Аналіз положень нового меморандуму між Україною та МВФ

Новий Меморандум із МВФ було підписано 05.12.2018 президентом Петром Порошенко, прем’єр-міністром Влодимиром Гройсманом, міністром фінансів Оксаною Маркаровой, Головою НБУ Яковом Смолієм.

СОЦІАЛЬНА СФЕРА

Після підвищення ціни на газ для населення з 01.11.2018 до 8 550 грн наступне подорожчання погоджено з МВФ із 01.05.2019 (орієнтовно до 9 850 грн). Ще одне збільшення передбачено з 01.01.2020 – орієнтовно до 12 300 грн, але все залежить від біржової ціни та курсу долара до гривні.
Із 01.01.2020 Уряд гарантував Фонду повністю вирівняти вартість газу для населення з ціною імпорту і тарифами для промислових споживачів, а з 01.05.2020 – скасувати державне регулювання ціни на блакитне паливо для населення.
Крім того, обіцяно, що субсидії будуть обмежені в межах запланованого бюджету на 2019 рік, у тому числі шляхом скорочення соціальних норм для розрахунку субсидій на ЖКП у середньому на 11% (включно зі скороченням обсягу споживання газу з 4,5 куб. м до 4 куб. м на один квадратний метр опалювальної площі та норми централізованого опалення з 1 травня 2019).
Також у Меморандумі передбачено наступне: якщо протягом 2019 року стане очевидним, що скорочення соціальних норм буде недостатнім для утримання обсягу субсидій на ЖКП у межах бюджету, Уряд додатково зменшить ці норми або зробить необхідні зміни у формулі для розрахунку субсидій.
Витяг із Меморандуму про субсидії:
Окрім того, на вимогу МВФ Кабмін скасував схему, яка дозволяла здійснювати оплату рахунків за опалення протягом 12-ти місяців («у розстрочку») домогосподарствам, які не отримують субсидії.
У рамках Меморандуму з МВФ Україна також пообіцяла заморозити заробітні плати державних службовців у 2019 році на рівні 2018 року, обмежити зростання зарплат для працівників бюджетного сектору на рівні 9,4%, що фактично знівелює темпи зростання споживчих цін. Таким чином, реального збільшення заробітних плат не очікується.
Пенсійні виплати, в тому числі для колишніх військовослужбовців, будуть збільшені в середньому на 8,5%, що також нівелюється прогнозованим темпом інфляції. Також у 2019 році Міністерство охорони здоров’я продовжить аутсорсинг закупівель ліків через міжнародні організації.

Монетизація субсидій і т.д.

Нагадаємо, що міністр соціальної політики Андрій Рева у травні 2016 року виступав категорично проти видачі субсидій готівкою, говорив, що люди витратят ці гроші на їжу і ліки, а комуналку не оплатять. І ось тепер він заявляє зовсім протилежне, що виплата субсидій у готівковій формі почнеться з березня цього року.
«Була нарада у Президента України за участю Прем’єр-міністра, інших міністрів, зацікавлених сторін, а саме” Укрпошта”, “Нафтогаз “, Пенсійний фонд, громадських організацій, представників ОСББ. Було прийнято політичне рішення, щоб тих людей, яким призначена субсидія з жовтня, перевести на грошові розрахунки вже в готівковій формі з березня. Це робиться для того, щоб до травня мати уявлення про те, який механізм є більш ефективним. Безготівковий механізм ми запустили з 1 січня, а тепер опрацьовуємо готівковий – в експериментальному порядку всім видати гроші і подивитися, як це буде працювати», – пояснив Рева.
Він окремо наголосив на тому, що обидва механізми монетизації, готівковий і безготівковий, будуть працювати паралельно. «Сьогодні у нас 4 мільйони одержувачів субсидій, середній розмір субсидії становить 1,5 тисячі гривень. Тобто, 6 млрд грн в місяць ми будемо видавати готівкою, – розповів міністр. – А в безготівковій формі субсидію отримуватимуть ті громадяни, які звернулися в управління соцзахисту після 1 січня 2019 року».
На перший погляд – банальна новина, якщо не звернути увагу на деякі деталі, а саме декілька ключових слів: Президент, березень, 6 млрд готівки гривень і «експеримент». Відколи Президент України проводить наради з приводу монетизації субсидій? Це не його завдання, не його профіль і не його рівень, цим завжди займалося Мінсоцполітики.
Для чого в терміновому порядку прийнято рішення в березні 2019 року видати 6 млрд грн субсидій готівкою, що це за «терміновий експеримент» під особистим контролем Порошенко? Вся справа в президентських виборах: Порошенко вирішив у останній місяць перед ними роздати народу 6 млрд бюджетних гривень, задіявши для роздачі готівки штат «Укрпошти» і Пенсійного фонду. Чому 6 млрд? Прикинули «на око», розрахунки вказані в самій новини, 4 млн осіб по 1500 грн = 6 млрд грн.
Хоча, згідно останніх даних статистики, у листопаді 2018 року (опалювальний сезон) субсидію отримували 3,34 млн сімей. А середній її розмір склав 531,2 грн.
3,349 млн * 531 грн = 1,778 млрд грн, а не 6 млрд грн.
Чому саме готівкою? Тому що перераховуючи гроші на картку неможливо паралельно провести агітацію за нинішнього гаранта. Судячи з усього, «соціальний експеримент» на ділі виявиться банальним підкупом виборців, причому коштами бюджету України і силами держустанов. Принісши 1500 грн готівкою, працівник «Укрпошти» або «Пенсійного фонду» не забуде підкреслити, що це допомога від Порошенка. Разом із грошима, цілком вірогідно, будуть лунати агітаційні матеріали, підсуватися «анкети-однодумців БПП» та інші партійні атрибути.
Після виборів народу скажуть, що «експеримент» показав себе погано, багато людей витратили готівку не за призначенням (хтось купив на субсидію ліки, хтось їжу, хтось пропив), а за комуналку заплатили мало, тому готівкою видавати більше не будемо.
Окрім того, якщо подивитися на картину з субсидіями в цілому, то вона виглядає наступним чином. Незважаючи на підвищення тарифів, влада скоротила кількість одержувачів субсидій у 2018 році в 2 рази – із 6,63 млн (у листопаді 2017 року) до 3,34 млн сімей (у листопаді 2018 року).
Нагадаємо, що бюджет на субсидії 2019 року передбачає 55 млрд грн, що менше ніж у 2018 р. і навіть 2017 р., коли тарифи були значно нижчими (2018 р. – 71 млрд грн, 2017 р. – 68,8 млрд грн).

Підвищивши тарифи в кінці 2018 року і запланувавши чергове підвищення на травень 2019 року, Уряд пообіцяв усіма можливими способами втиснутися в нереальний бюджет субсидій – 55 млрд грн, скорочуючи для цього все і вся, а березнева разова експериментальна подачка – це не більше ніж передвиборча технологія, причому дуже сумнівна в плані законності. Якщо люди на неї «клюнуть», то вже через 2 місяці (із 1 травня) вони відчують наслідки своєї довірливості.
При збалансованій податковій та соціальній політиці в Україні, що проводиться в інтересах народу, а не групи осіб при владі та їх бізнес-партнерів, ціна газу для населення і ТКЕ з 2015 року і до цього дня могла б бути в межах 3000 грн, (НЕ 7 000, НЕ 8500 і не 12 000), а в гаманцях і на рахунках людей залишилося б понад 200 млрд грн, переплачених внаслідок завищених тарифів за роки правління нинішньої влади.

ЕКОНОМІКА

1. Сукупний державний і гарантований державою борг становить 74,76 млрд дол. (2,12 трлн грн), або 62% від прогнозного ВВП.
Зовнішній борг становить 48,26 млрд дол., або 65% загального держборгу, що в 2,6 рази більше поточного рівня валютних запасів країни.
Внутрішній борг – 26,5 млрд дол або 752 млрд грн (35% загального державного боргу), складається з випущених облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).

2. Економічний спад із початку 2014 року та істотна девальвація гривні призвели до стрімкого зростання співвідношення державного боргу до ВВП України: із 38% у 2013 р. до 82% за підсумками 2016 року (критичне співвідношення – 60%).

Бачачи стрімке збільшення держборгу до рівня ВВП, нинішня влада вирішила змінити методику підрахунку обсягів номінального ВВП (зміна методики НБУ розрахунку приватних грошових переказів). Завдяки такій маніпуляції, Держстатом було зафіксовано фіктивне зростання номінального ВВП за 2017 рік на 5 млрд дол. (в умовах реального скорочення промисловості на 3%, сільського господарство на 2,7%), внаслідок чого дане співвідношення знизилося з 82% до 67%.
Тим часом, чисті міжнародні резерви НБУ (міжнародні резерви за вирахуванням зобов’язань перед нерезидентами) на кінець грудня 2018 року (оперативні дані НБУ) склали всього $ 9,6 млрд (кінець 2013 року – $ 15,2 млрд). Низький рівень чистих міжнародних резервів свідчить про відсутність у НБУ достатньої кількості ліквідних коштів для підтримки нац. валюти.
3. Загальний борг України перед МВФ станом на 31.11.2018 становить 11,92 млрд дол., а це 24,6% від загального зовнішнього боргу.
У періоди отримання кредитних коштів, замість зростання економіки відзначається падіння номінального ВВП, як фактичного індикатора стану економіки. Це викликано тим, що для отримання кредиту МВФ вимагає виконання умов, які стримують економічне зростання (скорочення видаткової частини бюджету, підвищення облікової ставки, підняття тарифів ЖКГ, проведення реформ, які звужують економіку). Внаслідок виконання вимог Фонду, економіка починає падати, тіло кредиту – рости, в зв’язку з чим виникає необхідність подальшої співпраці з Фондом на незручних умовах, інакше – дефолт.
Всього за весь період співпраці з МВФ (з 1994 року), Україна отримала 31,3 млрд дол.

Боргова політика нинішньої влади веде до нарощування заборгованості з МВФ, прямопропорційно збільшуючи дефолтні ризики країни.
Слід зазначити, що МВФ веде з Україною розрахунки через спеціальні права запозичення (СПЗ), яке є штучним резервним і неліквідним платіжним засобом, що емітується МВФ. Крім повернення СПЗ, які знаходяться виключно в ЗВР, Україні ще потрібно повертати відсотки по тілу кредиту (в дол. США), що в умовах негативного сальдо торгового балансу (прогноз 2018 р. – 12 млрд дол.) негативно впливає на фінансову стабільність (зменшення ЗВР) і монетарну політику країни.
Україні протягом 2019-2022 рр. належить виплатити в рахунок погашення і обслуговування зовнішнього держборгу $ 22 млрд. Тому, в умовах відсутності реального зростання економіки, Україниа в найближчій перспективі нікуди від МВФ не дінеться, інакше її чекає дефолт і всі його наслідки.Повертати борги за рахунок тільки внутрішніх запозичень буде неможливо, так як на ринку недостатньо вільної валютної ліквідності. При цьому друкування нових грошей призведе до розкручування інфляції і зростання девальваційного тиску на гривню.
Ще одним негативним фактором від співпраці з МВФ є прямопропорційна девальвація національної валюти до отриманих траншів. Так, отримані кредити повинні були гарантувати стабільність національної валюти. Однак кредитні кошти, номіновані в СПЗ, фактично не могли бути спрямовані на підтримку нацвалюти, при цьому відсотки на борги нараховувалися в ліквідній валюті (дол. США).
Реструктуризація боргів перед МВФ відкладає тягар боргів на певний термін і дає можливість мобілізувати кошти перед виборами, що вигідно нинішній владі. У свою чергу вигода МВФ може полягати в остаточному «закиданні боргового зашморгу» на країну, внаслідок чого Фонд може нав’язувати зручні фінансові та політичні умови («граючи в довгу»).
Фонд теж розуміє, що зараз Україна втягується в складний передвиборний період, коли навряд чи можна очікувати проведення якихось непопулярних реформ. При цьому кредитори можуть виділити Україні незначний транш для погашення поточних зобов’язань перед Фондом, для уникнення дефолту, чекаючи продовження переговорів з новою владою.

Реперні точки Меморандуму з МВФ

Згідно зі звітом МВФ, у 2019 році уряд України отримає два транші по $ 1,3 млрд: 15 травня і 15 листопада. Всього 14-місячна програма Stand-by (ставка – 3,5%) розрахована на $ 3,9 млрд, із яких $ 1,4 млрд Україна отримала в кінці грудня. Загальна заборгованість України перед МВФ – $ 11,92 млрд.
МВФ прогнозує в 2019 році уповільнення економічного зростання економіки України до 2,7%, зростання торгового дефіциту до $ 16 млрд і низькі надходження прямих іноземних інвестицій (1,7% ВВП).
При цьому в рамках нової програми Фонд очікує від властей виконання нереальних макроекономічних показників на 2019 рік:
– Бюджетний дефіцит – 2,25%. Згідно з прийнятим бюджетом граничний розмір дефіциту визначено в розмірі 89,9 млрд грн (2,3% від прогнозного номінального ВВП). Головні джерела фінансування дефіциту – приватизація (17 млрд грн) і позики (73 млрд грн).
– Інфляція – 7%. За підсумками 2018 року вона склала 10% (прогноз НБУ 5 + 1%), індекс цін виробників – 14,3%.
– Зменшення рівня держборгу до ВВП (48% до 2023 року). Станом на кінець 2018 року співвідношення держборгу до ВВП склало 63%. Прогнозні платежі за держборгом в 2019 році – 417 млрд грн. При цьому закладений обсяг позик відвідувань – 421 млрд грн.
– Зростання надходжень ЄСВ до 8% ВВП. Зараз цей показник становить близько 6,4% ВВП, а подальше адміністративне збільшення рівня мінімальних з/п веде до відходу в тінь – як результат, надходження скорочуються.
– НБУ повинен дотримуватися політики гнучкого валютного курсу. В умовах високого значення прогнозного торгового дефіциту можуть загостритися девальваційні процеси.
Меморандум з МВФ містить 6 структурних маяків на 2019 рік, невиконання яких може в будь-який момент зупинити виділення нових траншів:
– впровадження НБУ належних наглядових заходів проти банків, які не відповідають вимогам по капіталу, що може привести до нової хвилі банкрутств банків (червень 2019);
– прийняття законодавства, що передбачає ліквідацію Нацкомісії з регулювання фінпослуг, а також поділ її функцій між НБУ і Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку (Закон про Спліт, який прийнятий в першому читанні – до березня 2019);
– поділ ДФС на дві юридичні особи: податкову і митну служби, підзвітні Міністерству фінансів (до кінця квітня 2019);
– початок роботи Вищого антикорупційного суду, для чого до кінця квітня будуть призначені не менше 35 суддів, відповідно до профільного Закону (квітень 2019);
– незалежний аудит НАБУ (звіт про аудит має бути остаточно завершено до кінця липня 2019);
– оприлюднення першого звіту за підсумками прогресу у відновленні активів і в судових процесах, пов’язаних з чотирма державними банками (березень 2019).
У рамках підвищення стійкості фінансової системи Україна також взяла зобов’язання:
– утриматися від проведення будь-якої податкової амністії, запровадження нових податкових пільг або привілеїв, нових спеціальних пенсій або пільг;
– вирішити проблеми непрацюючих кредитів у банківському секторі (68% на початок грудня 2019);
– призначити незалежні наглядові ради в «Ощадбанк» і «Укрексімбанк»;
– забезпечити входження Світового банку та ЄБРР в капітал «Ощадбанку» і «Укргазбанку»;
– продати «Центренерго», вугільну компанію «Краснолиманська», підприємства «Індар» і «Президент-Готель-Київ».
Згідно з даними Мінфіну, в 2019 році Україна повинна перерахувати в МВФ 11 платежів на загальну суму $ 1,82 млрд. Наступні великі платежі наша країна має повернути Фонду в 2022 році – $ 2,5 і $ 3,5 млрд. При цьому, після 2019 року кредитори не планують давати Україні гроші, але будуть вимагати повернення боргів.
Проблема полягає в тому, що програма є короткостроковою (14 місяців), а план майбутніх зовнішніх виплат на найближчі 5 років занадто інтенсивний ($ 22 млрд). З урахуванням того, що внутрішніх ресурсів для виплат немає, сьогодні Україна гостро потребує додаткових позикових коштів, щоб не допустити технічний дефолт, тому готова йти на будь-які умови.
Підписані в Меморандумі угоди свідчать, що МВФ хоче мати прямий вплив на формування економічної, податкової та монетарної політики нашої держави. Реалізація програми, очевидно, призведе до подальшої відсутності кредитування реального сектору економіки, погіршення становища середнього класу в Україні і втечі робочої сили в інші юрисдикції.

Історія відносин України і МВФ

Рік Назва програми Фактично отримано $  Умови програми
1994 Механізм фінансування системних перетворень 763 млн Зниження темпів інфляції, зменшення різниці між офіційним і ринковим обмінним курсом, підвищення реальних процентних ставок.
1995–1998 Stand by 1 935 млн Уповільнення інфляції до 1% в місяць, для цього Уряд повинен був скоротити дефіцит бюджету до 3,3% від ВВП, наростити імпорт, а також скасувати частину податкових виключень, скоротити субсидії, уповільнити падіння ВВП до 10% в рік.
1998–2002 Механізм розширеного фінансування 1 591 млн Україна обіцяла забезпечити 4% зростання ВВП і не перевищити 7% інфляції до 2001 року.
2008–2009 Stand by 10 600 млн Введення гнучкого валютного курсу, посилення незалежності Нацбанку, виведення з ринку проблемних банків і рекапіталізація життєздатних, коригування політики в енергетичному секторі та сфері соціального захисту.
2010–2013 Stand by 3 390 млн Уряд зобов’язався проводити реформи, змінюючи податкову і пенсійну системи, енергетичний сектор, проводячи заходи по зміцненню незалежності НБУ та реабілітації банківської системи. Ці вимоги Фонду, по суті, залишилися тими ж, що і для попередньої програми.
2014–2015 Stand by 4 300 млн Уряд України погодився обмежити практику спрощеного оподаткування, скасувати мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, підвищити ціни на житлово-комунальні послуги та підвищити пенсійний вік, здійснити оздоровлення банківської системи, реформи в газовій сфері, скорочення бюджетних витрат.
2015 – 2018 Програма розширеного фінансування 8 700 млн Україна взяла на себе зобов’язання завершити виведення з ринку неплатоспроможних банків, приватизувала найбільший комерційний «ПриватБанк», висловила намір легалізувати видобуток бурштину та азартні ігри, обіцяла провести пенсійну реформу, розширивши коридор віку виходу на пенсію, розділити тарифи на газ і його доставку, скасувати мораторій на продаж землі.
Разом 31 279 млн
ГО «Публічний аудит»