Аналіз фінансування автомобільних доріг України

Мережа  автомобільних  доріг  загального  користування  України  була сформована ще за радянських часів, вона має протяжність 163,3 тис. км.

Українські автомобільні дороги характеризується високою зношеністю і низьку міцність. Дорожнє покриття більшості доріг вичерпало свій ресурс і потребує відновлення відповідно до сучасних навантажень та інтенсивності руху.

На сьогодні розвиток автошляхів відстає від темпів автомобілізації країни. Держава не має жодного автобану європейського рівня, за виключенням 16 км траси Київ–Бориспіль. Майже всі автошляхи України проходять через населені пункти і мають обмеження швидкості руху транспорту, середня швидкість на вітчизняних автошляхах у 2–3 рази нижча, ніж у розвинутих європейських країнах. Протяжність швидкісних доріг в Україні становить 280 км, у Німеччині — 12,5 тис. км, у Франції — 7,1 тис. км.

Найбільш критичний стан дорожнього покриття наразі спостерігається  на автодорогах Дніпропетровськ–Миколаїв, Миколаїв–Кіровоград, Одеса–Рені, Стрий– Тернопіль–Кіровоград та інших. У той же час протягом останніх років фінансування витрат на розвиток і утримання автомобільних доріг відбувалося без врахування їх технічного стану, збільшення інтенсивності руху, необхідності реконструкції окремих ділянок доріг для переводу у вищу категорію. Фактично, фінансувалися в основному витрати на поточний ремонт та експлуатаційне утримання доріг.

Незадовільний стан доріг підтверджується міжнародними експертами.  Так, за оцінками експертів Світового економічного форуму «The Global Competitiveness Report 2016—2017», із 138 учасників Україна посіла 134 місце за показником якості автомобільних доріг.

дороги

Правові,  економічні,  організаційні  та соціальні  засади  забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання  в  інтересах  держави  і  користувачів  доріг  регулюються  Законом України  від  08.09.2005  №  2862  «Про  автомобільні  дороги».

Статтями 6 і 10 Закону України «Про автомобільні дороги» №2862 визначено, що:

–  державну  політику  і  стратегію  розвитку  всіх  видів  автомобільних доріг на  території  України  здійснює центральний  орган  виконавчої  влади  в галузі транспорту (Мінінфраструктури);

– державне  управління  автомобільними дорогами здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади,  діяльність  якого  спрямовується  і  координується  Кабінетом  Міністрів України  через  керівника  центрального  органу  виконавчої  влади  в  галузі транспорту  і який має свої органи управління на місцях. 

1. Касові видатки Державного агентства автомобільних доріг України за 2014–2016 роки, та аналіз боргових зобов’язань за минулі роки. 

Відповідно до Звіту про виконання Державних бюджетів України  за 2014–2016 роки Державним агентством автомобільних доріг України було здійснено касових видатків на загальну суму 52,1 млрд грн із урахуванням залишків кредитних запозичень в сумі  3 млрд грн, залучених «Укравтодором» протягом минулих років для розвитку автомобільних доріг та зарахованих до спеціального фонду державного бюджету.

1

Показники касових видатків «Укравтодору» у 2016 році проти 2014-го збільшилися на 9,5 млрд грн (2015 рік (22,9) мінус 2014 рік (14,2) = +8,7 млрд грн; 2016 рік (15,09) мінус  2014 рік (14,2) = +0,8 млн грн),  але зменшилися  в доларовому еквіваленті  2014 року з $ 1,2  млрд до $ 0,6  млн у 2016 році (при середньому курсі НБУ:  2014 рік – 11,8 грн за $ 1; 2015 рік – 21,8 грн за $ 1; 2016 рік – 25,5 грн за $ 1).

Отже, розглянемо показники розподілу видатків «Укравтодору»  відповідно до затверджених бюджетних програм за 2014–2016 роки.

У 2014 році касові видатки на фінансування дорожньої галузі  відповідно до державного бюджету України здійснювалися зі спеціального фонду.   Згідно зі змінами до Бюджетного кодексу, починаючи з 2015 року, видатки спрямовувались із загального фонду держбюджету України (за виключенням залучених під державні гарантії на такі цілі коштів, які відображаються в складі спеціального фонду державного бюджету України).

Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України  на 2014,2015,2016 роки» «Укравтодор» здійснював касові видатки за такими основними бюджетними програмами:

-«Розвиток мережі й утримання автомобільних доріг загального користування» –  17,2 млрд грн із урахуванням залишків кредитних запозичень в сумі  3 млрд грн, залучених «Укравтодором» протягом минулих років для розвитку автомобільних доріг та зарахованих до спеціального фонду державного бюджету.

– «Виконання боргових зобов’язань за кредитами, отриманими під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування» на суму 33,8 млрд грн.

2

Як бачимо, у 2014–2016 роках у структурі основних касових видатків «Укравтодору» найбільша  питома вага  належить програмі з виконання боргових зобов’язань. Перевищення за цією програмою пов’язане з накопиченням боргу за минулі роки та зростанням курсу іноземних валют відносно гривні  в порівнянні з 2013 роком (втричі).

Основні показники розподілу касових видатків Укравтодору за 2014–2016 роки

Показники   2014 рік* 2015 рік 2016 рік
«Розвиток мережі й утримання автомобільних доріг загального користування» млрд грн 3,4 4,5 9,3
Виконання боргових зобов’язань за запозиченнями млрд грн 10,7 17,6 5,5

Пік боргового навантаження припадає на 2015 рік – це кредити вітчизняних та іноземних банків, залучені Україною під державні гарантії   на розвиток дорожньої мережі у період із 2005 по 2011 роки, а також облігації, випущені «Укравтодором» і розміщені в українських банках у 2012–2013 роках.

3

Видатки  «Укравтодору» протягом трьох років переважно передбачали виконання боргових зобов’язань.

У 2014 році від загального фінансування 14,2 млрд грн: 10,7 млрд грн – виконання боргових зобов’язань, або 75,3%;  утримання доріг – 3,4 млрд грн, або 23,3%; інші – видатки на погашення кредиторської заборгованості підрядним організаціям за минулі роки, а також фонд заробітної плати «Укравтодору».

У 2015 році від загального фінансування 22,9 млрд грн: 17,6 млрд грн – виконання боргових зобов’язань, або 77%;  утримання доріг – 4,5 млрд грн, або 19,6%; інші – видатки на погашення кредиторської заборгованості підрядним організаціям за минулі роки, а також фонд заробітної плати «Укравтодору».

У 2016 році від загального фінансування 15,09 млрд грн: 5,5 млрд грн – виконання боргових зобов’язань, або 36,4%;  утримання доріг – 9,6 млрд грн, або 63,6%; інші – видатки на погашення кредиторської заборгованості підрядним організаціям за минулі роки, а також фонд заробітної плати «Укравтодору».

Варто зауважити, що від 2004 року «Укравтодор» залучав кредити на розвиток автомобільних доріг загального користування під державні гарантії (загалом Уряд надав державні гарантії на суму близько 44,1 млрд грн із розрахунку в гривневому еквіваленті на дату їх надання, з них у 2011–2013 роках – у сумі 3 млрд грн, 14 млрд грн і 5 млрд грн відповідно), а обслуговування і погашення таких кредитів здійснюється безпосередньо за рахунок коштів державного бюджету за відповідною бюджетною програмою «Укравтодору».

За інформацією Міністерства фінансів України, станом на 25.05.2015 р. загальна сума непогашених боргових зобов’язань «Укравтодору» становить понад 47 млрд грн – на кінець року видатки на  погашення кредитів досягли  пікового  значення в 17,6 млрд грн.

Стосовно цього Мінфін зазначає, що постійне нарощування «Укравтодором» боргів за останні 10 років створило обставини, коли значна частина визначених законодавством надходжень Державного агентства автомобільних доріг спрямовується на погашення та обслуговування цих боргів.

У подальшому брак коштів для розвитку автомобільних доріг, а також недоступність кредитного ресурсу ввело практику пролонгації кредитних договорів, і такі заходи, на початку зменшуючи поточні зобов’язання «Укравтодору», в подальшому призводили до збільшення видатків на обслуговування цих кредитів.

Фінансування бюджетної програми виконання боргових зобов’язань до 2015 року здійснювалось із спеціального фонду державного бюджету.

У 2015 виконання погашення боргових зобов’язань здійснювалось за рахунок загального фонду державного бюджету за кредитами:

  • Дойчебанку в сумі 100 $ млн, який залучено у 2005 році для реконструкції автомобільної дороги Київ–Одеса;
  • за кредитом Світового банку 279886,6 тис. євро, залученим в 2006 році;
  • за кредитом «Кредіт Свісс Інтернешнл» в сумі $ 465 млн;
  • за кредитами, які були залучені в 2009 році від ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в сумі 2 100 000 тис. грн та від ВАТ «Державний ощадний банк України» в сумі 980 тис. грн;
  • за кредитом банку CAPITAL PLC в сумі $ 440 млн, кредитом Сбербанку в сумі $ 376 млн, облігаціями залученими в 2012– 2013 роках, а також відшкодування Міністерству фінансів виплат по погашенню кредиту,  виконання боргових зобов’язань України  за кредитними Угодами з ЄБРР, ЄІР та двома угодами зі світовим банком .

У 2016 році продовжувалося  виконання боргових зобов’язань за кредитами: Світового банку 279886,6 тис. євро; «Кредіт Свісс Інтернешнл» в сумі $ 465 млн, а також тими, які були залучені у 2009 році від ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в сумі 2 100 000 тис. грн та від ВАТ «Державний ощадний банк України» в сумі 980 тис. грн; «Сбербанку» в сумі $ 376 млн; облігаціями, залученими в 2012– 2013 роках. Також йшлося про відшкодування Міністерству фінансів   виплат із погашення кредиту,  виконання боргових зобов’язань України за кредитними Угодами з ЄБРР, ЄІР та двома угодами зі Світовим банком (Форма 2017-2 «Укравтодору»).

На  практиці  залучені  кредитні  ресурси  суттєво  не  впливали  на покращення  стану  мережі  автомобільних  доріг  загального  користування. Склалася  ситуація,  коли витрати  бюджету  на  погашення  кредитів  за окремою бюджетною програмою «Виконання боргових зобов’язань за кредитами,  отриманими  під  державні  гарантії  на  розвиток  мережі автомобільних  доріг  загального  користування»  постійно  збільшувалися,  а видатки  «Укравтодору»  на  безпосереднє  фінансування  дорожньої  галузі, навпаки, зменшувалися. Фактично,  вже  в  2011  році  кожна  третя  гривня, отримана  «Укравтодором»,  була  спрямована не  на  розвиток  доріг,  а  на погашення  кредитів.  Як наслідок, за рахунок девальвації гривні  у  2015  році  видатки  Агентства на  погашення кредитів із  загального  фонду  держбюджету  досягли  пікового  значення –  17,6 млрд грн, або 77 % від усіх витрат.

Для розвитку галузі дорожнього господарства необхідно в першу чергу вирішити питання не пролонгації кредитів, а джерела погашення раніше взятих боргових зобов’язань. Тобто, потрібно не нові кредити брати, а вирішувати питання погашення старих боргів, вести переговори на умовах повної реструктуризації вже взятих боргових зобов’язань на більш довгостроковий період зі зниженням відсоткової ставки.

Повна реструктуризація наявних боргів, зниження відсотків дасть змогу вивільнити частину коштів, яка наразі спрямовується на обслуговування запозичень,  і спрямувати їх на утримання шляхового господарства, щоб зупинити процес руйнування доріг. Адже для їх відновлення з кожним роком необхідно буде ще більше коштів.

2. Дохідна частина Укравтодору за 2014–2016 роки

У 2014 році основними джерелами фінансування дорожнього господарства  були  кошти спеціального  фонду Державного  бюджету  України, сформованого за  рахунок  акцизного  податку  з  вироблених  в  Україні підакцизних  товарів  (продукції)  в  частині  нафтопродуктів  і  транспортних засобів  та  з  ввезених  на  митну  територію  України  підакцизних  товарів (продукції) у частині нафтопродуктів і транспортних засобів; ввізного мита на нафтопродукти  й  транспортні  засоби  та  шини  до  них;  плати  за  проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Згідно з  законами про державний бюджет України на 2015–2016 роки цільові джерела фінансування дорожнього господарства, які раніше акумулювалися в спецфонді держбюджету, вилучено та запроваджено фінансування з загального фонду держбюджету (з 01.01.2015 набрали чинності зміни, внесені до Бюджетного кодексу України Законом України від 28.12.2014 № 79, якими пп. 1–3 та  6 частини третьої ст. 29 та п. 2 частини четвертої ст. 30 Кодексу було виключено).

Відповідно до дохідної частини Державного бюджету України за 2014–2016 роки зібрано цільових податків на суму близько 90 млрд грн.

Показники 2014 2015 2016
  1. Акцизний податок із вироблених в Україні підакцизних товарів
Транспортні засоби млн грн 69,4 24,6 43,6
Бензин моторний для автомобілів млрд грн 1428,6 3198,5 7182,1*

(пальне)

Інші нафтопродукти млн грн 918,5 1492,2
Всього млн грн 2416,5 4715,3 7225,7
  1. Акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів
Транспортні засоби млн грн 834,7 2456,8 2652,2
Бензин моторний для автомобілів млн грн 6 251,2 6 934,3 30003,6*

(пальне)

Інші нафтопродукти млн грн 6913,5 12118,1
Всього млн грн 13999,4 21509,2 32655,8
  1. Мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності та громадянами
млн грн 1350,5 2103,09 4315,1
  1. Плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні
млн грн 9,2 10,4 21,08
Всього загалом млн грн 17775,6 28337,99 44217,68

Відповідно до наведеної таблиці за три роки податкові надходження збільшилися  на  26,5 млрд грн, або на 60% (2014 рік –  17,7 млрд грн; 2015 рік –  28,3 млрд грн; 2016 рік – 44,2 млрд грн). Причина таких показників (2016 року) – гіперінфляційні процеси в економіці країни, а саме: девальвація національної валюти (зростання імпорту).

У доларовому еквіваленті з 2014 по 2015 рік податкові надходження зменшились на $ 200 млн, або 12,4 %, а вже в 2016 році збільшились на $ 500 млн у порівнянні з попереднім роком, що становить 30% (2014 рік – $ 1,4  млрд ; 2015 рік – $ 1,2 млрд; 2016 рік – 1,7 млрд).

4

Як бачимо з графіка, у 2014 році адміністровано цільових податків та зборів  із  платників податку на утримання доріг у сумі 17,7 млрд грн, видатки зведеного бюджету «Укравтодору» становили 14,2 млрд грн, що на 19,2 % менше від виконання адміністрування цільових податків та зборів у 2014 році, або на 3,5 млрд грн.

У 2015 році адміністровано податкових надходжень у розмірі 28,3 млрд грн, видатки зведеного бюджету «Укравтодору» становили 22,9 млрд грн, що на 19,1% менше від виконання адміністрування цільових податків та зборів (на  5,4 млрд грн).

У 2016 році адміністровано податкових надходжень на 44,2 млрд грн, видатки зведеного бюджету «Укравтодору» становили 15,09 млрд грн, що на 65,9% менше від виконання адміністрування цільових податків та зборів (на  29,1 млрд грн).

5

Еквівалент такого співвідношення між надходженням цільових податків  та справляння  їх в якості видатків на утримання доріг (бюджет «Укравтодору»)  виник у зв’язку з тим, що в 2014 році адміністрування податкових надходжень справлялись до спеціального фонду державного бюджету України, які мали цільове призначення на утримання доріг. Проте від 2015 року, згідно з внесеними змінами до Бюджетного кодексу, цільовий податок справлявся до загального фонду держбюджету.

Якщо в 2014 році при надходженні до спецфонду цільові податки загалом не направлялися на ремонт доріг, то вже при розподілі цільових податків  до загального фонду в 2016 році цей показник сягнув 66 %.

Фінансування доріг за таким принципом не дає прозорості в спрямуванні цільових податкових надходжень на задоволення дорожньої галузі. Адже кожен мешканець країни сплачує акцизний податок (за цільовим призначенням) із 1 літра купленого пального і всі ці кошти розчиняються в загальній купі податків.

Як наслідок, перерозподіл цільових податків із спеціального до загального фонду призвело до нецільового використання  податкових надходжень у 2015 році – 5,7 млрд грн, у 2016 році – 29,3 млрд грн.

Отже, необхідно якнайшвидше повернутися до наповнення податкових надходжень цільового призначення до спеціального фонду державного бюджету України в частині «Укравтодору» вже в 2017 році.

Крім того, в порівнянні з 2014 роком зменшилася реалізація пального через АЗС:  бензину моторного – на 34,3 %; газойлі (паливо дизельне) – 38,6 %.

6

Така ситуація зумовлена тим, що деякі оператори паливного ринку відійшли в «тінь», а збідніле населення пересіло з власних автомобілів на транспорт загального користування, результатом цього стало значне зменшення надходжень цільових податків до бюджету, тоді як реальне навантаження на дороги не зменшилося. За підрахунками експертів консалтингової групи «А-95», через контрабандні схеми та фальсифікації з паливом за перший квартал 2015 року держбюджет зазнав збитків у 1 млрд грн.

Державі необхідно посилити контроль за повнотою сплати податків  усіма учасниками ринку нафтопродуктів, що збільшить обсяг цільових надходжень до державного бюджету України.

  1. Шляхи розвитку автодорожнього господарства

Автомобільні дороги є невід`ємною складовою транспортної системи держави, що в значній мірі впливає на соціально-економічний розвиток України. Від стану автодоріг суттєво залежать витрати на перевезення вантажів та пасажирів, рівень цін, ступінь зайнятості населення, темпи розвитку економіки та рівень безпеки дорожнього руху. Світовий досвід свідчить про те, що саме з розвитку автомобільних доріг починався вихід із економічної кризи багатьох країн світу.

Коли Велика депресія поглинула США, натовп безробітних заповнив вулиці міст. Перед Урядом постала серйозна проблема, як вирішити долю зневірених людей. Можна було б обмежитися лише виплатою фінансової допомоги, остаточно добиваючи і без того дефіцитний бюджет. Проте президент Рузвельт знайшов витончений вихід зі сформованої ситуації. Він втілив у життя національну програму будівництва доріг. Таким чином, одним пострілом було вбито відразу двох зайців — люди отримали роботу, а країна — потужну інфраструктуру, яка згодом стала фундаментом процвітання США.

У будівництві доріг знайшли вихід зі світової кризи Німеччина та Японія, ставши згодом одними з найбільш високорозвинених країн у світі. Тож, можливо, будівництво доріг та розвиток інфраструктури — єдино правильний вихід з кризи і для України?

3.1 Умови для відновлення сектору будівництва доріг

Ключові індикатори стану вітчизняної економіки найкраще демонструє  ВВП  як один із найважливіших показників розвитку економіки, що характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиниць-резидентів у сфері матеріального та нематеріального виробництва.

Статистичний аналіз показує, що українська економіка перебуває в кризовому стані, спостерігається чітка тенденція до зниження реального ВВП (вимірюється в поточних цінах, на момент виробництва) у доларовому еквіваленті. За підсумками 2016 року, ВВП становив $ 93,3 млрд, або  на  95 % менше, ніж відповідний показник 2013 року.

Крім того, прогнозований КМУ (Постанова № 399 від 01.07.2016) обсяг номінального ВВП, приведений до прогнозованого НБУ курсу долара, на 2017 рік становить $ 94 млрд – це на 93,72 %  менше від показника 2013 року.

Тобто, аналіз динаміки реального ВВП чітко показує на рецесійні процеси української економіки, а саме: падіння виробництва. Навіть ріст реального ВВП на 1,5 % у 2016 році є негативним результатом, оскільки відповідний ріст вираховується у відношенні до попереднього року та, як вбачається з графіка, стрімке падіння реального ВВП протягом 2014–2015 років підтверджує лише те, що економіка країни повернулася до рівня 2000-х років.

8

Фінансування будівництва доріг є на сьогодні одним із визначальних питань для розвитку усієї української економіки. У результаті будівництва доріг будуть розвиватися й інші галузі економіки. Підвищиться ділова активність, збільшаться робочі місця, у населення зросте купівельна спроможність, а бюджет отримає доходи у вигляді податків. Як приклад, ремонт доріг збільшить продаж щебню, піску, палива тощо. Збільшаться доходи і в тих учасників,  які поставляють відповідну продукцію для ремонту дорожньої галузі.

У результаті відновиться позитивна динаміка реального ВВП, що забезпечить кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиниць-резидентів у сфері матеріального та нематеріального виробництва.

3.2 Очікувані витрати на ремонт доріг

Основними проблемами, що стримують розвиток дорожньої галузі в Україні, є відсутність капітального ремонту мережі доріг загального користування, недостатній обсяг бюджетних ресурсів для встановлення дорожнього покриття, яке б відповідало міжнародним вимогам, а також відсутність ефективних механізмів фінансування дорожніх робіт та контролю за їх виконанням.

За інформацією «Укравтодору», за останні три роки не було капітально відремонтовано жодного кілометра доріг.

9

Законом України «Про державний бюджет на 2017 рік» передбачено обсяг видатків за бюджетною програмою «Розвиток мережі і утримання автомобільних доріг загального користування» лише 6,5 млрд грн, що на 1,4 млрд менше, ніж  у 2016 році (на 18,3 %).

Враховуючи те, що Міністерство інфраструктури України  визначило 2017 рік як рік ремонту доріг, то незрозуміло, як при такому фінансуванні планується відремонтувати понад 2 тис. доріг.

За розрахунками Державного агентства автомобільних доріг України, за цінами 2016 року вартість будівництва та реконструкції одного кілометра доріг І категорії становить 78,6 млн грн; ІІ категорії – 40,8 млн грн.

Капітальний ремонт у середньому розрахунку І категорії становить 34,7 млн грн; ІІ категорії – 20,2 млн грн; ІІІ категорії – 13,8 млн грн; IV категорії – 8,65 млн грн; V категорії – 3,4 млн грн.

За інформацією Мінінфраструктури, близько 95 % доріг загального користування не придатні для експлуатації і не відповідають нормативним вимогам. Попередній Міністр заявляв про 80 % зношеності  дорожнього фонду.

Отже, якщо підрахувати загальну вартість капітальних  робіт за сценарієм «Укравтодору» та взяти до відома відсоток зношеності дорожнього фонду  загального користування, то вартість сягне близько 1,4 трлн грн.

Розрахунок капітальних робіт за сценарієм «Укравтодору»:

Показники Всього І  кат. ІІ кат. ІІІ кат. ІV кат. V кат.
Доріг, тис. км 163,3 2,7 12,05 26,7 104,3 13,9
Коефіцієнт 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90
Необхідно відремонтувати, тис. км 147,06 2,43 10,845 24,03 93,87 12,51
Вартість 1 км доріг (млн грн) - 34,7 20,2 13,8 8,65 3,4
Всього, млрд грн 1489,5 84,3 219,0 331,6 811,9 42,5

За таким сценарієм потрібно щорічно виділяти 70 млрд грн протягом 20 років, щоб капітально відремонтувати всі дороги загального користування (і це без урахування девальвації гривні та амортизаційних відрахувань).

Перш ніж виділяти кошти та шукати додаткові кошти на відбудову українських шляхів, необхідно в першу чергу жорстко підійти до питання контролю дорожніх робіт на всіх етапах розвитку подій – від проектування до здачі об’єкта в експлуатацію, а також контролю строку гарантійного обслуговування шляхом притягнення до кримінальної відповідальності та накладення штрафних санкцій за неякісні дорожні роботи.

На сьогодні ні для кого не є секретом, що дорожня галузь в Україні  щонайменше, як на 50 %, включає корупційну складову на одному кілометрі.

Наприклад, Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА наприкінці 2015-го виявив завищення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних робіт у ПП «Автомагістраль», ПП «Київшляхбуд», ПрАТ «Броварське шляхо-будівельне управління №50». Тим не менше, у 2016-му цих підрядників було знову допущено до участі в торгах.

У травні 2016-го «Київавтодор» також замовляв у ТОВ «Будівельна компанія «Ескадор» (Одеса) асфальтобетону майже на 50 млн грн, хоча цей же  асфальтобетон у 2015-му купувався на 10% дешевше в іншої компанії – «СБМУ «Підряд» (м. Київ).

Завищення майже на 11 млн грн виявили й фахівці Держаудитслужби, які виконували ревізію фінансової  діяльності «Київавтодору» з січня  2014 по вересень 2016 рр.  «Підрядники безпідставно збільшили обсяги виконаних робіт, внесли до актів виконаних робіт недостовірні відомості про використані матеріали та будівельні машини, а також неправильно застосували норми та розцінки», – йдеться в аудиторському висновку.

Крім того, вказувалося, що корпорація не скасувала торгів та уклала з підрядниками договори на загальну суму майже 418 млн грн попри невідповідність пропозицій учасників торгів вимогам документацій конкурсних торгів.

Кримінальні провадження можна перераховувати довго. Отже, необхідно знайти шляхи вирішення цього важливого питання, оскільки без прозорості складно вибудовувати стратегію дорожнього господарства країни.

Побудова жорсткого контролю забезпечить  результат кристалізації вартості одного кілометра дороги та надалі зацікавить іноземних інвесторів до участі в концесійних проектах, відкриє шляхи до державного приватного партнерства та, головне, зменшить вартість 1 км дороги, збільшить експлуатаційний термін дорожнього покриття.

Якщо взяти за приклад сусідню Республіку Білорусь, то там вартість реконструкції дорожнього полотна майже в два рази менша в порівнянні з Україною.

10

За дослідженням Американського інституту  Gallup, у 2012 році Білорусь посіла 68 місце за якістю доріг, тоді як  Україна – 133 місце.

Крім того, одним із пріоритетів у розвитку шляхового господарства є платні автомагістралі, кошти від проїзду якими спрямовуються до Республіканського дорожнього фонду.

Наразі працює 1600 км платних автошляхів, що перебувають у власності держави. У 2013 році на терени платних доріг Білорусі зайшла Австрійська компанія BellToll, що згодом налагодила електронний збір коштів та забезпечила їх прозорість надходжень до Республіканського бюджету, до цього ж часу білоруси збирали плату в ручному режимі, за допомогою патрульної поліції  та контрольних пунктів пропуску.

Річний бюджет із  податкових надходжень від платних доріг становить близько  % від загальних надходжень коштів на ремонт дорожнього полотна.

Тільки за перше півріччя 2014 року електронна система збору дорожніх податків BellToll залучила до Республіканського дорожнього фонду близько  $ 20 млн.

Платні дороги для України можуть буди пріоритетним напрямом розвитку економіки. По-перше, це розбудова інфраструктури, благоустрій придорожньої зони, відкриття робочих місць, що дозволить пришвидшити не тільки рух транспортних сполучень, а й прискорить розвиток економіки. Крім того, ці кошти можна спрямовувати на погашення боргових зобов’язань, що дасть змогу вивільнити частину коштів і спрямувати їх на фінансування дорожніх робіт.

При виконанні певних, але дуже важливих заходів, термін відбудови дорожнього господарства може становити щонайменше 7–10 років, а не  20, як прогнозує «Укравтодор».

4. Дорожній фонд України

ГО «Публічний аудит» за результатами аналізу фінансування дорожнього господарства за 2013–2015 роки, ще в 2015 році наголошував на необхідності створення відповідного Дорожнього фонду України.

17 листопада 2016 року Парламент України схвалив у другому читанні та загалом законопроекти №4014а «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» щодо удосконалення механізму фінансування дорожньої галузі» та №4015а «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення дорожньої галузі». Законодавство запрацює  з 1 січня 2018 року.

Створення Державного фонду є позитивним рухом щодо реформи дорожньої галузі. Слід зазначити, що в законопроекті №4015а у видатковій частині Державного дорожнього фонду України розподіл коштів зазначений  у тому числі на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, отриманими державою або під державні гарантії, на розвиток та утримання мережі автомобільних доріг загального користування. Якщо врахувати видатки боргового навантаження за попередні роки, то значна  частина коштів, а це близько 77 % була спрямована не на утримання доріг, а на погашення боргів.

Для того щоб не допустити колапсу минулих років, видатки  на виконання боргових обов’язків минулих років необхідно залучати з загального фонду державного бюджету України.

З огляду на це потрібно внести зміни до законодавства у видатковій частинні з перерозподілу боргових зобов’язань із спеціального фонду Державного дорожнього фонду України до загального фонду державного бюджету.

ВИСНОВКИ

Фінансування будівництва доріг є на сьогодні одним із визначальних питань для розвитку усієї української економіки.

1) За оцінками експертів Світового економічного форуму «The Global Competitiveness Report 2016–2017», із 138 учасників Україна посіла 134 місце за показником якості автомобільних доріг.

2) Протягом 2014–2016 років видатки «Укравтодору» включали на 40–77% від боргових зобов’язань, а це 33,8 млрд грн за три роки.

3) За період 2014–2016 років адміністровано цільових податків та зборів  із  платників податку на утримання доріг в сумі 90 млрд грн. Дельта дорожніх податків, що не отримала дорожня галузь в 2014 році, – 3,5 млрд грн; у 2015 році – 5,4 млрд грн; у 2016 році – 29,1 млрд грн.

4) Законом України  «Про державний бюджет на 2017 рік» передбачено обсяг видатків за бюджетною програмою «Розвиток мережі і утримання автомобільних доріг загального користування» лише 6,5 млрд грн, що на 1,4 млрд менше, ніж у 2016 році, або на 18,3 % менше.

5) За сценарієм «Укравтодору» необхідно близько 20 років на капремонт 90 % дорожнього полотна.

6) Платні дороги Республіки Білорусь значно впливають на наповненість Республіканського дорожнього фонду, що складають 7 % від загального фонду.

На прикладі України, платні дороги могли б частково сприяти в погашенні боргових зобов’язань «Укравтодору».

7)  «Публічний аудит»ще в 2015 році наголошував на необхідності створення відповідного Дорожнього фонду України. Вже 17 листопада 2016 року Парламент України схвалив у другому читанні та загалом законопроекти №4014а та №4015а, які регламентують створення Державного дорожнього фонду України. Законодавство запрацює з 1 січня 2018 року.

8) «Публічний аудит» впевнений, що при виконанні певних, але дуже важливих заходів, термін відбудови дорожнього господарства може становити  7–10 років, а не 20, як прогнозує «Укравтодор».

ПРОПОЗИЦІЇ

1) Звести до мінімуму борги «Укравтодору» шляхом повної реструктуризації боргових зобов’язань.

2) Забезпечити 100 % цільового використання податкових надходжень  до спеціального фонду державного бюджету України в частині «Укравтодору»вже в 2017 році (йдеться про додаткових близько 45 млрд грн).

3) Підсилити контроль за повнотою сплати податків  усіма учасниками ринку нафтопродуктів, що збільшить відсоток цільових надходжень до державного бюджету України.

4)  Підійти до жорсткого контролю  та аудиту дорожніх робіт на всіх етапах розвитку подій – від проектування до здачі об’єкта в експлуатацію на прикладі європейських країн. Перейти до контролю строку гарантійного обслуговування шляхом  притягнення до кримінальної відповідальності та накладення штрафних санкцій за раніше проведені неякісні дорожні роботи. Це дозволить зменшити вартість 1 км дороги та збільшити експлуатаційний термін дорожнього покриття.

5) Розглянути як тимчасовий ресурс можливість спрямування 2 % від загального податку на додану вартість (ПДВ) до дорожнього фонду країни. Це вивільнить додатково ще 5 млрд грн.

6) Розглянути в найближчій перспективі розбудову платних доріг в Україні на прикладі Республіки Білорусь, інших Європейських країн Світу.

7) Внести зміни до законодавства про Державний дорожній фонд України  у видатковій частинні: з перерозподілу боргових зобов’язань, накопичених за минулі роки, зі спеціального фонду Державного дорожнього фонду України до загального фонду держбюджету. Це допоможе не допустити колапсу минулих років, коли видаткова частина «Укравтодору» на 77 % включала  виконання боргових зобов’язань.