Україна має виплатити за боргами $ 4 млрд в найближчі місяці

Україна виплатить близько мільярда доларів зовнішнього боргу у вересні, свідчить графік виплат: вона повинна виплатити $ 500 млн за єврооблігаціями і приблизно стільки ж – МВФ, повідомляють у Мінфіні. Як зазначається, державні запозичення за загальним фондом держбюджету в січні–липні становили майже 311,5 млрд грн, а платежі за погашенням державного боргу в цей період досягли 248,9 млрд грн.
«Публічний аудит» розібрався в ситуації з боргами, а також коментує, чому Мінфін продовжує стрімкими темпами нарощувати обсяги держборгу.
На початок липня, за даними міністерства, держборг України становив $ 82,4 млрд, із яких $ 49,6 млрд – зовнішні запозичення. Таким чином, від початку року борг країни збільшився на $ 4,08 млрд. При цьому за увесь 2018 рік – на $ 2,02 млрд, до $ 78,32 млрд. Його нарощення пов’язане з піковими періодами виплат за раніше взятими зобов’язаннями. Тому замість зменшення боргового навантаження на бюджет Уряд продовжує брати нові кредити за ще вищими ставками, аби розраховуватися за попередні борги.

У вересні ми зобов’язані виплатити: відсотковий дохід на суму близько $ 0,5 млрд за випущеними в 2015 році в рамках боргової операції єврооблігаціями; МВФ – $ 557,3 млн (409,5 млн СПЗ).
До кінця року Уряду необхідно заплатити кредиторам ще 169 млрд грн: із них 71,4 млрд грн – за гривневими ОВДП, решту – в іноземній валюті. На початок серпня, за даними Мінфіну, на Єдиному казначейському рахунку було 76,8 млрд грн на валютних рахунках. Накопичених коштів недостатньо для обслуговування і виплат за державним боргом, у зв’язку з чим владі й надалі доведеться залучати нові позики. Основна частина зовнішніх боргів – це заборгованість за єврооблігаціями. Найбільший випуск Україна здійснила в 2015 році – майже $ 12,5 млрд. Основна частина борового портфеля – короткострокові борги з терміном погашення від одного до трьох років. Така особливість вказує на високу вразливість України до зовнішніх шоків, а короткі терміни запозичень не дозволяють чітко прогнозувати управління держборгом.

Згідно з даними НБУ, на кінець липня 2019 року міжнародні резерви становили $ 21,84 млрд. Тим часом чисті міжнародні резерви регулятора (міжнародні резерви за вирахуванням зобов’язань перед нерезидентами) збільшилися до $ 11,8 млрд (на кінець 2013 року – $ 15,2 млрд), що недостатньо в умовах майбутніх зовнішніх виплат.
У 2020 році Мінфіну належить виплатити кредиторам 366 млрд грн, із яких 166,5 млрд грн (або $ 5,6 млрд при закладеному в держбюджеті на цей рік курсі 29,4 грн/$) становлять зовнішні виплати. У 2021 році загальна сума боргу скоротиться до 290 млрд грн, але збережеться сума зовнішніх виплат – 163,8 млрд грн, або $ 5,5 млрд. У 2022 році за зовнішніми позиками витрати знизяться до $ 4,4 млрд за умови, що курс буде на рівні 29,4 грн/$.
Тому відомство продовжує стрімкими темпами нарощувати обсяги держборгу. Причому, робить він це, незважаючи на те, що виписаний у нинішньому бюджеті ліміт запозичень уже давно перевищено. За рахунок розміщення ОВДП у значних сумах влада намагається також профінансувати бюджетний дефіцит. Сьогоднішня ситуація з виконанням державного кошторису є критичною: так, надходження до загального та спеціального фондів за підсумками січня–липня не виконано на 21,8 млрд грн, або -4,6 % від плану. Таким чином, за рахунок збільшення внутрішнього боргу влада фінансує бюджетні видатки та істотно збільшує боргове навантаження на бюджет (орієнтовані щорічні додаткові відсотки – плюс 31 млрд грн). Державні запозичення від початку року принесли майже 258,4 млрд грн (90 % від планового показника запозичень). При цьому фіксується високий інтерес іноземних інвесторів до ОВДП (портфель від початку року збільшився з 6 до 87 млрд грн).
«Мінфіну буде непросто протягом наступних років щороку виплачувати великі суми боргів в умовах нарощення обслуговування держборгу. На жаль, вітчизняна економіка не може генерувати достатнього обсягу коштів, щоб провадити агресивну боргову політику, – це може призвести до негативних макроекономічних наслідків у майбутніх періодах», – резюмує аналітик «Публічного аудиту» Дмитро Ляшок.