Аналіз законопроекту про Антикорупційний суд

Проект президентського законопроекту про Вищий антикорупційний суд (далі – ВАС) опублікували у вівторок, 26 грудня, на сайті Верховної Ради.

Порошенко вніс відповідний проект закону в парламент у п’ятницю, 22 грудня. Попередній законопроект,  № 6011 (про антикорупційні суди авторства нардепів від «Самопомочі»), був відкликаний 21 грудня. Аналізуючи зазначений документ, експерти Венеціанської комісії вказували, що президентський проект закону в більшій мірі має зберегти основні положення документа під № 6011: ВАС повинен здійснювати правосуддя як суд першої інстанції у справах, підслідних НАБУ, судді – відбиратися на конкурсній основі, а до складу комісії – входити представники громадських організацій із боротьбі з корупцією та донорські організації, що підтримують таку боротьбу.

Згідно з текстом президентського законопроекту № 7440 завданням ВАС є здійснення правосуддя з метою захисту особи, суспільства і держави від корупційних та пов’язаних із ними злочинів і судового контролю за досудовим розслідуванням цих злочинів.

Визначається, що ВАС реалізує правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях про злочини, віднесені до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом.

До складу ВАС входять судді в кількості, що визначається відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Ст. 19 – кількість суддів у суді визначає Державна судова адміністрація України за погодженням із Вищою радою правосуддя з урахуванням судового навантаження і в межах видатків, визначених у Державному бюджеті України на утримання судів та оплату праці суддів).

Визначення кількості слідчих суддів у ВАС, їхнє обрання, виконання обов’язків судді першої інстанції у Вищому антикорупційному суді здійснюється в порядку, передбаченому ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» (Ст. 21 – кількість слідчих суддів визначається окремо для кожного суду зборами суддів цього суду).

Основним положенням законопроекту можна назвати Ст. 7, де прописані вимоги до суддів ВАС; про окремі вимоги йдеться в положеннях Ст. 127 Конституції України: «Для суддів спеціалізованих судів, відповідно до закону, можуть бути встановлені інші вимоги до освіти та стажу професійної діяльності».

Так, суддею ВАС може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти п’яти років, має значний досвід здійснення в міжнародних міжурядових організаціях чи міжнародних судових установах за кордоном професійної діяльності у сфері права з питань протидії та боротьби з корупцією, володіє знаннями та практичними навичками застосування сучасних міжнародних антикорупційних стандартів і найкращих світових практик у сфері протидії та боротьби з корупцією, практики Європейського суду з прав людини та відповідає одній із таких вимог:

1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;

2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;

3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років;

4) має сукупний стаж (досвід) зазначеної у пунктах 1–3 цієї частини роботи (професійної діяльності) щонайменше сім років.

Крім зазначених вимог, законопроектом передбачено, що суддею не можуть бути призначені особи:

1) які упродовж десяти років, що передують призначенню: працювали (проходили службу) в правоохоронних органах, податковій міліції, СБУ, митних органах, НАБУ, НАЗК, Національному агентстві України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Антимонопольному комітеті України, Рахунковій палаті, ДФІ, Держфінмоніторингу, обіймали політичні посади, мали представницький мандат;

2) які упродовж останніх п’яти років входили до складу керівних органів політичної партії або перебували в трудових чи інших договірних відносинах із політичною партією;

3) відомості про яких внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;

4) які входили до складу керівного органу чи наглядової ради юридичної особи, відомості про яку внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;

5) які були членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні»;

6) входили до складу Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель або до складу комітетів із конкурсних торгів (тендерних комітетів), утворених замовниками для здійснення процедур державних, публічних закупівель до створення електронної системи закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;

7) які відповідно до вироку суду, що набрав законної сили, були позбавлені права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (крім осіб, які були реабілітовані).

Зазначені вимоги істотно звужують кількість потенційних кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду, що, прогнозовано, не дозволить належним чином здійснити їхній відбір.

Для сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України в підготовці рішень із питань призначення на посади суддів ВАС створюється Громадська рада міжнародних експертів строком на шість років, який є допоміжним органом.

Також законопроект передбачає додаткові гарантії безпеки суддів ВАС.

Із новел слід зазначити, що рішення ВАС неможливо розглянути в касаційному порядку (зміни в Ст. 31 КПК України «Склад суду»). В апеляційному порядку справи розглядатиме Апеляційна палата ВАС.

Також додається нова Стаття 33-1 КПК України «Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду», яка передбачає, що ВАС «підсудні кримінальні провадження щодо корупційних злочинів, передбачених статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 Кримінального кодексу України, в разі їх здійснення шляхом зловживання службовим становищем, статтями 210, 354, 364, 364 1, 365-2, 368 – 369-2 Кримінального кодексу України, інших пов’язаних із такими злочинами та об’єднаних із ними в одне кримінальне провадження злочинів за умови, що розмір предмета злочину (предметів злочинів) або завданої ним (ними) шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення злочину (злочинів)».

Доволі складна норма для правозастосування та для розуміння осіб, що не мають юридичної освіти. У цій частині підсудність ВАС у законопроекті № 6011 була краще виписана, положення підтримала Венеціанська комісія. Так, юрисдикція суду має відповідати підслідності НАБУ і САП, тобто, розглядаються справи, передані зазначеними органами. У запропонованій же Президентом редакції до суду потраплятимуть справи, розслідувані й іншими правоохоронними органами, що може завантажити ВАС занадто великою кількістю справ.

Крім того, до президентського проекту висловили зауваження й міжнародні організації: Transparency International, зокрема, вказує, що роль Громадської ради, яка допомагає відбирати суддів ВАС, знижена, передбачена тільки дорадча функція, що ставить під загрозу прозорість процесу відбору суддів. Венеціанська комісія рекомендувала відвести міжнародним організаціям і донорам вирішальну роль у процесі добору суддів.

Таким чином, подавши законопроект, Порошенко виконав свою обіцянку, дану як західним партнерам, так і міжнародним організаціям. Створення ВАС було передбачено законом «Про судоустрій і статус суддів», прийнятим ще влітку 2016 року. Багато положень про роботу ВАС регулюються саме зазначеним законом, але певні нюанси, які описані в цій аналітиці «Публічного аудиту», були конкретизовані. Важливість внесення документа визначалася в принципі єдиним: термінами початку робіт профільного суду, адже суттєва частина проблеми відсутності наразі рішень за гучними антикорупційними справами (що підслідні НАБУ) полягає саме у відсутності профільного суду для розгляду таких справ. Поданим документом Порошенко, нарешті, запустив цей процес, але реально суд запрацює не раніше, ніж через рік, оскільки навіть описані спірні норми законопроекту можуть призвести до дискусій у парламенті, що відтермінує прийняття рішення.

Усе це грає на руку саме Президенту, адже, як було зазначено в попередній аналітиці «Публічного аудиту» щодо судової реформи місцевих судів, на увесь час залишку свого правління Порошенко може отримати власний антикорупційний суд на базі Солом’янського окружного суду.

ГО «Публічний аудит»