Дослідження функціонування та аналіз видатків Національної академії наук України

nan-1

Наука будується із фактів, як дім із цегли;
одначе нагромадження фактів — ще не наука,
так само як купа цегли — ще не дім

А. Пуанкаре

В умовах складного сьогодення, коли дефіцит державного бюджету України невпинно зростає і основні його витрати йдуть на переозброєння армії, а не на підйом економіки, ГО «Публічний аудит» продовжує аналіз видатків головного фінансового документа країни.

Тема витрат держбюджету на наукову діяльність в Україні можливо і не така захоплива, проте досить вражаюча деякими найпростішими аспектами:

  • по-перше, основним представницьким органом наукової діяльності є Національна академія наук України (далі – НАН України або НАНУ), могутній потенціал, який залишився нам у спадок від Радянського Союзу;
  • по-друге, на утримання НАНУ витрачається близько 3 млрд грн щорічно;
  • по-третє, всесвітньо відомих, позитивних результатів українських науковців ніхто з пересічних громадян не чув і не бачив.

Зважаючи на суспільний інтерес, громадська організація «Публічний аудит» вирішила провести аналіз діяльності НАНУ та видатків державного бюджету України на її утримання.

У ході дослідження використовувалась офіційна інформація з сайтів: Національної академії наук України (http://www.nas.gov.ua/), Державної служби статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua/), Інформаційно-аналітичного порталу про вищу освіту за кордоном (http://vnz.org.ua/), рейтинги суб’єктів наукової діяльності України (http://jsi.net.ua/scopus/index.html), (http://nbuviap.gov.ua), (http://dilovod.com.ua), (http://dt.ua), (http://tyzhden.ua), електронний науковий архів (http://ena.lp.edu.ua) та інші.

Одразу слід зазначити, що на запит аудиторів у рамках дослідження Національна академія наук України відповіла відмовою у наданні будь-якої інформації (лист від 17.02.2015 №9с/270-15), тому аудитори використовували дані з вільного доступу.

Відповідно до чинного законодавства, НАН України є вищою державною науковою організацією України, що заснована на державній власності та користується правами самоврядності, які полягають у самостійному визначенні тематики досліджень, своєї структури, вирішенні науково-організаційних, господарських, кадрових питань, здійсненні міжнародних наукових зв’язків. Академія об’єднує дійсних членів, членів-кореспондентів та іноземних членів, усіх науковців її установ, організовує і здійснює фундаментальні та прикладні дослідження з найважливіших проблем природничих, технічних та соціогуманітарних наук.

Метою діяльності НАН України є отримання нових та узагальнення наявних знань про природу, людину та суспільство; створення наукових основ науково-технічного, соціально-економічного та культурного розвитку країни; підготовка висококваліфікованих наукових кадрів.

У НАН України функціонують 3 секції (фізико-технічних і математичних наук; хімічних і біологічних наук; суспільних і гуманітарних наук), що об’єднують 14 відділень наук: математики; інформатики; механіки; фізики та астрономії; наук про Землю; фізико-технічних проблем матеріалознавства; фізико-технічних проблем енергетики; ядерної фізики та енергетики; хімії; біохімії, фізіології і молекулярної біології; загальної біології; економіки; історії, філософії та права; літератури, мови та мистецтвознавства.

У структурі НАН України є також національні заклади: Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія», Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка, Національний дендрологічний парк «Софіївка», Національний науково-природничий музей, Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника, Національний центр «Мала академія наук України» МОН України та НАН України

Загалом у НАН України діють 169 наукових установ та 46 організацій дослідно-виробничої бази.

nan-2

До складу НАНУ входять 199 дійсних членів (академіків), 364 члени-кореспонденти та 108  іноземних членів. Загальна кількість працівників НАН України станом на 01.01.2015 становила 37 447 осіб, із них 2 530 -докторів наук, 7 603 – кандидатів наук, 18 346 – наукових та 8 968 – інших працівників.

nan-3

Вищим органом НАН України є загальні збори її членів.

Світовий досвід

У Сполучених Штатах Америки наука зосереджена в дослідницьких лабораторіях, інститутах, університетах, дослідницьких підрозділах великих корпорацій, а також в деяких приватних неприбуткових організаціях.

Основне державне агентство, у завдання якого входить підтримка фундаментальної науки – Національний науковий фонд (ННФ). Фонд фінансує приблизно 20% наукових досліджень, які проводяться за підтримки уряду США. Окрім ННФ, свої програми фінансування і підтримки науки також ведуть Національний інститут здоров’я, НАСА, Міністерство енергетики, Міністерство оборони, Міністерство сільського господарства та Міністерство національної безпеки.

Академія наук США, як і в Україні, також існує, але тільки в статусі консультативного органу і служить «радником нації в питаннях науки, техніки і медицини». Члени академії працюють на громадських засадах. Сьогодні в академії близько 2000 дійсних членів і 350 іноземних. Керує академією рада з 12 членів на чолі з президентом.

Польська академія наук (ПАН) - державна академія наук Польщі, що, з одного боку, об’єднує польських учених (за зразком французької академії наук), а з другого – є мережею керованих із центру державних наукових інститутів (НДІ), до основних завдань яких належить проведення наукових досліджень на високому рівні. Всі вони підпорядковуються керівникам тематичних відділень ПАН і фінансуються безпосередньо Комітетом наукових досліджень. Ці НДІ створюють близько 2000 місць для науковців, а витрати на їхнє утримання становлять лише 1/3 витрат державного бюджету Польщі на наукові дослідження.

ПАН зібрала у своєму середовищі найвидатніших польських учених, які мають титули дійсних членів. Їхня кількість обмежена 3505 місцями. Крім того, є також член-кореспонденти.

У світовій практиці більшу частину витрат з фінансування наукових досліджень беруть на себе приватні установи. В обмін на це вчені проводять для них прикладні дослідження (http://uk.wikipedia.org).

nan-4

(http://www.finansovye-nauki/47398-Finansirovanie-nauchnyh-issledovaniiy-i-razrabotok-innovacionnoiy-ekonomiki.html)

Видатки, надходження та результати роботи НАНУ

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», на фінансування НАН України передбачено 2 864 млн грн (2 306 млн грн загального та 558 млн грн спеціального фондів) видатків.

nan-5

Згідно зі Статутом Академії, економічну основу діяльності НАН України становлять:

  • видатки з загального фонду державного бюджету України;
  • державне майно, що безоплатно передано (і передається) державою у безстрокове користування НАН України й перебуває на балансі її установ;
  • кошти, отримані від використання об’єктів майнового комплексу НАН України;
  • майно та кошти, що НАН України та її установи отримують у результаті діяльності, благодійних внесків і пожертв фізичних та юридичних осіб (в т.ч. з-за кордону).

Надходження спеціального фонду

nan-6

Аналізуючи видатки та надходження НАН України, можна дійти висновку, що держава, в особі Академії, планує витратити на наукову діяльність у 2015 році 2 864 млн грн, з яких лише п’яту частину науковці зароблять самостійно, проте і ці кошти мають спірне відношення до наукових здобутків, оскільки:

1) кошти, отримані від оренди приміщень, не є наслідком (винагородою) наукової діяльності. Загальна площа приміщень, що надавалися в оренду установами НАН України у 2014 році, становила 153,4 тис. кв. м, а середня плата за 1 кв. м оренди становила 80 грн/міс., що відповідно до статистичних даних у 3-6 разів менше від середньоринкової (http://vnz.org.ua).

Отже, при передачі в оренду такої значної кількості державних приміщень за заниженими ставками місячної плати існує загроза недоотримання спеціального фонду Держбюджету через зловживання з боку посадових осіб і використання державної власності в особистих цілях.

2) при розрахунках між НАНУ і бюджетними установами за виконання окремих доручень (наприклад, проведення наукової експертизи) використовуються кошти виключно Державного бюджету України, отже перекладання грошей з однієї кишені в іншу – не є видом доходу Академії;

3) іншими надходженнями НАНУ є благодійні внески та пожертвування.

Таким чином, «чистий» дохід від наукової діяльності Національної академії наук України становлять:

  • кошти від недержавних підприємств на цільові заходи та програми (11 млн грн);
  • надходження від додаткової діяльності – платні послуги (59 млн грн).

70 млн грн – це лише 2% від витрачених державою коштів на діяльність НАНУ.

nan-7

Якщо розглядати НАН України в якості суб’єкту господарської діяльності, то воно є надзвичайно збитковим, адже з кожної вкладеної платниками податків України гривні Академія дає лише 2 коп. доходу, який витрачає на власні ремонтні роботи та поточні витрати.  

Проте, можливо, науковці Академії компенсують такі витрати кількістю та рівнем наукових досліджень!? ГО «Публічний аудит» спробувала розібратися в досягненнях установи на рівні «пересічного українця», тобто без складних визначень та формулювань.

Нагадаємо, Державним бюджетом України на 2015 рік на фінансування НАН України передбачено 2 864 млн грн, які мають бути розподілені між шістьма основними бюджетними програмами:

  • «Наукова і організаційна діяльність президії Національної академії наук України» – 62,5 млн грн;
  • «Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та наукових об’єктів, що становлять національне надбання, забезпечення діяльності наукових бібліотек» – 2 715,5 млн грн;
  • «Підготовка кадрів з пріоритетних напрямів науки вищими навчальними закладами ІІІ і ІV рівнів акредитації» – 3,3 млн грн;
  • «Медичне обслуговування працівників Національної академії наук України» – 38,6 млн грн;
  • «Здійснення науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт Інститутом проблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук України» – 37,5 млн грн;
  • «Підвищення кваліфікації з пріоритетних напрямів науки та підготовка до державної атестації наукових кадрів Національної академії наук України» – 6 млн грн.

Для надання кваліфікованої оцінки запланованих НАН України у 2015 році видатків, аудитори проаналізували витрати минулих бюджетних періодів.

Видатки НАНУ відповідно до Державного бюджету України за 2013 – 2015 роки, млн грн

nan-8

Тенденція скорочення фінансування всіх видів видатків змусила керівництво НАН України піти на такі непопулярні дії, як введення режиму неповного робочого часу, надання працівникам відпустки без збереження заробітної плати, скорочення ремонтних робіт та інше.

nan-9

Водночас зменшення бюджетного асигнування Академія одразу взяла на озброєння, використовуючи як пояснення слабких показників ефективності (http://dt.ua/UKRAINE/u-2014-roci-ukrayinsku-nauku-chekaye-naymenshe-finansuvannya-za-roki-nezalezhnosti-135717_.html).

Наукові дослідження

Відповідно до звіту за 2014 рік, «Науковими установами НАН України впроваджено в різні галузі економіки України майже 1200 новітніх розробок, серед яких передові технології, у тому числі інформаційні, машини, устаткування, матеріали, автоматизовані комплекси і системи, програмні продукти, бази даних і бази знань, сорти рослин, методичні рекомендації та методики, стандарти» (http://www.nas.gov.ua/UA/About/Pages/default.aspx).

Сучасні реалії є такими, що пересічний громадянин, як і держава в цілому, реальний результат вказаних наукових розробок не відчувають, а отримані досягнення на мають прикладного застосування.

Держава, яка фінансує і утримує науку, повинна уявляти кінцевий результат досліджень і можливість його застосування. Тому вже не такими й сумнівними видаються закиди, що академічна наука малоефективна і лише обтяжує держбюджет, не пропонуючи натомість нічого, крім паперової творчості науковців.

Так, основні наукові роботи та дослідження НАНУ фінансуються відповідно до бюджетної програми «Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та наукових об’єктів, що становлять національне надбання, забезпечення діяльності наукових бібліотек».

Держбюджетом на 2015 рік за вказаною програмою передбачено 2 715,5 млн грн видатків. Серед чисельних напрямів використання коштів найбільше буде витрачено на:

  • фундаментальні дослідження в галузі природних, технічних і соціогуманітарних наук (1 817,4 млн грн);
  • прикладні наукові та науково-технічні розробки (380,9 млн грн);

Фахівці ГО «Публічний аудит» спробували тезово висвітлити результативність вказаних напрямів у 2014 році на загальну суму 2 431,9 млн грн:

  • в процесі реалізації програми було задіяно 361 установу мережі НАН України, 39854 штатних од. працівників (100% загальної чисельності) та 2802 од. техніки;
  • досліджено 3904 фундаментальні теми за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки та 1629 тем прикладних науково-дослідних робіт;
  • створено науково-технічної продукції (нових видів виробів, технологій, матеріалів, методів та інше): 2220 од. за фундаментальними дослідженнями та 1318 од. за прикладними науково-дослідними роботами;
  • впроваджено  науково-технічної продукції: 724 од. за фундаментальними дослідженнями та 565 од. за прикладними науково-дослідними роботами.

nan-10

Таким чином, у 2014 році витрати на дослідження, що були створені, але так і не впроваджені, становили 1 834 млн грн (1 427 млн грн – фундаментальні дослідження та 407 млн грн – прикладні науково-дослідні роботи), що становлять більше 75% від загальної суми витрат за вказаними напрямами бюджетної програми.

Світовий досвід свідчить, що відсоток фінансування невпроваджених досліджень у сучасній науці становить не більше, ніж 20%, адже відбувається в декілька етапів:

  1. попередньо незалежні експерти вивчають економічну, політичну доцільність науково-дослідної роботи. Лише після позитивного висновку експертів виділяються кошти. Спочатку фінансуються дослідження теоретичних можливостей та переваги нової концепції;
  2. створюються та випробовуються зразки;
  3. впроваджуються результати досліджень у виробництво.

(http://dilovod.com.ua/publ/statti/organizacija_ta_dijalnist_nacionalnikh_akademij_nauk_ssha_na_suchasnomu_etapi)

Отже, у 2014 році на винайдення (впровадження) 1289 од. «наукової продукції» держава витратила 2,5 млрд грн або 2 млн грн/од.

Проте відчути або побачити ефект від таких досліджень, а тим паче підрахувати/визначити «коефіцієнт корисної дії для українця» не вбачається можливим, адже практика відстеження впроваджених у господарство винаходів (успішно введена ще за радянських часів) ведеться формально, а щорічні звіти академіків можна назвати лише грою наукових визначень (http://www.nas.gov.ua/text/report/2014ua.pdf).

Підтвердженням такого висновку є проведений аналіз ефективності діяльності НАН України за даними ресурсу SciVerse Scopus (http://jsi.net.ua/scopus/index.html).

Саме тут міститься систематизована інформація зі SCOPUS, яка використовується для оцінки результативності наукової діяльності шляхом індексації наукових джерел, що видаються різними мовами, за наявності англомовних версій рефератів.

SciVerse Scopus – одна з найбільш авторитених баз даних, яка дозволяє просто й швидко одержати інформацію як про кількість публікацій і цитувань окремих учених, так і про показники академічних інститутів, університетів та країн у цілому.

Наукометричним показником у SciVerse Scopus є індекс Гірша (H-index) (запропонований у 2005 році американським фізиком Хорхе Гіршем). При підрахунку індексу Гірша враховують дві кількісні характеристики: кількість публікацій вченого та кількість цитувань його робіт.

Отже, відповідно до даних SCOPUS, станом на 26.03.2015 року НАНУ має 25,9 тис. публікацій, 73,4 тис. цитувань, а її Індекс Гірша дорівнює 78.

nan-11

Зазначені показники, безумовно, є досить великими, якщо подаються без уточнення установи і відповідного порівняння. Адже науково-дослідну роботу в Україні проводять установи як НАН України, так і Міністерства освіти і науки. Можна сказати, що ці дві системи конкурують між собою, хоча мають і нерівні сили, адже НАНУ є значно більшою та впливовішою структурою.

Порівняння першої «трійки» закладів рейтингу НАНУ та МОНУ засвідчило, що найпотужніші установи Академії мають вдвічі меншу кількість публікацій у Scorpus (10,9 тис. проти 24,2 тис. публікацій):

nan-12

Спробуємо визначити кількість публікацій, що припадають на одного наукового співробітника НАН України. Для цього поділимо загальну кількість публікацій на число співробітників.

З огляду на значну кількість наукових посад (18346 од.), що обіймають переважно за сумісництвом (на півставки), поділимо їх на два і додамо загальну кількість співробітників вищої кваліфікації, тобто 7603 кандидатів та 2530 докторів наук, – отримаємо 19306 штатних наукових одиниць.

Прості розрахунки вказують, що кількість публікацій на одного наукового співробітника в НАНУ становить трохи більше одиниці (25918/19306=1,34).

Для розуміння багато це чи мало, досить переглянути рейтинг 100 українських науковців, які мають до 600 публікацій кожний (наприклад, Гузь О. М., Інститут механіки ім. С. П. Тимошенка).

Такі низькі показники наукової діяльності безпосередньо вплинули на становище України у Світовому рейтингу «наукових країн» (39 місце). H-index України перебуває на рівні Румунії і Єгипту, які витрачають на науково-дослідну роботу в 2 (Румунія) та 4 (Єгипет) рази менше, ніж Україна (http://gtmarket.ru/ratings/research-and-development-expenditure/info).

nan-13

Крім того, у щорічному Глобальному інноваційному індексі 2014 року, опублікованому Корнельським університетом (Cornell University), школою бізнесу INSEAD і Всесвітньою організацією інтелектуальної власності, Україна посіла 63 місце і розташувалася між Бахрейном і Йорданією.

Рейтинг складений за 81 індикатором, які відображають інноваційні можливості країн, якість інновацій, їх результати та розвиток інноваційної інфраструктури країн-учасниць. З-поміж іншого, оцінюється і розвиток галузей IT і онлайн-складової бізнесу. Рейтинг публікується з 2007 року; загалом до нього увійшло 143 країни із усіх регіонів світу.
(http://univer-rating.ru/news.asp?lnt=6&p=33&id=277; http://galnet.org).

Слід зазначити, що вказані низькі показники нашої країни у Світових наукових рейтингах обумовлені не лише слабкою роботою Академії, адже наукову діяльність в Україні проводить не тільки НАНУ, а ще й Національна академія педагогічних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія мистецтв України, Національна академія правових наук України, Національна академія аграрних наук України, Міністерство освіти і науки України, на загальну суму 2,6 млрд грн щорічно.

Проте, найбільший подив викликають наукові дослідження, що проводяться Державним управлінням справами (23,2 млн грн), Міністерством внутрішніх справ України (3,5 млн грн), Державною фіскальною службою України (7,6 млн грн).

Всього, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», на науку передбачено видатків у сумі 6 млрд грн.

Висновки

Фахівці ГО «Публічний аудит» дійшли висновку, що в процесі своєї діяльності Національна академія наук України:

  • щороку витрачає близько 3 млрд грн коштів Державного бюджету;
  • використовує понад 200 державних установ (інститутів, наукових центрів, музеїв, бібліотек) і сотні гектарів заповідників (парків);
  • має штат у майже 40 тис. чоловік;
  • отримує найбільше прибутку від надання в оренду нерухомого державного майна, а не наукової діяльності, як у всіх науково-розвинених країнах світу;
  • виробляє «продукт», який або не має жодної суспільної користі, або існує лише на папері у вигляди десятків тисяч монографій, одиниці з яких друкуються в міжнародних виданнях.

В умовах стрімкого розвитку технологій кожна держава має дбати про сучасність і розквіт освіти і науки. Проте реалії в Україні є такими, що наукова галузь є ні чим іншим, як рудиментом радянського часу з малоефективною системою управління установами. Наукою водночас керує і займається декілька академій і органів виконавчої влади, що жодним чином не пов’язані.

Результати більшості наукових досліджень та робіт незатребувані в світі і навіть в Україні, адже кошти спрямовуються не на винаходи, а, переважно, на утримання величезного штату співробітників.

Отже, наукова система в Україні потребує негайної та глибокої реформи.

Так, Національні академії наук слід об’єднати в одну і провести їх ретельний аналіз на предмет дублювання функцій із закладами МОНУ та органів виконавчої влади.

Крім того, наукову систему України необхідно позбавити від неефективних установ і частини апарату, що виконує лише адміністративні функції.

Для відчутної економії бюджетних коштів державі потрібно сфокусувати витрати саме на тих дослідженнях, які стануть суспільним благом або принесуть найбільший фінансово-економічний ефект.

Оцінювати роботу науковців повинна громадськість, зв’язки з якою, мають бути відновлені.

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

«ПУБЛІЧНИЙ АУДИТ»