У Києві підвищують тарифи на воду

НКРЕКП із 1 лютого 2019 року підвищила тариф на водопостачання і водовідведення для ПрАТ «Київводоканал» на 11,4 % – до 20,376 грн за кубометр.

За останні п’ять років тарифи на питну воду в Києві підвищуються вже всьоме. «Публічний аудит» нагадує, коли і наскільки це відбувалося, а також вказує на ключову проблему в реформуванні житлово-комунальної сфери.  

  • До 01.07.2014 куб холодної води Києві коштував 3,18 грн (із водовідведенням та ПДВ);
  • із 07.2014 по 01.05.2015 – 7,46 грн;
  • із 01.05.2015 по 01.08.2016 – 10,24 грн;
  • із 01.08.2016 по 12.05.2017 – 13,77 грн;
  • із 12.05.2017 по 29.11.2017 – 14,21 грн;
  • із 29.11.2017 по 14.10.2018 – 15,49 грн;
  • із 14.10.2018 по 31.01.2019 – 19,59 грн;
  • із 01.02.2019 – 21,75 грн.
Таким чином, за останні 5 років тариф на воду в столиці був збільшений у 6,8 разів (+ 584 %) – із 3,18 грн до 21,75 грн за куб. Аналогічні підвищення з такою ж періодичністю мали місце і в інших містах, селах та селищах України. Причому, київський тариф – далеко не найвищий.
Наприклад, в Умані 1 куб води коштує 34,10 грн, у Луганській області водоканал «Старобільсквода» продає населенню воду по 46,70 грн за куб, у Бердянську 1 куб води обходиться в 33,54 грн, а в Павлограді Дніпропетровської області – у 32,04 грн за куб.

«Регулярне підвищення тарифів абсолютно не позначилося на якості самої води – вона залишається вкрай низькою. Численні дослідження води, зокрема в столиці, говорять про те, що вживати її без додаткового очищення і кип’ятіння небезпечно для здоров’я. Тому споживач має нести додаткові витрати на систему фільтрації, електроенергію», –  коментує провідний аналітик «Публічного аудиту» Тарас Галайда.

Він додає, що також не вплинуло підвищення тарифів і на рівень втрат води в мережах, які в більшості компаній залишаються захмарними:
КП «Чернівціводоканал» – 52,8 %;
ДКП «Львівводоканал» – 48,2 %;
КП «Бахмут Вода» – 46,4 %;
КП «Харківводоканал» – 46,2 %;
КСП «Лисичанськводоканал» – 45,5 %;
КП «Житомирводоканал» – 44,7 %;
КП «Маріупольське ВУВКГ» – 42,8 %;
КПП «Кам’янської МР Міськводоканал» – 41,6 %;
КП «Бердянськводоканал» – 41,4 %;
КПП «Краматорський водоканал» – 38,4 %;
КП «Водоканал Запоріжжя» – 34,7 %;
МКП «Миколаївводоканал» – 33,5 %;
КП «Павлоградське ВУВКГ» – 33,4 %;
ДКП «Хмельницькводоканал» – 32,6 %;
КП «Уманьводоканал» – 32,3 %;
КП «Тернопільводоканал» – 30,4 %;
КП «Вінницяоблводоканал» – 27,1 %;
КП «Луцькводоканал» – 26,9 %;
КП «Полтававодоканал» – 25,2 %;
АК «Київводоканал» – 19,9 %;
КП «Чернігівводоканал» – 14,9 %.

«”Публічний аудит” неодноразово акцентував, що реформа житлово-комунальної сфери  починається і завершується виключно підвищенням тарифів та не супроводжується при цьому поліпшенням якості самих послуг, рівня обслуговування, стану мереж, комунікацій, обладнання та підвищенням рівня  відповідальності монополій за надання неякісних послуг, – резюмує Галайда. – У результаті населення отримує ті ж неякісні послуги, що й п’ять років тому, але вже в 6–7 разів дорожче».