Аналіз роботи Восьмої сесії Верховної Ради України VIII скликання (лютий 2018 – липень 2018 року)

I. Неконституційні закони та законопроекти

  1. Законопроект «Про національне бюро фінансової безпеки» (8157), до порядку денного не включено.
Пропонується створити Національне бюро фінансової безпеки (далі – НБФБ) – правоохоронний орган, який за допомогою аналізу величезного обсягу інформації розслідуватиме злочини в сфері оподаткування та публічних фінансів (у т. ч. бюджетних коштів). НБФБ, по суті, замінить нинішню податкову міліцію, але буде наділене ще більш широкими повноваженнями: фінансовий контролер замінить економічний підрозділ СБУ, поліції, прокуратури. Орган буде підконтрольний Президенту, оскільки він задіяний у формуванні конкурсної комісії з відбору Директора НБФБ, призначає його на посаду і звільняє.
При парламентсько-президентській республіці вплив Президента на правоохоронну систему є неприпустимим, і в цій частині законопроект потрібно змінювати. У цілому з точки зору захисту інтересів держави ініціатива створення єдиного органу для боротьби зі злочинами в сфері оподаткування, публічних фінансів, бюджетних коштів та економічної діяльності правильна. Однак такий сильний інструмент впливу і контролю, зосереджений у руках чинної влади, може гірше вплинути на бізнес у країні.
  1. ЗУ «Про національну безпеку України», ухвалено 21.06.2018.
Закон розроблений із метою переформатування структури й складу сектора безпеки і оборони України, системи управління, координації і взаємодії його органів на зразок стандартів НАТО. Головне керівництво сектора оборони і безпеки – за  Президентом, який по суті одноосібно отримує максимальні права з управління силовим блоком у державі. Вперше законодавчо закріплено, що витрати на оборону мають становити не менше 5 % від запланованого обсягу ВВП на рік. В особливий період керівництво ВСУ та іншими військовими формуваннями пропонується здійснювати не Ставкою Верховного Головнокомандувача, а Вищим колегіальним органом військового управління. Таким чином, Президент хоче розмити свою особисту відповідальність за військові дії, переклавши її на колектив новоствореного органу (порядок його формування, чисельність тощо законопроектом не встановлюються).
  1. ЗУ «Про валюту», ухвалено 21.06.2018.
Ключові зміни в ухваленому законі пов’язані зі скасуванням: індивідуальних валютних ліцензій для фізичних осіб, валютного контролю з певних операцій (до 150 тис. грн), декларування валютних цінностей за кордоном. Закон містить масу відсилань до існуючих і ще не написаних підзаконних актів НБУ, які встановлюватимуть деталізовані правила проведення окремих валютних операцій. Серед обмежень від НБУ – обов’язковий продаж частини валютних надходжень, встановлення термінів розрахунків за експортно-імпортними контрактами і вимог до операцій, пов’язаних із рухом капіталу, введення спеціальних дозволів на валютні операції та резервування за валютними операціями. У нинішній ситуації ослаблення гривні й зростання курсу долара будуть найбільш імовірними наслідками зняття існуючих обмежень на валютні операції внаслідок відтоку капіталу (дефіцит торгового балансу прогнозується на рівні $ 7,7 млрд). Вигодонабувачами залишаться великі експортери.
  1. Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері (№6688), до порядку денного не включено.
Проект передбачає внесення змін до ЗУ «Про боротьбу з тероризмом»: зокрема, під визначення терміна «терористичний акт» запропоновано підвести кібератаки. Також серед пропозицій – ввести поняття «технологічний тероризм», під яким автори проекту розуміють злочини, що здійснюються з терористичними цілями, в тому числі за допомогою комп’ютерів, мережі інтернет. За фактом будь-яке дослідження, публікацію, масові заходи, рекламу громадського руху, політичного і/або громадського діяча з метою залучення уваги держави, громадськості, населення до певних поглядів, проблемам можна буде підвести під вказане поняття. Крім того, допускається блокування сайтів за рішенням суду. Однак, за постановою слідчого/прокурора на строк до 48 годин можна заблокувати і без рішення суду, але зазначені особи можуть приймати постанови про блокування з терміном дії (наприклад, на 47 годин), нібито не порушуючи встановлений термін, а потім видавати нові. Держкомісія з питань зв’язку та інформатизації, яка виконуватиме блокування за постановою, звісно, отримавши її, не буде вивчати на предмет законності та обґрунтованості – одразу  виконуватиме.
  1. ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування», ухвалено 03.07.2018.
Закон називається «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування», але не містить будь-яких додаткових стимуляторів у сфері політики кредитування. По суті, він виписаний під кредиторів і вдосконалює методи стягнення ними заборгованості (ліквідація солідарного боржника-юридичної особи, смерть солідарного боржника-фізичної особи не припиняють обов’язки решти солідарних боржників перед кредитором; із 6 місяців до 3 років збільшено термін, протягом якого кредитор може пред’явити вимоги до поручителя). Крім того, згідно з ч. 2 Прикінцевих положень Закону він застосовується до відносин, які виникли після введення його в дію, а також до відносин, які виникли до введення його в дію, а це суперечить ст. 58 Конституції України – заборона на зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів, які погіршують положення фізичної особи.
  1. Закон про внесення змін до ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з ухваленням ЗУ «Про Вищий антикорупційний суд», ухвалено 12.07.2018.
В основному закон вносить «технічні» правки в декілька законів у зв’язку з ухваленням ЗУ «Про ВАС» і з метою забезпечення його функціонування.
Найбільш суттєва зміна – апеляційне оскарження вироків судів перших інстанцій, ухвалених до створення ВАС. Відповідно до цієї норми, такі вироки мали розглядати загальні апеляційні суди, а не апеляційна палата ВАС. Це викликало обурення в міжнародних кредиторів. Виходячи з цього, в ухваленому законі міститься норма, що апеляційна палата ВАС переглядатиме як суд апеляційної інстанції всі кримінальні «корупційні» справи. Однак ВАС ще не створений – він розпочне працювати, напевне, не раніше, ніж через рік-півтора. Тому зазначена норма може заблокувати розгляд тисячі вироків в апеляційній інстанції: вони приймаються, підходять терміни їх оскарження, а суд, який міг би їх переглянути, ще не створений.

II. Законопроекти у соціальній сфері, спрямовані на поліпшення становища громадян (не були розглянуті)

  1. Законопроект про внесення зміни до ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» (№ 8193), на розгляд не винесено.
Спрямований на забезпечення обліку фактичних споживчих цін при встановленні розміру прожиткового мінімуму.
  1. Законопроект про внесення зміни до ст. 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо коефіцієнта страхового стажу (№ 8187-1), на розгляд не винесено.
Спрямований на збільшення коефіцієнта страхового стажу з 1 % до 1,35 % (як було до пенсійної реформи) для осіб, які отримали 40 і більше років страхового стажу.
  1. Законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо справедливого розміру пенсій для громадян, які працювали на підземних роботах, роботах із особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці) (№ 8001), на розгляд не винесено.
Передбачає підвищення пенсійного забезпечення для осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах із особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників понад 35 років шляхом збільшення величини оцінки страхового стажу до 2,5 %.
  1. Законопроект про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо обмеження максимальної заробітної плати) (№ 7204), на розгляд не винесено.
Законопроектом пропонується обмежити максимальний розмір заробітної плати з урахуванням усіх надбавок, доплат, премій і винагород, для державних підприємств, установ, організацій; державних холдингових компаній; державних акціонерних товариств і акціонерних товариств, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави, частина яких становить не менше 51 %; а також державних службовців і встановити, що максимальний розмір заробітної плати не може перевищувати 60 мінімальних заробітних плат.
  1. Проект Постанови про встановлення тимчасового мораторію на відключення населенню України послуг із постачання електроенергії та газу під час опалювального періоду (№ 8108), на розгляд не винесено.
Проектом Постанови передбачається заборона відключення електроенергії та припинення газопостачання компаніями незалежно від форми власності фізичним особам.

III. Положення переселенців

  1. Резолюція ПАРЄ № 2198 від 23.01.2018 «Про гуманітарні наслідки війни в Україні».
У Резолюції міститься заклик до влади України: спростити процедуру отримання соціальних і пенсійних виплат для ВПЛ, скасувавши процедуру їх реєстрації, зокрема, шляхом внесення поправок до Постанови КМУ.
Зазначена Резолюція України виконана не була.
Такі ж заклики містилися в Резолюції ПАРЄ № 2214 від 26.04.2018 «Гуманітарні потреби і права внутрішньо переміщених осіб в Європі, Звіті Управління верховного комісара ООН із прав людини від 23 травня 2018 року.
  1. Скасування Постанови КМУ з перевірки ВПЛ судом.
5 липня Апеляційний адмінсуд Києва визнав незаконним рішення Кабміну про перевірки переселенців для виплат їм соцдопомоги. Суть перевірки полягає в тому, що представники органів соціального захисту або інших органів влади приходять до переселенців додому і укладають акт, яким засвідчується факт існування людини за зареєстрованим місцем перебування. При відсутності переселенця за місцем зареєстрованого перебування він позбавляється права на отримання пенсії (для пенсіонерів) і матеріальної допомоги для ВПО.

IV. Жертви на Донбасі

За даними моніторингової місії ОБСЄ, протягом січня–червня 2018 року серед жертв цивільного населення опинилося 150 осіб (29 чоловік загинуло, 121 поранено). За цей же період загинуло 114 військовослужбовців.
  1. Зміна економічних і соціальних показників за 1 півріччя 2018
  2. Індекс інфляції – + 4,4 %.
  3. Індекс цін виробників – + 8 %.
  4. Падіння кумулятивного індексу промислового виробництва з початку року – 12,4 %.
  5. Державний внутрішній і зовнішній борг – + $ 0,9 млрд.
  6. Дефіцит торгового балансу – $ 3,4 млрд.
  7. Грошові кошти в обороті поза банками (агрегат МО) – + 4 %, або 13 млрд грн.
  8. Сальдо державного бюджету не виконано на -3 %, або 14,1 млрд грн.
  9. Збільшення облікової ставки – + 1 %.
  10. Золотовалютні резерви НБУ – $ 0,65 млрд.
  11. При зростанні цін на соціальні товари й послуги в середньому на + 20,5 % (хліб – +8,2 %; крупи – + 9%, м’ясо та м’ясна продукція – + 5–9 %, ДТ – + 6 %) прожитковий мінімум збільшився всього лише на 4,5 % (+ 77 грн), до 1777 грн, мінімальна пенсія – на 1,9 % (+ 62 грн), до 1399 грн.