Аналіз результатів роботи Київської міської ради за 2017 рік

Мер Києва Віталій Кличко на засіданні Київради підвів підсумки роботи столичної влади за 2017-й рік та окреслив плани, які реалізовуватимуться в Києві вже цьогоріч.
«Це наше перше засідання в цьому році, ми відкриваємо нову сесію Київради. І я хотів би подякувати депутатам за роботу в минулому році. За ті справи і зміни, які нам вдалося втілити в столиці. 2017 рік для Києва, як і для всієї країни, був непростим. Але ми не опускали рук і, як і обіцяли, крок за кроком змінювали наше місто», – заявив Кличко.
«Публічний аудит» вирішив проаналізувати, які зміни відбулися в столиці в 2017 р., чи справді все так, як подає очільник столиці. Насамперед здійснемо дослідження фінансового забезпечення основних галузей міста (освіта, охорона здоров’я, транспорт та дорожнє господарство, ЖКГ й інші).

І. ДОХІДНА ЧАСТИНА БЮДЖЕТУ МІСТА

Станом на 1 січня 2018 р. бюджет міста на 2017 рік перевиконано на 5,9 % . Фактичні надходження сягнули 48,78 млрд грн, що на 26,1 % більше, ніж за 2016 р. (38,68 млрд грн).

Тобто, фактичний приріст дохідної частини за 2017 рік становив +10,1 млрд грн проти 2016-го.
Аналіз статей доходів бюджету засвідчив, за рахунок чого отримано такий суттєвий приріст.
Так, збільшилися податкові надходження – +4,93 млрд.

Причому, левова частина припадає на податок на прибуток підприємств та податок на доходи фізичних осібплюс 3,64 млрд грн.

Зростання затверджених показників  досягнуто завдяки змінам до Податкового кодексу України в 2016 р. щодо підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 грн із 1 січня 2017 р., а також часткової інфляції, яка в 2017 р. становила 13,7 %.
За 2017 р. податок на доходи фізичних осіб збільшився на 3,54 млрд грн проти попереднього року – він був рівнозначний 14,62 млрд грн.

Також на 1,07 млрд грн збільшилися місцеві податки (2016 р. – 8,65 млрд грн, 2017 р. – 9,72 млрд грн) – переважно за рахунок росту надходжень  єдиного податку (+ 1,01 млрд грн).
У той же час зменшилися місцеві податки – плата за землю, у т. ч.: орендна плата – на 123 млн грн (2016 – 2,851 млрд грн; 2017 – 2,754 млрд грн), транспортний податок – на 21,1 млн грн (2016 –  94,0 млн грн; 2017 – 72,9 млн грн).  Скоротився транспортний збір із паркувальних майданчиків столиці (з 23,8 млн грн у 2016 р. до 22,2 млн грн у 2017 р.).
Зменшення місцевого податку за землю пов’язане з рішенням КМДА від 14.09.2017 р. № 15/3022 щодо зменшення ставки земельного податку для житлово-будівельних кооперативів, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та асоціацій таких об’єднань. Так, відсоткова ставка зменшиться утричі – з 0,03 % до 0,01 %. Вказане рішення діятиме до 1 квітня 2020 р.
Слід зазначити, що, за даними міського земельного кадастру, за ЖБК обліковується 860 земельних ділянок, але лише на 41 з них оформлено право власності. За об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків – 274 ділянки, з них лише на 29 ділянок оформлено право власності.
Так, згідно з ч. 2 Ст. 42 Земельного кодексу України «земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
Наявність прав на землю надає певні переваги:
  1. Надійне закріплення прибудинкової території (ніхто не зможе «відрізати» шматочок вашої землі, у т. ч. і для нової забудови).
  2. Самостійне визначення способу використання прибудинкової території (визначення площі та місць для дитячого майданчика, паркінгу тощо).
  3. Можливість використання земельної ділянки для отримання додаткових доходів (наприклад, шляхом розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності).
  4. Відсутність земельної проблеми при проведенні реконструкції будинку (у т. ч. прибудови).
Отже, місцевій владі необхідно забезпечити приведення земельних ділянок для житлово-будівельних кооперативів, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та асоціацій таких об’єднань до норм чинного законодавства, які вона не виконувала протягом останніх п’яти років.

Неподаткові надходження

Станом на 01.01.2018 вказаний вид надходжень збільшився на 320,4 млн грн – завдяки йому до бюджету залучено 935,7 млн грн, в 2016 р. – 615,3 млн грн.
Майже 90 % від неподаткових надходжень – адміністративні збори та платежі, але їх розміри встановлюються окремими законами і не залежать від місцевої влади.

Оренда комунального майна

Натомість спостерігаються низькі показники надходжень від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності. За останні чотири роки такі надходження зменшилися більш ніж удвічі – з 185 млн грн у 2014 до 86 млн грн у 2017 р.

80–90 % в доході від власності та підприємницької діяльності припадає на частину чистого прибутку підприємств, що вилучається до бюджету. На жаль, зафіксована негативна динаміка зменшення саме доходів, які залежать від ефективної діяльності міської влади, в 2–4 рази.

Раніше комунальні підприємства сплачували частину чистого прибутку (доходу) до бюджету столиці за нормативами, відповідно до видів економічної діяльності. Відповідно ж до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2017 рік» підприємства, організації та установи, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, відрахування частини чистого прибутку (доходу) до бюджету на 2017 рік не здійснювали.
Крім того, і в загальному Додатку № 1 «Доходи бюджету міста Києва на 2017 рік» відсутній блок доходів «Частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету». У той же час у Додатку № 1.1 «Індикативні показники по доходах загального фонду бюджету міста Києва на 2017 рік» такий вид доходів передбачено: вказано про планові надходження в сумі 15 млн грн.
Згідно з довідкою про виконання бюджету міста Києва на 01.01.2018 фактичні надходження за звітний період 2017 р. становили 17,38 млн грн.

Таким чином, у 2017 р. більш ніж удвічі зменшилися відрахування частини чистого прибутку комунальними підприємствами проти 2016 р. Втім, як свідчить аналіз діяльності окремих комунальних підприємств, такої негативної динаміки не має бути.
Впродовж останніх двох років спостерігається тенденція до збільшення отримання чистого прибутку комунальними підприємствами столиці. За фінансовими звітами за 9 місяців 2017 р., загальна сума чистого прибутку КП становила 320,1 млн грн (кількість прибуткових підприємств становить 118).

При цьому при фактичному збільшенні прибутку комунальних підприємств відрахування його частини до міського бюджету суттєво скорочуються. Так, у 2015 р. КП перерахували до міського бюджету 71,5 млн грн, або 57 % від отриманого прибутку; у 2016 р. – 40,4 млн грн, або 9,9 %; за 9 місяців 2017 р. – 17,38 млн, або 5,4 %.
Зменшення відрахувань до міського бюджету є наслідком прийняття міською владою рішень щодо зниження частини прибутку, яка підлягає відрахуванню в міський бюджет у 2016–2017 рр.
Так, відповідно до рішень КМДА про бюджет у 2015–2017 рр. відсоткова ставка відрахувань  частини чистого прибутку до міської казни в 2015 р. в середньому становила 50 %, в 2016 р. – 38 %. У 2017 р. взагалі відсутній додаток із нарахування відсотків щодо сплати комунальними підприємствами частини чистого прибутку до столичного бюджету. Крім того, на 2017 р. було визначено тільки планові індикативні показники в 15 млн грн, що в 2,6 разів менше, ніж у 2015 р. (40 млн грн).
КП, що належать до сфери управління КМДА, засновані за рахунок коштів та майна територіальної громади міста Києва, а тому, за статутними завданнями, вони мають працювати на користь міста та киян.
Чистий прибуток, що є фінансовим результатам діяльності КП, може або перераховуватись до бюджету міста, або використовуватися підприємством  відповідно до затвердженого фінплану.
Зниження частини прибутку, яка підлягає відрахуванню в міський бюджет, збереження цих коштів за підприємством може бути виправданим тільки у тому разі, якщо вони використані за цільовим призначенням (згідно з погодженим фінпланом) та в результаті сприяли покращенню фінансових показників роботи КП.
З огляду на вищевказане розглянемо ефективність роботи деяких комунальних підприємств та рівень контролю за результатами їх діяльності з боку міської влади.

КП «Київтранспарксервіс»

КП «Київтранспарксервіс» надає  послуги  з  користування  майданчиками  для  платного  паркування транспортних засобів (денне паркування) та надає на договірних умовах права на експлуатацію фіксованих місць для нічного паркування.
У 2015–2016 рр. «Київтранспарксервіс» здійснював діяльність  з платного  паркування на закріплених за підприємством 24 тис. паркувальних місцях.
Рішенням Київської міської ради від 02.07.2015 № 667 було збільшено кількість закріплених за підприємством місць паркування на 65 %, до 39,7 тис.

 

Незважаючи на це, збитки підприємства за 9 місяців 2017 р. збільшилися в 5 разів проти 2016 р. – вони становили 14,5 млн грн.

На сьогодні рівень автомобілізації в Києві є найвищим в Україні й становить понад 350 авто на 1 тис. жителів.
Відповідно до статистичної інформації в столиці зареєстровано приблизно  1,2 млн автомобілів. Крім того, ще приблизно 300 тис. приїжджих авто, зареєстрованих в інших регіонах країни, прибувають до Києва щоденно. Таким чином, у столиці щодня перебуває приблизно 1,5 млн транспортних засобів. Варто зауважити, що за останні два роки рівень автомобілізації збільшився майже в 1,6 разів.

За фінансовими результатами «Київтранспарксервісу», за 9 місяців 2015 р. дохід від паркування становив 17,32 млн грн. Виходить, середні надходження в день становлять 63,4 тис. грн, за паркування сплачують 9 тис. водіїв.
За 9 місяців 2016 р. – 18,15 млн грн: середнє надходження у день становило 66,4 тис. грн, щодня за паркування сплачувало 9,4 тис. водіїв.
За 9 місяців 2017 р. – 15,3 млн грн: середнє надходження у день становило 56 тис. грн, щоденно за паркування сплачувало лише 8 тис. водіїв.
Виходячи з фактичної кількості закріплених за підприємством машино-місць, при середній вартості за денне паркування 7,3 грн, «Київтранспарксервіс» мав би отримувати в день мінімум 289,9 тис. грн (39,7 тис. місць × 7,3 грн), або 105,7 млн грн у рік, що майже в 5 разів більше, ніж отримується на сьогодні.

При фактичному збільшенні кількості автомобілів у Києві на 60 %, а також кількості машино-місць, що закріплені за підприємством, – на 65 %, фактичні надходження «Київтранспарксервісу» зменшилися на 15 %, що може свідчити про тінізацію діяльності підприємства, приховування частини доходу. Це в свою чергу свідчить про можливий неналежний контроль міської влади, що в результаті призводить до систематичного недоотримання коштів як підприємством, так і міським бюджетом.

КП «Київреклама»

Підприємство належить до комунальної власності територіальної громади м. Київ. Основні фінансові надходження – виконання функції з укладення договорів на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста.
Показники дохідної частини міського бюджету сигналізують про суттєве зменшення надходжень до бюджету від плати за право тимчасового використання місць (для розташування об’єктів зовнішньої реклами), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Київ, та від плати за розміщення реклами на транспорті комунальної власності.
Так, у 2017 р. показники бюджетних надходжень від реклами скоротилися на 6 % проти 2016 р., а планові показники 2018 р. – на 20 % до фактичних показників 2017 р.

Спостерігається значне падіння фінансових показників діяльності КП «Київреклама».

Вказана негативна тенденція зменшення доходу, прибутку та відрахувань до бюджету викликана рішенням КМДА від 20.04.2017 № 223/2445 щодо нових правил розміщення зовнішньої реклами та її зменшення на 75 %.
Дії міської влади зі скорочення ¾ ринку зовнішньої реклами шляхом непродовження дозволів на розміщення рекламних конструкцій діючим операторам призводить до появи, замість реклами з офіційним дозволом (із якої раніше здійснювалися відрахування до місцевого бюджету), нелегальної реклами та рекламних конструкцій, із яких не сплачується жодної копійки до місцевого бюджету.

Інші підприємства

Окрім прибуткових, у Києві працюють і збиткові підприємства. За 9 місяців 2017 р. збитки отримало 61 підприємство комунальної власності на загальну суму 1 964,3 млн грн (за 9 місяців 2016 р. збитки – 39,9 млн грн). Усі вони підпорядковані структурним підрозділам КМДА.

Збільшення розміру чистого збитку підприємств міського підпорядкування за 9 місяців 2017 р. проти аналогічного періоду 2016 р. пов’язано з чистим збитком КП «Київський метрополітен» у розмірі 1 926,9 млн грн, що обумовлено рішенням Господарського суду м. Києва стосовно стягнення заборгованості за договором на фінансові (лізингові) послуги (вагони метрополітену) на користь ТОВ «Укррозлізинг», у т. ч.: фінансовий лізинг – 1 228,0 млн грн (відсотки) та штрафні санкції – 482,0 млн грн.
Департамент внутрішнього контролю і аудиту під час перевірки результатів діяльності структурних підрозділів КМДА, комунальних підприємств за 2017 рік встановив фінансові порушення на загальну суму 431,8 млн грн, а саме: порушення, що призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів на 204,5 млн грн, та порушення, які не призвели до втрат, на суму 227,2 млн грн. При цьому відшкодування до місцевого бюджету становили 6,1 млн грн, або лише 3 %, що свідчить про нераціональне використання бюджетних коштів.

Банк «Хрещатик»

Банк «Хрещатик» заснований у 1993 р., працював на ринку фінансових послуг понад 23 роки. Київська міська рада володіє часткою акцій у 25 %.
У банку обслуговувалося близько 200 комунальних підприємств. Багатьом «Хрещатик» надавав кредитну підтримку. Загалом підприємства міста отримали від нього близько 500 млн грн. «Комунальники» провадили через «Хрещатик» всю платіжну діяльність.
Також він випускав соціальну карту киянина, яку отримали понад сімсот тисяч киян. Столичний банк підтримував дитячий спорт, видавав пільгові кредити на покупку ліків у 66 комунальних аптеках столиці. Близько 1200 молодих сімей користувалися програмою пільгового кредитування «Хрещатика» на покупку житла.
Він кредитував малий і середній бізнес за програмами енергозберігаючих та екологічних технологій, розвитку соціальної інфраструктури та створення робочих місць. Загалом за вказаними програмами укладено угод на 1,3 млрд грн.
У «Хрещатика» було понад 70 банків-кореспондентів у США, Західній Європі, Азії, Росії, Білорусі, Україні, країнах Балтії та СНД. У них було відкрито понад 200 рахунків у 12 валютах.
Навесні 2016 р. київські комунальні підприємства вивели з банку 410 млн грн: АТ «АК “Київводоканал”» – близько 78 млн грн у ПАТ «Банк Кредит-Дніпро» і Міжнародний інвестиційний банк (останній пов’язаний із Петром Порошенком); КП «Київський метрополітен» – приблизно 134 млн грн; ПАТ «Укртрансгаз» – близько 170 млн грн; «Київпастранс» – 26 млн грн.
КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» розмістило на своєму сайті інформацію про закриття свого рахунку в «Хрещатику», рекомендуючи не оплачувати рахунки за комунальні послуги в цьому банку. Через паніку обсяг коштів на кореспондентських рахунках фінустанови зменшився майже на 500 млн грн. Як результат, у квітні 2016 р. Нацбанк визнав ПАТ «Хрещатик» неплатоспроможним.
На момент банкрутства останній мав середньозважені показники по українській банківській системі. Норматив ліквідності капіталу на 01.04.2016 становив 0,45 % при вимогах регулятора не нижче «0».
Міська влада разом із керівництвом НБУ мала можливість або докапіталізувати його, або націоналізувати за прикладом «Привату», що могло б врятувати не тільки гроші великих юридичних осіб, кредиторів, міської влади, а й приватних вкладників. Замість цього банк вирішили довести до банкрутства – фінальну крапку було поставлено рішенням НБУ № 913 від 3 червня 2016 р. «Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ “Хрещатик”».

 

За повідомленням Фонду гарантування вкладів, під час комплексного аналізу неплатоспроможності «Хрещатика» виявлено проведення сумнівних операцій і дій (бездіяльності) керівництва банку, наглядової ради та його власників, які призвели до збитків банку на суму понад 2,5 млрд грн (https://goo.gl/XgvCmC).
У 308 тис. вкладників на депозитних і поточних рахунках «зависли» 3,5 млрд грн, із яких ФГВФО  мав відшкодувати 2,8 млрд грн; решта 700 млн грн – вклади на суму понад 200 тис. грн, які відшкодуванню не підлягають. На 01.10.2016 Фонд виплатив вкладникам 2,6 млрд грн.

За інформацією ФГВФО, станом на 6 квітня 2017 р. валютні кредити на загальну суму $ 30,26 млн (без врахування відсотків, які становлять $ 2,28 млн) залишаються непогашеними (https://goo.gl/fyx7HR).
Відтоді кошти на депозитних рахунках місцева влада не розміщувала. Згідно з даними Казначейства України, розміщення коштів міського бюджету в 2017 р. не здійснювалося, на рахунках є залишок депозитних коштів у сумі  27,4 млн грн, які обліковуються з попередніх періодів.

ІІ. ВИДАТКОВА ЧАСТИНА МІСЬКОГО БЮДЖЕТУ

За оперативними даними, станом на 01.01.2018 видаткова частина бюджету міста виконана на 96,1 % – вона становить 49,51 млрд грн, у т. ч.: видатки загального фонду – 31,84 млрд грн; видатки спеціального фонду  – 17,66 млрд грн. Приріст видаткової частини за основними галузями збільшився на 14,2 млрд грн.

Зафіксовано зростання фактичних показників видаткової частини на 01.01.2018 в порівнянні з відповідним періодом минулого року за такими галузями: освіта (+3,4 млрд грн); охорона здоров’я (+2,2 млрд грн); соцзахист (+3,3 млрд грн); ЖКГ (+660 млн  грн), транспорт і дорожнє господарство (+4,7 млрд грн).
При цьому міський бюджет отримав додаткові дотації та субвенції з державного бюджету на + 4,38 млрд грн, у т. ч.:  пільги та субсидії на ЖКГ –  + 1,7 млрд грн, освіта – + 930,1 млн грн,  медицина – + 916 млн грн.
Отже, проаналізуємо виконання видаткової частини за основними сферами в 2017 р.
1) Охорона здоров’я.
Станом на 01.01.2018 галузь охорони здоров’я з загального та спеціального фондів профінансована на 9,3 млрд грн, що на 22,3 % більше, ніж у 2016 р.
Водночас спостерігаються низьке виконання міських цільових програм «Здоров’я киян» на 2012–2016 рр. та 2017–2019 рр., затверджених рішеннями КМДА від 15 березня 2012 р. № 208/7545 та від 22 грудня 2016 р. № 781/1785.
Мета Програми полягає в досягненні максимально можливого рівня здоров’я для всіх жителів Києва незалежно від їх віку, статі, соціального статусу, зміцнення і охорони здоров’я киян протягом усього їх життя, зниження поширеності та зменшення страждань, викликаних основними хворобами, травмами й інвалідністю.
Згідно з аудиторським звітом Держаудит служби України всього на реалізацію Програми протягом 2012–2016 рр. за рахунок коштів міського бюджету планувалося спрямувати 4,3 млрд грн, зокрема: у 2012 р. – 267,05 млн грн, у 2013 р. – 967,8 млн грн, у 2014 р. – 1,01 млрд грн, у 2015 р. – 1,07 млрд грн та в 2016 р. – 1,01 млн грн.
Фактично ж за період 20122016 рр. на виконання заходів Програми спрямовано 1,4 млрд грн, або 33,47 % від запланованого обсягу, із них: за 2012 р. касові видатки становили 72,4 млн грн; 2013-й – 88,5 млн грн; 2014-й – 142,7 млн грн, 2015-й – 306,5 млн грн;  2016-й – 843,3 млн грн. 

Таким чином, протягом 2012–2016 рр. загальний рівень фактичного виконання показників затрат у порівнянні з запланованими обсягами становив 33,47 %, у т. ч.: за 2012 р. – 27,14 %, за 2013-й – 9,15 %, за 2014-й – 14,02 %, за 2015-й – 28,63 % та за 2016 р. – 82,7 %.
На 2017 р. плановий обсяг фінансування затверджено програмою «Здоров’я киян» на забезпечення населення м. Київ медичною допомогою (закупівля лікарських засобів та виробів медичного призначення) – він становив  3,2 млрд грн.
Розподілом коштів для реалізації виконання заходів аналізованої Програми передбачені кошти лише для забезпечення хворих першочерговими та життєво необхідними препаратами в сумі 645,3 млн  грн (менше 20 % від потреби на 2017 рік). При цьому галузь охорони здоров’я профінансована на 9,3 млрд грн, що на 22,3 % більше від попереднього періоду.
Відповідно до розподілу коштів за державними програмами та програмними заходами протягом 2017 р. Міністерством охорони здоров’я України було передбачено розподілити Києву лікарських засобів, медичних виробів та обладнання на суму 525,1 млн грн.
Станом на 31.12.2017 із Міністерства охорони здоров’я України отримано лікарських засобів лише на 29,5 млн грн. Брак коштів не дає змоги надавати в повній мірі медичну допомогу незахищеним верствам населення столиці.
Недостатнє фінансування призводить до збільшення захворюваності серед населення. Так, спостерігається висхідна динаміка щодо випадків злоякісних новоутворень – із 77,6 тис. осіб у 2014 р. до 85 тис. у 2017 р.
Зростає кількість й інших видів захворювань.

Недофінансування закладів охорони здоров’я з міського бюджету призводить до пропорційного збільшення витрат громадян на лікування, яке вони мали б отримати безкоштовно. Наприклад, якщо фактичні видатки для виконання протиепідемічних заходів, для імунопрофілактики грипу в групах епідемічного ризику з розрахунку на людину в 2012 р. становили 23,75 грн до планових показників у 45,83 грн, то в 2017 р. – 7,63 грн на людину.
Недостатнє фінансування профілактичних заходів зумовило спалахи епідемії захворювань на грип, кір тощо, у результаті чого в навчальних закладах та дитячих садочках було введено карантини. За п’ять тижнів епідсезону було зареєстровано понад 21 тис. хворих осіб на грип, з-поміж яких більшість – діти (близько 70 %). Захворюваність на кір виявлено у 87 осіб, у тому числі 63 дітей (у 2016 р. було зафіксовано два випадки), при цьому 86 % серед всіх хворих не були щеплені проти кору.
На окремі заходи з лікування сердечно-судинних та судинно-мозкових захворювань взагалі кошти не передбачалися.

2) Транспорт та дорожнє господарство

Протягом останніх п’яти років визначається динаміка щодо зростання видатків на транспорт та дорожнє господарство: з 664 млн грн у 2013 р. до 7,2 млрд грн у 2017 р. (майже у 11 разів).

За підсумками 2017 р. міський очільник відзвітував про значну роботу, виконану в дорожній сфері, як-от: проведення ремонту дорожнього полотна – 302 км, що на 51 % більше показників 2016-го.

За останні три роки ремонт дорожнього полотна збільшився майже в 2,4 рази, а фінансове забезпечення транспортного та дорожнього господарства за п’ять років – у 11 разів. Натомість щовесни ми маємо значні проблеми з дорожнім покриттям, про що зазначає й саме підприємство. За  даними «Київавтодору», станом на 20.02.2017 зношеність дорожньої мережі сягала 89,9 %, потребуючи негайного ремонту (https://goo.gl/rnVpTm).
04.04.2017 перший заступник КМДА інформував, що з 1600 км доріг столиці 1424 км (89 %) є зношеними (https://goo.gl/wZsYJQ).
12.02.2018 заступник голови КМДА повідомив про зношеність дорожнього полотна на 80 %.  І це при тому, що протягом останніх трьох років, за інформацією міської адміністрації, протяжність відремонтованих доріг  становила 631 км дорожнього полотна, або 56 % від потреби (https://goo.gl/yMrddK).
Стан асфальтового покриття впливає і на статистику дорожньо-транспортних пригод у столиці. Так, за даними управління Держстату, з 2014 по 2016 рр. їх кількість у столиці збільшилася на 10,5 %. За 9 місяців 2017 було зафіксовано 26980 ДТП (+ 2,7 % до відповідного періоду 2016-го).

Як наголошують експерти, потреба Києва в грошах для нормального капітального ремонту інфраструктури, тобто доріг, мостів, переходів та інших видів комунікації, становить близько 20 млрд грн.
Гарантія якості доріг має становити не рік і не два. Фахівці вказують, що  експлуатація автошляхів – це 10–25 років, враховуючи, звісно, клас дороги, але головні ризики у дорожній сфері – корупційна складова, яка становить, як правило, 20–30%.
Натомість в адміністрації КМДА стверджують, що всі підрядники дають гарантію на п’ять років. «Якщо будуть проблеми, то вони за свої кошти зобов’язані відремонтувати пошкоджене покриття. Ми контролюємо, щоб якість доріг була високого рівня»,  – заявив В. Кличко в грудні 2017 р. в ефірі одного з телеканалів.
Втім, навіть при значних інвестиціях якість деяких капітальних ремонтів дорожнього полотна незадовільна: вже за півроку експлуатації воно покривається ямками та тріщинами, а ямковий ремонт інколи не витримує й  місяця. Це свідчить про низький рівень якості проведених робіт КК «Київавтодор» та низький контроль з боку місцевої влади.

Ситуація з дорогами в Києві вказує на серйозні проблеми, що наявні тепер у сфері використання міських бюджетних коштів. Не проблема «списати» гроші на якийсь умовний ремонт доріг і показати: гроші витрачені – дороги відремонтовані. Але при цьому має бути жорсткий контроль за якістю виконання робіт як збоку місцевої влади, так і керівництва «Київавтодору».
На сьогодні вкрай важливо, щоб відбувалося комісійне обстеження доріг, в актах яких чітко вказано: як мають усуватися недоліки, в які терміни, які обсяги коштів для цього потрібні. Далі – справа за моніторингом якості та негайним усуненням дефектів, якщо такі виявлені. Причому, контроль повинен відбуватися в першу чергу з боку «Київавтодору» та міської влади, але й громадськості слід активно залучатися до цього процесу.
По-перше, виявлені дефекти необхідно усувати за рахунок підрядних компаній, які виконували ремонтні роботи. По-друге, за настання гарантійних випадків такі компанії мають сплачувати штрафи – це їх значно дисциплінує виконувати покладені на завдання на всі 100 %.
Як свідчить практика, часто підрядник штучно здешевшує свою роботу, використовуючи, до прикладу, сировину неналежного технічного стану, вказуючи в кошторисній документації зовсім інші параметри. Усе це – його халатність, за яку він зобов’язаний відповідати. У подальшому недобросовісним підрядникам треба закривати допуск до участі в конкурсах «Київавтодору».
Отже, на сьогодні київській владі необхідно приділяти значну увагу контролю за витрачанням бюджетних коштів у дорожній галузі, оскільки це дозволить не тільки усунути марнотратне використання бюджетних коштів, а й зменшити вартість 1 км дороги та збільшити експлуатаційний термін дорожнього покриття.

Снігоприбиральна техніка

Київська влада так часто звітує про постійне оновлення парку техніки комунальних підприємств, але готовність снігоприбиральних машин до зимового періоду має постійні проблеми під час значних снігопадів.
Так, у 2017 р. столична адміністрація звітувала про залучення 450 одиниць техніки для прибирання снігу, але 17–18 грудня, коли були сильні снігопади, прибирання здійснювала тільки кожна четверта машина, – це можна легко перевірити за даними спеціального сайта для GPS-моніторингу роботи снігоприбиральної техніки у рамках проекту «Kyiv Smart City»: тоді у статусі «Рухається» перебувало у середньому 30 % транспорту ШЕУ районів столиці, що може свідчити або про несправність транспорту, або економію палива та посипних матеріалів.
Реальна готовність снігоприбиральної техніки до зимового періоду становить близько 350 одиниць – така кількість, як показала практика, не може впоратися з сильними опадами; більше того,  мер особисто в одному з інтерв’ю на прикладі Оболонського ШЕУ підтвердив несправність значної частини техніки.
На зиму 2017–2018 рр. було заготовлено лише 38 тис. тонн солі, хоча у 2016 р. закупили майже 60 тис. тонн посипних матеріалів, тому траплялися перебої з обробкою вулиць: наслідки сильних негод на шляхах столиці повністю ліквідовувалися майже тиждень, хоча за нормативами комунальники мають з цим справлятися за 2–3 дні, що завжди призводить до великих заторів на автошляхах. На тлі цієї інформації нагадаємо, що за останні роки фінансування дорожнього господарства збільшилося майже в 11 разів – зі 664 млн грн у 2013 р. до 7,2 млрд грн у 2017 р.
Незважаючи на наявність бюджетних коштів на транспорт та дорожнє господарство (протягом 2017 р. здійснено видатки на понад 7 млрд грн), не закуповуються більш якісні реагенти (приклад: DEICE POWER, «Айсмелт»), хоча для цього необхідно всього близько 130 млн грн.

3) Житлово-комунальне господарство

Експлуатацію і утримання житлового фонду, який передано до сфери управління районним в місті Київ державним адміністраціям, здійснюють 10 районних КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду», у складі яких функціонують 86 житлово-експлуатаційних організацій, у тому числі 10 ЖЕО приватної форми власності, а також ОСББ та ЖБК на самообслуговуванні.
Основою житлово-комунального господарства Києва є житловий фонд, який налічує 11 511 багатоповерхових житлових будинків, із них понад 70 % (більше 8 тис. будників) перебувають на обслуговуванні КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду».
Розпорядженням КМДА від 06.06.2017 р. № 668 для близько 8 тис. будинків, які є у комунальній власності, підвищено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій майже в 2,5 рази.

Тоді ще заступник КМДА Пантелеєв заявляв, що підвищення квартирної плати в будинках пов’язане з різким зростанням збитковості підприємств у сфері житлово-комунального господарства.
При цьому підвищення тарифів жодним чином не позначилося на покращенні якості послуг: вона й надалі перебуває на тому ж низькому рівні, що й при попередніх тарифах. Таким чином, «завдяки» рішенню міської влади переважна більшість киян вимушена сплачувати за обслуговування будинку та прибудинкової території замість 150 грн (в середньому) – 300–400 грн щомісяця. Також, як свідчить фінансова звітність цих комунальних підприємств, збільшення тарифу суттєво не покращило їх фінансовий стан – більшість із них так і є збитковими.
Так, тільки за 9 місяців 2017 р. левова частина КП сфери житлово-комунального господарства отримала загальний чистий збиток у сумі  12,7 млн грн.

4) Будівництво доступного житла

Спостерігається нульова динаміка у фінансуванні міської програми будівництва (придбання) доступного житла на 2010–2017 рр.

Як бачимо, планові показники з року в рік підвищувалися, але фактично після 2014 р. програма майже не фінансується.
При цьому програма покликана:
забезпечити житлом 27 715 сімей шляхом будівництва 1,732 млн кв. м загальної площі;
– впровадити новий фінансово-інвестиційний механізм підтримки, спрямований на забезпечення максимальної ефективності використання державних коштів;
– створити умови для стабільної роботи підприємств будівельної галузі, збереження робочих місць.
За умов недофінансування заходів цих цілей досягнуто не було, що свідчить про необхідність подальших змін у підході міської влади до проблеми забезпечення мешканців столиці житлом, зокрема шляхом запровадження інвестиційних та компенсаторних механізмів.
  • Прозорість витрачання бюджетних коштів.
Серед успішних показників у звіті міського очільника йдеться про «прозорість витрат» бюджетних коштів та їх економію. Так, завдяки системі Prozorro за 2017 р. зекономлено бюджетних коштів на 1,88 млрд грн.
У 2017 р., відповідно до модулю аналітики bi.prozorro, департаменти, районні державні адміністрації, апарат КМДА провели тендерів на 33,2 млрд грн із економією бюджетних коштів у 1,88 млрд грн.

 

Згідно з Законом України «Про публічні закупівлі» прозорість і конкретність закупівель має забезпечувати процедура  «відкритих торгів», сприяючи конкурентному середовищу пропозицій на ринку та забезпечуючи економію й ефективність витрачання бюджетних коштів.
Як свідчать дані системи аналітики  bi.prozorro, у 2017 р. відкритих торгів було проведено на суму 24,3 млрд грн.  Допорогова, переговорна та інші процедури становили 8,95 млрд грн. Останні практично не містять деталізації та не передбачають прозорості публічних торгів, мають певні ризики щодо неефективного використання бюджетних коштів, а тому потребують ґрунтовної перевірки на предмет ефективності витрачання бюджетних коштів при здійсненні публічних закупівель.

ВИСНОВКИ

  1. Збільшення дохідної частини бюджету на 10,1 млрд грн було досягнуто за рахунок збільшення податкового навантаження на доходи фізичних осіб.
  2. Зафіксована динаміка зменшення доходів у 2–4 рази, що напряму залежить від ефективної діяльності міської влади (орендна плата, частина прибутку комунальних підприємств, плата за землю).
  3. Збільшення фактичних видатків на 14,2 млрд грн не призвело по відповідних покращень в освітній, медичній, транспортній та інших сферах у зв’язку з неефективним витрачанням коштів та неналежним контролем з боку місцевої влади.
  4. Програма «Здоров’я киян» профінансована всього на 33,47 % від плану, тоді як видатки на галузь охорони здоров’я було збільшено на 22,3 %. Недофінансування закладів охорони здоров’я з міського бюджету призводить до пропорційного зростання витрат громадян на лікування, яке вони мали б отримати безкоштовно. Недостатнє фінансування профілактичних заходів зумовлює спалахи епідемії захворювань на грип, кір та інших інфекцій.
  5. За останні п’ять років видатки на транспорт та дорожнє господарство помножилися на 11 разів (зі 664 млн грн у 2013 р. до 7,2 млрд грн у 2017 р.), але якісь дорожнього полотна від цього суттєво не покращилася – на початок цього року його зношеність становила 80 %.
  6. Міська влада у 2017 р. підвищила тарифи на послуги з утримання будинків і прибудинкових територій у 2,5 рази для близько 8 тис. будинків (70% житлового фонду Києва), що обслуговує КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду». Проте це жодним чином не вплинуло на покращення якості послуг, яка залишилась на тому ж рівні, що й за попереднього рівня тарифів. У результаті рішення міської влади кияни змушені сплачувати за послуги ЖЕКів по 300–400 грн щомісяця (раніше – 150 грн), не отримуючи при цьому додаткового сервісу або послуг покращеної якості.
  7. Спостерігається нульова динаміка щодо фінансування міської програми будівництва (придбання) доступного житла на 2010–2017 рр. Фактично з 2014 р. програма майже не фінансується (2011 р. – 93 млн грн; 2012 р. – 57,7 млн грн; 2013 р. – 16 млн грн; 2014 р. – 1,1 млн грн; 2015–2017 рр. – відсутнє фінансування).