Система контролю для Міноборони

У цьому році на потреби армії в Законі «Про Державний бюджет України на 2015 рік» закладено суму близько 45 млрд грн.

Дуже важливим у зв’язку з цим постає питання ефективного використання цих коштів – його можна досягти можна досягти завдяки якісному контролю на всіх стадіях освоєння коштів.

Такий контроль, на переконання «Публічного аудиту», повинен бути внутрішнім та зовнішнім (парламентський, громадський тощо). У цій статті йтиметься про побудову саме якісної внутрішньої системи контролю.

На початку січня 2015 року Міністр оборони України Степан Полторак повідомив, що розпочинає повномасштабне реформування окремих напрямів діяльності відомства. Слід зазначити, аналогічні заяви виголошували всі три попередники чинного міністра – тим не менше, реформи відбувалися без оволодіння хоча б поверхневими знаннями про структуру, цілі, функції та роль існуючих структурних підрозділів, без опрацювання та запозичення досвіду як власного, так й іноземного.

З огляду на це, ГО «Публічний аудит» вирішила запропонувати чинному Міністрові оборони України розглянути пропозиції щодо реформування контрольного блоку відомства.

Заради справедливості слід зазначити: ці ж структурні перетворення пропонувалися всім попередникам Степана Тимофійовича, але на той момент їх не переймали питання організації контролю за використанням фінансів у армії.

Сподіваємося, нижченаведені пропозиції будуть корисні та своєчасні.



1

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Запропоновані зміни в організації структури органів контролю Міністерства оборони України, розроблені за результатами ґрунтовного аналізу досвіду провідних держав у сфері державного будівництва.

Так, найбільш вдалим, провідним, на наш погляд, та таким, який слід взяти за основу, – є інститут кабінету Генерального інспектора Міністерства оборони США (Office of Inspector General United States Department of Defens), який функціонує в США з 1982 року.

Фактично вся повнота контрольних та перевірочних повноважень та функцій щодо військовозобов’язаних, апарату міністерства, підприємств, які мають відношення до сфери оборони, покладається саме на Генерального інспектора.

Зазначена практика, на наш погляд, є позитивною та такою, яку можна наслідувати, оскільки забезпечує максимальну взаємодію та координацію підрозділів, скорочує бюрократичну тяганину, оптимізує механізм притягнення до відповідальності винних службових осіб, дає можливість оперативно реагувати на виявлені порушення, забезпечує економічно вдале управління.

Така структура дозволить максимально ефективно виконувати покладені завдання, а саме: вчасно попереджати та виявляти порушення й зловживання у сфері оборони; оперативно вживати заходи щодо їх відвернення; притягати до кримінальної та адміністративної відповідальності осіб, які їх вчинили; компенсувати заподіяні інтересам Держави збитки.

Фактичне реформування системи контролю та нагляду не потребуватиме значних змін у законодавстві:
Інститут Генерального інспектора – указ Президента України про внесення змін до положення про Міністерство оборони України.

Військова поліція – Закон України про внесення змін до Закону України «Про Військову службу правопорядку в Збройних силах України», цим же Законом внести зміни до:
Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України, Законів України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про засади запобігання та протидії корупції».

Інші структурні підрозділи можна створити на базі наявних, шляхом їх перепідпорядкування, відповідно до запропонованої схеми та шляхом внесення змін до положень, що регулюють їх діяльність.

3

Очолює начальник, якого призначає (звільняє) на (з) посаду(и) Міністр оборони України.

Правовою основою для створення Військової поліції доцільно розглядати Закон України «Про військову службу правопорядку в ЗС України».
Разом з цим необхідно включити до нього положення про здійснення військовою поліцією досудового розслідування в кримінальних провадженнях про злочини, вчинені не лише військовослужбовцями та військовозобов’язаними, а й виключну компетенцію цього органу з розслідування злочинів, вчинених у сфері оборони на підприємствах, які виконують оборонні замовлення, а також щодо працівників МО України.

Необхідність такої виключної компетенції обумовлена специфікою завдань, які виконує відомство, соціально-правими особливостями суб’єктів відповідальності тощо.

Крім цього, у ході прийняття змін до Закону України «Про Військову службу правопорядку в ЗС України» необхідно внести зміни до Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», в якому визначити, що Військова поліція є спеціально уповноваженим суб’єктом, який безпосередньо здійснює заходи щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень.

На це, а також на виявлення злочинних схем, пов’язаних із розкраданням коштів бюджету, службових зловживань посадовців Міністерства оборони України, підприємств оборонного комплексу, буде спрямована діяльність Спецпідрозділу з боротьби зі злочинністю та корупцією в оборонній сфері.

4