ЗВТ між Україною та Канадою: чи опиниться вітчизняна економіка у виграші?

Між Україною і Канадою з 1 серпня почала діяти зона вільної торгівлі, зазначає DW. «Публічний аудит» проаналізував показники торгового обігу між Україною та Канадою й пояснює, хто буде у виграші від цієї Угоди.

Україна зобов’язалася скасувати митні тарифи на 72 % канадських товарів, наприклад на рибу і морепродукти, зернові, арахіс, соки, мінеральну воду тощо. Без мита вітчизняні виробники експортуватимуть до Канади перероблену сільськогосподарську продукцію, товари харчової, легкої, хімічної, нафтової та машинобудівної промисловості. Для аграрної продукції, зокрема пшениці, ячменя, яєць, яловичини та свинини, діятимуть квоти.

Проаналізуємо торговий обіг між двома країнами. Так, від 2014 року експорт українських товарів на ринок Канади скоротився більш ніж у 2,5 рази (з $ 72,5 млн до $ 28,9 млн), що пов’язано з падінням виробництва в нашій країні. Тоді як імпорт навпаки збільшився в 1,3 рази. У цілому 2016 рік показав негативне зовнішньоекономічне торговельне сальдо в $ 188,4 млн, у результаті якого на валютному ринку України утворився значний дефіцит валюти.

«Це зайвий раз підтверджує, що зацікавленість канадських споживачів в українських товарах, м’яко кажучи, доволі незначна», – зауважує аналітик Дмитро Ляшок.

Тому, за прогнозом «Публічного аудиту», відкриття 98 % ринку Канади (аналогічно, як і ринку України) зумовить кратне збільшення імпорту продукції канадських виробників на український ринок.

«Рівень інноваційного розвитку в Канаді вище вітчизняного, а тому канадські товари швидше за все будуть більш конкурентними. Однак нашому експортерові може “зіграти на руку” девальвація валюти, за рахунок чого в нього є шанс поліпшити власні позиції на противагу збільшенню імпорту», – вважає спеціаліст.

З огляду на навіть на найоптимістичніші прогнози Кабміну (зростання експорту в 10 разів, імпорту – в 2 рази), для економіки України відкриття ринку Канади принесе практично нульовий результат, прогнозують аудитори. Передбачається, що реальний ВВП збільшиться на 0,001 % ($ 43,4 млн) із урахуванням збільшення обсягів експорту на суму в $ 289 млн.

Разом із тим не можна відкидати й те, що Україна стоїть перед серйозним ризиком можливого майбутнього падіння ВВП (вітчизняне виробництво скорочується стрімкими темпами, а на міжнародних ринках триває негативна цінова кон’юнктура на основні групи українського експорту), а це призведе не до позитивного зовнішньоторговельного сальдо між країнами, а навпаки до збільшення дефіциту.

Аналогічна ситуація спостерігалася й після підписання договору ЗВТ+ із ЄС: замість очікуваного Урядом росту експорту, ми зіткнулися з його падінням. Відповідна динаміка протягом останніх чотирьох років виглядає таким чином: 2013 рік – $ 16,7 млрд, 2014 – $ 16,4 млрд, 2015 – $ 13,02 млрд, 2016 – $ 13,49 млрд.

Слід також зазначити, що скасування українського мита на канадські товари призведе до втрат держбюджету на $ 1,2 млн у перший рік дії Угоди. Втім, урядовці сподіваються, що з часом це компенсується за рахунок збільшення іноземних інвестицій.

«Для України критично важливо, щоб, крім традиційних ефектів, ЗВТ змогла генерувати інвестиційний потік у нашу країну. Однак інвестиційні ризики й надалі залишаються дуже значними – в умовах нестабільної політичної ситуації та фактично згортання економіки. Тому на сьогодні першочерговим питанням є не стільки створення зон вільної торгівлі, як розширення і зміцнення внутрішнього ринку. Саме він є основним ринком для вітчизняної продукції та основою добробуту країни», – резюмує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.