У Кабміні очікують транш від МВФ протягом декількох місяців

Новий транш від Міжнародного валютного фонду надійде в Україну протягом декількох місяців. Про це прем'єр-міністр Олексій Гончарук заявив в інтерв'ю каналу «Україна 24». 

За його словами, нічого не заважає надходженню грошей від МВФ. «Це абсолютно технічна робота, яка зараз триває. Це питання кількох місяців, я не сумніваюся, що ми цю технічну роботу доведемо до кінця і проблем не буде», – сказав прем'єр. 

За останні півроку новому Уряду, як і його попередникам, так і не вдалося дійти згоди щодо нової програми співпраці з МВФ. За даними ЗМІ, попереднього разу підписання програми зірвалося через жорстку позицію МВФ із двох питань: Україна має гарантувати, що Приватбанк не повертатимуть колишнім власникам і збережеться незалежність НБУ. МВФ не збирається йти на будь-які поступки. Кредитори очікують на зміни в закон «Про систему гарантування вкладів» (позиції якого непрямо стосуються можливої ренаціоналізації «Приватбанку», а також стягнення боргів із власників інших банків-банкрутів). Законопроекти повинні були потрапити в Раду ще наприкінці листопада.

На початку грудня Україна домовилася з МВФ про нову трирічну програму співпраці EFF, у рамках якої Київ може отримати $ 5,5 млрд. Підтримка МВФ – це, насамперед, доказ політичних домовленостей. Про свою згоду кредитувати Україну глава МВФ повідомила за день до переговорів президентів у Нормандському форматі. При цьому підписання меморандуму та отримання траншу все ж таки доведеться почекати. Україна ще не врегулювала важливі для кредитора питання, від яких МВФ не збирається відмовлятися.

Приватизація «Приватбанку» була однією з ключових умов МВФ для продовження співпраці в 2016 році. Тепер у Фонді переймаються щодо з’ясування фактичних обставин, які передували націоналізації банку, що може вплинути на його ділову репутацію. Тому міжнародні кредитори намагаються заблокувати будь-яке втручання в роботу НБУ, керівництво якого тісно співпрацює з Фондом. Останній хоче схилити нову владу на свій бік у спорі навколо «Приватбанку», шантажуючи повною відмовою від співпраці. Структури, наближені до МВФ, зацікавлені у входженні в капітал державних банків.

У стратегії розвитку банківського сектора України, який оприлюднив НБУ, йдеться, що «Приватбанк» продадуть тільки міжнародному інвестору (покупця ще не визначили) в 2022 році. Так, критерій для продажу – 8,4 млрд грн чистого прибутку в банку. Сумарний дохід для акціонера в період із 2018 по 2022 рр. має становити 81 млрд грн (плюс можливі компенсації, отримані в судах від минулих власників). Також держава знайде нового приватного власника для «Укргазбанку», закриє частину відділень «Ощадбанку», продавши 45% його акцій.

Крім того, у КМУ заявили, що не розглядають можливість повернення «Привату» колишнім власникам. Більше того, з них вимагатимуть повернення витрачених при націоналізації засобів (155 млрд грн).

Під час останнього візиту місія також поскаржилася і на земельну реформу, яку не ухвалюють в обіцяному форматі, а іноземців до ринку можуть не допустити. Саме державна с/г земля може стати основним активом для погашення зобов’язань перед Фондом.

Те, що МВФ не збирався продовжувати програму кредитування України, було відомо ще в жовтні з офіційного його прогнозу, у якому суттєво збільшено ефективну ставку обслуговування державного боргу України (гривневого і валютного): 2019 – 6,5 %, 2020 року – 7,3 %, 2024 – 8,7 %. У майбутніх періодах боргове навантаження на економіку суттєво збільшиться, внаслідок чого посиляться дефолтні ризики. Це означає, що дешевих кредитів МВФ та інших МФО Україна у помітних обсягах не отримає. Єдиними інструментами залишаться внутрішні ОВДП під 10–15 % або зовнішні комерційні позики. За даними МВФ, дорожче, ніж в Україні, обслуговуватиметься державний борг лише у двох країнах світу – Конго (10,6 %) та Зімбабве (18,8 %).

У свою чергу, Міністр фінансів Оксана Маркарова заявила, що бачить своїм амбітним планом завершити програму з МВФ у 2023 році та вийти на повністю самостійне забезпечення. Тобто, у Мінфіні вже розуміють, що нової програми з Фондом  не буде. Нарощення внутрішніх запозичень хочуть замінити зовнішнім фінансуванням.

Слід звернути увагу на ряд фундаментальних факторів, які можуть негативно вплинути на економіку в цілому:

– критично низький рівень міжнародних резервів (70 % від нормативу МВФ);

– $ 4,8 млрд спекулятивних грошей нерезидентів, вкладених в ОВДП під 15-20 % річних і не факт, що вони залишаться в країні, якщо прибутковість або ризики істотно зміняться;

 – рекордна ставка обслуговування державного боргу, яка побила навіть рекорд 1997 року;

– початок 20-річного циклу валютних виплат за реструктуризацією Яценюка-Яресько (яка вимиватиме майже 1/2 приросту ВВП понад 4 % на рік), що не дозволить країні вилізти з боргової ями;

– падіння кумулятивного індексу промислового виробництва (-7 %) свідчить про відсутність точок росту в реальній економіці ;

– дефіцит державного бюджету – 39 млрд грн;

– негативний торговий баланс (прогноз $13 млрд).

Високий рівень відсоткових ставок за ОВДП відображає наслідки жорсткої монетарної політики НБУ та цілеспрямованої політики Мінфіну з утримання високої дохідності облігацій навіть в умовах масштабного припливу іноземного спекулятивного капіталу, що зумовили також слабка конкуренція серед внутрішніх інвесторів та обмеження прямого доступу роздрібних інвесторів на ринок ОВДП.

У 2020 році Мінфіну доведеться виплатити кредиторам 438 млрд грн (проект бюджету на 2020 рік), із них обслуговування держборгу – 145,2 млрд грн; погашення державного боргу – 292,9 млрд грн. У 2021 році загальна сума боргу скоротиться до 290 млрд грн, але збережеться частина зовнішніх виплат – 163,8 млрд грн, або $ 5,5 млрд. У 2022 році за зовнішніми позиками витрати знизяться до $ 4,4 млрд за умови, що курс буде на рівні 29,4 грн/$.

Тільки за останні три тижні НБУ викупив на міжбанку іноземну валюту на $ 1,5 млрд.  Нацбанк не продавав валюту на міжбанку вже дев’ять тижнів поспіль. При цьому з початку року регулятор купив валюти на $ 8,5 млрд і продав лише на $  529 млн. Таким чином, чиста купівля сягала $ 7,9 млрд, що свідчить про можливість України відмовитися від співпраці з МВФ, який намагається встановити зовнішній контроль в обмін на кредити в $ 5,5 млрд, номіновані в СПЗ.