У законопроекті, підготовленому Кабінетом Міністрів України, щодо змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (далі – Закон) пропонується збільшити на 22,2 млрд грн дохідну та на 35,6 млрд грн видаткову частини Державного бюджету, а також одночасно збільшити розмір його дефіциту на 12,6 млрд грн. Крім того, у проекті пропонується збільшити на 218,4 млрд грн граничний обсяг державного боргу.
Дохідну частину Держбюджету пропонується збільшити за рахунок таких надходжень:
- податку на прибуток підприємств – 2,2 млрд грн;
- рентної плати та плати за використання природних ресурсів –
9 млрд грн;
- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України – 1,5 млрд грн;
- податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) – 4,9 млрд грн;
- податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – 8,8 млрд грн;
- ввізного мита – 2,1 млрд грн;
- трансфертів від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій – 1,2 млрд грн.
Також запропоновано зменшити показники доходів Держбюджету за рахунок зменшення на 1,9 млрд грн надходжень від збору з операцій з купівлі іноземної валюти в готівковій формі у зв’язку з девальвацією та обмеженим попитом на готівкову валюту (доволі дивна позиція Уряду щодо відсутності попиту на готівкову валюту) та на 4,9 млрд грн відрахувань від прибутку Національного банку України.
Крім того, скорочуються видатки Держбюджету за рахунок:
- Пенсійного фонду України – на 3,9 млрд грн;
- Міністерства соціальної політики України – на 1,06 млрд грн;
- Міністерства охорони здоров’я України (загальнодержавні витрати) – на 375,8 млн грн;
- Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (загальнодержавні витрати) – на 353,4 млн грн;
- Державного комітету телебачення і радіомовлення в Україні – на
150 млн грн;
- Міністерства освіти і науки України – на 87,9 млн грн;
- Апарату Міністерства культури України – на 4,5 млн грн;
- Міністерства економічного розвитку і торгівлі України –
на 4,1 млн грн.
Для розуміння ситуації слід вказати, що якби не було скорочено видатки на вищезазначені органи, загальний обсяг видаткової частини Держбюджету було б збільшено не на 35,6 млрд грн, а на ще більшу суму.
Підготовлено зміни до боргових зобов’язань у зв’язку з девальвацією національної валюти:
- збільшення державних зовнішніх запозичень – на 105,8 млрд грн;
- збільшення погашення державного внутрішнього боргу – на 66,8 млрд грн;
- збільшення погашення державного зовнішнього боргу – на 26 млрд грн;
- зменшення державних внутрішніх запозичень – на 2,2 млрд грн;
- збільшення видатків, пов’язаних із державним та гарантованим державою боргом – на 21,5 млрд грн;
- повернення позик, наданих за рахунок коштів, що залучені державою, – на 770,4 млн грн;
- виконання державою гарантійних зобов’язань – на 265,2 млн грн.
Фахівці ГО «Публічний аудит» за результатами опрацювання розроблених Кабміном змін до основного кошторису країни прийшли до таких висновків.
Законопроектом передбачено збільшення граничного обсягу державного боргу більше, ніж на 18 %, і загалом, борг буде становити приблизно 91 % ВВП України. Треба звернути увагу, що вказані пропозиції надані з недодержанням ч. 2 ст. 18 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60 % річного номінального обсягу валового внутрішнього продукту України, а в разі очікуваного перевищення цієї граничної величини Кабінет Міністрів України невідкладно звертається до Верховної Ради України за дозволом на тимчасове перевищення такої граничної величини та подає для схвалення план заходів із приведення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до встановлених вимог.
Проте всупереч вказаній нормі відповідні документи щодо приведення граничного обсягу боргу до встановлених вимог не надано. Звідси можна зробити висновок, що в Уряду відсутній прийнятний план із виходу з боргової «кабали» і борги країни будуть зростати як сніжний ком.
Статтю 29 Закону пропонується викласти у новій редакції, надавши право Кабінету Міністрів України для забезпечення обслуговування громадян, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, здійснювати розподіл та перерозподіл освітньої, медичної субвенцій та субвенції на підготовку робітничих кадрів. Вказана норма може привести до ризиків ручного управління бюджетними коштами та відповідно до спекулювань у питаннях їх розподілу у власних інтересах високопосадовців.
Новим пунктом 14 «Прикінцеві положення» Закону передбачається дозволити Міністерству фінансів України здійснювати правочини з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями та гарантованим державою боргом за зовнішніми кредитами (позиками), обслуговування та погашення яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом обміну (зміни умов діючих позик), випуску та продажу боргових зобов’язань держави з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного цим Законом, та показників фінансування державного бюджету понад обсяги, затверджені в додатку № 2 до цього Закону.
Крім того, пропонується ввести інститут радників Мінфіну для вирішення питань місцевих запозичень.
Однак порядок здійснення державних запозичень та управління державним боргом вже врегульований статтею 16 Бюджетного кодексу України. Тобто, запропоновані зміни не узгоджуються з ч.6 вказаної статті, де передбачено, що питання перевищення боргу регулюються Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.
Таким чином, запропоновані зміни знову-таки спрямовані на ручне управління боргом країни з боку виконавчої влади, а точніше, розширення власних повноважень. Загалом незрозумілою є норма про фінансових радників, оскільки Бюджетний кодекс України не містить вимог щодо залучення таких осіб до управління борговими процесами. Більше того, оскільки фінансовий радник залучається до процесу місцевих запозичень, він стає таким собі наглядачем від центральної влади, що не узгоджується зі схваленою концепцією децентралізації. Не говорячи вже про те, що відсутні пояснення щодо бюджетних коштів, які будуть витрачатися на цих радників.
Відповідно до запропонованих змін до додатку № 1 «Доходи Державного бюджету України на 2015 рік» Закону, дохідна частина Держбюджету збільшується на 22,2 млрд грн переважно за рахунок додаткових надходжень від податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, ввізних мит. Щодо планового показника надходжень ПДВ із ввезених на територію України товарів, при митному оформленні вантажу його вартість визначається у валюті, а розрахунок суми ПДВ, яка підлягає сплаті, проводиться за офіційним курсом НБУ. Ось чому запропонований законопроект передбачає збільшення дохідної частини на 22 млрд грн – річ у тім, що в ньому закладено вже зовсім інший курс гривні до долара.
Таким чином, збільшення дохідної частини зовсім не означає якісного покращення умов для ведення бізнесу, зменшення корупційних проявів на митниці чи покращення роботи Державної фіскальної служби України — це не більше, ніж гра цифр.
Стосовно податку на прибуток підприємств, також не варто очікувати підвищення доходів за рахунок вказаного джерела, оскільки відповідно до інформації Держкомстату України Індекс промислової продукції (відносний показник, що характеризує зміну маси вироблених матеріальних благ у поточному періоді порівняно з базисним) у січні 2015 року становив 80,3, тоді як у січні 2014 р. – 84,6. Таким чином, як можна розраховувати на підвищення податку на прибуток підприємств при спаді виробництва і прибутку цих же підприємств – незрозуміло.
Аналізом розроблених Урядом змін щодо скорочення бюджетних видатків встановлено, що під нього підпадають соціально значущі програми – такі, як фінансування пенсій, освіти та науки.
Законопроектом пропонується зменшити на 3,9 млрд грн фінансування Пенсійного фонду України. Під скорочення підпадають:
- дотації на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами – 23,1 млн грн;
- покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсій – 3 890 млн грн.
Запропоновано особам у період роботи на посадах, які дають право на призначення спеціальних пенсій (народні депутати, державні службовці та прирівняні до них особи, судді, прокурори й інші), не виплачувати пенсії, призначені відповідно до чинного законодавства України. Слід зазначити, що вказана пропозиція не відповідає вимогам ст. 22 Конституції України, за якими при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Крім того, у проекті без належного економічного обґрунтування та розрахунків запропоновано скоротити видатки на освіту. У пояснювальній записці до законопроекту вказується, що запропонована економія бюджетних коштів на освіту в 2015 році в обсязі 312,3 млн грн відповідає зобов’язанням, взятим перед Міжнародним валютним фондом щодо реформи у сфері освіти. Тобто, єдине обґрунтування скорочення освітніх програм – вимоги МВФ.
Зрозумілі та вагомі розрахунки, аргументи саме цих скорочень Уряд не наводить. Між тим, на думку фахівців ГО «Публічний аудит», у разі схвалення таких ініціатив Парламентом існують ризики недоступності вищої освіти для молоді та зупинення роботи з підвищення кваліфікації службовців різного рівня.
І наостанок, в умовах оголошеної керівництвом країни децентралізації, передачі на фінансування місцевих громад закладів охорони здоров’я скорочуються видатки за програмою «медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» на 375,8 млн грн. Іншими словами, й так мінімальне фінансування медичних закладів у містах, районах та селах урізають і ставлять під загрозу надання первинної лікарської допомоги взагалі.
У свою чергу, за результатами досліджень, ГО «Публічний аудит» вкотре наголошує на необхідності зменшення державного споживання не тільки за рахунок соціальних та освітніх програм, а й іншими методами, серед яких:
1) скорочення державного апарату вдвічі – з 300 до 150 тис.:
- економія на оплаті праці 5,4 млрд грн на рік;
- відрахування у вигляді ЄСВ – ще додатково 1,96 млрд грн на рік;
- зменшення витрат на медичне та санаторно-курортне забезпечення можновладців дозволить заощадити щонайменше 1 млрд грн;
2) запровадження адресної допомоги пільговим категоріям громадян на проїзд у громадському транспорті дозволить заощадити щонайменше 1 млрд гривень.
З метою наповнення бюджету додатковими надходженнями ГО «Публічний аудит» рекомендує:
- вирішити питання про внесення змін до Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 138 від 23.02.2011, збільшивши його до 70 %, які повинні перераховуватись до Державного бюджету;
- переглянути вартість номерних знаків, встановлену наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.10.2024 № 432, та запровадити прозорий механізм реалізації державних номерних знаків.
ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
«ПУБЛІЧНИЙ АУДИТ»
