Усі тарифні проблеми Уряд може розв’язати одним рішенням

Уряд вирішив визнати такою, що втратила чинність, постанову КМУ від 26 червня 2019 року за № 560, яка встановлювала максимально можливі (граничні) ціни на тепло й гарячу воду. Зокрема, граничний тариф на послугу з постачання теплової енергії для населення встановлювався на рівні 1,4 тис. грн за 1 Гкал при наявності приладів обліку і 35,21 грн за 1 кв. м без приладів обліку, граничний тариф на послугу гарячого водопостачання – 83,66 грн за куб. Новий Уряд визнав цей механізм неринковим.
Сьогодні повністю відпустили у «вільне плавання» тарифи на опалення та воду, з нового року це ж стосуватиметься ціни на газ, а згодом – і на електричну енергію. «Публічного аудиту» розповідає, що відбувається з ціноутворенням на комунальні послуги та як вирішувати ситуацію в інтересах споживачів.
Вказана Постанова Гройсмана передбачала обмеження цін на опалення – ініціатива позитивна, але вона була не більше ніж передвиборчим піаром. Річ у тім, що Гройсман не мав повноважень на встановлення таких лімітів – це суперечить законодавству. Адже ще в липні 2015 року було ухвалено ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України у сфері комунальних послуг» № 626-VIII, який забороняє встановлювати «занижені тарифи», відповідно до якого:
– тарифи мають враховувати собівартість теплової енергії і забезпечувати рентабельність суб’єкта господарювання, рентабельність визначається органом, уповноваженим встановлювати тарифи;
– встановлення тарифів на теплову енергію нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання не допускається;
– спори щодо формування та встановлення тарифів на теплову енергію вирішуються в судовому порядку.
Тарифи на опалення встановлює не Уряд, а НКРЕКП або місцева влада, залежно  від масштабу виробника. Якщо підприємство документально підтверджує, що його обґрунтований тариф становить 1600 чи 1800 грн за Гкал, то для встановлення йому тарифу в 1400 грн треба передбачити в державному або місцевому бюджеті кошти на компенсацію різниці, а цього ніхто не робив. Тому постачальники тепла її ігнорували та на практиці не виконували.

«Проте це не означає, що влада, якби вона справді мала таке бажання і хотіла захищати права споживачів, не могла реально впливати на тарифи та не мала (і не має тепер) такої можливості», – пояснює керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.

За його словами, регулювати тарифи на опалення та гарячу воду потрібно через вартість газу для теплогенеруючих підприємств, а не навпаки. Достатньо просто встановити граничну ціну на блакитне паливо для виробників теплової енергії.
Фундамент для зростання тарифів заклала ще попередня влада, підписавши меморандум із МВФ та ухваливши низку законів і підзаконних актів, але нова команда Зеленського не зруйнувала цей фундамент, а продовжує ту ж політику «вільних європейських тарифів» при мізерних українських доходах і занедбаному житловому фонді.
Зимова платіжка в опалювальний сезон 2019–2020 років за невеличку квартиру у 50 м2 сягатиме в середньому 3300 грн, що становить 40 % від чистої середньої зарплати в Україні та 110 % від середньої пенсії.
Цьогоріч вартість газу для підприємств ТКЕ, як і для населення, знизилася на 32 %, але про відповідне зменшення тарифів на опалення та гарячу воду постачальники цих послуг, НКРЕКП та місцеві ради, які встановлюють тарифи, чомусь, «забули». Замість цього вони вже анонсують їх збільшення.
Так, у Києві КП «Київтеплоенерго» вже попередило про підвищення тарифів на опалення на 29,6 %, із 1654 грн до 2150 грн за 1 Гкал, хоча, виходячи зі зниження ціни на газ, мало б зменшити тарифи приблизно на цей же відсоток.
Відповідно українцям треба готуватися до вкрай неприємного опалювального сезону:
–  ціни на газ стануть вільними і збільшаться орієнтовно на 86 % – з 6500 грн до 12 097 грн за тис. м3;
–  вартість транспортування газу помножиться на 2 і сплачуватиметься незалежно від того, споживався газ чи ні;
–  тарифи на опалення та гарячу воду влада теж відпустить – вони  підвищяться на 30–50 %;
–  субсидіантів ретельно перевірятимуть та скорочуватимуть;
–  бюджет субсидій залишиться на рівні поточного року – 47 млрд грн.

«Попередня влада спочатку сміливо та відверто грабувала людей, підвищуючи ціну на газ і розмір тарифів, а під кінець своєї каденції ухвалювала популістичні, недієві нормативні документи. Нова влада діє нічим не кращими методами», – резюмує Гольдарб.