Як зняття депутатської недоторканності перетворили в чисту формальність

Cьогодні ЗМІ широко розтиражували новину про те, що Верховна Рада України дала дозвіл НАБУ і ДБР на прослуховування народних депутатів. «Публічний аудит» розповідає, як депутати обхитрили своїх виборців, насправді не давши дозволу ДБР і НАБУ прослуховувати депутатів. А тепер – про все по черзі.  
Так, ідеться про президентський законопроект № 1009, який із моменту подачі в парламент передбачав таке:
  1. У ЗУ «Про статус народного депутата» та КПК України прибрати застереження щодо неможливості обшуку та інших привілеїв народного депутата в зв’язку з тим, що депутатську недоторканність скасують.
  2. Генпрокурор може скасувати постанови НАБУ та САП (раніше – тільки НАБУ).
  3. Із КПК виключається норма про наявність слідчих у Державній кримінально-виконавчій службі України.
  4. При вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину слідчий суддя може не визначати заставу.
  5. Підрозділи НАБУ та ДБР можуть знімати інформацію з телекомунікаційних мереж, тобто будуть створені відповідні технічні підрозділи.
  6. Скасування можливості оскаржити підозру.
За документ мали проголосувати ще тиждень тому, але в ході голосування виникли протиріччя, тож спікеру Ради Разумкову навіть довелося просити зупинити голосування, хоча такого інструменту в Регламенті парламенту не передбачено. Тому законопроект № 1009 спрямували на повторне друге читання в Комітет. Сьогодні ж його знову почали обговорювати, і для того, щоб насамперед депутати від «СН» погодилися його проголосувати, з нього прибрали такі ключові моменти: в ЗУ «Про статус народного депутата України» залишено ч. 2 ст. 27:  «Обшук, затримання народного депутата чи огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення народного депутата, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, допускаються лише у разі, коли Верховною Радою України надано згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо». Аналогічну за змістом норму залишили і в Ст. 482 КПК України.
«Тому, незважаючи на зняття депутатської недоторканності, з 1 січня 2020 року відповідно до ухвалених нещодавно змін до Конституції реалізувати процедуру кримінального переслідування депутата вдасться лише за згодою парламенту. Оскільки законопроект № 1009 подав Офіс президента, там хотіли взяти під контроль депутатів шляхом кримінального переслідування за звичайною процедурою, але парламентарі не дозволили позбавити себе привілеїв у вигляді особливої процедури», – коментує юрист «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.
За його словами, з депутатів недоторканність зняли тільки формально, бо особливий статус кримінального переслідування юридично в них залишився, тож реалізувати процесуальні дії стосовно народного обранця все одно доведеться лише з дозволу Ради.