Аналіз альтернативного законопроекту про столицю від Кличка

У Верховній Раді зареєстрований альтернативний законопроект про столицю. Про це мер Києва Віталій Кличко заявив під час прес-конференції в Києві, йдеться на офіційному сайті столичного мера.
«Ми запропонували альтернативний законопроект про столицю (проект закону про внесення змін до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» 2143-1 від 19.09.2019), що вже зареєстрований у Верховній Раді. Там чітко прописано, що в киян має залишитись право обирати владу в своєму місті. І ця влада повинна бути підзвітною і відповідальною виключно перед киянам, а не призначатися згори», – сказав Віталій Кличко.
Незважаючи на те, що альтернативний законопроект (про який говорить Кличко, юридично поданий депутатами від «Євросолідарності») подано ще в четвер, на сайті парламенту тексту поки що немає. Швидше за все, анонс такого документа від Кличка – продовження неофіційної виборчої кампанії поки що мера столиці, оскільки в «СН» свою кампанію теж уже розпочали.
Так, на вихідних народний депутат від «СН» Олександр Ткаченко (деякий час йшлося про його кандидатуру в якості кандидата на пост столичного мера) презентував основний законопроект про нову реакцію Закону «Про Київ – столицю України». Представник провладної фракції вказав, що документ має на меті відновити самоврядування в Києві, дасть право на насолоду від життя в місті і його споглядання.
Якщо стисло охарактеризувати законопроект «СН», то він має право на існування, але потребує деяких доопрацювань, оскільки має низку критичних норм, – про них «Публічний аудит» розповідає в своїй аналітиці.
Так, відповідно до законопроекту місто Київ є столицею України, політичним та адміністративним центром держави (місцем розташування органів влади). На території міста утворюються районні в місті Києві ради (формуються в порядку ЗУ «Про місцеве самоврядування), які є адміністративно-територіальними одиницями, що входять до системи адміністративно-територіального устрою України (районні в м. Київ державні адміністрації ліквідуються). Межі столиці та перелік районів у місті встановлюються ВРУ за поданням КМУ за пропозицією Київської міської ради.
Київська міська та районні в місті Київ ради мають власні виконавчі органи, які утворюються, відповідно, Київською міською радою, районними в місті Києві радами, і які підзвітні та підконтрольні відповідним радам.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування Києва та районів у місті приймаються та оприлюднюються згідно з ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», набувають чинності в термін, визначений такими актами, але не раніше часу, визначеного для їх опротестування головою Київської міської державної адміністрації в порядку, встановленому Ст. 21 вказаного Закону. Голова КМДА отримує роль наглядового органу (як прокуратура раніше – протест на рішення міської, районних рад) над органами місцевого самоврядування, чого немає в інших адміністративних одиницях України (це спірне повноваження).
Компетенції Київради та районних у місті Києві рад розподіляються за сферами залежно від важливості (районна чи загальноміська) – на первинному рівні районні ради в принципі матимуть достатньо повноважень, окремі – в будівництві (крім землевідведення, яке залишається за Київрадою).
КМДА буде уповноважена на здійснення контрольних та організаційних повноважень.
Київський міський голова обирається через прямі вибори. Якщо за результатами першого туру голосування жоден із кандидатів на посаду Київського міського голови не набрав більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, для визначення переможця відбувається другий тур голосування. Секретар Київради обирається радою з числа її депутатів таємним голосуванням.
Голова районної в Києві ради обирається відповідною радою з числа її депутатів на строк повноважень ради таємним голосуванням більшістю депутатів від загального складу ради. Голова виконавчого комітету районної ради – відповідною радою на строк повноважень ради за пропозицією її голови більшістю депутатів від загального складу ради (норма не узгоджується з ЗУ «Про місцеве самоврядування», де визначено, що голова ради є автоматично і головою виконавчого органу; хоча для справедливості треба вказати, що в законі про столицю зазначається, що самоврядування в Києві здійснюється відповідно до ЗУ «Про місцеве самоврядування» з особливостями, встановленими Законом про столицю, тобто, в принципі відступи від основного закону про самоврядування справді можуть бути).  Повноваження голови виконавчого комітету районної в Києві ради прописані в Законі (ключовим є те, що він – розпорядник бюджетних коштів районної ради, тобто фактично керує районом між сесіями ради та розподіляє фінанси). Голова виконавчого комітету райради підзвітний Київському міському голові. На підставі звіту про діяльність голови виконавчого комітету райради Київський міський голова може порушити питання перед відповідною радою про його звільнення (мер не має відношення до голови виконкому району – цю норму потрібно видаляти).
Київський міський голова бере участь у підготовці проектів законів ВРУ та актів КМУ, які стосуються столиці; у вирішенні питань щодо проведення в Києві заходів загальнодержавного та міжнародного характеру; може бути присутнім на засіданнях КМУ з правом дорадчого голосу при розгляді питань, що стосуються столиці; вносить на розгляд Президента, Кабміну проекти відповідних нормативно-правових актів або актів індивідуальної дії, будь-яких інших пропозицій із питань, що стосуються столиці.
Посада Голови КМДА, який призначається Президентом у загальному для місцевих адміністрацій порядку, залишається. Голова може брати участь у засіданнях КМУ з правом дорадчого голосу при розгляді питань, що стосуються столиці; дає згоду на призначення та звільнення керівників державних підприємств і територіальних органів міністерств та інших органів виконавчої влади, розташованих у Києві; погоджує питання щодо створення, реорганізації, перепрофілювання або ліквідації установ, підприємств чи організацій загальнодержавного значення та/або державної форми власності, розташованих у Києві.
Заступники голови КМДА призначаються на посаду та звільняються з нею головою вказаної адміністрації за погодженням із Кабміном.
Голова КМДА перевіряє акти органів чи посадових осіб місцевого самоврядування Києва (крім актів, що віднесені до предмета державного нагляду (контролю) інших органів державної влади) на предмет їх відповідності публічним інтересам територіальної громади, Конституції та/або законам України. Голова може приймати рішення про припинення дії акта місцевого самоврядування шляхом висловлення протесту (опротестування) в письмовій формі з одночасним зверненням до суду в строки:
1) не пізніше ніж 7 днів – щодо кадрових призначень на посади керівників структурних підрозділів виконавчих органів Київської міської ради та районних у місті Києві рад;
2) не пізніше ніж 14 днів – щодо актів індивідуальної дії;
3) не пізніше ніж 30 днів – щодо актів нормативно-правового характеру (вказані норми у Перехідних положеннях не узгоджені з КАСУ).
Виявлення недоліків за наслідками перевірки відповідних актів є підставою для звернення Голови КМДА до відповідного органу чи посадової особи місцевого самоврядування з вимогою щодо негайного усунення таких недоліків. Відповідний орган чи посадова особа місцевого самоврядування усувають порушення в строк, встановлений Головою КМДА, який має бути необхідним і достатнім для усунення недоліків, але не може бути більшим за один місяць.
Вимога про усунення недоліків оформлюється в письмовій або електронній формі.
Перебіг строку для прийняття рішення про припинення дії (опротестування) акта посадової особи чи органу місцевого самоврядування, встановленого пунктом 2 цієї статті, призупиняється на строк, визначений Головою КМДА, для виконання вимоги про негайне усунення порушення.
Голова КМДА в день прийняття рішення про зупинення дії відповідного акта звертається до суду з обґрунтованим позовом про його скасування.
Припинення дії акта означає одночасне припинення будь-яких дій, спрямованих на державну реєстрацію такого акта, а також на його реалізацію, впровадження, виконання або здійснення будь-яких повноважень, визначених ним.
Якщо у день припинення дії такого акта Голова КМДА не звернувся з позовом до суду або якщо суд відмовив у відкритті провадження, рішення про завершення дії акта втрачає чинність – акт набуває чинності з дня, наступного за днем набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Бюджет столиці складається з міського бюджету Києва та районних бюджетів у столиці. Розмежування видів видатків між міським та районними бюджетами здійснюється Київською міською радою на основі принципу субсидіарності. Доходи районних бюджетів формуються шляхом закріплення частини доходів, що відносяться до доходів бюджету міста й трансфертів із міського бюджету столиці. У державному бюджеті можуть передбачатися додаткові субвенції безпосередньо до районних бюджетів у столиці.
Один із ключових пунктів у прикінцевих положеннях – позачергові вибори мера й депутатів Київської міської ради призначаються на неділю 8 грудня 2019 року відповідно до ЗУ «Про місцеві вибори».
Таким чином, законопроект містить як правильні норми щодо розширення повноважень громади в частині управління  районами; збільшення депутатського корпусу за видатками може нівелюватися скороченням апарату державних адміністрацій (як КМДА, так і районних), переведення управлінням містом на районний рівень (може покращитися якість управління та наведення порядку), можливість розподілення грошей напряму до районів. Спірним є момент нагляду з боку Голови КМДА – це інструмент, очевидно, все-таки віджив себе.
Можна припустити, що пункту стосовно нагляду з боку Голови КМДА за районами та опротестування їх актів не буде в редакції альтернативного законопроекту від Кличка.  Крім того, в ньому також, мабуть, є норма про те, що Київський міський голова є одночасно і головою виконкому (КМДА), як це прописано для інших адміністративних одиниць у ЗУ «Про місцеве самоврядування».
У будь-якому випадку, навіть без поки що офіційно оголошеної виборчої кампанії у Києві, вона фактично розпочалася і нинішній мер має високі шанси повторно посісти крісло очільника столиці, тому «СН» намагатиметься медійно та, можливо, через правоохоронні органи (за рахунок резонансних справ розкрадання бюджету) знижувати рейтинг Кличка, паралельно робити заміри щодо виставлення кандидатури від своєї партії, яка зможе вдало конкурувати з чинним мером.