Як ДПС виходить на надпоказники з виконання плану податкових надходжень

За 11 місяців Державна податкова служба забезпечила в бюджет надходжень на 662 млрд грн. Глава ДПС Сергій Верланов запевнив, що всі завдання з надходження платежів до бюджетів у 2019 році ДПС, безумовно, виконає. Про це повідомляє прес-служба Кабінету Міністрів.

«Незважаючи на чинники, що стримують зростання надходжень податків, а це, зокрема, низька інфляція, зростання курсу національної валюти, зниження обсягу оподатковуваних операцій з ПДВ, Податковій службі вдається забезпечувати виконання планових показників по надходженнях до бюджету. Більше того, деякі річні показники вже перевиконуються», – сказав глава ДПС Сергій Верланов.

29 грудня Голова податкової служби повідомив, що вперше з 2011 року з боку ДПС виконаний бюджет, причому, це зроблено без тиску на платників, без купи зайвих і безпідставних перевірок, без необґрунтовних штрафів та донарахувань.

За даними ДПС, надходження до загального фонду держбюджету становили 457,3 млрд грн, із перевиконанням 17,1% (66,7 млрд грн.). Відшкодовано 151,9 млрд грн ПДВ, що більше на 15,4 % (20,2 млрд грн.). Виконання індикативів становить 100,8 %, додатково до бюджету забезпечено 3,8 млрд гривень.

За оперативними даними Держказначейства на 27 грудня, надходження в держбюджет – 994,2 млрд грн, до виконання плану в 1,033 млрд не вистачило 39 млрд. А за оперативними даними ДПС виходить, що доходи бюджету можуть бути виконані на 100 % від плану. До речі, надходження до казни торік були на 18 млрд нижчими від плану.

Між тим, за останні три робочі дні (23, 24 і 26 грудня) було зафіксовано різке зростання надходжень до бюджету від податкових органів – 32 млрд грн. Ці аномальні надходження за три дні становлять 60 % місячних надходжень. Саме ці кошти дозволили суттєво знизити дефіцит, який все одно залишається завеликим (39 млрд грн).

Проте, в який спосіб ДПС вдалося адмініструвати такі показники?

У першу чергу це примус «Нафтогазу» заплатити дивіденди державі наперед за період 1–3 кварталів у сумі 8,5 млрд грн. Від початку року група НАКу заплатила більше 103,8 млрд грн податків і дивідендів.

Так само Кабмін наприкінці грудня ухвалив Постанову про збільшення виплат на дивіденди підприємства з державною часткою з 50 % до 90 % від прибутку за минулий рік («Турбоатом», «Укргідроенерго», «Центренерго», «Укрнафта»).

Далі, судячи з різкого зростання надходжень від податкових органів багато підприємств попросили заплатити податок на прибуток авансом. Також запропонували платникам перенести відшкодування ПДВ з листопада-грудня 2019 року на 2020 рік та поновили практику прийняття податкових декларацій до відома (обмежили роботу електронного кабінету платника податків та технічну можливість реєструвати податкові накладні).

У свою чергу в податковій спостерігаються суттєві проблеми з адмініструванням податків (січень–листопад). Найгірше погіршення динаміки спостерігається за внутрішнім ПДВ та акцизом. Чисті доходи від ПДВ із вироблених в Україні товарів від початку року становили 76,3 млрд грн, або 90,6 % від розпису через вищі темпи відшкодування ПДВ експортерам, ніж передбачено розписом (що пов’язано з документальними перевірками заявлених сум до відшкодування наприкінці 2018 року в рамках заходів із мінімізації зловживань).  Доходи від акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів у сумі 54,5 млрд грн становили 77,5 % від розпису. Акцизи залишаються слабкою ланкою в доходах бюджету через наперед сформовані запаси тютюнових компаній. Протягом року вони розпродають залишки і скорочують виробництво сигарет, що обертається мінусом для бюджету. Крім того, різко погіршилися відносини держави з тютюновими компаніями.

Митниця десятий місяць поспіль не виконує план, від’ємне значення – 30,2 млрд грн, або -11,5 %. Заходи щодо боротьби з контрабандою, які проводять ДФС – неефективні. Крім того, доходи від ПДВ із ввезених на митну територію України товарів із січня скоротилися на 3,5 % – 259,7 млрд грн, або 87,7 % від плану.

На зменшення імпортного ПДВ вплинуло:  зміцнення обмінного курсу гривні; звільнення з січня 2019 року від оподаткування ПДВ імпорту сонячних батарей та вітряків (щомісячні недонадходження – близько 0,8 млрд грн, або 8,4 млрд грн за 11 місяців 2019 року); зменшення обсягу розмитненого імпортного природного газу; заборона та обмеження РФ із 1.06.2019 експорту до України російської нафти, нафтопродуктів (бензинів, дизпалива, скрапленого газу) і вугілля;  продовження дії пільги зі сплати ПДВ із ввезених електромобілів.

У січні–жовтні ситуація з проведення видатків не змінилася: їх виконання залишилося на рівні 92,4%. Протягом року видатки проходять певну фільтрацію: захищені  фінансуються майже в повному обсязі, видатки розвитку, – зважаючи на наявність у бюджеті коштів та рівень готовності проектів. Найбільшими за обсягами видатки були здійснені на оплату праці та нарахування на заробітну плату, фінансування соціальних видатків, на оборону та безпеку, видатків на обслуговування державного боргу, трансферти місцевим бюджетам.

31 жовтня Уряд вніс зміни до кошторису. Доходи та видатки зменшилися на 19 млрд грн, до 1,007 трлн грн і 1,093 трлн грн відповідно. Дефіцит збільшився на 1,1 млрд грн, до 91,1 млрд грн. Ці зміни актуалізували параметри кошторису, але не врятували його від ризиків невиконання.

У грудні Уряд ухвалив рішення про тимчасове припинення проведення платежів і реєстрацію бюджетних зобов’язань за видатками загального фонду, що робиться для того, аби влада могла в наступному році прозвітувати про фактичне виконання бюджету.

Виплати пенсій, зарплат, видатків на обслуговування держборгу секвестр бюджету не торкнеться (захищенні статті). Це вже вдруге за останні півроку Мінфін призупиняє проведення певної частини видатків. Влітку цього року Кабмін затримав містам виплату 7,6 млрд грн із фонду регіонального розвитку та 2,5 млрд грн субвенції на соціально-економічний розвиток на прохання керівника Офісу президента.

Фактично, бюджет країни врятували позикові кошти. Уряд продовжує стрімкими темпами нарощувати держборг – причому, робить це виключно в гривні, хоча виписаний у бюджеті ліміт запозичень давно перевищено. Обсяг державних запозичень із січня становить майже 380 млрд грн. При цьому високий інтерес іноземних інвесторів до ОВДП (портфель збільшився з 6 до 116 млрд грн) вплинув на зміцнення національної валюти до долара до 23,69. Якщо тенденція з покупками ОВДП зберігатиметься, не виключено, що ревальвація гривні продовжуватиметься.

У свою чергу, купівля іноземцями ОВДП зміцнює гривню і тягне за собою проблему для Мінфіну – ускладнення виконання дохідної частини бюджету. Відповідно, Мінфін йде на випуск додаткових ОВДП, аби покрити збільшений дефіцит бюджету. І ці облігації знову придбають іноземці, тому що тільки спекулятивний капітал із-за кордону зацікавлений у такій дохідності.

Імпортні доходи бюджету від ПДВ/акцизу/мит становлять 11–12 % ВВП; водночас обслуговування боргів – лише 4 % ВВП. Відповідно, бюджет набагато більше програє (втричі), ніж виграє від зміцнення гривні. Саме тому ми маємо невиконання доходів за ПДВ – 30 млрд грн у 2019 році.

Така політика НБУ призводить до тотальної відсутності ресурсів у банків, щоб кредитувати економіку: підприємства не зможуть отримати потрібний обсяг кредитів. У свою чергу, прискорення зростання економіки за рахунок кредитних ресурсів із такою політикою НБУ не бачиться можливим. Такий низький курс позбавляє підприємства експортної виручки і ресурсу оновлювати фонди, формувати підвищену додану вартість, що призводитиме до уповільнення зростання.

Таким чином, деструктивні дії НБУ та Мінфіну сигналізують про фактичне досягнення колапсу державних фінансів та загострення макроекономічних дестабілізаційних процесів в економіці.

Єдиний варіант для тимчасової стабілізації макроекономічних і бюджетних процесів – планова девальвація вітчизняної валюти до досягнення балансу між збільшенням доходів від оподаткування імпорту та збереженням іноземних інвесторів шляхом збільшення облікової ставки з подальшим нарощенням грошової маси.