Європа визначила своє енергетичне майбутнє

Представники Європарламенту, Ради Євросоюзу та Єврокомісії погодили проект поправок до Газової директиви ЄС, повідомляє прес-служба Єврокомісії.
Це означає, що проект «Північний потік–2» впевнено просувається до своєї реалізації. Адже замість того, щоб відмовитися від проекту, як закликали у Резолюціях ЄП наприкінці 2018 року окремі країни, погоджений документ дав по суті російському газопроводу карт-бланш.
Поправки розробляли спільно Франція та Німеччина. У них ідеться про те, що вирішувати, які норми Третього енергопакету застосовувати до газопроводу, буде та країна ЄС, на території якої перебуває перший приймально-розподільний пункт. Станом на тепер – це Німеччина, яка найактивніше й підтримує будівництво газопроводу.
Деякі західні експерти вбачають у такій редакції європейського нормативного документа і нові перспективи для РФ реалізовувати інші газові проекти, наприклад «Північний потік–3» або європейську гілку «Турецького потоку» (вона анонсувалася декілька разів, її активно лобіює Болгарія), можливі й інші варіанти.
Узгоджені вчора на рівні комітету ЄП та окреслені вище зміни наразі потребують остаточного затвердження в Раді ЄС та Європарламенті. Після цього залишиться інтегрувати документ в національні законодавства членів ЄС, на що може піти до року. Якщо не буде жодних перепон, до кінця року оновлена Газова директива ЄС вступить у силу. До речі, на цей час і заплановано запуск «Північного потоку–2».
За фактом, Франція та Німеччина, фактично домовившись у двох, вирішили майбутнє ЄС в частині постачання енергоресурсів, коментують у «Публічному аудиті». На минулому тижні канцлер ФРН Ангела Меркель на зустрічі глав держав Вишеградської групи (Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина) у Братиславі переконувала скептично налаштовані щодо РФ країни в необхідності «Північного потоку–2», і судячи з усього, їй це вдалося. На переконання Меркель, газопровід не посилить залежності від російського газу, оскільки будуються термінали для прийому зрідженого природного газу (СПГ) – іншими словами,  варіанти диверсифікації постачання енергоресурсів все ж таки будуть.
«Після вказаної домовленості всередині Союзу залишається очікувати на реакцію Вашингтона, якого така внутрішня згуртованість європейців явно не влаштовує. Можливо, найближчим часом слід очікувати чергове повідомлення про нові американські санкції до європейських компаній, яким буде заборонено брати участь у реалізації проекту», – коментує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.
За його словами, рішення представників ЄП може вкрай негативно позначитися і на Україні, тому нашій державі наразі важливо мінімізувати ризики від запуску газопроводу – реформувати НАК «Нафтогаз», створивши різні окремі підприємства з видобутку, транспортування і з продажу газу, що вимагається в Третьому енергопакеті газової директиви Єврокомісії.