Як монетарна політика НБУ послаблює гривню

Гройсман пояснив, чому впала гривня: «Було падіння, він (курс гривні – ред.) вільно регульований і залежить від того, наприклад, що в січні йде зменшення експорту з України. Якщо йде зменшення експорту – менше валюти надходить в Україну, а є виплати, які ми робимо з України».

За його словами, з вищезгаданих причин виникає певний дисбаланс, через який і падає курс гривні.

«Але коли все починає працювати абсолютно нормально, коли ми починаємо експортувати, коли баланс починаємо зберігати, то ситуація зменшується і все залишається в прогнозованих межах. У минулому році було те ж саме», стверджує прем’єр.

«Публічний аудит» же переконаний у зворотному: державна монетарна політика, а не доводи прем'єр-міністра про сезонність зовнішньоекономічної діяльності, є на сьогодні каталізатором стрімких девальваційних настроїв, і ось чому.

Із 3 по 10 січня 2018 року обсяг доларових торгів на міжбанку становив $ 849,5 млн. При цьому курс опустився з 27,85 до 28,43 грн/$ (девальвація – 2 %, курс НБУ – 28,32 грн/$).

При відсутності фундаментальних причин для зростання курсу валют девальвація гривні пов’язана зі спекулятивними торгами.

Відповідно до «Стратегії валютних інтервенцій НБУ на 2016–2020 роки» валютна інтервенція Нацбанку за єдиним курсом здійснюється у випадках, коли необхідно надати ринку чіткий курсовий орієнтир. При такій інтервенції регулятор пропорційно задовольняє заявлені суб’єктами ринку суми за єдиним курсом гривні.

За підсумками валютного аукціону 05.01.2011 НБУ задовольнив 75,7 % заявок на покупку валюти (обсяг – $ 50,5 млн) при середньому курсі 27,93 грн/$. Такі дії регулятора позначили орієнтири зростання валюти при непогашеному попиті.

Крім того, покупка НБУ на міжбанківському валютному ринку $ 40 млн шляхом інтервенцій у формі запиту найкращого курсу додатково стимулює зростання курсу.

За рік міжнародні резерви збільшилися на 21 % (із $ 15,5 до $ 18,8 млрд). Однак це стало можливим завдяки надходженню фінансування від МВФ в сумі близько $ 1 млрд, а також розміщення валютних ОВДП на $ 1,8 млрд.

Чисті міжнародні резерви НБУ (міжнародні резерви за вирахуванням зобов’язань перед нерезидентами) в листопаді 2017 року (оперативні дані НБУ) становили всього $ 6,6 млрд (на кінець 2013 року – $ 15,2 млрд). Цього достатньо, аби подолати сезонний спекулятивний попит.

Крім того, 10 січня 2017 року НБУ провів кількісний тендер із рефінансування фінустанов, за результатами якого задовольнив заявку одного банку і виділив йому кредит для підтримки ліквідності на суму 2,3 млрд грн під 16,5 % річних. При цьому НБУ не уточнив, кому саме дістався рефінанс, а також не повідомив, на який термін і під заставу яких активів виданий кредит. Як бачимо з опублікованого на сайті графіка проведення тендерів, 10 січня розглядалися заявки на рефінансування строком до 90 днів.

Вказані  кошти можуть бути спрямовані на «нагрітий» валютний ринок, що зумовить ще більшу девальвацію, переконані фахівці, бо НБУ не здійснює ефективного курсового регулювання.

На кінець 2018 року КМУ і НБУ прогнозують курс долара на рівні 30,1 грн (орієнтовна девальвація становитиме 15,5%). Тому банки, які отримали рефінансування і купили за них валютні облігації, отримають чистий процентний дохід розмірі 5 %. Зазначені облігації є дуже затребуваними, тому банки можуть їх продати на вторинному ринку і зафіксувати прибуток, вважають спеціалісти.

Варто також нагадати, що в 2018 році Україна повинна виплатити $ 11 млрд зовнішніх кредиторів – ось чому НБУ здійснює монетарну політику, метою якої є поповнення валютних резервів для майбутніх виплат. Проте результатом такої політики є девальвація національної валюти – так досягається  збільшення податкових надходжень. Проте в середньостроковій перспективі подібна політика призведе до макроекономічних дисбалансів (до збільшення інфляційного тиску, підвищення облікової ставки, зменшення ділової активності).