Дослідження питань курсових коливань на валютному ринку України, причин падіння вартості національної грошової одиниці, ефективності дій Національного банку України для стабілізації ситуації

ВСТУП

Фахівці Громадської організації «Публічний аудит» в цьому дослідженні вирішили проаналізувати стан валютних коливань на ринку Україні, їх наслідків для населення, з’ясувати та дослідити основні макроекономічні показники, дії регулятора, які до цього призвели.

Так, протягом останніх тижнів міжбанківський валютний курс гривні, після декількамісячної лихоманки, побиття історичних рекордів падіння від 13,5 до 15 грн. за 1 американський долар (курс продажу на міжбанківському валютному ринку станом на 23.09.14), демонструє відносну стабільність, «укріпившись» на рівні 12,95 грн. за 1 американський долар.

Принаймні, так виглядають статистичні показники, які оприлюднюються кожного дня.

Однак, пересічним українцям, не з чуток, відомо, що ця ціна американського долара, при наявності потреби у придбанні, для населення є недоступною та не відповідає ринковим реаліям.

Так, п.3 Постанови правління Національного банку України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» № 591 від 22.09.14, дозволено купувати одній особі в один операційний (робочий) день валюту у сумі, що не перевищує в еквіваленті 3 000 гривень у межах однієї банківської установи (близько 225 доларів США).

До цього моменту такі операції відповідно до Постанови правління Національного банку України «Про внесення змін до деяких нормативно- правових актів Національного банку України» № 540 від 29.08.14 дозволялось проводити на суму, що не перевищувала б в еквіваленті 15 000 грн.

Нажаль, доводиться констатувати, що і перша, і друга Постанови, в зазначеній частині, є скоріше панічними, декларативними та нежиттєздатними і, в першу чергу, тому, що в реальному житті придбати в касі банку 1000 $ (до 22.09.14) чи 225 $ (після 22.09.14) якщо не неможливо, то вкрай важко.

В такій ситуації, згідно законів ринкової економіки, якщо є попит, необхідно його задовольнити пропозицією. Якщо такий попит незадовольняється офіційними установами, тоді його задовольнять неофіційні, або так званий «чорний ринок», оператори якого готові продати-купити в будь-якому обсязі іноземну валюту, без пред’явлення паспорту, еквівалентних обмежень, зборів до Пенсійного фонду і т.д. При цьому, ціни «валютчиків» значно відрізняються від тих, які ми спостерігаємо на міжбанківському валютному ринку, в обмінних пунктах банківських установ, не говорячи про офіційний курс НБУ.

Таке явище, як «чорний ринок», з яким Голова НБУ закликала боротись спільними зусиллями всі правоохоронні органи, не є новим для України, він існував завжди. Однак раніше, різниця з офіційним чи міжбанківським курсом на ньому складала від 5 до 15 коп. на 1 доларі.

При фіксованій курсовій політиці НБУ протягом останніх декількох років, якщо офіційний курс становив 7,99 грн./1$, на «чорному ринку» його можна було продати у середньому по 8, 05 – 8,15 грн.

В поточному році, починаючи з лютого 2014 року, різниця між офіційним курсом гривні до долара США та курсом на «чорному ринку» почала складати від 1 до 1,5 грн.

Протягом останнього тижня вересня 2014 року придбати американську валюту у «валютчиків» можна було в діапазоні від 14,2 до 14,7 грн. за 1 $.

За таких умов українці, в силу власних потреб (акумулювання заощаджень в стійкій валюті, придбання рухомого чи нерухомого майна, поїздки у відрядження та на відпочинок за кордон, обмін грошових коштів, отриманих за системами грошових переказів від заробітчан) вимушені звертатись до послуг гравців «чорного ринку».

По-перше, при продажі долара це економічно вигідніше: банківські установи, з вказівки НБУ, пропонують це зробити за курсом 12,95 грн./1$, «чорний ринок» – 14-14,1 грн./1$.

По-друге, у випадку, коли є необхідність у придбанні іноземної валюти, ситуація дещо інша: про економічну доцільність в даному випадку мова йти не може, однак діє значно важливіший фактор, про який далі.

Кожна людина, яка рахує гроші, шукає те, що йому потрібно, там, де це коштує дешевше, тому абсолютно логічним став би вибір на користь офіційного пункту обміну валют при банківській установі, якби не одне, найбільш вагоме «АЛЕ», – у цих установ ВІДСУТНЯ ГОТІВКА. Не говорячи вже про згадані раніше обмеження при проведенні таких операцій, пенсійний збір, при яких придбання 1000$ може, в кращому випадку, перетворитись на марафон із зупинками мінімум в 5 банківських установах протягом дня.

Як наслідок, маємо ситуацію, коли продати валюту просто економічно вигідніше на «чорному ринку», а придбати її в необхідному обсязі більше ніде.

Аналіз динаміки падіння цінності гривні

Для того, щоб оцінити процеси, які впливали та впливатимуть на курс національної валюти, відправною точкою взято офіційні економічні показники, оприлюднені Національним банком України в Монетарному огляді за 2013 рік.

У вказаний вище період політика Уряду України та Національного банку України на валютному ринку характеризувалась підтримкою фіксованого курсу гривні на рівні середньозваженого обмінного курсу гривні до долара США на міжбанківському ринку, який на кінець 2013 року складав 8 грн. 15 коп.

Увечері 6 лютого Національний банк України прийняв рішення знизити з наступного дня курс гривні, який тримався з 9 липня 2012 р. на рівні 7,993 UAH/USD, на 9% – до 8,708 UAH/USD.

«З цього дня вводиться плаваючий курс гривні», – оголосив у той же день колишній глава НБУ Ігор Соркін.

Довідково:

Фіксований курс – курс національної валюти, який встановлюється центральним банком, який, у свою чергу, бере на себе зобов’язання купувати і продавати будь-яку кількість валюти по зазначеному курсу. Зазвичай ЦБ встановлюють межі вільного коливання курсу нац. валюти з метою макроекономічної стабілізації.

Плаваючий курс- обмінний курс встановлюється в результаті вільних коливань попиту та пропозиції як рівноважна ціна валюти на валютному ринку. При цій системі коливання обмінного курсу нічим не обмежені, у зв’язку чим коливання обсягів експорту та імпорту, а відповідно і стан торгового балансу, поточного рахунку і платіжного балансу в цілому можуть бути важкопрогнозовані, що може викликати дестабілізаційний вплив на економіку. Використання такого підходу до визначення курсу є однією з характерних ознак сучасної міжнародної валютної системи (т.з. Ямайська валютна система), заснованій на моделі вільної конвертації валют та постійного коливання обмінних курсів. Вона формувалась в 1976-1978 роках, як результат перетворення Бретон-Вудської валютної системи, та передбачає офіційну відмову від золотого стандарту та золотого паритету, тобто скасовано залежність валюти від золота для внутрішніх та зовнішніх операцій; встановлення режиму вільних коливань валютних курсів і їх котирувань на підставі попиту та пропозиції.

Зважаючи на те, що більше 2 років офіційний курс гривні до долара США фактично не змінювався та залишався на вказаному вище рівні, природним наслідком цього було зростання довіри у населення до національної грошової одиниці України.

Тому, очевидним та логічним є той факт, що пересічні українці свої заощадження зберігали в національній валюті та з метою їх примноження довіряли управління ними банківському сектору, де відсоткові ставки за депозитами в національній валюті, в залежності від строку розміщення, в середньому в 2013 році давали дохідність на рівні 18-20 відсотків річних, яка покривала інфляцію та дозволяла примножувати власний капітал.

Як наслідок, загальний обсяг депозитів у 2013 році збільшився на 17,7% – до 668,5 млрд. грн. Таке зростання відбулося виключно завдяки збільшенню депозитів у національній валюті (на 32,1%), тим часом, як депозити в іноземній валюті зменшилися на 0,8%.

Депозити населення за 2013 рік збільшилися на 19,5 % – до 437,2 млрд. грн. Такий приріст досягнуто за рахунок переважаючого зростання вкладень у національній валюті (на 38,0%), тоді як депозити в іноземній валюті збільшилися лише на 0,9 %.

Депозити юридичних осіб за цей період зросли на 14,5% – до 231,4 млрд. грн.

Повернемось до переходу від фіксованого до плаваючого курсу.

До 06.02.14 фіксація курсу була м’якою – регулятор задавав офіційний курс, але дозволяв ринку коливатися в заданому коридорі ± 2%. Перейшовши на гнучке курсоутворення, Нацбанк змінив підхід до встановлення офіційного курсу та позбувся допустимого коридору коливань. «Жорсткого коридору не буде. Курс повністю відповідатиме курсу міжбанку», – заявив Соркін. Іншими словами, завтрашній офіційний курс дорівнює середньозваженому курсу на міжбанку сьогодні.

Відв’язати гривню від долара Україні вже довгий час радили міжнародні фінансові організації. Ще в грудні 2013 року Уряд пояснював відмову від співпраці з МВФ тим, що перехід на гнучкий курс призведе до ослаблення гривні в 1,5-2 рази, тобто до 12-16 UAH/USD.

В листопаді 2012 р. експерти МВФ підрахували, що для збалансування рахунків платіжного балансу курс гривні повинен знизитися на 8,3-13%. Іншими словами, «справедливий» курс гривні, за їх оцінками, повинен був становити 8,6-9,0 UAH/USD.

А ось так виглядала реальна картина, до якої призвів перехід України на гнучкий курс.

Дані щодо курсу американського долара на міжбанківському валютному ринку станом на 06.02.14

1-st

Дані щодо курсу американського долара в банківських установах станом на 06.02.14

2-nd

Дані щодо курсу американського долара на міжбанківському валютному ринку станом на 28.02.14

3-rd

Дані щодо курсу американського долара в банківських установах станом на 28.02.14

4-th

Дані щодо курсу американського долара на міжбанківському валютному ринку станом на 31.03.14

5-th

Дані щодо курсу американського долара в банківських установах станом на 31.03.14

6-th

11

За даними НБУ у І кварталі 2014 року обмінний курс гривні до долара США на міжбанківському ринку знизився на 34, 9 відсотків до 10,99 грн./дол.

Відповідно, при розміщенні депозитів населення під 18-20 відсотків річних в національній валюті, за рахунок такого зростання курсу, тільки за перший квартал було повністю знівельовано дохідність від них. Більше того, залишати заощадження на рахунках в банках було б збитковим, оскільки з кожним днем купівельна спроможність гривні зменшувалась.

Як  наслідок,  в  ситуації,  коли  «старий»  регулятор  відпустив  курс гривні, а «новий» нічого дієвого не вчиняв, і цінність національної грошової одиниці різко знижувалась, населення масово почало розривати депозитні договори.

Так, за офіційною статистикою Національного банку України протягом І кварталу 2014 року обсяг депозитів населення в національній валюті зменшився на 32, 2 млрд. грн., в іноземній валюті на 3,1 млрд. грн.

Аналогічна тенденція мала місце і в 2-му кварталі: загальний обсяг депозитів у національній валюті за перше півріччя 2014 року зменшився на 10,3% – до 378,7 млрд. грн. (депозити населення зменшились на 12,3 %, депозити юридичних осіб на 7,4 %), в іноземній валюті – на 23,9% – до 23,4 млрд. дол. США (населення на 26,1 %, юридичних осіб – 17,7 %).

На момент публікації офіційна статистика за ІІІ квартал 2014 року ще не   оприлюднена, однак в ході інтерв’ю (http://finance.liga.net/banks/2014/10/7/ articles/40391.htm) 07.10.14 голова НБУ Валерія Гонтарьова повідомила, що відтік депозитів з банків на сьогоднішній день досяг еквіваленту 110 млрд. грн., з яких 7 млрд.$ и близько 50 млрд. грн. За її словами, після стабілізації ситуації в червні-липні, – в серпні відтік знову активізувався.

Таким чином, ті, кому вдалось зняти власні кошти, отриману готівкову гривню намагались конвертувати в більш надійну валюту, збільшуючи тим самим попит на неї.

Як  вже  зазначалось  вище,  Національний  банк  України  28.03.14  та 22.09.14 видав дві «славнозвісні» постанови Правління №172 та №540, визначивши максимальну суму іноземної валюти для продажу одній особі в розмірі еквівалентному спочатку 15 000 грн., а потім 3 000 грн. При обсязі вже знятих депозитів в розмірі 32,2 млрд.грн. (станом на І квартал) та 110 млрд.грн., станом на вересень 2014 року, навряд чи це можна вважати стабілізаційним для банківської системи заходом, оскільки фахівці регулятора повинні були зрозуміти настрої населення «зберегти своє».

Не  додає  оптимізму,  віри  в  державницьку  мудрість  регулятора  та Уряду та не призведе, в короткостроковій перспективі, до притоку депозитів у банківський сектор законодавчо закріплене оподаткування пасивних доходів, отриманих від їх розміщення, а також запровадження пенсійного збору з операцій з купівлі-продажу іноземної валюти:

Довідково:

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання» внесено зміни до       ст.   164   Податкового  кодексу   України   та   передбачено оподаткування доходу,  отриманого  у   вигляді  дивідендів, процентів, а також визначено його ставку на рівні 15 відсотків. Цим же ж Законом внесено зміни до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» та передбачено, що юридичні  та  фізичні  особи,  які  здійснюють  операції з  купівлі іноземної  валюти   в   безготівковій   та/або  готівковій  формі, сплачують 0,5 відсотки від суми операції.

Тобто,  мало  того,  що  коливання  курсу  розвіяли  сподівання  і зберігати, і заробляти на власних коштах, то ще й населення поставили в умови сплати з цього податків.

В умовах відсутності підстав для віри хоча б в примарну стійкість національної валюти, запровадження податку на пасивний дохід, отриманий від розміщення  депозитів, збору від операцій з купівлі-продажу валюти, лімітів на отримання власних грошей, навряд чи можна назвати стимулюючим заходом для населення нести гроші в банки.

Ще одним прикладом «стабілізаційних» заходів, результати яких відчують на собі громадяни, оскільки фактично їх збереження зменшують, є передбачене п.7 постанови Правліня Національного банку України № 328 від 30.05.2014 «Про врегулювання діяльності фінансових установ та проведення валютних операцій» обмеження на видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати 15 000-ми гривень на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України

Як в бачається з тексту Постанови зроблено це з метою забезпечення стабільності грошової одиниці України, захисту інтересів вкладників

Проте  станом  на  сьогодні  офіційний  курс  НБУ  12,95  грн.  за  1 американський долар, реальна вартість долара на «чорному ринку» – 14,7 грн. за 1 долар, різниця 1,70 грн. на 1 доларі.

Відсоткова ставка за валютними депозитами протягом 2013 року складала:

7-th

Наприклад, якщо в 2013 році громадянин розмістив депозит на один рік в доларах США під 7 відсотків річних в сумі 10 000 $, по завершенню строку дії договору він повинен був би отримати 10 700 доларів США.

Що ж відбувається сьогодні? Вкладені 10 000 доларів США він отримує в національній валюті по курсу НБУ, тобто 129 500 грн. Допустимо, вкладнику виплатили і відсотки, 700х12,95=9 065 грн. Разом: 138 565 грн.

А   тепер  розділимо  на   курс   продажу  американської  валюти  на «чорному  ринку»,  на  якому,  в  принципі,  його  тільки  і  можна  купити,  в результаті на отримані 138 565 грн. можна придбати 9 426 доларів.

Тобто, кожен вкладник, на 10 000 доларів США, якими банк оперував протягом року, проводячи ним платежі, надаючи кредити, торгуючи на Міжбанківському валютному ринку, втрачає  мінімум 1 200 $, що перевищуе 18 500  грн.,  або  15  прожитковим  мінімумам  (згідно  із  Законом  України  «Про державний бюджет України на 2014 рік», станом на 1 січня 2014 року складає 1208 грн.).

А якщо до цього додати витрати на те, щоб протягом декількох днів доїжджати до банку, вистоювати чергу у банківській установі, для того щоб отримати еквівалент 1150 доларів США, сума, на яку вкладник збіднів, стає ще більшою.

Таким чином, необдумані кроки регулятора, без відповідної підготовки населення, проведення роз’яснювальної роботи серед населення щодо наслідків переходу від фіксованого до плаваючого курсу гривні, неефективні дії, направлені на стабілізацію ринку валюти, породили та підігріли спекулятивні настрої та фактично самі штовхнули українців в напрямку неофіційних конвертаційних валютних операцій.

Рефінансування, його обсяги та наслідки

Взагалі, здійснюючи емісійні операції, центральні банки країн (в т.ч. і Національний банк України) намагаються забезпечити таку кількість грошей в обігу, яка необхідна для обслуговування процесу обміну товарами та послугами в економіці.

Обсяг емісії коштів розраховується на підставі прогнозних показників розвитку економіки: обсягу валового внутрішнього продукту, інфляції, параметрів бюджету та ін.

Центральні банки не кредитують Уряди для покриття бюджетного дефіциту, оскільки такі гроші не матимуть відповідного товарного покриття і призведуть до зростання цін.

Випуск коштів здійснюється через валютний, фондовий та кредитний канали і забезпечується отриманням Національним банком еквівалентного обсягу іноземної валюти або ліквідних фінансових інструментів, завдяки чому за потреби через ці ж канали відбувається вилучення коштів з обігу.

Через фондовий канал кошти випускаються/вилучаються шляхом здійснення Національним банком України операцій з купівлі/продажу на відкритому ринку державних цінних паперів.

Через кредитний канал кошти випускаються шляхом здійснення Національним   банком   підт римки   ліквідно сті   банків   чере з   механізми рефінансування. При цьому кошти випускаються на зворотній основі під відповідне забезпечення (яке надається Національному банку в заставу) та на визначений термін (від 1 до 365 днів в залежності від інструменту рефінансування),   після   якого   повертаються  до   Національного   банку  і вилучаються з обігу.

Також, необхідно розуміти, що валовий внутрішній продукт є одним із основних показників економічної діяльності Держави, він включає в себе всі вироблені товари і послуги в грошовому еквіваленті. Чим вище значення даного показника, тим більш оптимістичним є прогноз щодо зростання економіки в конкретній країні. Позитивна динаміка зміни ВВП є підставою для посилення національної валюти і є вагомим фактором для залучення іноземних інвестицій, та веде до зміцнення курсу національної валюти, оскільки підвищення кількості вироблених товарів, теоретично (при тому самому обсязі грошової маси), збільшує купівельну можливість грошової одиниці. Відповідно зниження ВВП, у порівнянні з минулим періодом, призводить до падіння валютного курсу.

Так, відповідно до офіційної статистики Національного банку України, у 2013 році номінальний ВВП України склав  1,46 трлн. грн. Приріст реального ВВП за 2013 рік був нульовим. Зниження реального ВВП упродовж перших трьох кварталів року (на 1,1% у І кварталі та на 1,3% у ІІ та ІІІ кварталах) компенсувалося зростанням економіки у IV кварталі (на 3,7%). Стан платіжного балансу України у 2013 році покращився. Його зведене сальдо за цей період було  позитивним  і  становило  2,0  млрд.  дол.  США  порівняно  з  від’ємним (“мінус” 4,2 млрд. дол. США) у 2012 році. Обсяг міжнародних резервів у 2013 році зменшився на 4,1 млрд. дол. США – до 20,4 млрд. дол. США.

Натомість, у 2014 році, за даними НБУ: протягом І квартала 2014 року реальний ВВП зменшився на 1,1 %; в ІІ кварталі 2014 року, зниження реального ВВП прискорилось і склало 4,7%; за словами голови НБУ, на сьогодні прогноз ВВП на поточний рік складає мінус 8,3 %. А відповідно до консенсус-прогнозу світових експертів, падіння може скласти від 9 до 10%.

Обсяг промислового виробництва зменшився на 16 % (станом на вересень 2014 року, у порівнянні з аналогічним періодом 2013 року), валютні нетто надходження зменшились до 51,2 млн. дол США порівняно з 2,5 млрд дол США у 2013 році, тобто в 50 разів.

Обсяг імпорту за І півріччя 2014 року знизився на 16,6 відсотків, обсяг експорту знизився на 9,9 відсотків.

Обсяг міжнародних резервів за перше півріччя 2014 року зменшився на 16,3% – до 17,1 млрд. дол. США (в еквіваленті).

При цьому, протягом І кварталу 2014 року надано фінустановам кредитів на суму 63,1 млрд. грн.(тобто рефінансування банків); підтримка ліквідності банків через фондовий канал становила 25,3 млрд.грн. (загальний обсяг купівлі Національним банком цінних паперів за І квартал 2014 року).

Тобто, фактично тільки протягом першого кварталу 88,4 млрд. грн., не маючи під собою жодного товарно-матеріального обгрунтування, не будучи забезпеченими, були вкинуті в економіку для покриття дефіциту коштів та розрахунків за зобов’язаннями.

Загальний обсяг кредитів рефінансування, наданих Національним банком України за І півріччя 2014 року, становив 119,9 млрд. грн. (Загальний обсяг кредитів, наданих Національним банком України, за 2013 рік становив 71,5 млрд. грн.)

Крім цього, протягом липня Національним банком надано кредитів 20 банкам на суму 5,6 млрд. грн., протягом серпня 2,6 млрд. грн., тобто процес наповнення банківської системи гривнею не припиняється (на момент публікації офіційні дані за вересень 2014 -го року відсутні).

Таким чином, за скромними підрахунками, обсяг прихованої емісії НБУ через механізм рефінансування банків в поточному році склав понад 128 млрд. грн.

Повертаючись до курсу, навіть якщо не брати до уваги той факт, що деякі банківські установи отримані на рефінансування кошти використовували для валютних спекуляцій на міжбанківському валютному ринку, в умовах зменшення ВВП, зменшення міжнародних резервів, зменшення надходження валюти із-за кордону за експортними операціями, – НБУ наповнив економіку України десятками мільярдів незабезпеченої гривні, яка, потрапивши в руки громадянам, в більшості своїй конвертувалась у валюту, за допомогою «чорного ринку», з причин, описаних вище.

Збільшення незабезпеченої грошової маси призвело до здешевшання купівельної спроможності гривні, а, відповідно, і до падіння її курсу по відношенню до більш стійких валют.

У цьому зв’язку, варто проаналізувати динаміку зміни такого показника, як «Грошова база» (це сукупність готівкових коштів, випущених в обіг Національним  банком  України,   коштів   обов’язкових  резервів,  коштів   на кореспондентських рахунках та інших коштів).

Так, в січні 2014 року вона становила 294 458 млн. грн., з них готівкових коштів 257 600 млн. грн., станом на серпень 2014 року зазначені показники збільшились – 341 416 млн. грн. та 312 000 млн. грн., відповідно.

2

З цього графіку та наведених в ньому даних вбачається, що кількість готівки в обігу зросла на 21,1 відсотки або на 54 млрд.400 млн. грн., а це ніщо інше, як пряма емісія коштів. І це тільки офіційна статистика,  а  якщо  до  цього  додати  падіння  ВВП,  яке  на  кінець  року складе близько 10 відсотків (за оптимістичними прогнозами), зниження обсягу імпорту та експорту, збільшення зовнішнього та внутрішнього боргу Держави, незадоволений попит на валюту, подавлену бездарними заходами регулятора офіційну пропозицію іноземної валюти, можна припустити, що заявлена «стабілізація» курсу гривні на рівні 12,95 грн. за 1$, протягом останніх декілької тижнів, відбувається не під впливом економічних факторів, а має, скоріше політичний характер.

З урахуванням всіх описаних вище факторів, стає зрозумілим, що єдине, що виробляла України в умовах суцільного економічного спаду, були нічим не забезпечені банкноти, які знецінюють вартість грошової одиниці по відношенню до того ж долару та євро.

Державний борг та облігації внутрішньої державної позики

Окремо зупинемось на деяких питаннях, пов’язаних з обслуговуванням Державного боргу.

Так, відповідно до ст. 10 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» Державні облігації України поділяються на облігації внутрішніх державних позик України, облігації зовнішніх державних позик України та цільові облігації внутрішніх державних позик України.

Облігації внутрішніх державних позик України – державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов’язання України щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій. Номінальна вартість облігацій внутрішніх   державних позик України може бути визначена в іноземній валюті.

Згідно даних Міністерства фінансів України внутрішній державний борг  за  випущеними  цінними  паперами  на  внутрішньому  ринку  станом  на 31.12.13 становив – 254 050 020 160 грн.

Станом на 31.08.14 відповідно до відомостей Міністерства фінансів України за 8 місяців поточного року ця заборгованість збільшилась до 368 537 272 960 грн., тобто на 114 487 252 800 грн. або на 45, 06 відсотки.

Такого різкого зростання державного боргу за рахунок реалізації цінних паперів на внутрішньому ринку не було за останніх 5 років. Більше того, ці відомості не враховують цінні папери, випущені протягом вересня- жовтня 2014 року.

За результатами аналізу відомостей про облігації внутрішніх державних позик, випущених у 2014 році та які знаходяться в обігу станом на 10.09.14, за даними Міністерства фінансів України, таких облігацій випущено на суму 135 430 092 000 грн.

При цьому, варто зазначити, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» зі змінами та доповненнями актуальними на момент проведення дослідження, доходи Державного бюджету заплановано на рівні 377 821 587 500 грн.

В поточному році Україні необхідно погасити заборгованість за облігаціями внутрішньої державної позики на суму понад 18,5 млрд. грн. З них в листопаді та грудні 2014 року значна частина в валютному еквіваленті, разом 546 323 000 $.

8-th

9-th

За рахунок надходжень до бюджету погасити їх навряд чи вдасться, тому, цілком очікуваним буде крок Уряду із випуску інших облігацій внутрішньої державної позики, для погашення поточних; при цьому новий випуск здійснюватиметься, скоріш за все, номіналом в національній валюті (хоча, як вбачається із приведених вище таблиць облігації, які підлягають погашенню випущені номіналом в іноземній валюті). Покупцем цих цінних паперів «за цьогорічною традицією» виступить Національний банк України, який, в подальшому, за рахунок міжнародних резервів, на підставі прямої угоди, конвертує  гривню  в  долар.  Як  наслідок,  грошова  база  та  Державний  борг збільшаться, обсяги золото-валюних резервів зменшаться.

Доречі, міжнародні резерви України в поточному році, не зважаючи на сподівання Уряду, навряд чи будуть поповнені за рахунок чергового траншу Міжнародного валютного фонду, комісія якого планує прибути в Україну тільки в листопаді 2014 року.

Також, важливо зрозуміти для себе, хто є покупцем облігацій внутрішніх державних позик. Зазначемо відразу, що Міністерство фінансів України, на відміну від попередніх періодів, такі відомості не публікує, обмежуючись словами: «Сьогодні до Бюджету залучено таку-то суму». Яка фінансова установа вкладатиме кошти в цінні папери країни, яка знаходиться в стані глибокого економічного спаду та фактично в стані війни? Відповідь на це питання прослідковується в графіку:

3

З даного графіку вбачається, що 67,4 % всіх, випущених державою ОВДП, які знаходяться в обігу, були викуплені та знаходяться у власності НБУ. Більше того, за 9 місяців цього року НБУ викупив фактично всі облігації внутрішніх державних позик, випущених Міністерством фінансів України для поповнення дефіциту бюджету, на загальну суму 115 114 550 свою чергу, призводить до стрімкої інфляції. За таких умов про укріплення чи стабілізацію національної валюти нічого й говорити (схожу ситуацію Україна пережила в 90-х роках минулого століття).

Підсумки

 В поточному році:

  1. За допомогою  механізму  рефінансування  банків  Національнимбанком  України  в  обіг  «вкинуто»  понад  128  млрд.грн.  незабезпеченої гривні.
  2. Для погашення дефіциту Державного бюджету України Національним банком України викуплено фактично всі облігації внутрішніх державних позик, випущених Міністерством фінансів України, на суму 115 млрд. грн.
  3. Обсяг готівки в обігу за рахунок безперервної роботи «друкарського верстата» зріс на 54 млрд.400 млн. грн. (за офіційними даними)

Фактично, за нашими розрахунками, станом на сьогодні прямо та опосередковано емітовано  майже 300  млрд.грн*. З  цього  можна  зробити висновок,  що  грошова  база за  рік  збільшилась вдвічі. Тепер додамо до цього прогнозований спад ВВП в обсязі 10-ти %, спад промислового виробництва – 16 %, стрімке скорочення експорту, а також дії Уряду та Національного банку України зі статутним капіталом НАК «Нафтогаз України», додаткова емісія акцій якого за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики (відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік») складе понад 96 млрд. грн**.

За  таких  умов  доводиться  говорити  про  те,  що  реальний  курс гривні до американського долара повинен складати станом на сьогодні не менше 16 грн.

* Спеціалісти  ГО  «Публічний  аудит»  припускають  можливу  похибку  в  розрахунках  за  рахунок повернення коштів виділених НБУ на рефінансування банківської системи в розмірі 128 млрд.грн., якщо, звісно, таке явище матиме місце.

** Зважаючи на специфіку зазначеного питання, йому буде присвячене окреме дослідження

Пропозиції Уряду та Національному банку України

    з глибокою повагою та намаганням бути корисними

  1. Максимально обмежити  рефінансування  банківських  установ  та зменшити обсяг грошової бази вцілому та готівкової зокрема.
  2. Зважаючи на те, що «стабілізаційні» заходи та обмеження, не дають результату, а тільки породжують додатковий ажіотаж та поглиблюють кризу на фінансовому ринку, розглянути можливість їх скасування. Бути послідовними  в  політиці  переходу  до  гнучкого  курсу,  дати  можливість ринкам попиту та пропозиції визначити той зважений курс гривні до долара, за якого «чорний ринок» не буде єдиним способом купівлі-продажу валюти.
  3. Визначити декілька пріоритетних та найбільш привабливих галузей економіки, для залучення інвестицій; на законодавчому рівні створити сприятливі умови для залучення інвестицій, шляхом спрощення системи їх оподаткування, введення «податкових канікул» для інвесторів, мораторій на перевірки органами контролю на певний період.
  4. Розвивати транспортну інфраструктуру (трубопровідний, залізнодорожній, автомобільний транспорти), шляхом реалізації концесійних проектів з іноземними інвесторами, оскільки збитковість підприємств цієї галузі свідчить про непрофесіоналізм при управлінні ними, а покриття дефіцитів їх бюджетів, здійснюється за рахунок дотацій Уряду. Крім цього, всі транспортні артерії потребують модернізації, на яку коштів не вистачае, а ті що виділялись та виділяються, – використовуються неефективно. Натомість, реалізація таких проектів призведе до: залучення інвестицій, покращення в рівні доріг та послуг що надаються залізницею , які відчує кожен українець (зрозуміло, що це призведе з часом до зростання вартості послуг, а також появи платних автодоріг, однак, зволікання з цими кроками призведе до знищення цих галузей), а, з часом, і до наповнення Державного бюджету України за рахунок податків, зборів.
  5. Намагатись дефіцит бюджету покривати не за рахунок облігацій внутрішніх державних позик, а збільшивши обсяг випуску облігацій зовнішніх державних позик. Це хоча б дасть можливість зменшити обсяг емісії та збільшить надходження валюти в країну.
  6. Спростити систему оподаткування, ввести податок з обігу з розумною ставкою, яка не буде значно перевищувати «тарифи» суб’єктів, які надають послуги з мінізації податкових зобов’язань на даний час.
  7. Зменшити тиск на підприємців зі сторони контролюючих та правоохоронних органів, виключити можливості повторних перевірок, перевірок з тих  самих  питань  різними  відомствами  (така  практика  має місце), ввести систему єдиного акту за результатами перевірки, дати можливість бізнесу сконцентруватись на розвитку, а не на вирішинні проблем з контролерами.
  8. Удосконалити та легалізувати механізм стягнення «існуючих готівкових платежів» в пунктах проходження митного контролю, з дрібних підприємців, нормалізувати митні тарифи, навіть зменшити їх, щоб необхідність у пошуку «інших способів» митного оформлення товарів, – зникла.
  9. Невідкладно реалізувати на законодавчому рівні анонсовану податкову амністію, як для підприємств, так і для капіталу фізичних осіб. Це дасть можливість, в першу чергу, наповнити бюджет, легалізувати в Україні виведений в офшори капітал, збільшить притоки інвестицій, валюти в країні та рухатись в напрямку розвитку економіки.

ГО «Публічний аудит»