Торгова війна з Росією: Україна програла вже другий спір, вітчизняні компанії далі втрачатимуть понад $ 1 млрд у рік

Всесвітня організація торгівлі в понеділок, 30 липня, має оприлюднити звіт за результатами другого торгового спору України й РФ щодо обмежень Росією українського експорту залізничного обладнання. Результат спору виявився не на користь Києва, пише «Европейська правда» з посиланням на кілька джерел в Уряді.

«Публічний аудит» пояснює, чим це загрожує Україні.

Тиждень тому Арбітраж СОТ визнав незаконними мита Києва по відношенню до добрив вітчизняного виробництва (зокрема, аміачна селітра). На думку Арбітражу СОТ, українська влада порушила статтю 2.2.1.1 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, відмовляючи Росії у визнанні цін на газ для російських виробників нітрату амонію, не надавши при цьому адекватного пояснення такому рішенню.
У СОТ вказали, що Україна внесла власні корективи при підрахунку внутрішніх цін на газ у Росії. Арбітраж також підтримав російську претензію в тому, що українська влада діяла «непослідовно», включивши в основний розгляд приватну компанію EuroChem Group AG, різниця між внутрішніми та експортними цінами якої була мінімальною.
Якщо в справі щодо мит скарга надійшла від Росії, і Україна має знову виконати антидемпінгову перевірку, після чого може встановлювати нові заборони, то аналізовану справу (номер DS499 під назвою «Російська Федерація – заходи щодо імпорту залізничного рухомого складу, стрілочних переводів та іншого залізничного устаткування») ініціювала саме українська сторона, і програш у ній завдасть удару по українських виробниках.
Так, від 2014 року російські сертифікаційні органи почали призупиняти дії виданих раніше сертифікатів відповідності українських виробників, а також обмежили видачу нових. За даними МЕРТ, у результаті цих обмежень український експорт залізничної продукції в РФ із 2012 по 2016 рр. скоротився більш ніж у 20 разів – із $ 2,6 млрд до $ 95 млн. Відтак міністерство підготувало скаргу про порушення Росією угоди СОТ у розрізі створення технічних бар’єрів у торгівлі.
У рішенні Організації (воно наразі не оприлюднене) правомірною визнано відмову від сертифікації української продукції з боку російських представників. Аргумент – рівень безпеки в Україні в 2014–2016 рр. відрізнявся від загального в регіоні, і в Росії були підстави не дозволяти виїзд своїх фахівців із сертифікації на українські підприємства, побоюючись за їхню безпеку. При цьому експертна комісія відхилила аргументи української сторони про альтернативні можливості для перевірки, які не потребують відвідування підприємств.
Тепер в України є право на апеляцію – ймовірно, українські компетентні органи ним скористаються.

Проте в цій ситуації насторожує те, що в СОТ на розгляді перебувають ще два спори, один із яких – на обмеження Росією транзиту вантажів; і, якщо справи щодо аміаку і залізничного обладнання стосуються вузьких галузей, то транзитний спір має відношення до всього українського експорту в Центральну Азію.

За скромними підрахунками українського бізнесу, тільки виробники продуктів харчування втрачають від вказаної заборони близько $ 700 млн у рік. За оцінками МЕРТ, вітчизняні підприємства в результаті російського ембарго на ввезення українських товарів, що набув сили з 1 січня 2016 року, а також обмеження транзиту з боку Росії втрачають від $ 800 до $ 1,1 млрд у рік. За даними Держстату України, експорт до Казахстану за 2016 рік сягав $ 400 млн, зменшення в порівнянні з 2015 роком – 44 % ($ 712 млн), у 2017-му падіння продовжилося ще на 7 % (за 2017 рік експорт становив $ 372 млн). Експорт у Киргизстан показав такий же спад – із $ 75 млн у 2015 році до $ 34 млн за 2017 рік.
Другий спір стосується оскарження Росією заборони на ввезення продуктів в Україну відповідно до Постанови Кабміну від 30.12.2015 № 1147 (заборонений список доволі широкий – він включає як продукти, так і, наприклад, сигарети, локомотиви дизельні та електричні і т. д.). За прогнозом «Публічного аудиту», він може стати глобальним: аргументи РФ зводяться до того, що заборона на ввезення товарів («санкції») обумовлена політичними причинами. Тобто, будь-яке рішення у цій справі може стати прецедентом і для інших політичних санкцій. Рішення за двома спорами очікується в 2019 році.