Торгова війна США–Китай: які міри можуть стати вбивчими для Піднебесної

Китай скоротив інвестиції в американський державний борг на $ 7,7 млрд. Про це свідчать оновлені дані Мінфіну США за липень.

Таке скорочення сталося на тлі першого етапу торгової війни між Китаєм і США; водночас Пекін залишається лідером серед власників американських боргових зобов'язань. Другим кредитором США залишається Японія, яка, навпаки, збільшила вкладення в американський держборг на $ 5,1 млрд, довівши вартість казначейських паперів у своєму розпорядженні до $ 1,035,5 трлн. Третє місце –  за  Ірландією, що збільшила свій пакет американських зобов'язань на $ 600 млн – до $ 300,2 млрд.
«Публічний аудит» пояснює, чому поки що Америка перебуває у більш виграшному становищі, ніж Китай, та чому останній не можу позбутися всіх американських державних облігацій, навіть якщо дуже захоче.
За даними ФРС, загальний борг США перед кредиторами становить $ 21,19 трлн (105 % ВВП). Борг, який утримується всередині країни державними структурами, сягає $ 5,86 трлн. Власниками є американські федеральні та місцеві органи влади, а також різні державні соціальні, пенсійні, фонди, якими керує Казначейство США. Заборгованість, що публічно торгується на біржі, – $ 15,34 трлн.
Іноземні власники володіють американськими державними облігаціями на загальну суму $ 6,3 трлн, або 30 % від загального федерального боргу.
За підсумками липня 2018 року КНР належали цінні папери американського казначейства на загальну суму в $ 1,178 трлн (18,6 % від загального обсягу паперів, що належать нерезидентам). Китай є найбільшим власником цінних паперів, що перебувають в іноземних держав. Проте в структурі загального боргу Штатів його частка дорівнює всього 5,5 %.
Від початку цього року КНР наростила трежеріс на $ 3 млрд. Скорочення китайських інвестицій на $ 7,7 млрд становить всього 0,6 % від обсягу загальних китайських інвестицій в трежеріс, а це свідчить про планове погашення американським Мінфіном своїх зобов’язань. Слід зазначити, що прибутковість казначейських облігацій США – 2–3,7 % річних залежно від терміну погашення. Крім того, ФРС і продовжує слідувати політиці збільшення облікової ставки, внаслідок чого прибутковість за  казначейськими паперами також зростає. Із великою ймовірністю якась частина коштів КНР у майбутньому буде розміщена в американських держоблігаціях за вищою ставкою.

«Якщо припустити, що Китай як найбільша держава-власниця американських державних облігацій вирішить «скинути» всі папери, ФРС зможе їх спокійно викупити за рахунок емісії долара, збільшивши балансовий запис на відповідну суму. Країна, яка тримає борг у своїй валюті, може в будь-який момент викупити у закордонних власників цінні папери в будь-якій кількості, фактично перекладаючи надруковані гроші з однієї кишені в іншу», – зазначає провідний аналітик «Публічного аудиту» Дмитро Ляшок.

На інфляційні процеси в Америці ця операція не вплине, тому що гроші будуть виведені з країни. При цьому Китай зазнає серйозних збитків. Якщо на китайському ринку з’явиться, припустімо, трильйон доларів (від продажу держоблігацій США, без урахування істотного дисконтування), це зумовить їх надлишок, а отже, – дефіцит юанів. У результаті обмінний курс зросте – китайські товари в США подорожчають, а американські в КНР подешевшають, що викличе істотний перекіс у торговому балансі, чим одразу ж скористаються країни-конкуренти китайців. Тому, якщо останні спробують вивести всі гроші з американської економіки, це буде свідчити про їх економічний крах.
Знайти заміну американським паперам складно – вони залишаються найбільш ліквідними в світі, їх простіше всього швидко продати, не викликавши обвал цін і не знецінивши тим самим власні вкладення. Активи країн, що розвиваються, – не найкраща альтернатива, адже резерви потрібні на «чорний день», коли ринки і попит на ризикові активи «вбиті».