Від підвищення цін на газ Уряд хоче отримати 9 мільярдів

Кабмін оцінив ефект від підвищення цін на газ у 2019 році в 9 млрд грн. «Додатковий ресурс становить 9 млрд грн за рахунок підвищення ціни на газ для забезпечення побутових споживачів і виробників теплової енергії за рішенням Уряду», – йдеться в бюджетних висновках Верховної Ради до проекту держбюджету на 2019 рік.

У цілому можливі надходження від рентної плати за користування надрами для видобутку газу Уряд очікує на рівні 40,142 млрд грн.
За рахунок чого можливе досягнення номінальних показників бюджету – в аналітиці «Публічного аудиту».
Україна перебуває в складному переговорному процесі з МВФ щодо газового питання ще з липня 2017 року. Після того, як Уряд виконав вимогу міжнародних кредиторів і підвищив вартість газу для населення на 23,5 %, МВФ 19 жовтня оголосив про нову Угоду з Україною. Пізніше у  Фонді уточнили, що вона буде затверджена тільки за умови прийняття збалансованого бюджету (з урахуванням перегляду ціни на газ і тарифів на опалення).
Кабмін пішов на умови МВФ, оскільки нова програма передбачає виділення 2,8 млрд SDR (еквівалент $ 3,9 млрд), які спрямують в резерви Нацбанку для забезпечення стабільності національної валюти в умовах дефіциту платіжного балансу. Очікуваний транш у розмірі $ 1,5–1,9 млрд дозволить здійснити виплати за зовнішніми боргами до травня 2019-го, що короткостроково має мінімізувати дефолтні ризики країни.
За даними Мінфіну, державний бюджет у 2019 році отримає додатково 9 млрд грн за рахунок підвищення цін на газ для населення. Із 1 листопада кінцева вартість блакитного палива для цієї категорії становитиме 8 593 грн за тисячу кубів газу (до 1 листопада – 6 958 грн). У результаті його здорожчання відомство збільшило доходи від ренти за використання надр на 23 %, до 52,5 млрд грн. Крім того, додаткові доходи отримають «Нафтогаз» і компанії теплокомуненерго (ТКЕ).
За домовленостями з МВФ, наступний етап підвищення запланований на 1 травня 2019 року – тоді ціна становитиме приблизно 10 тис. грн/тис. м3, ще один – за рік, із 1 січня 2020 року (ціна для населення зрівняється з ціною для промислових споживачів за умови передоплати до періоду поставки), коли вона сягатиме близько 12 тис. грн.
На кінець вересня 2017 року загальний борг населення за ЖКП становив 26,8 млрд грн, тоді як у вересні 2018 року – вже 38,2 млрд грн (+11,4 млрд грн). Тобто, всього за рік вони збільшилися на 43 %, а з 2015 року – на 232 % (із 11,5 млрд грн до 38,2 млрд грн).
Оскільки рівень реальних доходів не відповідає заявленому зростанню цін на житлово-комунальні послуги, можна очікувати подальшого нарощення боргів, внаслідок чого рентні платежі зменшаться (кінцевий платник – населення), а бюджетний дефіцит, навпаки, збільшиться.
Слід зазначити, що до другого читання дохідна частина бюджету зросла до 1,026 трлн грн, що на 18 млрд грн (рента – +9 млрд грн, податок на прибуток – +3 млрд грн, прибуток НБУ – +2 млрд грн; доходи бюджетних установ – +1,5 млрд грн) більше, ніж у документі, який був представлений до першого читання. «Влада таким чином намагається зменшити бюджетний дефіцит і “накрутити” прогнозне зростання номінального ВВП», – коментує провідний аналітик «Публічного аудиту» Дмитро Ляшок.
За його словами, досягнення номінальних показників за теперішніх умов можливе лише за рахунок інфляції. Для цих цілей Рада НБУ 9 листопада цього року запропонувала надрукувати грошей для ручного регулювання економіки, але вірогідним наслідком емісії (при кількісному падінні виробництва) є знецінення гривні та посилення інфляційного тиску.