Аналіз державних (публічних) закупівель в Україні

Державні закупівлі протягом тривалого часу є діючим інструментом для вимивання коштів зі скарбниці нашої держави. При цьому корупція у сфері державних закупівель поширена на всіх рівнях – від сільських рад до найбільших державних підприємств.

За три роки своєї діяльності «Публічний аудит» увесь час приділяє чимало уваги темі боротьби з неефективним використання державних коштів. Так, було розроблено антикорупційний аналіз для Міністерства оборони України та Державної прикордонної служби, де ставилося за мету надати конкретні пропозиції стосовно того як мінімізувати та взагалі уникнути корупційні схеми при витрачанні бюджетних коштів армією й прикордонною службою, а головне, запропонувати керівництву вказаних органів дієві механізми блокування таких схем.

Рамковий  Закон  №1197 «Про здійснення державних закупівль» отримав декілька змін задля спрощення застосування замовниками й учасниками таких процедур, власне більшої прозорості процесу державних закупівель. Проте залишилися  окремі правові норми, де були закладені корупційні  ризики  і  на  врегулювання  яких неодноразово  звертав увагу «Публічний аудит».

25 грудня 2015 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про публічні закупівлі» № 922.

У 2017 році Уряд прозвітував про ефективність державних (публічних) закупівль та економію бюджетних коштів на суму близько 24 млрд грн.

З огляду на це «Публічний аудит» вирішив проаналізувати ефективність механізму публічних закупівель та з’ясувати,  чи справді відбуваються прозорі й ефективні зміни в цій сфері. 

Аналіз законодавчої бази державних (публічних) закупівель

Протягом 2015 року та до серпня 2016 року у сфері державних закупівель діяв  Закон  України  «Про  здійснення  державних  закупівель»  від  10.04.2014 № 1197. Його метою було створення конкурентного середовища на цій ниві, запобігання проявам корупції, розвиток добросовісної конкуренції.

У Закон було включено перелік із 18 видатків, коли законодавство про закупівлі не застосовується.

У 2015 році КМУ видало Розпорядженням від 31.03.2015 № 416-р  «Про проведення експерименту із застосування електронних засобів під час здійснення переговорної процедури закупівлі». Воно стосувалося питань щодо здійснення Міністерством оборони переговорної процедури закупівлі електронних засобів, які відповідають вимогам, визначеним ЗУ «Про здійснення державних закупівль».

Пізніше Розпорядженням КМУ від 20.05.2015 року № 501-р було визначено  реалізацію пілотного проекту щодо впровадження процедури електронних закупівель товарів. Документ поширювався на товари,  вартість яких не перевищує суми, визначені  ЗУ «Про здійснення державних закупівель». 

На підставі Законів № 1197 та № 416-р  Мінекономрозвитку розробило, а Верховна Рада ухвалила Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922 (далі – Закон № 922).

Відповідно до Закону № 922 із 01.04.2016 року для центральних органів виконавчої влади (далі – ЦОВВ) та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання (далі – Замовники ОСГ), а з 01.08.2016 року для усіх замовників стало обов’язковим здійснювати процедури публічних закупівель із використанням електронної системи Prozorro.

Ч.1 Ст. 2 Закону № 922 передбачені такі умови його застосування:

1) для ЦОВВ за умови, що вартість предмета закупівлі товару або послуги дорівнює або перевищує 200 тис. грн, робіт – 1,5 млн грн;

2) до замовників ОСГ, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару дорівнює або перевищує 1 млн грн, а робіт – 5 млн гривень.

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники мають дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель із метою відбору постачальника товару, надавача послуги та виконавця робіт для укладення договору.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн та є меншою від вартості, встановленої в ч. 1, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до Ст. 10 цього Закону.

Закон № 922 містить основні положення функціонування електронних державних закупівель; встановлює загальні технічні та безпекові вимоги до електронної системи закупівель; дає визначення авторизованого електронного майданчика; скорочує до трьох кількість процедур закупівель, а саме: відкриті торги, конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі; запроваджує кабінет оскарження процедур закупівель із повним переведенням в електронну площину тощо.

Водночас згідно з Ч. 3, 4 Ст. 2 Закону № 922 збільшено кількість видатків, коли не застосовується законодавство про закупівлю, з 18 (як це передбачалося Законом № 1197) до 26 (послуги з енергосервісу, які передбачають передачу бюджетних об’єктів під обслуговування; послуги в науково-технічній сфері; товари й послуги в сфері охорони здоров’я та інше).Крім того, в переговорній процедурі визначено 7 підстав для застосування неконкурентної процедури (здійснюється «в обхід» конкурентним процедурам). Зазначені нормативи виводять з-під дії Закону цілі ринки товарів і послуг, дають змогу використовувати неконкурентні процедури закупівель, які негативно впливають на динаміку відкритих торгів, що в результаті не сприяє ефективному використанню державних коштів у цій сфері.

  1. Загальний стан державних (публічних) закупівель.

Динаміку використання коштів усіх бюджетів у сфері державних закупівель за 2012–2016 роки, за даними Державної  служби  статистики України, наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Кошти 2012 р. 2013 р. 2014 р. 2015 р. І півріччя 2016
Загальна сума, млрд грн 428,06 185,46 113,79 152,58 120,52
Державного бюджету 65,35 49,67 35,88 44,18 44,9
Місцевих бюджетів 33,9 30,62 26,91 36,77 30,87
Усього: кошти державного та місцевих бюджетів 99,25 80,29 62,79 80,95 75,8
Державних, казенних, комунальних підприємств 95,92 40,92 17,24 41,92 26,05
Господарських товариств, державна або комунальна частка акцій перевищує 50 % 225,45 55,67 18,0 27,03 20,81
Усього за підприємствами 321,37 96,59 35,24 68,95 46,86

Відповідно до вищеподаної таблиці протягом 2015–2016 роки збільшився обсяг коштів за процедурами, що визначені законодавством про державні (публічні) закупівлі.

Так,  якщо у 2013–2014  роках  кошти  державного  й місцевих  бюджетів становили 80,3 млрд грн та 62,8 млрд грн (відповідно за роками), то в 2015 – 80,95 млрд грн, а лише за перше півріччя 2016 року – 75,8 млрд грн (більше, ніж за увесь 2014 рік).

zakup1

У 2015 р. та в першому півріччі 2016 р., як і в 2013–2014 рр.,  скорочується використання коштів за процедурами закупівель державними, казенними, комунальними підприємствами, а також господарськими  товариствами,  державна  або  комунальна  частка  акцій яких перевищує 50 %. Так, якщо в 2012 році сумарна сума укладених договорів  за  процедурами  закупівель  становила  321,37  млрд  грн,  то в 2013 р. – 96,6  млрд  грн; у 2014 р. – 35,24  млрд  грн; у 2015  р. – 68,95  млрд  грн,  у  першій половині 2016 р. – 46,87 млрд гривень.

zakup2

Як бачимо, спостерігається тенденція незастосування державними, казенними та комунальними підприємствами  й господарськими  товариствами норм законодавства про закупівлі.

Водночас  аналіз статистичної звітності засвідчив, що слабкою ланкою  в  системі  функціонування  тендерних  комітетів  замовників є етап планування.

Зокрема, було заплановано використання коштів без застосування законодавства про державні (публічні) закупівлі  на  суми (за даними Держстату):  2012  р. – 183,6 млрд грн, 2013 р. – 118,6 млрд грн, 2014 р. – 163,35 млрд грн, 2015 р. – 152,74  млрд  грн,  січень–червень 2016 р.293,21 млрд грн.

zakup3

Спостерігається динаміка до збільшення планових показників із використання коштів без застосування законодавства про державні публічні закупівлі. Так, якщо в 2012 р. цей показник становив 183,6 млрд грн, то тільки за І півріччя 2016 р. – 293,21 млрд грн.

При  цьому за І півріччя 2016 року  розмір  запланованої  суми в 293,21  млрд  грн без застосування  замовниками  законодавства  про  закупівлю  вперше перевищив  заплановану  суму в 252,85  млрд  грн  за  тендерними процедурами.

zakup4

Статистика щодо кількості укладених договорів із застосуванням процедури про державні закупівлі та «без» справді вражає.

zakup5

Якщо в 2014 р. показник із укладення договорів без застосування процедури закупівель становив 1,4 млн, то лише за перше півріччя 2016 р. – 1,07 млн договорів.

Тому можна припустити, що замовники з року в рік вже на етапі  формування  кошторисів  та підготовки  річних  планів  закупівель  передбачають  уникнення  законодавчо визначених норм у цій сфері. У результаті стрімко збільшується кількість укладення договорів замовниками без проведення тендерних процедур.

Із 1 квітня 2016 р. для центральних органів виконавчої влади й замовників, що здійснюють  діяльність  в окремих сферах господарювання та з 1 серпня 2016 р. – для всіх замовників набрав чинності Закон України «Про публічні закупівлі» № 922, що дав старт запуску електронної  програми Prozorro.

Станом на 01.06.2017 в системі ProZorro було зафіксовано завершених процедур на суму 326,04 млрд грн, зокрема – 138,24 млрд грн за «неконкурентними торгами», 187,79 млрд грн за «конкурентними торгами».

zakup6

Відсоток неконкурентних процедур є занадто високим: вони негативно впливають на динаміку відкритих торгів та в результаті не сприяють ефективному використанню державних коштів. У той же час таких закупівель було проведено на суму в 138,24 млрд грн.

Крім того, помітне зменшення ділової активності серед постачальників, які подають свої пропозиції на одну закупівлю замовника з використання системи ProZorro за процедурою відкритих торгів. Якщо, до прикладу, у травні 2016 року нараховувалося майже 2,73 претендентів-постачальників на одного замовника, то вже в травні 2017 року цей показник становив 2,43 претенденти на замовника.

zakup8

У процесі дослідження було з’ясовано, що формула, за якою bi Prozorro розраховує економію коштів, має такий вигляд:

zakup9

Оскільки законодавчо не визначено, що розуміється під поняття очікуваної вартості та якими можуть бути її розміри відносно середніх цін на ринку, то існують реальні ризики завищення очікуваної вартості замовниками, а це, зрозуміло, спростовує показник економії.

Зазначена теза підтверджується таким прикладом:

zakup10

Індикатор тендера UA-2016-11-18-001610-a
Замовник ДП «ГУНП у Донецькій області»
Назва товару Планшет Samsung galaxy tab A T285 7.0’’/1.5 GB/ SSD 8 gb/BT/WiFi/LTE/p/ch
Кількість товару, од. 50
Очікувана вартість за одиницю товару, грн 6 000
Пропозиція переможця за одиницю товару, грн 5 976
Ринкова ціна за одиницю товару, грн 4 999 (Rozetka)

https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-11-18-001610-a

За інформацією інтернет-магазину Rozetka, ринкова вартість вказаного планшета становить 4 999 грн, тоді як за тендерною процедурою замовник ДП «ГУНП у Донецькій області» зазначив вартість за одиницю вказаного товару в 6 000 грн, і переможцем було обрано учасника з пропозицією  в 5 976 грн.

Тобто, економія на одному планшеті становить нібито 24 грн, загальна економія коштів від закупівлі 50 планшетів – 1 200 грн. Проте відхилення пропозиції переможця від ринкової вартості на одному планшеті  сягає 977 грн,  на 50 планшетах – 48 850 грн.

zakup12

Виходить, що вже на етапі формування очікуваної вартості замовник може мати певні домовленості з постачальником на предмет завищеної тендерної пропозиції – так збільшуються розміри «відкатів». І відбувається це насамперед через відсутність у Законі чіткого алгоритму визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, а головне – відсутній порядок здійснення контролю за цим процесом.

На сьогодні формування очікуваної вартості здійснюється відповідальними за закупівлю виконавцями, як правило, так: виконавши моніторинг пропозицій постачальників в інтернет-мережі або отримавши їх із інших засобів інформації від найменшої до найбільшої пропозиції, виводять рівень середньоринкової ціни. Потім до цієї ціни додають коефіцієнт інфляції, коефіцієнт відтермінування платежу, транспортні витрати тощо. У результаті запропонований до прикладу замовник завищив планові показники на 48 850 грн.

Крім цього, ТОВ «ЕВЕРЕСТ ЛІМІТЕД», обране переможцем вказаного тендера, зареєстроване в м. Києві, та було переможцем усіх закупівель відповідного замовника, пов’язаних із комп’ютерною технікою (https://feao.org.ua/?s=Prozorro).

Інший приклад. 12 січня 2017 р. було проведено відкриті торги,  за результатами яких комунальне підприємство «Кіровоград-Універсал 2005» планувало закупити 20 тис. літрів бензину А-92 та 153,4 тисячі літрів дизпалива для подальшої заправки ним на АЗС фірми-переможця своєї техніки. 

Індикатор тендера UA-2016-12-26-000526-b
Замовник Комунальне підприємство «Кіровоград-Універсал 2005»
Назва товару бензин А-92

дизельне паливо

Кількість товару, л. 20000 л

153400 л

Очікувана вартість процедури, грн 3 645 988
Пропозиція переможця, грн 3 150 400
Переможець ТОВ «Білий Медвідь»

https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-12-26-000526-b

У зазначеному тендері брали учать три учасники. Очікувана вартість загальної процедури становила 3645,9 тис. грн, остаточна пропозиція переможця (компанія ТОВ «Білий Медвідь») – 3150,4 тис. грн.

zakup13

За результатами відкритих торгів сайт ProZorro зафіксував показник економії  на суму близько 495,58 тис. грн, але подальша історія цього тендера, після укладання основного договору, вказує на п’ять подальших кроків щодо укладення додаткової угоди зі змінами вартості пального.

Щодо коштів, за які здійснювало закупівлю комунальне підприємство, то 2394,4 тис. грн із вказаної суми – кошти місцевого бюджету, 756 тис. грн – гроші підприємства.

Історія тендера щодо укладення додаткових угод

zakup14

З наведеної таблиці бачимо, що між замовником та постачальником вже  на третій день після укладення основного договору було домовлено про внесення змін, які передбачали додаткову угоду щодо вартості пального. У результаті відсотковий кінцевий показник вартості бензину збільшився на 20,5 % (+4,8 грн), дизпалива – на 19,6 % (+4,4 грн) від початкової ціни за літр пального.

При цьому загальна ціна з закупівлі пального протягом періоду укладення додаткових угод була незмінною; акти прийому-передачі на пальне незафіксовані.

Можна припустити, що комунальне підприємство на завершення угоди не отримало 34,16 тис. літрів пального на суму 620,72 тис. грн, із них:

  • бензину А-92 в обсязі 4,1 тис. літрів на суму 76,64 тис. грн;
  • дизельного пального – 30,06 тис. літрів на суму 544,08 тис. грн;

zakup15

Як бачимо, кінцева вартість договору на 125,14 тис. грн перевищила початкову очікувану вартість замовника, а розбіжність між заявленою вартістю та домовленою у результаті підписання договору сягнула 620,72 тис. грн.

Тобто, остаточна пропозиція переможця не завжди відповідає реальній вартості предмета закупівлі, тому трапляються випадки, коли в процесі закупівлі до основного договору підписуються додаткові угоди, якими змінюється вартість предмета закупівлі.

Іншими словами, система bi Prozorro зафіксувала економію в 495,58 тис. грн, а  в підсумку остаточна ціна за договором (після підписання додаткових угод) сягнула 620,72 тис. грн.

Крім того, як пишуть «Наші гроші», співзасновником ТОВ «Білий ведмідь», на початку січня 2017 р. став міський голова Кропивницького Андрій Райкович.

Наступний приклад – зміна обсягів та вартості предмета закупівель шляхом підписання додаткової угоди:

zakup16

Індикатор тендера UA-2016-11-14-000443-b
Замовник Сумський філіал Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно- санітарної експертизи
Назва товару Бензин А-92
Кількість товару, од. 5 000 л
Очікувана вартість за одиницю товару, тис. грн 120
Пропозиція переможця за одиницю товару, тис. грн 100,1
Економія 19,9
Вартість договору після укладання додаткової угоди, тис. грн 40

https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-11-14-000443-b

Згідно з поданою таблицею, замовник зробив пропозицію на закупівлю 5000 л бензину марки А-92 на загальну суму 120 тис. грн. У торгах брали участь чотири підприємства (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-11-14-000443-b), і переможцем визначено ТОВ «ТЕХОЙЛ РІТЕЙЛ» із остаточною пропозицією в розмірі 100,1 тис. грн. Система bi ProZorro зафіксувала економію 19,9 тис. грн. Далі замовник вніс зміни у вартість договору шляхом підписання «додаткової угоди» з постачальником на суму 40 тис. грн. Такі зміни до основного договору значно вплинули на розмір реальної економії, але жодним чином не позначилися на економії, яку розраховує bi ProZorro. Це знову ж таки ставить під сумнів реальність загального показника економії коштів, який відображається в bi ProZorro.

У ході аналізу тендерних процедур у системі ProZorro було виявлено низку чинників, які ставлять під сумнів реальні показники економії системи в цілому. Причина – після остаточних торгів підписувалися «Додаткові угоди»,                             за результатами яких остаточна вартість договору збільшувалася в середньому на 15–20 %. Тому можна зробити припущення, що з завершених процедур (627 тис. договорів) на суму 326 млрд грн було додатково витрачено з держбюджету, місцевих бюджетів, бюджетів державних/комунальних підприємств близько 65,2 млрд грн за додатковими угодами (326 х 20 %).

Також вибірковою перевіркою проведених закупівель встановлено численні факти завищення оголошеної замовником очікуваної вартості закупівлі в середньому на 15 % від реальної ринкової вартості таких товарів (послуг). Подібна тенденція може свідчити про те, що з загальної суми закупівель на суму 326 млрд грн обсяг завищень міг становити 48,9 млрд грн (326 х 15 %) – ці гроші у вигляді неправомірної вигоди могли отримати замовники.

 Нематеріальні активи ДП «Прозорро»

Протягом семи років (із 2008 по 2015 рр.) підприємство  ДП «Зовнішторгвидов» (ДП «Прозорро») створювало та модернізовувало інформаційно-аналітичну систему «Державні  закупівлі».

Станом на 01.10.2016 на балансі ДП «Прозорро» рахується нематеріальних активів, що входять до складу інформаційно-аналітичної системи  «Державні  закупівлі»  та  системи  її  захисту,  на  загальну  суму  8 677,91 тис. грн.

zakup17

Відповідно до звіту Рахункової палати згадані нематеріальні активи працюють лише до повного закінчення замовниками процедур закупівель, що були розпочаті до набрання чинності Закону «Про публічні закупівлі» № 922.

Як зазначено в звіті, згадані нематеріальні активи не увійшли до програмного комплексу системи ProZorro і надалі навряд чи будуть використовуватися в діяльності Підприємства. Це ставить під сумнів раціональне використання ДП «Прозорро» коштів на суму 8,67 млн грн.

Також, незважаючи на впровадження програмного забезпечення ITC «Prozorro», підприємством протягом січня–вересня 2016 року здійснило модернізацію ІАС «Держзакупівлі» на 202,33 тис. грн.

Крім того, після ухвалення Закону № 922 на балансі підприємства  оприбутковано веб-сайт prozorro.gov.ua  загальною  вартістю 117,6 тис. грн і програмний комплекс автоматизованої електронної системи державних закупівель України «ІТС «Prozorro» – 0,01 гривня.

Правове функціонування електронної системи закупівль та результати економії бюджетних коштів

Відповідно до регламенту роботи системи пілотного проекту електронних державних закупівель, затвердженого наказом ГО «Трансперенсі Інтернешнл Україна» (Далі – ТІУ) від 28 жовтня 2015 р., адміністратором системи, уповноваженою особою, що володіє Системою і Центральною базою даних, визначена ТІУ, що зобов’язується надалі передати її Державі.

У ході аналізу звіту Рахункової палати України виявлено, що вся база даних «ІТС «Prozorro» зберігається на платформі Аmazon.com (США).  При цьому будь-які юридичні права чи зобов’язання щодо зберігання інформації на цій платформі у ДП «Прозорро» відсутні і на сьогодні належать виключно ТІУ.

Тобто, модуль «Аналітика» розміщено не за доменною адресою prozorro.gov.ua, а за bi.prozorro.org, він також перебуває у власності ТІУ.

Отже, Центральна база даних, яка є обов’язковою складовою «ІТС «Prozorro», перебуває на платформі Аmazon.com. (США), є власністю ТІУ та не належить ні Підприємству, ні державі.

У своєму дослідженні «Публічний аудит» також встановив, що юридичне оформлення комп’ютерної програми «ІТС «Prozorro» відбулося 26.08.2016. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір видано Державною службою інтелектуальної власності України, згідно з яким автором комп’ютерної програми «ІТС «Prozorro» є фізична особа, а авторські майнові права належать ДП «Зовнішторгвидав України».

Також у звіті Рахункової палати виявлено низку укладених договорів у «ІТС «Prozorro», вартість яких становила одну гривню, при цьому аналітична система рахувала ці договори як 100 % економії. Паралельно до таких договорів додатково укладалися інші, і їх вартість дорівнювала або навіть перевищувала очікувану вартість закупівлі.

Таким чином, Центральна база даних та модуль аналітики, який відображає цифри економії бюджетних коштів, не є офіційним правовим державним забезпеченням, а тому не дає підстав державі стверджувати про економію державних коштів за результатами проведених державних тендерів на платформі ProZorro.

Крім того, як показує аналітика Офісу «FEAO», що фінансується програмою «Підтримка реформи управління державними фінансами» німецької федеральної програми GIZ, система аналізу показників економії в системі bi Prozorro не відповідає дійсності та має певні технічні помилки.

Було зафіксовано, що досить часто замовники в процесі оголошення проведення процедури закупівлі помиляються при виборі типу організатора.

Також наявні приклади, коли замовник, який не підпадає під дію Закону, зазначає себе як замовник, який підпадає під його дію. До прикладу, ПАТ «Укргазвидобування» (не підпадає під дію Закону) при проведенні 63 тендерів визначало себе як замовник, який підпадає під дію Закону, і при проведенні 58 тендерів – як замовник, який не підпадає під його дію.

Ще один приклад – Херсонська обласна комунальна аварійно-рятувальна служба (підпадає під дію Закону), яка визначила себе як замовник, який не підпадає під дію Закону, і провела закупівлю товару (моторний човен) на суму 561 тис. грн як допорогову (закупівля UA-2016-11-10-001135-b). Такі випадки також дозволяють припускати, що статистика в bi ProZorro спотворюється.

Тому оперувати цифрами з економії державних коштів при  застосуванні електронної системи закупівель є  не коректним;  їх достовірність  не може бути взята як правдива та об’єктивна,  оскільки  держава  в особі Мінекономрозвитку не має об’єктивної можливості її  перевірити  та проконтролювати.

ВИСНОВКИ

1. Під час дослідження державних (публічних) закупівель було встановлено, що ЗУ «Про публічні закупівлі» містить основні положення функціонування електронних державних закупівель; встановлює загальні технічні та безпекові вимоги до електронної системи закупівель; дає визначення авторизованого електронного майданчика; скорочує до трьох кількість процедур закупівель, а саме: відкриті торги, конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі; запроваджує кабінет оскарження процедур закупівель із повним переведенням в електронну площину та інші позитивні правові новели.

2. У 2016 р. спостерігалося скорочення використання коштів за процедурами закупівель державними, казенними, комунальними підприємствами, а також господарськими товариствами, державна або комунальна  частка  акцій яких перевищує 50 %. Якщо в 2012 р. цей показник становив 321,4 млрд грн, то вже за перше півріччя 2016 року – 46,9 млрд грн.

3. У 2016 р. тривало збільшення планових показників щодо використання коштів без застосування процедур про державні (публічні) закупівлі. Якщо в 2012 р. цей показник становив 183,6 млрд грн, то тільки за І півріччя 2016 р. – 293,21 млрд грн.

Водночас згідно з Ч. 3, 4 Ст. 2 Закону № 922 збільшено кількість видатків, коли не застосовується законодавство про закупівлю – з 18 (як це передбачалось Законом № 1197) до 26, (послуги з енергосервісу, які передбачають передачу бюджетних об’єктів під обслуговування; послуги в науково-технічній сфері; товари та послуги в сфері охорони здоров’я тощо).Крім того, в переговорній процедурі визначено 7 підстав для застосування неконкурентної процедури й «обходу» конкурентних. Такі нормативи виводять з-під дії Закону цілі ринки товарів і послуг та дають можливість використовувати неконкурентні процедури закупівель, які негативно впливають на динаміку відкритих торгів, що не сприяє ефективному використанню державних коштів у цій сфері.

Крім того, за І півріччя 2016 р. розмір запланованої суми в 293,21 млрд  грн без застосування замовниками законодавства про закупівлі вперше перевищив  заплановану  суму в 252,85  млрд грн за тендерними процедурами протягом останніх п’яти  років.

4. Статистика щодо кількості укладених договорів без застосування законодавства про державні закупівлі є доволі високою. Так, якщо в 2014 р. показник укладення договорів без застосування процедур про державні закупівлі становив 1,4 млн договорів, то тільки за І півріччя 2016 р. він сягнув 1,07 млн договорів.

5. Спостерігається зменшення ділової активності серед постачальників, які подають свої пропозиції на одну закупівлю замовника з використанням системи ProZorro за процедурою відкритих торгів. Якщо, наприклад, у травні 2016 р. нараховувалося майже 2,73 претенденти на замовника, то вже травні 2017 р. – 2,43 претенденти.

6. У ProZorro виявлено низьку порушень у зв’язку з недостовірністю показників економії системи. «Публічний аудит» також вказав на певні ризики щодо нераціонального використання бюджетних коштів шляхом завищення замовником «очікуваної вартості» та підписання «додаткових угод».

7. Відсоток неконкурентних переговорів є дуже значним, при цьому вони  негативно впливають на динаміку відкритих торгів та не сприяють ефективному використанню державних коштів в аналізованій сфері. Таких закупівель проведено на суму 138,24 млрд грн, або 42 % від загальної кількості процедур закупівель через систему ProZorro.

Можна зробити припущення, що з завершених процедур  (627 тис. договорів) на суму 326 млрд грн було додатково витрачено  з держбюджету, місцевих бюджетів, бюджетів комунальних/державних підприємств близько 65,2 млрд грн за додатковими угодами (326 х 20 %).

Також вибірковою перевіркою проведених закупівель виявлено численні факти завищення оголошеної замовником очікуваної вартості закупівлі в середньому на 15 % від реальної ринкової вартості таких товарів (послуг). Подібна тенденція може свідчити про те, що з загальної суми закупівель на  326 млрд грн обсяг завищень міг становити 48,9 млрд грн (326 х 15 %). Ці гроші у вигляді неправомірної вигоди могли отримати замовники.

8. Незалежні аудитори ставлять під сумнів раціональне використання ДП «Прозорро» коштів у сумі 8,67 млн грн. Це нематеріальні активи системи ІАС «Держзакупівлі», які в подальшому не були інтегровані в програмний комплекс ProZorro.

9. Держава в особі Мінекономрозвитку, що є основним гравцем у сфері реалізації державної політики з державних (публічних) закупівель, не володіє правами системи bi Prozorro в частині «аналітики» та «Центральної бази даних». Це не дає підстав державі оперувати цифрами економії.