Виконання бюджету – в критичній ситуації

Доходи державного бюджету України у вересні 2019 року становили 67,884 млрд грн, що на 7,3 % нижче від плану і на 1 % вище показника за вересень 2018 року, вказують дані Державної казначейської служби.

За інформацією Казначейства, у цілому в січні–вересні доходи держбюджету становили 739,68 млрд грн, що на 4,8 % нижче від плану і на 9,6 % більше в порівнянні з показником за дев'ять місяців 2018 року. Загальний фонд за цей період отримав 650,83 млрд грн (на 5,4 % нижче і на 6,8 % більше відповідно).

Доходи місцевих бюджетів у вересні виросли на 14,3 % у порівнянні з торішнім показником, але були на 1,4 % нижче очікуваного рівня – 22,17 млрд грн. За дев'ять місяців доходи місцевих бюджетів показали зростання на 17,6 % до січня-вересня 2018 року і були перевиконані щодо плану на 1,4 % – майже 205,16 млрд грн.
Органи ДФС мобілізували на казначейський рахунок державного бюджету 563,8 млрд грн (із урахування відшкодування ПДВ на 117 млрд грн). При цьому податкова виконала план на 0,3 % виключно в зв’язку зі скороченням обсягів бюджетного відшкодування (у серпні воно скоротилося на 4 %). Митниця дев’ятий місяць поспіль не виконує план, від’ємне значення – 30,2 млрд грн, або -11,5 %. Заходи щодо боротьби з контрабандою, які здійснюють ДФС, є неефективними.
«Публічний аудит» постійно відстежує ситуацію з виконанням дохідної частини державного бюджету – і вона, за оцінкою незалежних аудиторів, є вкрай критичною. Фактично, врятували держказну позикові кошти. Уряд від початку року продовжує стрімкими темпами нарощувати держборг. Причому, робить він це виключно в гривні, хоча виписаний у бюджеті ліміт запозичень давно перевищено. Державні запозичення від початку року сягнули майже 360 млрд грн (90 % від скорегованого планового показника). При цьому високий інтерес іноземних інвесторів до ОВДП (портфель від початку року збільшився з 6 до 97,5 млрд грн) вплинув на зміцнення національної валюти до долара до 24,5. Якщо тенденція з покупками ОВДП зберігатиметься, не виключено, що ревальвація гривні продовжуватиметься.

«Стрімка ревальвація нічим не краща від потужної девальвації, особливо якщо ця ревальвація відбувається не внаслідок торгового профіциту, а в зв’язку з присутністю на ринку гарячих грошей», – пояснює аналітик «Публічного аудиту» Дмитро Ляшок.

За його словами, будь-яке зміцнення нацвалюти робить імпорт більш дешевим для населення, а отже, доступнішим. Експорт же, навпаки, дорожчає і стає менш конкурентним на зовнішніх ринках, що призводить до зростання торгового дефіциту. Як правило, в такій ситуації ринок за допомогою курсу регулює подібні дисбаланси. Однак цього разу різкий приплив іноземної валюти від нерезидентів просто починає неправильно працювати на курс. Проблема в тому, що дефіцит не може збільшуватися вічно – рано чи пізно він перевалить за критичну зону, що вплине на стабільність нацвалюти. Як тільки девальвація загрожуватиме отриманню прибутковості, капітал швидко вийде з нашого ринку, відтак скоротяться міжнародні резерви, і коли це трапиться девальваційні процеси стануть загрозливими, що активізує кризу, пояснюють у «Публічному аудиті».
Додатковий механізм наповнення дохідної частини бюджету (загальний фонд) – передбачене перерахування прибутку НБУ. Фактично, ці кошти раніше були емітовані під випущені Мінфіном облігації, власником яких є регулятор. При плануванні бюджету вказаний показник було затверджено на рівні 47,6 млрд грн. При цьому регулятор за підсумками І півріччя 2019 року достроково перерахував прибуток у розмірі 64,9 млрд грн – без вказаної суми реальне невиконання плану дохідної частини бюджету могло становити 14 %.
До теперішнього моменту чистий обсяг залучення (з урахуванням погашення старих запозичень) досяг 62,6 млрд грн (план – 73 млрд грн). Тобто, саме таку суму КМУ вдалося залучити за рахунок додаткових джерел фінансування (внутрішні та зовнішні запозичення, приватизація), аби мати змогу профінансувати бюджетні видатки, але цього недостатньо, щоб покрити суттєву нестачу за доходами. Вона підтверджується тим, що рівень виконання планових показників за видатками (січень–серпень 2019) становить всього 91,6 % (непрофінансовано державних видатків на суму 48,5 млрд грн). Найбільше не реалізовані в запланованих обсягах видатки на надання трансфертів місцевим бюджетам – на 27,7 млрд грн, на обслуговування держборгу – на 4,9 млрд грн. Крім того, не впоралися з фінансуванням бюджетних програм такі основні розпорядники: Міністерство оборони – на 4 млрд грн; Міністерство охорони здоров’я – на 3,9 млрд грн; Міністерство внутрішніх справ – на 3,2 млрд грн; Міністерство соцполітики – на 2,4 млрд грн.
Через зміцнення гривні відбувається економія видатків на обслуговування державного боргу. Програми соціального захисту населення виконуються виключно в межах фактичних зобов’язань. Крім того, виконавська дисципліна учасників бюджетного процесу перебуває на дуже низькому рівні.
Найбільшими за обсягами видатки були здійснені на оплату праці та нарахування на заробітну плату, фінансування соціальних видатків, на оборону та безпеку, видатків на обслуговування державного боргу, трансферти місцевим бюджетам. Таким чином, профіцит бюджету вдалося зафіксувати лише за умов подальшого недофінансування бюджетних видатків.

«На сьогодні основна проблема нашої бюджетної системи – це її залежність від позикового капіталу. У свою чергу, сфера управління державним боргом в Україні підпорядковується вирішенню короткострокових завдань бюджетної політики та не має довгострокової основи, а короткозорий характер рішень стосовно обсягів державних запозичень призводить до високої вартості залучення коштів, небезпечного накопичення валютних ризиків на балансі Уряду, незбалансованої структури боргових виплат у майбутніх періодах», – резюмує Ляшок.