Український експорт збільшився, але радіти рано

За даними НБУ, з січня по жовтень цього року експорт українських товарів збільшився на 10 % (до аналогічного періоду 2017-го), досягнувши $ 35,5 млрд. Імпорт товарів в Україну показав плюс 16 %, склавши $ 46 млрд. Як результат, від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами вже сягнуло $ 10,5 млрд (9 % від прогнозного ВВП), що на 41 % більше, ніж за аналогічний період 2017 року.
Український експорт в ЄС (28 країн) становив $ 13,1 млрд (+16 % до відповідного періоду попереднього року), в країни Азії – $ 11,2 млрд (+7,2 %). Експорт у РФ із кожним роком падає, хоча країна залишається найбільшим суверенним ринком збуту української продукції, – за підсумками 10 місяців 2018-го він становив $ 3 млрд (-8,8 %).
У структурі експорту на першому місці – продукція АПК та харчової промисловості – близько $ 14,6 млрд, або 41,3 % у загальній структурі. На другій позиції – металургійного комплексу: експорт досяг $ 9,7 млрд (27,4 % у загальній структурі), що на $ 1,84 млрд більше, ніж торік.
Більш високі темпи нарощення імпорту зумовили збільшення торгового дефіциту. Як стверджують у «Публічному аудиті», фундаментальна проблема полягає в тому, що Україна експортує товари з низькою доданою вартістю (наприклад, аграрну продукцію) і не підтримує ті галузі економіки, які могли б приносити країні значні доходи. Замість розвитку внутрішньої економіки, накопичені кошти вимиваються з країни з огляду на розширення споживання імпортних неконкурентоспроможних товарів (енергоресурси, технологічні, товари розкоші), що посилює девальваційні процеси.
Каталізатором вказаної ситуації є відсутність належних умов для створення та масштабування складних бізнес-моделей (із довгим операційним циклом) всередині країни, де генерується висока додана вартість.
Серед ключових проблем розвитку економіки:
  • військовий конфлікт на території Донбасу,
  • відсутність дешевого кредитування (висока облікова ставка),
  •  значне податкове навантаження,
  • адміністративний тиск і відсутність прозорої судової системи (корупційні чинники),
  • соціально-політична нестабільність у країні,
  • зношеність центральних фондів у виробництві.
«Ці фактори роблять Україну зовсім непривабливою для зовнішніх інвесторів, і наша країна перетворюється на постачальника дешевої сировини. Натомість вітчизняна влада, замість оптимізації існуючих економічних процесів, хоче вижати максимальний результат із нинішньої економічної моделі, щоб задовольнити свої роздуті потреби та зберегти владні крісла. Проте ця модель абсолютно неефективна і саме вона зумовлює бідність українців», – резюмує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.