У Раді Європи розкритикували проект судової реформи в Україні

Рада Європи стурбована прийнятим Верховною Радою в першому читанні проектом закону президента України Володимира Зеленського про діяльність органів суддівського управління (№ 1008), який передбачає реформу судової системи. Про це йдеться в листі генерального секретаря Ради Європи Марії Пейчинович-Бурич до міністра закордонних справ Вадима Пристайка, оприлюдненому на сайті організації 2 жовтня.

Вона нагадала, що формування незалежної, ефективної та професійної судової системи, яка користується довірою громадськості і відповідає її потребам, є частиною зобов'язань, взятих Україною при вступі до Ради Європи. 
Свій експертний аналіз законопроекту № 1008, яким вносять зміни до діяльності органів суддівського врядування уже підготував «Публічний аудит».
Так, проект закону пропонує:
  1. Поширити люстрацію на Голову Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голову Державної судової адміністрації України, їх заступників, якщо вони обіймали посаду загалом більше року в період до 19 травня 2019 року.
  2. Склад Верховного Суду – не більше 100 суддів (наразі – 200).
  3. У ВККС 12 членів, які призначаються ВРП за конкурсом.
При цьому станом на сьогодні у ВККС є 16 членів: вісім призначаються з’їздом суддів, по два – з’їздами адвокатів, представників вищих навчальних закладів, уповноваженим ВРУ з прав людини та Головою судової адміністрації.
  1. До складу конкурсної комісії із відбору членів ВККС входять три особи, обрані Радою суддів України з числа її членів і три особи від міжнародних експертів, запропонованих міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції.
  2. Нова підстава для звільнення члена ВККС – грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом члена ВККС або виявило його невідповідність займаній посаді, допущення іншої поведінки, що підриває авторитет та суспільну довіру до правосуддя і судової влади, у тому числі недотримання етичних стандартів судді як складової професійної етики члена ВККС.
Текст законопроекту до другого читання поки відсутній, тому незрозуміло чи будуть враховані рекомендації Європейської ради. Напевно, основний критичний момент, на який звертають увагу європейці, – це відбір членів ВККС, органу, який покликаний стежити за проходженням суддею кар’єри.
У законопроекті № 1008 йдеться про те, що ВККС має формувати ВРП, яка, у свою чергу, включає з 21-го члена, з яких десятьох обирає з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох призначає Президент України, двох обирає Верховна Рада України, двох – з’їзд адвокатів України, двох – Всеукраїнська конференція прокурорів, двох – з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Голова Верховного Суду входить до складу Вищої ради правосуддя за посадою.
При цьому, за Рекомендаціями CM/Rec (2010) 12 «Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки», орган влади, який приймає рішення щодо добору та підвищення суддів по службі, повинен бути незалежним від виконавчої та законодавчої влади. Для забезпечення цього щонайменше половину його членів мають становити судді, обрані самими ж суддями. Проте, коли конституційними або іншими правовими положеннями передбачено, що рішення про добір та підвищення суддів по службі приймає глава держави, уряд або законодавча влада, незалежний та компетентний орган, значна кількість членів якого сформована із суддів, повинен мати повноваження надавати рекомендації або викладати свою точку зору, які відповідний орган, що здійснює призначення, має застосовувати на практиці.
Отже, порядок формування ВККС і наразі майже відповідає європейським рекомендаціям – 8 членів обираються з’їздом суддів України, але його хочуть змінити.

«Звісно, що швидше за все основна мета президентського законопроекту № 1008 – перезавантаження органів, які безпосередньо впливають на суддів, після влади Порошенка. І таку ціль можна лише схвалити, оскільки в “Публічному аудиті” неодноразово критикували та говорили про недолугість судової реформи екс-президента. Утім, проводити оновлення кадрового складу ВККС можна було і без докорінної зміни порядку формування органу, а лише через збільшення присутності суддів за європейськими рекомендаціями», – переконаний юрист «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.

Він наводить приклад: склад ВККС – 16 членів, із яких десять призначаються з’їздом суддів, по три – з’їздами адвокатів та представників вищих навчальних закладів. Проте ймовірність перегляду порядку формування ВККС, за законопроектом № 1008, до другого читання вкрай низка. Тому, якщо укомплектовувати ВККС буде все ж ВРП (як це й передбачено законопроектом), тоді необхідно змінити склад ВРП, зокрема: ВРП включає 21 члена, з яких 14 – обирає з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох –з’їзд адвокатів України, двох – Всеукраїнська конференція прокурорів, двох – з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, а Голова Верховного Суду входить до складу Вищої ради правосуддя за посадою.