Вітчизняні норми теплоспоживання у більш ніж 2 рази перевищують європейські

Українські нормативи тепловитрат для опалення житлових приміщень у 2,2 рази перевищують фактичні витрати інших європейських країн із подібними кліматичними умовами. Про це розповідає керівник ГО «Публічний аудит» Максим Гольдарб.

«Норми витрат тепла в Україні для, приміром, п’яти- та вище поверхових будинків встановлені на рівні 1 616 МДж за 1 кв. м. Для порівняння, в європейських країнах вони більш ніж удвічі менші. Так, відповідно до звітів Галузевого об’єднання Euroheat&Power, до складу якого входять компанії, що надають послуги з централізованого опалення та кондиціонування, країни ЄС розділено на чотири умовні групи, залежно від кліматичних умов. Середнє споживання тепла для обігріву квадратного метра житла в Польщі, Чехії, Словенії, Словаччині більш ніж удвічі менше від українських реалій – 713 МДж/1 кв. м. У Німеччині, Греції, Данії, Франції цей показник ще менший та становить 599 Мдж/1 кв. м», – пояснює фахівець.

На його переконання, норми витрат теплової енергії потрібно переглядати й зменшувати вдвічі – так само, як днями було переглянуто показники споживання газу. Проблема в тому, що вітчизняні норми були встановлені відповідно до «Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько–побутові потреби в Україні» КТМ 204 України 244-94, які затверджувалися Держжитлокомунгоспом України у 1993 році та розроблялися на підставі норм та рекомендацій 80-х років минулого століття.

Керівник «Публічного аудиту» вказує, що в 2006 році Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України офіційно видало Державні будівельні норми України (ДБН-в.2.6-31:2006), які встановлювали вдвічі нижчі тепловитрати багатоповерхових будинків, ніж ті, що застосовуються при визначенні тарифів на сьогодні. «Проте вони, чомусь, до уваги не беруться, а людей змушують переплачувати гігантські суми за опалення житла», – стверджує він.

norm

«Для тих, хто вважає, що європейські будинки куди якісніші за технічним станом за українські, можна навести приклад Іжевська, столиці Удмуртської Республіки. Кліматичні умови цього міста тотожні з українськими, водночас і стан будинків приблизно однаковий. Так ось середні норми тепловитрат в Іжевську також як мінімум удвічі менші за норми, встановлені для українців», – вказує Максим Гольдарб.

Він додає, що, крім всього, в нормативах ніяк не враховуються такі фактори, як стан будинку, наявність енергозберігаючих факторів, кількість поверхів тощо, а вони безпосередньо впливають на показники витрат теплової енергії.

faktory

«Люди активніше б утеплювали свої будинки, якби це хоч якось позначалося на сумах квитанцій та тарифній політиці постачальників тепла. Цього не відбувається, тоді як утеплення фасадів будинку та встановлення металопластикових вікон скорочує витрати теплової енергії до 30 %», – зазначає керівник «Публічного аудиту».

Він нагадує, що майже місяць тому прем’єр-міністр зобов’язав НКРЕКП забезпечити фінансування компаній, щоби ті могли безкоштовно забезпечити людей лічильниками на теплову енергію. Оскільки вони поки що не поспішають із виконанням доручення очільника Уряду, громадська ініціатива «Тарифна мобілізація» підготувала для громадян відповідний бланк запиту. Його потрібно надсилати на адресу НКРЕКП, житлово-експлуатаційних організацій будинків (чи організацій, які виконують їх функції) та постачальникам послуг (обленерго, обл- та райгазам).

«По-перше, встановлення таких приладів обліку – суттєва економія для сімейних бюджетів українців; по-друге, люди повинні розуміти, що на їхніх переплатах продовжують наживатися монополісти, і своєю пасивністю вони тільки підживлюють їх корупційні інтереси», – резюмує Максим Гольдарб.

Довідково:

Витяг зі звіту Галузевого об’єднання Euroheat&Power

«… The residential demands for the EU15 and NMS10 countries align now better. The overall weighted average demand was 589 MJ/m2, while it was 599 MJ/ m2 for the EU15 countries and 713 MJ/ m2 for the NMS10 countries. The higher average for the NMS10 countries can depend on location in colder climates and/or somewhat lower heat resistances in buildings. Other unknown factors in this comparison are the indoor temperatures used and national averages of hot water consumption.

The service sector demands are in general higher than the residential demands, but more scattered. The overall average specific demand was 793 MJ/m2, while it was 795 MJ/ m2 for the EU15 countries and 826 MJ/ m2 for the NMS10 countries. Variation of national averages is very large, giving deviations from the EU15 average line with +/- 40 %. Scattered information depends mainly from large uncertainties concerning the gathered service sector floor areas as described earlier. Another source for errors are the fact that the service sector supply is the final unknown part in most national energy balances….».

ЄС_звітЄС_звіт 1