Україна не захищає національних товаровиробників

Україна і Туреччина вирішили до кінця року завершити роботу щодо підписання угоди про зону вільної торгівлі. Про це заявив президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган під час спільного виступу з президентом Петром Порошенко в Стамбулі.
«Сьогодні ми прийняли рішення до кінця року завершити роботу щодо підписання угоди про зону вільної торгівлі. Віримо, що завдяки цій угоді ми зможемо досягти нашої мети – торгового балансу в 10 млрд доларів», – сказав турецький президент.
Туреччина належить до п’ятірки найбільших торгових партнерів України. За підсумком 2017 року товарообіг між країнами становив $ 3,7 млрд, що на 20 % більше, ніж у 2016 році. Експорт товарів із України туди торік збільшився на 22,9 % і становив $ 2,5 млрд, а імпорт товарів із Туреччини – на 14,9% ($ 1,3 млрд). Тобто, Туреччина – одна з небагатьох країн, із якими Україна має позитивне торговельне сальдо є позитивним (у 2017-му – $ 1,26 млрд). За 8 місяців цього року торговельний оборот між двома державами досягнув $ 2,7 млрд із українським профіцитом у $ 740 млн.
Проте, в цьому контексті важливо брати до уваги основні напрями експорту–імпорту. Так, експорт до Туреччини – це:
  • чорні метали (42,4 %),
  • зернові культури (9,4 %),
  • насіння олійних культур (12 %),
  • деревина (5,5 %).
Іншими словами, Україна продає виключно сировину з низькою доданою вартістю.
У структурі турецького імпорту треба виокремити:
  • плодові ($ 123 млн),
  • транспортні засоби ($ 141 млн),
  • текстиль, взуття ($ 93 млн),
  • реактори, котли ($ 133 млн).
Турецькі виробники за останнє десятиліття максимально інтегрувалися в європейський ринок, поставляючи продукцію високої якості з конкурентними цінами. Для цього турки використовують такі країни, як Україну в якості вигідного постачальника сировини. Наприклад, вони закуповують напівфабрикати з чорних металів у вигляді слябів, г/к рулонів, квадратних заготовок, а також чавуну, а потім виготовлюють на своїх підприємствах сталь і прокат найвищого класу та продають цей товар на ринках Німеччини, Швеції й інших європейських країн, але вже за значно вищою ціною.
За прогнозом незалежних аудиторів, створення ЗВТ із Туреччиною зробить більш уразливими вітчизняне машинобудування, фрукто- та овочевирощування, легку промисловість.

«У той час, коли багато країн докладають максимуму зусиль, щоб захистити своїх національних товаровиробників (як приклад, президент Трамп розірвав усі, на його думку, невигідні для американських виробників міжнародні торговельні договори і переуклав їх уже на інших умовах), українська влада за останні 4 роки максимально відкрила ринки України для постачальників із держав, що представляють нетрадиційні для нас ринки збуту українських товарів і послуг, при цьому обмежила можливості для збуту продукції вітчизняним виробникам», – говорить заступник керівника «Публічного аудиту» Матвій Холошин.