Європарламент увів нові правила ринку газу: як це загрожує «Північному потоку–2»

Депутати Європарламенту в четвер, 4 квітня, затвердили поправки до Газової директиви, що стосуються трубопроводів із країн, які не входять до ЄС, зокрема, «Північного потоку–2». Про рішення йдеться в повідомленні на сайті Європарламенту.

Поправки до директиви передбачають, що правила ЄС (включаючи правила конкуренції ЄС) поширюються на всі трубопроводи, що розташовані на території ЄС, у тому числі й на трубопроводи з країн, що не входять до ЄС.
Чи можуть такі нововведення зупинити реалізацію проекту «Північний потіку–2», який збудований уже на третину, в аналітиці «Публічного аудиту».
Низка депутатів Європарламенту  вважає, що прийнятий сьогодні документ дозволить покінчити з монополією «Газпрому» на європейському ринку природнього газу:  коли документ набере чинності (його треба імплементувати на рівні кожної з країн-членів ЄС), «Газпром» не зможе одноосібно володіти газопроводом і прокачувати свій газ в Європу ні по суші, ні по морю.
За словами автора проекту польського євродепутата Єжи Бузека, з прийняттям цієї директиви завершується «ера зовнішніх монополій на газовому ринку ЄС, яка роками змушувала споживачів платити набагато вищі рахунки за електроенергію».
У сьогоднішніх  поправках є декілька новацій. По-перше, нові і чинні газопроводи з третіх країн, що пролягають у територіальних морях держав ЄС, мають відповідати тим же правилам, які наразі поширюються на наземні труби. Мається на увазі «анбандлінг» – поділ діяльності з видобутку й транспортування газу. Тобто, одна компанія не може добувати газ та одночасно володіти трубопроводом, по якому цей газ доставляється в країни ЄС.
Наступне нововведення – половину потужності труби доведеться залишити для незалежних компаній-постачальників газу в ЄС.
Нарешті, Німеччина відповідно до цих поправок отримає право обмежувати дії Газової директиви за згодою з Єврокомісією, яка ще в листопаді 2017 року запропонувала зміни до вказаної директиви (вони стосуються статусу морських ділянок трубопроводів, які йдуть у ЄС із третіх країн, зокрема на обидва «Північні потоки»). Уточнена Газова директива була підготовлена 8 лютого. Париж і Берлін тоді подали компромісний варіант поправок, який можна затвердити, при цьому залишивши Німеччині широкі можливості для реалізації російського проекту «Північний потік–2».
За словами глави комітету Європарламенту Бузека, поправки до Газової директиви ЄС не спрямовані проти будь-якої країни.
Проте першою компанією, на якій і буде реалізовано ухвалене сьогодні рішення, стане російський «Газпром» і два його газопроводи: той, що вже діє, і той, що будується.   Компанія Nord Stream 2 AG, створена для планування, будівництва і експлуатації «Північного потоку–2», належить «Газпрому», який планує прокачувати газ по цій трубі. Стосовно чинного «Північного потоку», то Nord Stream AG і курувала будівництво, і є оператором газопроводу, її мажоритарний акціонер – також «Газпром» із долею в 51 %.
За російським законодавством, «Газпром» – єдина компанія, що має право на поставки газу в експортні газопроводи. Тому ще під час розробки та обговорення правок до Газової директиви вказувалося: новий документ може призвести до того, що «Північний потік–2» залишиться наполовину порожнім. Напевне, після сьогоднішнього кроку в ЄС Росія йтиме на відповідні кроки для вирішення ситуації, аби не допустити такого сценарію і все ж ввести газопровід до експлуатації.
Наступна стадія проходження поправок до Газової директиви – Рада країн ЄС, яка має завершити процес їх схвалення в середині квітня. Після цього країни-члени Євросоюзу матимуть 9 місяців на імплементацію нових правил у національні законодавства.

«Незважаючи на суттєві обмеження, по суті юридичних перешкод саме для завершення будівництва “Північного потоку–2” немає: у “Газпромі” кажуть, що заявлених строків (кінець 2019) буде дотримано. На минулому тижні остання країна, за якою була затримка, – Данія – рекомендувала проектній компанії Nord Stream 2 AG розглянути варіант проходження газопроводу в територіальних водах королівства.

Лобі Німеччини, яка по суті є основним бенефіціаром газопроводу у ЄС, поки що працює, і проект поступово реалізується, наближаючись до свого завершення», – резюмує провідний аналітик «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.