Зустрічі «нормандської четвірки» можуть втратити ефективність

У вересні планується зустріч політичних директорів нормандської четвірки для обговорення концепції миротворчості. Серед основних тем – питання безпеки, звільнення заручників і в'язнів і розгортання миротворчої місії на Донбасі. Про це в середу, 22 серпня, розповів міністр закордонних справ Павло Клімкін.

Разом з тим, глава МЗС додав, що є також пропозиції провести таку зустріч вже в рамках Генеральної асамблеї ООН.

Остання зустріч нормандської четвірки відбулася на початку червня цього року в Берліні. Після засідання міністр закордонних справ Німеччини Маас вказував, що сторонам вдалося досягти угоди з низки питань, які стосувалися необхідності дотримання режиму припинення вогню, виведення важких озброєнь і військових, розмінування територій. Однак, як показує ситуація на Донбасі, домовленості залишилися в кабінетах дипломатів – ніякого перемир’я на окупованих територіях Донеччини та Луганщини досі не має.

Від моменту останньої засідання минуло два місяці, і за цей час ситуація змінилася: учасники, які безсумнівно впливають на ситуацію в Україні, провели зустрічі: Путін зустрівся спочатку з Трампом, а тепер і з Меркель.

Наразі в інформпросторі серед експертів активно поширюється теза про те, що переговорний формат Волкер-Сурков застарів. Тобто, спочатку він нібито сприяв вирішенню протиріч і дозволяв Москві та Вашингтону «звіряти годинник», але наразі доцільність такого формату – під питанням, а тому він може бути видозмінений. Хоча, за словами глави МЗС РФ Лаврова, Волкер і Сурков незабаром таки, можливо, зустрінуться.

За результатами зустрічі Трампа й Путіна американський лідер нічого не згадував про Україну і Донбас, а Путін вказав на Мінський процес. Пізніше Волкер заявляв, що Києву не варто навіть розглядати військовий варіант наступу на Донбас, натомість необхідно продовжити дію Закону про особливий статус Донбасу ще на рік.

Водночас Німеччина, навпаки, перехоплює ініціативу: Меркель під час зустрічі з Путіним активно піднімала питання про мир в Україні та навіть запропонувала поряд із миротворцями створити міжнародну адміністрацію на Донбасі.

На те, що певного рішення по сходу України між Путіним і Меркель все-таки вдалося досягнути, побічно вказує й інформація, що в ЛДНР нібито переносяться вибори глав і депутатів «республік», які мали відбутися вже цієї осені. Причина – ризик для Мінських переговорів, за які виступають і Москва, і Берлін.

Росія залишає за собою можливість заявити, що вона виконала свою частину, напруженість у зв’язку з виборами в ОРДЛО (які ніким у світі не визнаються) спадає – тепер Захід повинен тиснути на Київ, аби продовжити дію Закону про особливий статус Донбасу, де прописана автономія для регіону.

При цьому не слід відкидати варіант, що влада України, готуючись до виборів 2019 року, не проголосує за продовження згаданого Закону, граючи на настроях електорату з націоналістичними поглядами. У такому випадку зустрічі в Нормандському (та й у будь-яких інших) форматі будуть в принципі не потрібні, оскільки вони точно не дадуть жодних результатів.