Держбюджет–2018. За що проголосувала Рада?

Верховна Рада ввечері 7 грудня в другому читанні та в цілому підтримала державний бюджет України на 2018 рік. За його проект проголосувало 273 депутати.

Доходи державного бюджету затверджені на рівні 913 млрд грн (у першому читанні – 877 млрд грн), що на 18,4 % більше доходів, прогнозованих у бюджеті на 2017 рік (770,9 млрд грн). Дані показники не корелюються з макроекономічними прогнозами щодо зростання економіки.

У доларовому еквіваленті, з урахуванням закладеного курсу КМУ, доходи дербюджету мають відповідати  $ 31 млрд (2017 – $ 28,3 млрд, 2013 – $ 32,8 млрд).

Так, зростання економіки (за даними КМУ) планується на рівні 3 %, інфляційні й девальваційні фактори, які впливають на збільшення бази оподаткування – 9 %, що в сумі передбачає можливе зростання доходів на 10 %.

Так, КМУ наприкінці 2016 року прогнозував зростання реального ВВП на рівні 3%, інфляцію – 8 %, а безробіття – 8,7 %. Однак по факту жоден макроекономічний показник не відповідає прогнозу (реальний ВВП – 1,4–1,8 %; інфляція – 14 %; безробіття – 10 %).

Крім того, в умовах промислового падіння виробництва (січень–листопад 2017 року падіння – 4%), наслідків блокади Донбасу, несприятливого інвестиційного клімату, зниження світових цін на сировинні товари, зменшення внутрішнього ринку, скорочення кредитування економіки виникають додаткові ризики продовження падіння реального ВВП у 2018 році.

Слід також звернути увагу, що наразі відсутні фундаментальні ознаки можливого скорочення в 2018 році інфляції до 9 %.

Раніше Мінфін прогнозував за підсумками 2017 року інфляцію на рівні  8,1%. Однак, за даними Держстату, її рівень у результаті сягнув 13,6 %.

Основним каталізатором збільшення інфляції було дворазове збільшення мінімальної зарплати. У той же час, у цьому році вона також зростатиме, що відповідно вплине на посилення інфляції.

Крім того, зростання курсу валют від 26,49 за долар до середнього 29,3, який планується в 2018 році, становитиме мінімум 10 % (на кінець 2018 року очікується 30,1/$); зважаючи на високу складову імпорту, інфляція не може бути повільнішою, ніж девальвація національної валюти.

Збільшення дохідної частини на 143 млрд грн (в порівнянні з 2017 роком) КМУ планує компенсувати, крім зростання економіки, за рахунок додаткових доходів.

Так, 6,3 млрд грн у Кабміні заклали як дохід від продажу ліцензій на 4 G; ще 4,7 млрд грн становитиме продаж конфіскованого майна корупціонерів. Також депутати хочуть збільшити доходи скарбниці за рахунок держмонополій: зокрема, планується збільшити відрахування в бюджет прибутку НАК «Нафтогаз України» на виплату дивідендів із 50 % до 75 %. Від приватизації заплановано отримати 22,5 млрд грн.

Проте виконання вказаних статей доходів, за прогнозом «Публічного аудиту», є доволі сумнівним.

Приміром, доходи від реалізації конфіскованого майна мають становити 4,7 млрд грн. При цьому державний майданчик реалізації арештованого майна «СЕТАМ» за три роки продав майна на 5 млрд грн. За підсумками 2017 року по цій статті зараховано 29,6 млрд грн. Оскільки основна частина конфіскованих коштів була номінована в ОВДП ($ 1 млрд), то зарахування цих сум на єдиний казначейський рахунок свідчить про фактичне погашення (емісію) коштів замість списання державних боргів.

Збільшення відрахувань до бюджету прибутку НАК «Нафтогаз України» на виплату дивідендів із 50 % до 75 % теж не може бути компенсатором зростання доходу, бо згідно з прийнятими змінами до Податкового кодексу рентну плату за використання надр планують зменшити з 29 % до 12 %, що зумовить зменшення перерахувань податків «Нафтогазу».

В умовах економічної нестабільності інвестори не зацікавлені в українських активах, у зв’язку з чим озвучені плани з приватизації та продажу ліцензій малоймовірні. Так, у бюджеті на 2017 рік надходження від приватизації були передбачені на рівні 17,1 млрд грн, а фактично за 9 місяців отримано тільки 3 млрд грн.

Однозначно, озвучені макроекономічні показники не мають достатніх фундаментальних факторів, які підтверджують реалістичність прогнозів.

Тому помилки в розрахунках макроекономічних показників призведуть до розбалансування бюджету, внаслідок чого бюджетний дефіцит може стати критично великим.

На оборону країни в наступному році виділять 165 млрд грн: зокрема, армія отримає 86,5 млрд. грн; МВС (між іншим, відомство отримало 700 млн грн на закупівлю невідомої авіаційної техніки на потреби Нацполіції), Держприкордонслужба і ДСНС – 65,9 млрд; Адміністрація Державної прикордонної служби може розраховувати на понад 9 млрд грн; СБУ – 8,1 млрд грн; ГПУ – 7,1 млрд грн; Міністерству оборони додали 2,7 млрд грн для «реалізації заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави»; Державне бюро розслідувань отримає  651,5 млн грн; скандальний проект «Стіна» – 200 млн грн; Національна гвардія – понад 200 млн грн.

Витрати на обслуговування владних органів у наступному році збільшаться на 17 %.

бюджет видатки

2013 2017 2018
млрд грн млрд $ млрд грн млрд $ млрд грн млрд $
Всього видаткова частина: 419,8 53,139 841,2 30,926 988,4 32,358
Апарат Верховної Ради України 0,935 0,118 1,2 0,044 1,7 0,058
Державне управління справами 1,3 0,165 2,4 0,088 2,7 0,093
Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України 0,334 0,042 1,2 0,044 1,7 0,06
Міністерство оборони України 15,3 1,937 68,8 2,529 86,5 2,95
Міністерство внутрішніх справ України 16,06 2,033 53,1 1,952 65,9 2,24
Національна гвардія України (2013-ВВ) 1,48 0,187 10,4 0,382 10,9 0,372
Національна поліція України 0 0,000 19,1 0,702 24,4 0,833
Служба безпеки України 3,45 0,437 6,7 0,246 8,1 0,276
Генеральна прокуратура України 3,2 0,405 5,8 0,213 7,1 0,242
Головне управління розвідки Міністерства оборони України 0,464 0,059 1,5 0,055 2,5 0,085
Національне антикорупційне бюро України 0 0,000 0,8 0,029 0,9 0,031
Рада національної безпеки і оборони України 0,124 0,016 0,1 0,004 0,156 0,005
Міністерство фінансів України 2,3 0,28 11,5 0,42 15,1 0,51
  • субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам (субсидії ЖКГ)
7,3 0,91 68,7 2,52 71 2,42
Міністерство освіти і науки України 24,3 3,076 32,5 1,19 31,7 1,08
  • субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам
0 0 52,8 1,94 63,6 2,17
Міністерство охорони здоров’я України 10 1,266 16,4 0,62 26,5 0,9
  • субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам
0,8 0,1 58,7 2,15 60,4 2,06
2017 2018 %
Доходи бюджету (млрд грн) 770,9 913 +18,4%
Видатки бюджету(млрд грн) 841 988 +17,5%
Дефіцит (млрд грн) 77,6 81,8 +5,4%
  із 01.01.2017 із 01.01.18 %
Прожитковий мінімум 1544 1700 +10,1%
Мінімальна з/п 3200 3723 +16,3%
Мінімальна пенсія 1247 1373 +10,1%
ЄСВ 704 820 +16,5%
  1. Закладений у бюджет прогноз номінального ВВП (3 332,3 млрд грн, або + 17,1 %) нездійсненний в умовах сформованої в Україні негативної макроекономічної ситуації:

– кумулятивне падіння промислового виробництва (за січень–листопад 2017 року зафіксовано падіння на рівні 4 %);

– дефіцит торгового балансу (за підсумками 11 місяців 2017 року дефіцит торгового балансу становив $ 4,6 млрд, або 4,4 % ВВП; прогноз НБУ на 2017 рік – $ 4,5 млрд);

– скорочення роздрібного товарообігу (за січень–листопад становив 724,9 млрд грн – падіння на 30,6 % проти 2016 року);

– падіння обсягу іноземних капітальних інвестицій (за січень–червень 2017 року – 2,3 млрд грн, що в 1,9 рази менше 2016-го);

– криза банківського сектора та відсутність кредитування (у корпоративному портфелі «живих» банків обсяг необслужених кредитів становить 460,4 млрд грн, або 48%; висока прибутковість за ОВДП).

Наслідки: завищені очікування щодо зростання ВВП вплинуть на реальне зменшення дохідної частини за підсумками року.

  1. Прогноз інфляції (9 %) є суттєво заниженим.

За підсумками 2017 року інфляція підвищилася значно більше очікуваних прогнозів (першочергово – 9,1 %) – до 13,6 %. Фундаментальні чинники для зниження інфляції в 2018 році відсутні. Крім того, на її збільшення вплинуть:

– зростання середніх пенсій за підсумками IV кварталу 2017 року призведе до збільшення грошової маси та інфляційних процесів;

– підвищення мінімальної зарплати з 2018 року до 3 723 грн також зумовить висхідну динаміку інфляції в наступному році;

– збільшення облікової ставки НБУ до 14,5 % обумовить подорожчання прибутковості за ОВДП, що спричинить додаткову привабливість ОВДП (джерело фінансування видаткової частини бюджету).

Наслідки: висока інфляція призведе до подорожчання видаткової частини бюджету, внаслідок чого збільшуватиметься бюджетний дефіцит.

  1. Спрогнозований Мінфіном курс (30 грн/$) є занижений.

Україна повинна виплатити за зовнішніми зобов’язаннями $ 11 млрд за 2018 рік, що створюватиме величезний попит на валюту на внутрішньому ринку. При цьому чисті міжнародні резерви НБУ на кінець листопада 2017 року становили всього $ 6,6 млрд (на кінець 2013 року – $ 15,2 млрд). Сукупний держборг – $ 76,3 млрд, або 73 % ВВП від прогнозного на 2017 рік.

Наслідки: девальвація національної валюти, з одного боку, допоможе збільшити дохідну частину бюджету (за рахунок збільшення митних платежів), а з другого – збільшить боргове навантаження країни та призведе до подорожчання видаткової частини бюджету, посилення інфляційних процесів.

  1. Дохідна частина бюджету не відповідає закладеним економічним параметрам.

Доходи зведеного бюджету не зможуть збільшитися на 15 %, як це заплановано в законопроекті, оскільки зростання економіки (реальний ВВП, кількісний) передбачається в розмірі 3 %. Тому для досягнення вказаного показника Уряду доведеться використовувати механізм інфляційного стимулювання. За рахунок істотного зростання інфляції збільшуватимуться податкові надходження, але при цьому розширюватиметься й видаткова частина.

Наслідки: невиконання дохідної частини бюджету призведе до відсутності коштів на фінансування закладених витрат або до збільшення бюджетного дефіциту, внаслідок чого можливий запуск друкарського верстата.

  1. Засоби, закладені на субсидії (55 млрд грн), не покривають реальну потребу населення в них.

Сьогодні громадяни вже накопичили борги в розмірі 10 млрд грн за поставлені послуги. Як мінімум, ще 20 млрд грн потрібно, аби оплатити субсидії за два наступні місяці. Загалом до кінця року не вистачає близько 30 млрд грн. Таким чином, у бюджеті на майбутній рік залишиться всього 25 млрд із запланованих 55 млрд грн – отже, вказаної суми вистачить максимум до весни.

Наслідки: держава шукатиме нові механізми, щоб відмовляти людям у субсидіях, внаслідок чого українці все більше накопичуватимуть борги та опиняться перед ризиком обмеження доступу до енергоресурсів.

Таким чином, у цілому в умовах відсутності фундаментальних факторів, реальних стратегій, математичних моделей розвитку економіки головний кошторис країни буде бюджетом виживання, а не розвитку. Виконання дохідної частини ставиться під сумнів – у результаті можливе неконтрольоване зростання бюджетного дефіциту та відповідні негативні наслідки в разі емісійного фінансування бюджетного дефіциту.