Суд дозволив «Ощадбанку» стягнути понад $ 1 млрд із Росії

Київський апеляційний суд дозволив стягнути з Росії $ 1,3 млрд на користь «Ощадбанку» за захоплення активів банку в анексованому Криму, повідомляється у матеріалах справи.

Таким чином, суд визнав та дозволив виконати рішення Міжнародного комерційного арбітражу, який у листопаді 2018 року визнав Росію винною у захопленні активів «Ощадбанку» в Криму. Російський уряд визнали винним у порушенні угоди з Україною від 1998 року про заохочення та взаємний захист інвестицій.

«Публічний аудит» відстежив, як розгортався процес, як на це рішення відреагувала Росія та якого розвитку подій треба очікувати далі.

Відтепер виконавча служба має шукати в Україні активи, які належать саме РФ, але, за загальними правилами, майно, що належить державі, захищене спеціальним імунітетом, а отже, на нього не може звертатися стягнення, крім випадків, коли державна власність використовується з комерційною метою. Відповідно, виконання рішення суду можливе лише за рахунок майна, яке є державною власністю Росії, але при цьому використовується з комерційною метою. Крім того, є ще один варіант: примусове стягнення через «заміну кредитора» у тих відносинах із іноземними контрагентами, де РФ виступає кредитором. Тобто, «Ощадбанк» може просити суд третіх країн на себе замінити Росію та вимагати від контрагентів (боржників) останньої сплати борг саме українському банку.

На які саме активи може претендувати «Ощадбанк», поки невідомо, оскільки їх пошук тільки розпочне виконавча служба через бази Міністерства юстиції. Відповідно до розміщеної в ЗМІ інформації, майже увесь приватний бізнес, який реально пов’язати з Росією, наразі зареєстрований на європейські компанії («Київстар» входить до складу VEON, однієї з найбільших у світі інтегрованих телекомунікаційних компаній із головним офісом у Нідерландах; «коріння» Vodafone Україна, раніше МТС, веде до британського Vodafone; компанія VS Energy, яка мала долі в низці обленерго, вже їх продала; мережі заправок «ТНК» та «Лукойл» стали AMIC і Glusco з європейськими бенефіціарами). Залишається також два пов’язаних із Росією банки, але вартість саме їх активів (за мінусом коштів українських вкладників та компаній), судячи з усього, незначна.

Власне, судовий процес розпочався ще в серпні 2016 року. За інформацією «Ощадбанку», позов був підкріплений доказовою базою, а сума вимог (понад $ 1 млрд) включала як вартість втрати активів, так і відсотки, які мали бути нараховані до прийняття судом остаточного рішення і фактичного отримання компенсації за комерційним курсом, визначеним Трибуналом.

«Ощадбанк» діяв за регламентом ЮНСІТРАЛ – це процесуальні правила проведення арбітражу (включаючи порядок призначення арбітрів і розгляду спору) Комісії ООН із прав міжнародної торгівлі, ухвалені в 1976 році. Він часто застосовується при вирішенні конкретного спору. Крім того, багато національних арбітражів беруть за основу ці правила, укладаючи власні регламенти.

Наш банк відштовхувався від того, що дії РФ у Криму порушують двосторонню угоду між урядами Росії та України про заохочення і взаємний захист інвестицій від 27 листопада 1998 року. Відповідно до Ст. 9 зазначеної угоди, якщо сторони не змогли вирішити суперечку протягом шести місяців від дати отримання відповідного повідомлення, він передається на розгляд або до суду, або в арбітраж на території здійснення інвестицій, або в Стокгольмський арбітраж, або в арбітражний суд відповідно до регламенту ЮНСІТРАЛ.

Із ініціативи «Ощадбанку» позов розглядав міжнародний арбітражний суд у Парижі. З урахуванням того, що представники РФ на процес не прибули, арбітр обрав спрощений і прискорений варіант розгляду справи, тому рішення винесено трохи більше, ніж за 2 роки.

Про перемогу в процесі повідомив український банк, але жодних документів для загального доступу не надали, тому наразі точно не зрозуміло, що саме постановив арбітраж.

У Міністерстві юстиції РФ зі свого боку вказали, що Росія не визнає цього рішення, бо арбітраж має недостатньо юрисдикції для розгляду позову «Ощадбанку».

Подібна ситуація вже була. У травні 2018 року Арбітражний суд у Гаазі задовольнив позов ТОВ «Еверест Істейт» та 17 інших українських структур, а також однієї фізособи – екс-голови правління «Приватбанку» Олександра Дубілета щодо експропріації активів банку на території Криму і присудили $ 159 млн компенсації українським підприємцям. Це рішення в РФ також відмовилися визнавати.

«У процесах як із активами Ощадбанку в Криму, так і з Приватбанком, представники РФ вважають, що українські позови не можуть розглядатися на підставі двосторонньої російсько-української угоди про захист інвестицій. Росія не визнає юрисдикції як гаазького, так і паризького арбітражів. Швидше за все, представники РФ спробують опротестувати рішення арбітражу в судах загальної юрисдикції Парижа. “Ощадбанк” спробує розпочати процес виконання рішення арбітражу, направляючи прохання про арешт активів РФ у різні європейські країни. Однак цей процес буде тривалим, оскільки такі прохання мають перевірятися в національних судах загальної юрисдикції, і лише після цього (у разі визнання їх законними) вони передаватимуться для виконання компетентним органам», – резюмує юрист «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.