У чому суть Закону про кримінальні проступки?

Петро Порошенко схвалив розподілення кримінальних правопорушень на кримінальні проступки та злочини, підписавши ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів відносно спрощення досудового розслідування окремих категорій карних правопорушень» (проект № 7279-д). Останні, у свою чергу, поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.
«Публічний аудит» проаналізував ключові зміни та вказує на основні недоопрацювання Закону.
Насамперед слід зазначити, що Законом до Кримінального кодексу України включено нову Ст. 286-1: «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, такі дії тягнуть покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років; в разі якщо вони вчинені повторно – штраф до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років».
Також КУпАП доповнюється Ст. 16419 «Фіктивне підприємництво» створення або придбання суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) із метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, покарання у вигляді штрафу від трьох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У свою чергу в кримінальному кодексі відповідальність за Ст. 205 «Фіктивне підприємництво» також залишається, але скасування адміністративної відповідальності полягає в наслідках вищеописаних дій – заподіяння великої матеріальної шкоди державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам; покарання – штраф від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Основні зміни в загальній частині кримінального кодексу України полягають у запровадженні поняття «кримінальні правопорушення», що охоплює всі кримінально-карані діяння, які в свою чергу поділяються на злочини та кримінальні проступки. Змінюється класифікація злочинів на кримінальні проступки, нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі злочини.
Кримінальні проступки – порушення, за яких основне покарання становить штраф до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – НМДГ, на сьогодні – 51 тис. грн) або інше, не пов’язане з позбавленням волі.
Злочини:
  • нетяжкі – з основним покаранням у вигляді штрафу до 1 тис. НМДГ (17 тис. грн) або позбавлення волі до 5 років;
  • тяжкі – штраф до 25 тис. НМДГ (425 тис.грн) або ув’язнення до 10 років,
  • особливо тяжкі – штраф понад 25 тис. НМДГ (425 тис. грн) або позбавлення волі на строк понад 10 років, у тому числі довічне ув’язнення.
Причому, підготовка до кримінального проступку не тягне кримінальної відповідальності (раніше – до злочину невеликої тяжкості). Після засудження за кримінальний проступок, відбуття покарання особа вважається такою, яка не має судимості.
Таким чином, критерієм розмежування нетяжких злочинів і кримінальних проступків, по суті, виступає лише різниця в розмірі штрафних санкцій за ці діяння. Жодних інших, які на сьогодні визнаються злочином, немає. Таким чином, проступками можуть вважатися такі злочинні діяння (які за фактом носять насильницький характер і зазіхають на здоров’я людини), як легкі тілесні ушкодження або погроза вбивством. Зазначене є беззаперечним недоопрацюванням Закону.
Також слід зазначити, що Закон відтепер не відповідає в повній мірі Конституції України, в якій закладена концепція єдиного кримінального правопорушення – злочину. Тому необхідно вносити зміни у відповідні положення Конституції України щодо запровадження інституту кримінального проступку.
У Ст. 70 «Призначення покарання за сукупністю злочинів», 71 «Призначення покарання за сукупністю вироків» Кримінального кодексу України (в редакції ухваленого Закону) не передбачено алгоритм призначення покарання як за сукупністю злочинів, так і за сукупністю вироків особи, що вчинила злочин і проступок.
У тексті загальної частини Кримінального кодексу в більшій мірі трапляється формальне перейменування поняття «злочин» на «кримінальне правопорушення».
Крім того, Законом вносяться зміни до Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України): особливості досудового розслідування у формі дізнання кримінальних проступків, вводяться в законодавчий обіг поняття «дізнавач» (по суті повернення інституту дізнання, який існував декілька років тому), «керівник органу дізнання», визначаються підрозділи дізнання в структурі правоохоронних органів, повноваження дізнавача і керівника органу дізнання, визначаються терміни досудового розслідування кримінальних проступків, порядок затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок, вилучення у неї речей і документів, особливості повідомлення про підозру, слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) та інші дії під час досудового розслідування кримінальних проступків.
Окремі його положення не враховують конституційних приписів, а також вимог Ст. 5, 6 та 13 Конвенції про захист прав людини й основних свобод. Нові положення Закону не узгоджуються з іншим чинним законодавством, до якого зміни не внесені.

«У цілому Закон, який сьогодні підписав Порошенко, при наявності окреслених недоліків на практиці призведе до плутанини – можливо, навіть до порушення прав і свобод громадян. Безсумнівно, що через деякий час після застосування на практиці ухвалених норм правоохоронні органи звернуться до парламенту для доопрацювання наявних недоліків», – резюмує юрист «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.