного окремого виду суб’єктів у сфері медіа.
Вимоги до змісту інформації та організації надання медіа-сервісів визначаються розділом IV документа, в якому, зокрема, закріплюються обов’язки суб’єктів у сфері медіа щодо організації надання медіа-сервісів, обмеження щодо змісту інформації, обов’язки суб’єктів у сфері медіа щодо вихідних даних, обсягів поширення національного та європейського продукту, мови поширення інформації, захисту неповнолітніх, права на відповідь і спростування, мовлення в дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам’яті, поширення офіційних повідомлень про надзвичайні ситуації, доступу до інформації про події значного суспільного інтересу, поширення програм із платними інтерактивними конкурсами (іграми, вікторинами), обліку і зберігання програм та примірників друкованих медіа, захисту прав користувачів.
Ліцензуванню відповідно до документа підлягає виключно мовлення з використанням радіочастотного ресурсу України та постачання електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного ресурсу. Документом визначаються умови та порядок організації конкурсу на отримання ліцензії, подачі документів на участь у конкурсі та визначення його учасників, призначення та проведення конкурсу, встановлення його результатів, порядок сплати ліцензійного збору та видачі ліцензії.
Обов’язковій реєстрації згідно з документом підлягають суб’єкти, що здійснюють мовлення без використання радіочастотного ресурсу, суб’єкти у сфері друкованих медіа, провайдери аудіовізуальних сервісів, а також суб’єкти у сфері медіа, в тому числі й нерезиденти України, які надають користувачам на території України доступ до своїх медіа-сервісів на умовах, що передбачають оплату користувачами доступу чи користування такими медіа-сервісами.
Документом визначається статус Національної ради (Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення). Склад Нацради врегулювано Конституцією (8 членів, по 4 обираються Президентом та ВРУ). Документ встановлює вимоги до членів Нацради, порядок їх відбору і призначення вказаними вище органами, повноваження членів Національної ради, повноваження Національної ради, принципи та порядок здійснення нею нагляду та контролю за дотриманням законодавства у сфері медіа.
Документом встановлюються заходи реагування на порушення законодавства у сфері медіа та санкції за порушення законодавства у сфері медіа. При цьому заходами реагування Національної ради на порушення є:
1) припис;
2) звернення до суду щодо анулювання ліцензії, скасування реєстрації або заборони поширення медіа в Україні;
3) скасування реєстрації іноземного лінійного медіа.
Санкціями за порушення вимог законодавства та/або умов ліцензії є:
1) стягнення штрафу;
2) анулювання ліцензії та/або скасування реєстрації;
3) заборона поширення медіа на території України.
Розділ документа щодо визначення обмежень, пов’язаних зі збройною агресією, викликає найбільші занепокоєння. Відповідно до нього в медіа забороняється поширювати:
1) матеріали, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора (держави-окупанта), її посадових осіб, осіб та організацій, що контролюються державою-агресором (державою-окупантом), та їх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною збройну агресію, анексію території України, порушення територіальної цілісності, суверенітету України, зокрема і публічне заперечення зазначених дій;
2) недостовірні матеріали щодо збройної агресії та діянь держави-агресора (держави-окупанта), її посадових осіб, осіб та організацій, що контролюються державою-агресором (державою-окупантом), у разі, якщо наслідком цього є розпалювання ворожнечі та ненависті або заклики до насильницької зміни територіальної цілісності чи конституційного ладу;
3) програми та матеріали (крім інформаційних та інформаційно-аналітичних), серед учасників яких є особи, внесені до Переліку осіб, які створюють загрозу національному медіа-простору України, який затверджує Національна рада в порядку, визначеному Законом.
Тобто, Нацрада зможе фактично в ручному режимі позбавити ліцензії та заборонити діяльність засобу масової інформації, якщо на її думку інформацію щодо подій на сході України, або всередині Держави, інтернет-виданням (каналом) було подано якось викривлено.
У документі зазначено, що цензура в Україні заборонена, але вищевказане фактично і буде цензурою постфактум, коли за надуманими обставинами Нацрада зможе домагатись припинити діяльність невигідних владі каналів та ресурсів. Єдине, чого не торкається документ, це блоги  фізичних осіб, і напевно тільки через них все ж таки навіть за умови прийняття вказаного документа можна буде доносити правду. Хоча є доволі висока вірогідність того, що в такому вигляді документ не ухвалять, і між першими та другими читаннями вказані критичні норми видалять.