Україну закликали виконати нереалізовані вимоги МВФ

У Держдепартаменті США повідомили про телефонну розмову держсекретаря Майка Помпео і президента України Петра Порошенка.
«Держсекретар привітав нещодавнє прийняття законопроектів про боротьбу з корупцією і закону про національну безпеку, а також закликав Україну виконати нереалізовані вимоги МВФ», – йдеться на сайті Адміністрації Президента (АП).
Крім того, в ході розмови Помпео висловив підтримку територіальній цілісності України та підтвердив, що Вашингтон ніколи не визнає входження Криму до складу Росії.
Аналіз «Публічного аудиту»
МВФ є найбільшим кредитором України, який надає позики за низькими ставками (програма stand-by 3 %) на тривалий термін. Співпраця з Фондом дозволяє зменшити боргове навантаження на бюджет в умовах, коли сукупний держборг країни досягає 77,05 млрд грн (прогнозне співвідношення держборгу до ВВП – 85 %), і залучати зовнішнє фінансування.
У другій половині цього року український Уряд повинен заплатити більше $ 3 млрд кредиторам, у наступному році – $ 7 млрд. Цих коштів у держави немає, а джерела їх отримання поки відсутні. Невиплата боргу (дефолт) означає дуже серйозну девальвацію гривні. Додатковими ризиками є істотний дефіцит прогнозованого торгового балансу – $ 7,7 млрд (6,7 % ВВП) та відсутність необхідного припливу прямих іноземних інвестицій.
Стосовно вимог МВФ, основним залишається коригування ціни на газ внутрішнього видобутку. Причому, саме влада нашої країни взяла на себе зобов’язання щопівроку (починаючи з 1 квітня 2017 року) її коригувати відповідно до ціни імпортного газу. Тобто, за фактом МВФ не змушувало керівництво України брати на себе такі зобов’язання – це було добровільним рішенням. Тепер же цілком логічно, що Фонд наполягає на виконанні умов Меморандуму.
Оскільки сьогоднішня влада при вирішенні більшості питань діє ситуативно, без далекоглядної стратегії та прогнозування, очевидно, що вона не розраховувала, підписуючи Меморандум, що тим самим зажене себе в патову ситуацію напередодні чергових президентських і парламентських виборів.
МВФ, як будь-яка міжнародна організація, в першу чергу цінує порядок, пунктуальність у відносинах і чітке дотримання домовленостей. Тому всі раніше запропоновані варіанти («компроміси», як вказує український Уряд) Фонд відкинув.
На сьогодні може бути два варіанти розвитку подій:
  • 1-й: Кабмін підвищить вартість газу для населення на 60–70 %, до 11–11,5 тис. грн за тис. м³, що остаточно доб’є і без того низький рейтинг влади;
  • 2-й: Кабмін залишить ціну на колишньому рівні, але при цьому залишиться без фінансової підтримки МВФ.
Звісно, в разі зупинки співпраці з Фондом Україна може використовувати інший інструмент залучення коштів – емісію облігацій зовнішньої позики (євробонди). Однак це допоможе хіба що відкласти проблему на рік, але при цьому зумовить ще більше затягування боргового зашморгу.
В умовах майбутніх виборчих кампаній малоймовірно, що Уряд піде на радикальне скорочення видатків бюджету (пенсії, зарплати, освіта, медицина, оборона). Таким чином, на що неодноразово вказував «Публічний аудит», Україна може зіткнутися з істотним бюджетним дефіцитом, а джерела для його погашення будуть відсутні. Першим сигналом того, що насувається фінансова проблема, був касовий розрив ПФУ за пенсійними виплатами, який профінансували за рахунок кредиту Казначейства, після чого на казначейському рахунку залишилося всього 1,9 млрд грн.
Слід також зазначити, що Міжнародному фінансовому фонду сьогодні фінансово недоцільно виділяти Україні транші. По-перше, фактичний борг України перед ним сягає $ 13,6 млрд; по-друге, у зв’язку зі зміною фінансової кон’юнктури на світових ринках (зростання прибутковості суверенних облігацій найбільших країн), міжнародним кредиторам невигідно кредитувати високо ризиковані держави, якою є Україна.