Безвізовий режим для України: передумови та можливі наслідки

6 квітня Європарламент проголосував за безвізовий режим для України, і ось учора, 11 червня, ця процедура офіційно вступила в силу. Майже 2 тис. українців, за даними Держприкордонслужби, уже скористалися можливістю безвізового перетину українського кордону.

«Публічний аудит» вирішив вивчити економічну ситуацію, що передувала безвізу; економічні відносини України з ЄС, а також  економічні наслідки введення безвізу.

 Економічна ситуація, що передувала безвізу

За 3 роки, протягом яких Україна йшла до безвізу, економіка держави згорнулася у кілька разів і отримала структурні проблеми, в результаті чого населення істотно збідніло.

Так, з кінця 2013 року реальний ВВП країни (без урахування Криму і території АТО) впав на 14%, що свідчить про фактичне згортання економіки. Факторами падіння є втрата частини промислових районів і стратегічних ринків збуту, дворазове падіння експорту, неефективна макроекономічна, грошово-кредитна і фіскальна політика керівництва країни.

Основою економічного потенціалу України є промисловість, яка за 3 роки скоротилася (без урахування Криму і території АТО) на 16%, що підтверджує загальну тенденцію стагнації економіки. Слід зазначити, що ще більшого падіння вдалося не допустити завдяки сприятливій ціновій кон’юнктурі на основні товарні групи українського експорту (металургія, АПК). Однак з початку квітня спостерігається тенденція падіння світових цін на основні товарні групи українського експорту. Так, зерно і метал, які дають Україні основний приплив валюти і за рахунок раніше сприятливої ​​ситуації на світових ринках забезпечили українській економіці невелике зростання в минулому і на початку нинішнього року, в останні два місяці падають на міжнародних біржах.

Із початку квітня вартість ф’ючерсів (з поставкою через три місяці) на зерно і кукурудзу знизилася на 10-15%. У зв’язку з падінням світових цін на основну агропродукцію українського експорту можна очікувати непрості часи для вітчизняної економіки. Крім того, негативна кон’юнктура на міжнародних ринках торкнулася і металопродукції, зокрема, сталь на міжнародних ринках за півтора місяці втратила 10-15%. Ф’ючерси на кінець 2017 р. показують зниження ще на 10%. Подешевшала і руда — на 20-30% (55 $/т).

Негативні світові тенденції посилює не найкраща ситуація з бізнесом аграріїв і металургів усередині країни. Це загрожує експортерам значними грошовими втратами вже в нинішньому році, що може позначитися і на курсовій стабільності, і на економічних показниках країни в цілому.

Слід зазначити, що, крім втрати структурних промислових регіонів країни, колосальні ризики несе економічна блокада Донбасу, бо має відкладений ефект. Збільшення від’ємного значення чистого експорту в зв’язку з переорієнтацією підприємств енергетичного і металургійного сектору на імпортовану сировину для заміни втраченої ресурсної бази, а також втрата виробничих потужностей експортоорієнтованих галузей промисловості, неефективність впровадження компенсаторних механізмів для мінімізації втрат від припинення переміщення вантажів через лінію зіткнення в межах Донецької та Луганської областей, є фундаментальними факторами для подальшого падіння реального ВВП.

Негативні економічні процеси вплинули на падіння усіх частин економіки. Так, протягом останніх 3-х років (в доларовому еквіваленті):

– оптовий товарообіг впав у 2,3 рази;

– роздрібна торгівля впала у 2,3 рази;

– капітальні інвестиції впали у 2,5 рази;

– будівельні роботи впали у 2,5 рази;

– вантажні і пасажирські перевезення впали на 18% і 27% відповідно.

На кінець 2016 р. рівень державного та гарантованого державою боргу ($ 70 млрд) становив критичні 121,6% від ВВП (за підсумками 2013 р. — 77,5%). З урахуванням фактичного падіння економіки, яка не в змозі генерувати додатковий дохід для оплати зовнішніх боргів, країна стала співпрацювати із зовнішніми кредиторами, намагаючись відкласти дефолт. За останні роки Україна перетворилася на заручника міжнародних організацій-кредиторів, які змушують нас здійснювати реформи (земельну, пенсійну), які абсолютно не відповідають національній безпеці та інтересам. До кінця 2019 р. Україна повинна виплатити МВФ борги на суму $ 12,8 млрд.

Українська влада сьогодні взяла курс на інтеграцію в Єврозону і розрив відносин зі східними партнерами, при цьому конфлікт на сході країни не вирішується, а лише заморожується.

Каталізатором процесу скасування мораторію на продаж земель став МВФ. Програма розширеного фінансування України з боку МВФ, підписана в 2015 році, передбачала реформу в області землеволодіння, але точні терміни її реалізації не були визначені.

Тиск МВФ щодо скасування мораторію останнім часом все більш посилюється. В останній версії меморандуму про співпрацю між Україною та МВФ для отримання найближчих траншей Фонду у розмірі $ 4,5 млрд наш уряд повинен був подати закон про ринок сільгоспземель вже до кінця травня 2017 року. У зв’язку з цим керівництво МВФ шантажує український уряд. В умовах неотримання чергового траншу від МВФ (а ці транші спрямовуються виключно на погашення раніше взятих зобов’язань) Україну очікує дефолт.  Тому МВФ як основний кредитор України, який може спровокувати банкрутство держави, повинен бути зацікавлений у скасуванні мораторію, оскільки в рахунок погашення боргів йому може перейти дешева українська земля.

Аналогічна ситуація з пенсійною реформою. За нинішніх умов протягом 5 років на пенсію має вийти орієнтовно 3,7 млн ​​осіб (пенсійний вік для чоловіків — 60 років, жінок — 57-58). Однак прийняття пенсійної реформи в редакції, яку підтримує МВФ, призведе до того, що орієнтовно 1,2 млн осіб не зможуть вийти на пенсію — це 33% громадян передпенсійного віку, які є економічно неактивним населенням, і у них може не вистачити страхового стажу для нарахування пенсії. Держава ризикує протягом 5 років позбавити 1,2 млн своїх громадян соціального захисту, отримавши натомість черговий транш МВФ, який піде на погашення попередніх зобов’язань та сплату відсотків.

Слід зазначити, що державний бюджет на 2017 рік також є незбалансованим. Так, у 2017 р. передбачається зростання доходів на 21,1%, яке навряд чи буде виконане через відсутність економічних передумов (прогнозоване зростання реального ВВП — 1-2%, інфляція — 8-12%). У результаті рівень державного дефіциту буде вищим закладених 3%. Джерелом фінансування дефіциту можуть бути емісійні кошти, але в підсумку посиляться інфляційні і девальваційні ризики.

Падіння економіки призвело до прямо пропорційного зубожіння населення. За останні 3 роки зафіксовано:

– падіння річного доходу з $ 3,3 тис. до $ 1,3 тис.;

– падіння середньої з/п із $ 385 до $ 234;

– падіння середньої пенсії з $ 128 до $ 67.

Сьогодні економіка України знаходиться у глибокому кризовому стані, що істотно збільшує ймовірність дефолту.

Економічні процеси з країнами ЄС

Слід зазначити, що в 2013 році товарний експорт у країни СНД становив $ 20,7 млрд, в європейські країни — $ 14,1 млрд. Однак за останні три роки істотне скорочення основних ринків привело до того, що експорт станом на кінець 2016 року склав $ 5,98 млрд (падіння в 3,5 рази), у той час, як експорт в європейські країни також скоротився до — $ 10,6 млрд. Це свідчить про те, що європейські ринки не зуміли компенсувати втрати від скорочення експорту на ринки СНД.

Динаміка експорту товарів у 2016 р. вказує, що основним торговим партнером в ЄС виступає Італія — $ 1,7 млрд (17% від усього експорту в ЄС), Польща — $ 1,6 млрд (16%), Іспанія — $ 1 млрд ( 9%), Голландія — $ 0,8 млрд (8%).

Динаміка імпорту товарів у 2016 році говорить про те, що основними імпортерами товарів в Україну з ЄС є Німеччина — $ 3,9 млрд (25% від усього імпорту з ЄС в Україну), Польща — $ 2,3 млрд (15%) , Франція — $ 1,5 млрд (10%).

Торгівля товарами з країнами ЄС привела в 2016 році до утворення негативного зовнішньоторговельного сальдо в розмірі $ 4,7 млрд (2015 р. — $ 3,2 млрд, 2014 р. — $ 5 млрд), або 5% від ВВП.

Товарна структура експорту в ЄС складається в основному з харчової промисловості – 39% (зерно – 12%, насіння соняшнику – 6%, масло соняшника – 11%) і чорна металургія – 27%. Виходячи з даної статистики, в ЄС існує потреба в неготовою продукції. Так, в єврозоні завдяки вітчизняної сировини створюється готова продукція (додана вартість), яка повертається на територію України в якості імпорту, погіршуючи статистику зовнішньоторговельного сальдо, що створює девальваційний тиск на вітчизняну валюту, а прибуток повертається на територію єврозони.

Обсяги прямих іноземних інвестицій з ЄС станом на 01.01.2014 становили $ 41 млрд (Кіпр — 43%, Голландія — 22%, Німеччина — 7%). Слід зазначити, що більшість кіпрських фірм є засновниками українських великих підприємств. При цьому кінцеві бенефіціари кіпрських компаній — українські резиденти. Мета даного юридичного механізму — мінімізація оподаткування, виведення капіталу, диверсифікація юридичних ризиків. Тому основна частина європейських інвестицій — це раніше виведені гроші, які повертаються на поповнення оборотних коштів, покупку інших активів і т. д.

Крім того, станом на 31.12.2016 обсяги прямих інвестицій з ЄС склали $ 26 млрд. За три роки можна відзначити виведення прямих іноземних інвестицій на $ 15 млрд, що свідчить про недовіру до економіки України. Обіцяна Євросоюзом допомога Україні у вигляді прямих інвестицій так і не була матеріалізована.

Міграція громадян України в країни ЄС

Кількість громадян, які перетинали кордон України в бік країн ЄС (дані Держприкордонслужби) у 2016 році, — 25,2 млн (2015 р. — 23,3 млн, 2014 р. — 22,6 млн, 2013 р. — 23,9 млн). Імпорт послуг за статтею «подорожі» в країни ЄС у 2016 р. склав $ 3,3 млрд (2013 — $ 3,4 млрд).

Слід зазначити, що безвізовий режим не дає українцям права на працевлаштування в ЄС. Однак в умовах соціально-економічної напруженості все більше громадян шукають можливості стати трудовими мігрантами, в зв’язку з чим безвізом можуть користуватися потенційні нелегальні трудові мігранти.

За даними Держстату, на кінець 2016 року в Україні проживало близько 17,4 млн осіб працездатного віку. При цьому рівень безробіття досяг позначки в 9,4%, або 1,7 млн ​​осіб. Статистика Державної служби зайнятості показує, що в селах рівень безробіття ще вищий — 10,4%, або майже 600 тис. осіб працездатного населення.

Розчаровуючись у роботі на батьківщині, зіткнувшись з соціально-економічними труднощами, багато працездатних українців цілеспрямовано шукають доходів за кордоном, де виконують роботу, яка не потребує високої кваліфікації. Там можна заробляти в два-три рази більше, ніж в Україні отримує людина з вищою освітою.

Офіційних даних, де і скільки українців працюють за кордоном, немає, оскільки прикордонники фіксують лише факт перетину кордону. За оцінками Держслужби зайнятості, за межами України працюють приблизно 5 млн українців (для порівняння, це більше, ніж населення Ірландії). 43% заробітчан їдуть на будівництво та ремонтні роботи, 23% — на роботу в сільському господарстві, 10% — працюють по дому, 8% — доглядають за літніми, інвалідами або дітьми.

Чемпіоном по розміщенню трудових мігрантів серед країн Європи є Польща. Майже 1,3 млн українців у 2016 році отримали реєстрацію з тимчасовим правом на роботу в Польщі, ще 116 тис. отримали довгострокове право на роботу. Обидва показники збільшилися у шість разів у порівнянні з 2013 роком.

Протягом 2016 року польські консульства видали українцям майже 1,265 млн віз, тоді як у 2015 р. їх було видано 922 тисячі. Як і раніше, українці частіше зверталися до поляків за національними візами, ніж за шенгенськими, — 56% до 44%. Як відомо, саме національні візи дають право перебувати в країні більше 90 днів з метою роботи, навчання або сімейних візитів. Таких віз у минулому році було видано майже 706 тисяч.

На 2017 рік Союз підприємців і роботодавців запланував видати українцям ще 1 млн робочих віз (для близько 2,3 млн осіб).

1

У Чехії на сьогодні працюють близько 120 тис. українців. У серпні 2016 року в країні запрацювала спеціальна програма для українців, що передбачає працевлаштування 5 тис. українських громадян щорічно. Цього року чеський уряд схвалив рішення про збільшення квоти для трудових мігрантів з України. Тепер ця країна готова приймати 7,6 тис. українців щороку. При цьому рівень освіти і кваліфікації для чехів не є принциповим. Більше 37% чеських компаній готові брати українців без знання мови, а в останні два роки число незайнятих робочих місць в Чехії зросло на 166%, до приблизно 110 тис. чоловік (це при тому, що країна належить до країн в ЄС з найнижчим безробіттям). Незважаючи на це, в Чехії 132 тис. відкритих вакансій, головним чином в сфері IТ, будівництва, промисловості, електроніки, авто- і машинобудування. Для цього в 2015 році Чехія прийняла закон, який передбачає істотне спрощення і прискорення видачі віз українським громадянам з технічною освітою — інженерам, технічним фахівцям і спеціалістам зі сфери IT.

Після введення безвізового режиму українців все одно будуть зупиняти на кордоні, щоб дізнатися мету поїздки та інші деталі.

До безвізового режиму Після вступу безвізу в силу

Для отримання шенгенської візи необхідно подати

Особисті документи:

– оригінал закордонного паспорта та копії усіх сторінок закордонного паспорта;

– паспорт повинен мати термін дії більше 3-х місяців після закінчення терміну запитуваної візи;

– якщо є другий закордонний паспорт, обов’язково необхідно зняти і його ксерокопію (оригінал другого діючого закордонного паспорта пред’являється при подачі документів);

– ксерокопія усіх сторінок паспорта громадянина України (оригінал пред’являється при подачі документів);

– анкета;

– копія ідентифікаційного коду;

– дві кольорові фотографії, що відповідають наступним вимогам: 3,5 х 4,5 см, на світлому фоні, фотографії має бути не більше 6 місяців, особа повинна займати 70-80% фотографії, одну необхідно наклеїти на анкету.

Гарантійні документи:

– довідка з місця роботи або свідоцтво приватного підприємця і навіть в деяких випадках копія трудової книжки (вимагає посольство Італії);

– зворотний квиток;

– медична страховка;

– матеріальне забезпечення (гроші) для доказу платоспроможності перебування;

– бронь на готель або інше житло.

Для деяких категорій список стандартних документів на шенгенську візу розширено:

– для підприємців додатково необхідна копія документу про державну реєстрацію підприємства та довідка про доходи;

– для пенсіонерів або інвалідів обов’язковим є надання пенсійного посвідчення або посвідчення про інвалідність та довідки про пенсію за останні 6 місяців;

– студентам потрібно представити довідку з навчального закладу і дозвіл на відсутність під час навчального року; крім того, необхідна копія студентського квитка та довідка з місця роботи одного з батьків за останні 6 місяців;

– школярам необхідна довідка з місця навчання та дозвіл на відсутність на заняттях при необхідності. Крім цього, копії всіх сторінок громадянських паспортів батьків, заява про фінансування поїздки батьками або іншими особами, страховий поліс та підтвердження мети поїздки.

Неповнолітня дитина:

– свідоцтво про народження і його копія;

– цивільні паспорти батьків та їх копії, закордонний паспорт батьків, в який внесено відмітки про дитину;

– дозвіл на виїзд і його нотаріально завірена копія від того з батьків, який не їде з дитиною;

– якщо дитина виїжджає за межі України у супроводі третьої особи, потрібен письмовий дозвіл обох батьків з передачею своїх повноважень супроводжуючій особі та довідка про їх доходи. На дитину складається окрема анкета в двох примірниках.

Сплата консульського збору — в основному € 35, а при терміновій візі — до € 70. Залежно від типу візи, консульський збір може бути вищим.

Кожна з країн Європи могла вимагати й інші документи.

Категорії віз:

А — аеропортова віза. Дозволяє перебувати в транзитній зоні, не покидаючи межі аеропорту.

В — транзитна віза. Дозволяє проїзд по території країни тривалістю перебування не більше 5 днів.

З — туристична віза. Дозволяє перебувати в країні обмежений час і здійснювати поїздки по всій шенгенській зоні.

Ділиться на кілька підкатегорій:

С1 — термін дії до 30 днів;

С2 — термін дії від 31 до 90 днів;

С3 — багаторазова віза терміном дії 1 рік, що дозволяє перебувати на території країни не більше 90 днів протягом півроку;

С4 — також багаторазова віза, але термін дії вже 5 років.

D — національна віза, довгострокове вирішення, дозволяє перебувати тільки на території обраної країни.

Візи бувають декількох видів в залежності від мети поїздки.

Туристична віза дозволяє відвідати країну без права навчання або роботи.

Гостьова віза необхідна для відвідування родичів, друзів або знайомих. Для її оформлення необхідно мати запрошення від приватної особи. Вона також не дозволяє працювати або вчитися на території країни.

Ділова віза відкривається на запрошення іноземної організації. У цьому випадку візит буде розглянуто як службове відрядження. Даний дозвіл в свою чергу буває одноразовим, дворазовим або багаторазовим.

Транзитна віза потрібна для перетину країни. Вона видається на короткий час. Для її оформлення необхідно мати візу в країну, яка є метою поїздки і квитки. Даний вид віз буває одноразовим і дворазовим.

Робоча віза дозволяє отримати легальну роботу на території Євросоюзу. Зазвичай видається на термін до 1 року.

Навчальна віза необхідна для проходження навчання в країнах шенгенської зони. Її тривалість також, як правило, 1 рік.

Для проходження лікування або медичних консультацій потрібне відкриття візи для медичного обслуговування. Для її оформлення потрібно підтвердження мети поїздки.

Для того, щоб скористатися правом безвізових поїздок до Шенгенської зони, потрібно оформити закордонний біометричний паспорт.

Прикордонні служби європейських країн можуть вимагати інформацію, у тому числі документально підтверджену, про:

– мету поїздки;

– наявність місця проживання;

– достатні фінансові кошти на планований період перебування,

– підтвердження наміру повернутися в Україну (наприклад, зворотний квиток).

Громадянам України також необхідно буде придбати поліс медичного страхування і, у разі подорожі на автомобілі, страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу.

Безвізовий режим дозволяє короткострокове перебування в державах-членах ЄС (за винятком Великобританії та Ірландії) та інших державах-учасницях Шенгенської угоди до 90 днів протягом 180 днів. Якщо необхідно перебувати в ЄС довше, треба оформляти візу.

Безвізовий режим не дає права на проживання, працевлаштування, навчання в країнах ЄС. Для цього потрібна відповідна віза.

Громадяни України можуть в’їжджати без віз в усі держави-члени ЄС (за винятком Великобританії та Ірландії), а також в 4 держави-асоційованих членів ЄС: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія і Швейцарія.

Таким чином, отримання візи не потрібно під час поїздок в наступні держави: Австрія, Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція.

Прикордонні служби можуть відмовити у в’їзді на територію відповідної країни в разі неможливості надання громадянином України інформації про мету в’їзду, відсутність фінансових коштів, а також у разі перебування такої особи в списку осіб, яким раніше заборонений в’їзд.

Якщо будуть відсутні документи, які належним чином підтверджують мету поїздки, прикордонні служби можуть зажадати додаткові документи. Тобто, документи, які раніше надавалися в візові центри і посольства, все ж  таки краще мати при собі для надання органам прикордонного контролю для підтвердження мети і термінів поїздки.

Грошове забезпечення для кожної країни Європи різне.

Австрія

Фіксованої суми коштів, яка необхідна на кожну добу, немає. Рішення щодо того, чи є наявна в особи сума коштів достатньою, приймається у залежності від випадку, з урахуванням призначення, типу і тривалості перебування.

Бельгія

Необхідна сума — € 45 для іноземців, які зупинилися у приватних осіб; € 95 для іноземців, які зупинилися в готелі.

Німеччина

€ 45 в добу. Іноземцю можуть відмовити у в’їзді, якщо він не має коштів для того, щоб оплатити своє перебування або зворотний шлях додому, або в третю країну, вид на проживання в якій він має. У той же час, сума, яку необхідно мати на добу, законодавчо не встановлена. Прикордонники розглядають кожну ситуацію окремо.

Греція

Дорослим — € 50 на добу, а неповнолітнім — € 25. Однак мінімальна сума, яку необхідно мати, якщо перебування в країні до 5 днів, — € 300.

Данія

Близько € 47 (350 датських крон) на добу.

Іспанія

Близько € 71 на добу, але мінімальна сума, яку потрібно мати під час в’їзду, незалежно від тривалості перебування в країні — близько 637 EUR або її еквівалент в іншій валюті.

Італія

Для подорожей від 1 до 5 днів фіксована сума — € 269,60 (якщо людина подорожує сама) і € 212,81 (для групи з двох і більше туристів).

Для подорожей від 6 до 10 днів — € 44,93 в день (якщо людина подорожує сама) і € 26,33 в день (для групи з двох і більше туристів).

Для подорожей від 11 до 20 днів — фіксовані суми в € 51,64 (для однієї людини) і € 25,82 (для групи з двох і більше туристів) + щодня € 36,67 (для однієї людини) і € 22,21 (для групових поїздок).

Для подорожей, які тривають більше 20 днів, фіксовані суми — € 206,58 (для однієї людини) і € 118,79 (для групи з двох і більше туристів) + щодня € 27,89 (для однієї людини) і € 17,04 (для групових подорожей).

Латвія

€ 14 в день.

Литва

€ 40 в день. Однак необхідно мати запас як мінімум € 167 (550 літів) на добу, для неповнолітніх — € 82 (275 літів) на добу.

Люксембург

Немає якоїсь певної суми, яку необхідно мати. У кожній ситуації чиновник, який проводить перевірку, приймає рішення щодо того, чи має іноземець, який приїжджає на кордон, достатню суму коштів для перебування в країні.

Мальта

€ 48 в день протягом усього терміну перебування.

Нідерланди

€ 34 в день на людину. Однак цей критерій застосовується гнучко — необхідну кількість коштів для перебування в країні визначають на основі планованого терміну поїздки.

Польща

На строк не більше трьох днів необхідно мати мінімум € 71 (300 злотих) або еквівалентну суму в іншій валюті. Більше трьох днів — 100 злотих (близько € 24) в день.

Португалія

Сума з розрахунку € 40 на кожен день перебування в країні.

Словаччина

€ 56 в день на людину.

Словенія

€ 70 в день на кожного дорослого. Для неповнолітніх, яких супроводжують батьки чи законні представники, потрібно € 35 в день.

Угорщина

€ 3,2 (1000 угорських форинтів).

Фінляндія

Достатність наявної суми вирішується в кожному випадку індивідуально. Вважається за необхідне мати близько € 30 на кожен день.

Франція

Для того, щоб в’їхати до Франції, потрібно мати суму, яка дорівнює гарантованому мінімальному розміру оплати праці (близько € 65).

Чехія

На термін до 30 днів близько € 40 в день. Якщо термін перебування в Чехії перевищує 30 днів, необхідно мати при в’їзді 15 прожиткових мінімумів для особистих потреб (€ 1200).

Швеція

450 шведських крон (€ 47) на день.

Естонія

€ 86 в день.

Болгарія

€ 50 в день і не менше € 500 на весь період перебування в країні.

Хорватія

€ 100 в день. У разі наявності доказів передоплати витрат на подорож сума може становити € 50 в день.

Кіпр

Певна сума, необхідна для в’їзду в Кіпр, законодавчо не закріплена.

Румунія

€ 50 в день, але не менше € 500 на весь період перебування в країні або аналог цієї суми в іноземній валюті.

Ісландія

Точна сума не затверджена, базова сума становить близько 4000 ісландських крон в день для однієї людини (близько € 35). Загальна мінімальна сума для в’їзду в Ісландію становить 20 000 ісландських крон (близько € 176).

Ліхтенштейн

100 швейцарських франків в день (€ 91,3).

Норвегія

Приблизно 500 норвезьких крон на добу (близько € 54). Суми, які вважаються необхідними, визначаються індивідуально, і рішення приймаються в залежності від випадку.

Швейцарія

Швейцарське законодавство передбачає, що іноземні громадяни, які в’їжджають в країну, повинні мати достатньо фінансових ресурсів для покриття витрат на проживання, але не описує це детально.

Економічні наслідки введення безвізу

Безвізовий режим, а точніше лібералізація візового режиму України-ЄС, призначений, перш за все, для українських туристів, які хочуть відвідати країни ЄС.

Тому за рахунок безвізу має збільшитися ВВП ЄС: якщо кількість українців, які відвідують ЄС, піде вверх, то, відповідно, збільшиться кількість витрачених грошей в ЄС (на покупку товарів і розваги). У результаті економіка ЄС отримає додатковий дохід.

Зважаючи на складну соціально-економічну ситуацію в країні (середня з/п — $ 234), більшість українців не зможуть собі дозволити європейську подорож, тому слід прогнозувати несуттєве зростання кількості українських туристів в ЄС. Може збільшитися кількість туристичних турів вихідного дня в ЄС.

Безвіз забороняє легально працювати в ЄС. Проте фактично керівництво України розуміє, що це може дійсно забезпечити зростання економіки України в зв’язку з ростом обсягів грошових переказів та їх оподаткуванням.

За 2016 рік до України з країн ЄС надійшло приватних грошових переказів на суму близько $ 4 млрд. Це на 26 % більше, ніж у 2013 році. Насамперед таке зростання відбулося за рахунок «експорту» робочої сили з України в Польщу. Також збільшення кількості трудових мігрантів очікується в Італії, Іспанії, Португалії, Греції. Це дозволить збільшити виручку валюти в Україну до $ 5–7 млрд, що може забезпечити зростання ВВП України, як мінімум, на 1–2 %. Крім того, частково це  мінімізує девальваційний тиск. До того ж,  частина валютних переказів буде спрямована на інвестування в будівництво та покупку житла в Україні; стимулювання інших секторів економіки. Однак навіть такі стимули не зможуть повернути економіку до зростання через глибоку кризу і наявність структурних проблем (як приклад, виробництво сировини, а не готової продукції).

Тому для поліпшення соціально-економічного стану громадян країни і забезпечення подорожей до країн ЄС українському Урядові необхідно для початку реформувати економіку країни, збалансувати бюджетну політику, відродити кредитування економіки.