Як влада в один клік збільшила ВВП України на 1,8 %

Президент України Петро Порошенко розповів, що в минулому році зростання ВВП країни виявилося вище прогнозу – 2,5% замість 1,8%.  А наразі ключове завдання, яке стоїть сьогодні перед Україною, за його словами, – вийти на темпи плюс 5–6 % ВВП у рік.

Так, Державна служба звітує, що реальний ВВП у 2017 проти 2016 збільшився на 2,5%, до $ 95 млрд, а номінальний – на цілих 25%, або $ 20 млрд (500 млрд грн) – до $ 112 млрд.

Втім, за оцінкою керівника «Публічного аудиту» Максима Гольдарба, ситуація з розвитком економіки виглядає не настільки оптимістично, а навіть навпаки, і ось чому.

Що не так із ростом  реального  ВВП?
Реальний ВВП – увесь обсяг виробництва товарів, робіт та послуг у країні. Для того щоб цей показник показував позитивну динаміку, відповідне зростання має простежуватися за ключовими бюджетоформуючими сферами: промисловістю, сільським господарством; на хороші цифри має виходити торгівля. Втім, за підсумками 2017 року індекс промислового виробництва впав на 3 %, с/г – на 2,7 % (спад відбувся в 11 з 22 областей), торгівля (роздрібна) – на 30 %.
Останні дані Нацбанку – в нас катастрофічно зростає дефіцит зовнішньої торгівлі товарами. Так, у січні цього року він у вісім разів перевищив торішні показники. У 2017 році баланс зовнішньої торгівлі був зведений із дефіцитом у $ 6,848 млрд. Цьогоріч він може сягнути 5,5% ВВП (прогнози міжнародного рейтингового агентства Fitch), що є вкрай небезпечним для платіжного балансу країни. Це означає, що Україна отримує вкрай мало валютної виручки, та сигналізує про те, що наша продукція є недостатньо затребуваною за кордоном.
Так трапилося в тому числі внаслідок серйозного падіння промислового виробництво, яке від 2013 року загалом показало мінус 18,4%. Держава, замість підтримки промислової галузі, яка виробляє готову продукцію, спробувала переорієнтувалося на експорт АПК (неготовою продукції), але й тут зазнала значних труднощів. Причому, такий результат був очікуваний заздалегідь.
Більшість підприємств, які перебували і здійснювали діяльність на непідконтрольній території Донецької та Луганської областей, продовжували платити податки в український бюджет (з 2014 по 2016 рік виплачено 40,5 млрд грн), здійснюючи внесок у ВВП України. Однак після указу Президента про введення блокади Донбасу Україна втратила великі промислові об’єкти на непідконтрольній території.
За розрахунками «Публічного аудиту», загальні економічні втрати від блокади Донбасу за підсумками тільки 2017 року становили:
  • 62 млрд грн (2%) – втрата ВВП країни (збільшення дефіциту торгового балансу – $ 2,25 млрд, або 60 млрд грн; 2 млрд грн податкових втрат).
  • Падіння індексу промислового виробництва в 2017 році: Донецька область – 12,6 % (до попереднього року); Луганська область – 31 %.
  • Обвал виробництва та зниження експорту металургійної продукції (за підсумками 2017 року українські металургійні підприємства скоротили експорт продукції в порівнянні з 2016 роком на 17,6% – до 14,58 млн т).
  • Теплові станції позбулися поставок антрациту, внаслідок чого Україна наростила поставки вугілля з-за кордону (за даними Госфіскальной служби, Україна в січні-листопаді 2017 року імпортувала 17,38 млн т вугілля кам’яного і антрациту на суму $ 2,43 млрд; із РФ надійшов вугілля на $ 1,37 млрд).
  • Зменшення обсягів перевезених залізничних вантажів на 20 % – до 22,7 млн т.
  • Зростання безробіття.
Що не так із номінальним ВВП?
Номінальний ВВП показує загальний рівень виробництва у прив’язці до цін. Він напряму пов’язаний з показником інфляції.
Нагадаємо, влада відзвітувала, що їй вдалося акумулювати до номінального ВВП близько 500 млрд грн. Втім, за рахунок чого, якщо структурних змін в економіці не відбулося, а за важливими стратегічними напрямами, як було вказано вище, ми зазнаємо мало не краху?
Є три відповіді на це питання:
  1) внутрішні та зовнішні запозичення – на $ 10 млрд:
  • ОВДП, розміщені на первинному ринку в 2017 році – +$3,7 млрд (105,4 млрд грн);

  • державні та приватні зовнішні запозичення (приплив капіталу за фінансовим рахунком) – + $6,4 млрд;2)  емісія коштів  плюс $ 1,3 млрд (37,84 млрд грн);3) маніпуляції з грошима заробітчан.

Нацбанк дійшов висновку, що обсяги платежів з-за кордону є заниженими, а тому вирішив перерахувати грошові перекази заробітчан за новою методикою, ретроспективно перерахуваши квартальні та річні обсяги не тільки за 2017 рік, а й за 2015-й та 2016-й.
Так, обсяг приватних переказів враховує перекази через банки, міжнародні платіжні системи, а також неформальні канали. І НБУ зробив припущення, що більшість мігрантів привозять зароблені кошти особисто, а отже, рівень приватних переказів неформальними каналами істотно збільшився.
Різниця після перерахунку дозволила доплюсувати до 2015 року  додатково + $ 1,6 млрд переказів; 2016-го – + $ 2 млрд; 2017-го – + $ 2,5 млрд.
Тільки така «спритність рук» у перетасовці цифр дозволила автоматично показати зростання ВВП в «1,8 %», що, знову ж таки, доводить: зростання реального ВВП на 2,5% пов’язане лише зі збільшенням сальдо зовнішнього припливу грошей, а не з фактичним зростанням економіки.
Ось і відповідь на всі теперішні «успіхи» в управлінні економікою. А для того, щоб вийти на реальні,а не вдавані, темпи росту ВВП у 5–6 % у рік і не гратися в підтасовку цифр, економіка нашої країни має, перш за все,  позбутися статусу «сировинного придатку» та сконцентруватися на виробленні готової продукції з високою доданою вартістю, яка не є настільки імпортозалежною, як, до прикладу, товари агросектора. І почати потрібно з інвестування в технологічне, інноваційне виробництво, переконаний Гольдарб.
Ще один стратегічний напрям роботи, за його словами, – перегляд податків у бік зменшення фіскального навантаження.
Врешті, комплекс заходів має бути спрямований на виведення з тіні цілих напрямів нелегальних бізнесів (як-от виготовлення нафтопродуктів, виробництво алкоголю, видобуток бурштину, рубка лісу, видобуток вугілля в копанках), у результаті діяльності яких бюджет втрачає щорічно він $ 40 млрд.