Закон про «спліт»: на ринку страхування очікується серйозна турбулентність

Парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики в числі перших у фінансовій сфері подасть на розгляд Верховної Ради у другому читанні законопроект про так званий «спліт». Про це повідомив претендент на керівника комітету Данило Гетманцев в інтерв'ю «Інтерфакс-Україна».
«Ще один законопроект (серед перших – ред.) − "спліт". Деякі його прийняття не хочуть, але ми все одно його підтримаємо. І не тому що Міжнародний валютний фонд згоден, це вторинне. А тому що діяльність комісії фінансових послуг абсолютно неефективна. Це визнають усі», − сказав він.

«У питанні "спліта" ми наполягаємо на реформуванні органу, який не регулює, а робить вигляд, що регулює дуже важливі для країни відносини. І запропонована реформа нам видається дуже вдалим варіантом», − додав Гетманцев.
Верховна Рада 7 липня 2016 року підтримала в першому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» (Закон про «спліт»).
Прийняття даного законопроекту було і лишається одним із основних умов МВФ для продовження співпраці. Наразі нова влада повідомила про наміри укласти нову довгострокову програму кредитування з МВФ на $ 6−8 млрд. Підписання нової угоди дозволить здійснювати виплати по зовнішнім боргам у майбутніх періодах. МФВ зацікавлений у «зачищенні» страхового ринку (по аналогу з банківським сектором 2014−2015 років), у результаті чого міжнародним фінансовим корпораціям стане легше монополізувати внутрішній страховий ринок.
Законопроектом передбачається ліквідувати Нацкомфінпослуг, а її регуляторні функції передати НБУ і Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦБФР). НБУ отримає повноваження з регулювання страхової діяльності та всіх видів небанківських фінансових послуг, які, зокрема, надають лізингові та факторингові компанії, ломбарди та ін. У той же час, НКЦБФР буде здійснювати регулювання всіх видів діяльності, пов’язаних із цінними паперами і фондовим ринком, а також із системою накопичувального пенсійного забезпечення.
Слід зазначити, що покладання на Нацбанк додаткових завдань може перешкоджати виконанню основних функції і призвести до прийняття некомпетентних рішень (наприклад, на страховому ринку). На сьогоднішній день НБУ навіть не має достатньо професійних працівників із досвідом роботи на ринках небанківських фінансових послуг, особливо на страховому (облік страхових резервів).
На відміну від банківського сектора (який регулюється НБУ і виживає за рахунок торгівлі ОВДП) і мертвого фондового ринку (регулюється НКЦБФР), ринок небанківських фінансових послуг показував позитивну динаміку. Сумарні активи ринку небанківських фінансових послуг станом на 31.06.2019 склали 215 млрд грн (6 % ВВП). За цей період фінкомпанії, ломбарди і кредитні спілки видали кредитів на 41,3 млрд грн, що на 43,9 % перевищує показник аналогічного періоду минулого року. Лізингодавці уклали договори фінансового лізингу на суму 12,3 млрд грн (зростання на 11,1 %). Фінансові компанії надали послуги факторингу на загальну суму 23,9 млрд грн (зростання на 71 %). Традиційно показує хорошу динаміку розвитку і страховий ринок. Так, платежі зі страхування життя становили 2,1 млрд грн (зростання 20,7 %), а з ризикового страхування − 25,2 млрд грн (зростання 16,2 %). Загальні страхові виплати становили 6,7 млрд грн (зростання 9,8 %). Крім того, за підсумками 2018 року фінансовими установами сплачено податку приблизно на 5,5 млрд грн, в той час як банками − 3,7 млрд грн.
По суті, під контроль НБУ передається значна частина національного фінансового ринку: понад 300 страхових компаній, 673 фінансових установ, 442 ломбардів, близько 400 кредитних спілок.
Слід зазначити, що в разі прийняття законопроекту, НБУ зможе сам встановлювати правила (без експертизи або погоджень із Мін’юстом, Державною регуляторною службою, без належного парламентського нагляду). Таким чином, новий законопроект передбачає перехід від чіткого законодавчого регулювання ринку фінпослуг до ручного регулювання новими регуляторами за допомогою їх нормативних актів, із необмеженими повноваженнями (перевірки, накладання штрафних санкцій, переліцензування). Це точно збільшує корупційні ризики.
У першу чергу НБУ може почати регулювати страховий ринок, що створить серйозну турбулентність на ринку. Жорсткість вимог призведе до низки банкрутств, що знову вплине на погіршення економічної ситуації в країні. Крім того, першочергово постраждають фізичні особи (рядові клієнти). Держава не є фінансовим гарантом при банкрутстві або відкликанні ліцензій страхових компаній, на відміну від банківських депозитів.
Проти законопроекту в даній редакції також виступили більш як півтора десятка авторитетних асоціацій з усіх сегментів небанківського фінансового ринку України.
Загалом, прийняття цього законопроекту призведе до:
– втрати робочих місць на небанківському ринку (зараз на ньому працює понад 73 тис. осіб);
– зменшення податкових надходжень фінансовими установами (у 2018 році сплачено 5,5 млрд грн);
– зменшення обсягу надання фінансових послуг (за 1 півріччя 2019 видано кредитів на 41,3 млрд грн).
Замість того, щоб системно реформувати галузь, розмежувати регулюючі і контролюючі функції між різними структурами, мінімізуючи корупційні ризики, влада хоче використовувати цей закон для зачистки і контролю фінансового ринку, з метою монополізації в інтересах міжнародних корпорацій. У разі швидкого прийняття закону «Про спліт» і збереження поточного курсу НБУ, країна може отримати ситуацію, багато в чому схожу на банківське чищення.