«Церемоніальна фігура»: ВР готується обмежити повноваження президента

Депутати з фракції «Самопоміч» підготували законопроект щодо обмеження повноважень президента. Як сказала заступник голови парламенту Оксана Сироїд, новий закон не дасть президенту «стати заручником олігархів».
«Мета закону “Про президента”, який підготувала “Самопоміч” – не обмежити владу президента, а тільки привести її у відповідність до Конституції, і навіть більше – захистити президента. Будь-хто, хто приходить на такий обсяг влади стає дуже вразливим. А коли є закон, який встановлює правила гри, то він кожному, хто спробує впливати на президента, казатиме: “Я не можу, в мене є обмеження, встановлені законом”», – пояснює вона.
«Публічний аудит» проаналізував новели законопроекту, який поки що поширений у мережі Інтернет, та пояснює, чому за його положеннями президент стає більш церемоніальною фігурую.
Отже, що пропонують парламентарі?
  1. Особливий порядок кримінального переслідування, відповідно до норм КПК, тепер застосовуватиметься щодо прем’єр-міністра, а не президента. Із статті 216 КПК (підслідність) вилучається норма про те, що органи ДБР та НАБУ розслідують злочини Президента, повноваження якого припинені. Можливо, у такий спосіб намагаються врятувати саме Порошенка від кримінального переслідування у подальшому: начебто, законодавчо не визначено орган розслідування, який може здійснювати слідство стосовно такого суб’єкта. Проте відповідно до ч. 1 Ст. 216 КПК слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування. Тобто, при запропонованій редакції КПК слідство стосовно Президента, повноваження якого припинені, проводитимуть слідчі Нацполіції.
  2. На посаду прем’єра Президент вносить тільки ту кандидатуру, яка внесена коаліцією депутатських фракцій (на сьогодні такої прямої норми немає – просто вказується, що Президент вносить подання на посаду прем’єра за пропозицією коаліції).
  3. Міністр оборони та міністр закордонних справ вносяться Президентом на призначення парламенту тільки за пропозицією коаліції депутатських фракцій. Президент не має права внести іншу кандидатуру, ніж та, яка рекомендована коаліцією депутатських фракцій.

«Кандидатуру очільника Міноборони і за Конституцією, і за законопроектом, вносить Президент. Проте в редакції проекту кандидатуру треба спочатку узгодити з коаліцією у парламенті, що Конституцією не передбачено, – відповідно, і не заборонено. Тому такі положення законопроекту є дискусійними – у випадку їх прийняття вони мають бути спрямовані на розгляд до КСУ», – коментує юрист «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.

  1. Звільнення міністра оборони та міністра закордонних справ здійснюється за поданням прем’єра (на сьогодні – Президента).
  2. СБУ підконтрольна прем’єру і підзвітна ВРУ (на сьогодні – підконтрольна Президенту).
  3. Голова СБУ призначається ВРУ за поданням Президента. Прем’єр-міністр може ініціювати перед Президентом питання призначення або звільнення голови СБУ шляхом направлення пропозиції. У проекті не визначено, чи повинен Президент враховувати такі пропозиції. При звільненні глави СБУ його обов’язки виконує особа, призначена прем’єр- міністром. Заступники голови СБУ призначаються главою СБУ (на сьогодні – Президентом).
  4. Глава НБУ призначається парламентом за поданням Президента (на сьогодні також). Прем’єр може дати свої пропозиції (але не вказано, що Президент повинен обов’язково їх враховувати).
  5. Надзвичайний стан: Президент вносить подання до парламенту про введення надзвичайного стану після проведення обов’язкових консультацій із прем’єр-міністром і міністром, відповідальним за виконання указу про введення надзвичайного стану. Подання скріплюється підписом прем’єра.
  6. Глав місцевих адміністрацій, як і раніше, призначає Президент за поданням прем’єра.
  7. Посли призначаються Президентом тільки після обов’язкових консультацій із Прем’єром. Кандидатура також повинна бути обов’язково затверджена профільним комітетом парламенту. Прем’єр може ініціювати звільнення посла – Президент зобов’язаний розглянути відповідне подання.
  8. Чисельність ЗСУ затверджується парламентом за поданням Прем’єра (на сьогодні – Президента). Президент залишається головнокомандувачем ЗСУ.
  9. Указ про воєнний стан має бути узгоджений із Прем’єром (підтверджується введення ВС, як і тепер, парламентом). Ініціювати введення ВС перед Президентом може і прем’єр (на сьогодні такої норми немає).
  10. Командувач ЗСУ призначається Президентом за поданням прем’єра (на сьогодні – за поданням міністра оборони). Кандидатура повинна бути попередньо погоджена профільним комітетом парламенту. Звільняється командувач Указом Президента. Командувач підпорядковується Президенту і прем’єру (на сьогодні норма про підпорядкування відсутня).
  11. Управління державної охорони, Служба зовнішньої розвідки підпорядковується прем’єру (на сьогодні – Президенту).
  12. Контроль за АТО переходить від Президента до Кабінету Міністрів.
  13. Пропозиції про застосування санкцій у РНБО вносять парламент і КМУ (на сьогодні може і президент).
  14. Межі окупованих територій визначаються Кабінетом Міністрів України (на сьогодні – Президентом).
  15. Директор ГБР призначається КМУ (на сьогодні – Президентом за поданням прем’єра).
  16. Глава НАБУ призначається і звільняється Кабміном (на сьогодні – Президентом). У конкурсній комісії з відбору глави 9 осіб від Кабміну (на сьогодні – по 3 від Президента, Кабміну, ВРУ). НАБУ звітує Кабміну і парламенту (на сьогодні – ще й Президенту).
  17. Члени комісій із регулювання монополій призначаються Кабміном.
  18. Контроль за основами зовнішньої політики здійснює Кабмін і ВРУ (на сьогодні – і Президент).
  19. Глава ФДМУ призначається парламентом за поданням КМУ (на сьогодні – Президентом за згодою ВРУ).
  20. Командувач Нацгвардією призначається прем’єром за поданням Міністра внутрішніх справ (на сьогодні призначається Президентом).
  21. Право законодавчої ініціативи для Президента обмежується лише сферами, за які він відповідає (на сьогодні жодних обмежень за ініціативою немає).
  22. Вводиться мовчазлива згода на підпис закону Президентом: якщо з моменту отримання закону канцелярією Президента минуло 15 днів і закон не повернули з зауваженнями Президента, закон вважається підписаним.
  23. ВРУ може ініціювати питання перевірки стану здоров’я Президента.

«Відповідь на питання, чому паралельно представники «Самопомічі» не намагаються внести зміни і до Основного Закону, проста: у них не вистачить часу та конституційної більшості голосів, тому депутати й намагаються викрутитися шляхом подання лише змін до багатьох законів України стосовно повноважень Президента, а не до Конституції», – зауважує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.

Так, для того, щоб внести зміни до Ст. 106 Основного Закону (повноваження Президента), потрібно:
– Президенту чи не менше 150 народним  депутатам зареєструвати в парламенті законопроект про внесення змін до Конституції;
– схвалити його не менше, ніж 226 голосами, та спрямувати для висновку до КСУ;
– дочекатися позитивного висновку КСУ;
– засилити на наступній черговій сесії парламенту такі зміни 300 голосами.

«А в цілому постає доволі логічне запитання до “демократичної і турботливої” фракції “Самопоміч”: а де ж ви були в 2014 та 2015 році, коли Порошенко почав вибудовувати усю систему державного управління під себе, і в 2016, 2017, 2018, 2019-му, коли укріпив таку систему і знімав свої бариші? Чому тоді не подали цей законопроект і тільки дочекавшись волевиявлення населення,» вирішили позбавити вже нового президента його обсягу повноважень», –  резюмує Гольдарб.