Україна серед держав-лідерів космічної галузі?

Президент України Петро Порошенко у Всесвітній день космосу заявив, що Україна продовжує утримувати позиції космічної держави та опублікував відеоролик, у якому йдеться про те, що Україна входить у першу десятку космічних країн світу.

«20 років тому в цей день відбулася історична подія для незалежної України – Леонід Каденюк на борту американського космічного корабля “Колумбія” здійснив політ у космос. З того часу Україна успішно підтверджує свої позиції космічної держави»,

— написав президент України на своїй сторінці в Facebook.

Як би сумно це не звучало, але незабаром при згадці космічних програм в Україні дійсно можна буде пишатися лише минулими досягненнями. Із таким твердженням захисники діючої влади звичайно стали б сперечатися, і як аргумент привели б недавній пуск з острова Воллопс в американському штаті Вірджинія ракетоносія середнього класу Antares-230, який був побудований за участю українських фахівців. Однак цій розробці (спільний проект Orbital Sciences Corporation (США) і КБ «Південне») вже більше 5-ти років. Перший запуск був здійснений ще 21 квітня 2013 року, і той же Порошенко до цієї події не має ніякого відношення, тим більше що зараз усі подальші модернізації проводяться Orbital Sciences Corporation за рахунок своїх коштів.

Протягом декількох останніх років лідер космічного будування в Україні завод «Південмаш» переживає важкі часи через відсутність замовлень. Російська сторона співпрацю припинила і розробляє свій аналог ракетоносія «Зеніт». З урахуванням відсутності роботи і акумулювання боргів на заводі говорити про розвиток галузі важко.

Також підтвердженням глибокого спаду в космічній сфері є і згортання спеціальних програм. Ще в 2013 році у різних профільних космічних журналах Україна дійсно була в лідерах космічних держав поряд з Китаєм, Індією, Японією, Бразилією (США і Росія не обговорюються, їх домінування в космосі не викликає питань). Високі позиції забезпечувала реалізація на той момент однієї із найграндіозніших програм останнього десятиліття — будівництво ракетного комплексу «Циклон-4» для оперативного і високоточного виведення на орбіту космічних апаратів різного призначення з космодрому Алькантара (Бразилія). Однак в травні 2015 року Бразилія заморозила роботи по проекту через відсутність фінансування робіт з української сторони. При затвердженні проекту в 2007 році загальна фінансова результативність прогнозувалася на наступному рівні: загальний обсяг інвестицій — $ 180 млн, вартість пуску — $ 23 млн, обсяг доходів — $ 1,6 млрд, чистий прибуток до сплати податків — $ 650 млн. Більшою часткою коштів були замовлення українським підприємствам на виробництво високотехнологічної продукції космічного призначення.

Аналізуючи проект державного бюджету на 2018 рік також не можна сказати, що космічна галузь в пріоритеті для нинішніх керівників країни. Так, заплановано фінансування на рівні 2,02 млрд грн проти 2,89 млрд грн на поточний рік. Майже 75% з цієї суми піде на виконання боргових зобов’язань за кредитами, залученими під державні гарантії для реалізації програми «Створення Національної супутникової системи зв’язку» (1,5 млрд грн). У свою чергу бюджет на 2016 рік становив 3,4 млрд грн. Тобто, за останні 2 роки Кабмін під керівництвом Гройсмана в 1,5 рази скоротив фінансування галузі, що призвело тільки до виконання боргових зобов’язань попередніх періодів, без реалізації нових проектів.

Логічно, що при таких обставинах простежується спад надходжень валютної виручки від продажів космічної продукції, в основному експортно-орієнтованої: 2012 — $ 502 млн, 2013 — $ 374 млн, 2014 — $ 262 млн, 2015 — $ 127 млн, 2016 — $ 148 млн. Тобто маємо падіння за останні 5 років практично на 70%.

На сьогодні в Україні немає ні власного майданчика для космічних запусків, жодної повністю зібраної ракети з українських комплектуючих, жодного свого супутника на орбіті.

«В Україні ще лишилася радянська космічна база, яка при правильному використанні, наявності інвестицій і державній підтримці має можливість відродитися. Проте на це потрібно чимало часу і активне залучення молодих фахівців. Якщо ж не змінити існуючий підхід, то вже через кілька років говорити про місце України в космосі не доведеться»,

— підсумовує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.