ВСТУП
13.01.14 в ЗМІ було поширено повідомлення прес-служби НБУ, в якому керівництво Національного банку України підбило підсумки минулого року та визнало, що проводило неприйнятну монетарну політику. Її проявом стало те, що регулятор профінансував 40% зведених доходів Державного бюджету.
«Така монетарна політика є неприйнятною навіть в умовах проведення військових дій. У 2015 році наша кредитно-грошова політика повинна бути більш виваженою», – зазначила головний банкір.
Крім цього, у згаданому вище повідомленні НБУ йшлося, що «учасники створеної Ради фінансової стабільності (перше засідання якої відбулося 12 січня 2015 року) погодилися з необхідністю продовження валютних аукціонів із метою визначення індикативного валютного курсу, що слугує маяком для бізнесу та населення».
16.01.14 Голова НБУ Гонтарева В.О. в ході виступу у Верховній раді України підтвердила всі зроблені ГО «Публічний аудит» висновки (далі за текстом, щоб не допускати тавтології, витяги з її виступу будуть наведені більш конкретно), визнавши прорахунки, допущені НБУ в 2014 році, та окресливши перспективи розвитку грошово-кредитної політики на 2015 рік.
Під час виступу Головний банкір навела дані, що самі собі протирічать. Зокрема, вона зазначила таке: «… ріст монетарної бази в минулому році склав всього 10,2 % або 31 мільярд гривень…».
А вже за декілька хвилин озвучено зовсім іншу статистику: «… Національний банк вдвічі збільшив свій портфель державних цінних паперів, який на кінець року складає 317 мільярдів гривень або більш ніж 70 % всіх локальних запозичень уряду, та загалом профінансував уряд та «Накнафтогаз» на суму 175 мільярдів гривень або майже 40 % доходів зведеного бюджету країни».
Ще в жовтні 2014 року фахівці ГО «Публічний аудит» зазначали, що до вагомих причин девальвації національної валюти варто віднести латання бюджетних дір НБУ, який почав емітувати гривню не тільки шляхом «друкування» банкнот, а й у вигляді незабезпечених безготівкових коштів, що спрямовувалися як на підтримку ліквідності банків (рефінансування за підсумками року – 210 млрд грн), так і на фінансування дефіциту Держбюджету (наприклад, шляхом придбання ОВДП – загалом протягом року на суму понад 160 млрд грн), фінансування та витрачання міжнародних резервів на потреби НАК «Нафтогаз України», штучне стримування курсу напередодні президентських виборів.
Частково кошти використовувалися фінустановами на виплату депозитів населення, яке в умовах стрімкого падіння вартості гривні почало масово забирати вклади. Відтік депозитів у 2014 році сягнув еквівалента 120 млрд грн, із яких – $ 8 млрд і близько 50 млрд грн.
Ті громадяни, яким вдалось зняти власні кошти, отриману готівкову гривню намагалися конвертувати в більш надійну валюту, збільшуючи тим самим попит на неї та, відповідно, знижуючи вартість національної грошової одиниці.
Фахівці ГО «Публічний аудит» у цьому дослідженні спробують проаналізувати перспективи монетарної політики НБУ в 2015 році, а також з’ясувати, чи володіє Регулятор достатніми важелями для реального впливу на грошово-фінансову ситуацію в країні і чи можуть бути втіленими в життя озвучені зміни.
Засоби впливу на грошову політику в Україні
Важелями в світовій практиці для стримування інфляційних процесів та, відповідно, знецінення національної грошової одиниці є використання міжнародних резервів держави або ж обмежувальні заходи валютного обігу чи банківських операцій.
«Дієвість» окремих обмежувальних засобів ми спостерігали в минулому році зокрема передбачене п.7 постанови Правління Національного банку України № 328 від 30.05.2024 «Про врегулювання діяльності фінансових установ та проведення валютних операцій» обмеження на видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати 15 000-ми гривень на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом НБУ.
Крім того, в минулому році вводились заборони на валютні розрахунки з імпорту, встановлені постановою правління НБУ №540 від 29.08.14 та обмежено дострокове вилучення валютних депозитів, заборона на виплату банками дивідендів (постановою Правління НБУ №591 від 22.09.14)
Наслідками цих обмежень були: збільшення готівкової гривні в обігу, її знецінення; зубожіння вкладників, які довірили свої заощадження банківській системі, через неможливість конвертації отриманих коштів у валюту вкладу; валютні операції населення перейшли на чорний ринок (з огляду на відсутність додаткових зборів та платежів, наявність пропозиції); притримування валюти експортерами; валютні операції в межах однієї фінустанови.
Отже, фактично всі обмежувальні заходи НБУ, які вводилися в минулому році, не лише не сприяли стабілізації ситуації в країні, а навпаки – мали деструктивний та, на жаль, незворотний характер.
Іншим важелем впливу на грошову політику країни є використання центробанком міжнародних резервів для задоволення попиту на валюту та припинення девальвації.
У новий рік Україна увійшла з рекордно низьким рівнем міжнародних резервів, які станом на 1 січня 2015 року становили 7 млрд 533 млн дол. США.
Для порівняння нижче наведено більш детальну структуру міжнародних резервів за листопад 2014 року (аналогічні відомості щодо грудня 2014 року на момент публікації цього дослідження не оприлюднено).
Основні показники листопада 2014 року: загальний обсяг на кінець місяця – $ 9, 96 млрд, у цінних паперах – $ 6, 45 млрд, в золоті $ 0,9 млрд, валюти та депозитів – $ 2,47 млрд.
Основні показники грудня 2014 року: загальний розмір міжнародних резервів – $ 7, 53 млрд, у золоті – $ 0,91 млрд. Відомості щодо частки в цінних паперах, валюті та депозитах на момент підготовки матеріалу – відсутні.
За їх відсутності проведемо розрахунки. Отже, витрати в грудні 2014 року становили:
- на підтримку платежів НАК «Нафтогаз України» за імпортований природний газ на користь ВАТ «Газпром» за імпортований природний газ – $ 1,65 млрд;
- інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюти на суму $ 831 млн, переважна частина яких також була спрямована на підтримку платежів НАК «Нафтогаз України»;
- платежі Уряду та НБУ з погашення й обслуговування державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті – $ 738 млн.
Загалом витрати з міжнародних резервів становили: $ 3,22 млрд ($ 2, 42 млрд з яких – платежі Газпрому, проведені за рахунок валюти).
Відповідно, тільки «підтримавши» НАК «Нафтогаз України» в грудні 2014 року, НБУ зменшив міжнародні резерви в валюті та депозитах до $ 50 млн.
Обсяг надходжень валютних коштів на користь Уряду України в грудні 2014 року становив $ 767 млн в еквіваленті: від Єврокомісії ($ 617 млн), Міжнародного банку реконструкції та розвитку ($ 20 млн), а також від розміщення ОВДП, номінованих в іноземній валюті ($ 130 млн).
Очевидно, за рахунок цих коштів було здійснено платежі Уряду та НБУ з погашення та обслуговування державного та гарантованого державою боргу. Зважаючи на те, що надходження перевищують витрати на близько $ 30 млн, не складно розрахувати обсяг міжнародних резервів у вигляді валюти та депозитів на 01.01.15 – близько $100 млн.
Таким чином, на початку 2015 року золотовалютні резерви досягли критичної для країни за останнє десятиріччя межі, а валюти як важеля для оперативного реагування на ситуацію на грошово-фінансовому ринку немає.
У пошуках курсу
Під час виступу 16.01.15 Голова НБУ зазначила таке:
«…Коли на початку листопада ми побачили, що ситуація в економіці покращилася, <…> Національний банк вирішив, не скасовуючи адміністративних обмежень, допомогти ринку знайти врівноважений курс, так званий еквілібріум[1]. Тому ми започаткували щоденні валютні аукціони в розмірі 5 мільйонів доларів не для задоволення попиту імпортерів, а як інструмент пошуку цієї рівноваги. На жаль, ринок ще цю рівновагу не знайшов. Ринок ще чекає цю рівновагу, адже певні результати є, коливання курсу достатньо помірні».
[1] Еквілібристика (лат. aequilibris — врівноважений) — жанр циркового мистецтва. Заснований на вмінні виконавця утримувати рівновагу при будь-якому нестійкому положенні тіла (вправи на канаті, кулі, драбині і т.п.). Може поєднуватися з акробатикою і жонглюванням. Еквілібріум – рівновага.
17.01.15 у статті директора департаменту відкритих ринків НБУ Олега Чурія і заступника директора генерального економічного департаменту Сергія Ніколайчука було зазначено, що, за оцінкою фахівців Національного банку (яка базується на теоретичних моделях оцінки рівноважного курсу), на сьогодні рівень недооцінки обмінного курсу гривні становить 15–35% – іншими словами, під час девальвації ми «проскочили» рівноважний курс.
Сьогодні в Україні й офіційний, і міжбанківський, і середньозважений (нове поняття – «еквілібріум») курси на рівні 16,4 грн за 1 $ – це міф. Реалії такі, що вартість долара з кінця 2014 року коливається в коридорі 18–19 грн, сьогодні курс його придбання 19,6–20 грн.
Знаючи та розуміючи ці фактори, НБУ здійснює пошук середньозваженого курсу через проведення валютних аукціонів, на яких реалізовує по $ 3 млн за курсом, який насправді не працює і не використовується в жодних операціях.
Коротко наведемо дані щодо останніх проведених аукціонів:
- 9 січня 2015 року НБУ продав банкам на валютному аукціоні $ 3 млн за середньозваженим курсом 15,74 грн за долар. Загальний обсяг заявок суб’єктів ринку становив $ 11,7 млн.
- 01.15 НБУ продав $ 3 млн за середньозваженим курсом 15,7424 гривні за долар. Згідно з повідомленням, загальний обсяг заявок суб’єктів ринку становив $ 12,3 млн.
- 01.15 НБУ на валютному аукціоні продав банкам $ 3 млн за середньозваженим курсом 15,7424 гривні за долар. Загальний обсяг заявок суб’єктів ринку становив $ 10,9 млн. Середньозважений курс гривні за результатами аукціону – 15,7424 гривні за долар.
- 01.15 НБУ продав банкам $ 3 млн за середньозваженим курсом 15,7438 гривні за долар, загальний обсяг заявок суб’єктів ринку становив $ 11,9 млн.
- 01.15 НБУ продав банкам $ 3 млн за середньозваженим курсом 15,7438 гривні за долар, загальний обсяг заявок суб’єктів ринку становив $ 10,8 млн.
У таблиці наведено дані щодо курсу гривні до долара у відповідні дні на міжбанківському валютному ринку:
Тобто, і при такому, мізерному, рівні міжнародних резервів за 18 днів 2015 року НБУ на безглузді цілі витратив понад $ 12 млн.
З огляду на опубліковану інформацію щодо обсягу заявок на участь в аукціоні, НБУ не здатен такими сумами задовольнити навіть їх, не говорячи вже про стабілізацію на ринку чи оперативне втручання в нього.
Для наочності подаємо офіційні дані щодо обсягів міжбанківських валютних торгів за січень 2014 року та січень 2015 року:
Не складно помітити, що обсяг торгів на міжбанку скоротились щонайменше в п’ять разів.
Що ж таке середньозважений курс і навіщо він потрібен?
Відповідно до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою правління НБУ №496 від 12.11.03, НБУ встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют, міжнародних рахункових та тимчасових грошових одиниць, а також офіційний (обліковий) курс банківських металів (далі – офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів).
Офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів встановлюється: щоденно – для вільно конвертованих валют, для іноземних валют інших країн, які є основними зовнішньоекономічними партнерами України і для банківських металів; один раз на місяць – для інших іноземних валют; один раз на місяць повторно – для спеціальних прав запозичення (далі – СПЗ).
Офіційний курс гривні до долара встановлюється як середньозважений курс продавців і покупців, що сформувався поточного робочого дня за даними Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України НБУ (далі – Система).
Відповідно до Правил функціонування Системи та перерахування (зарахування) коштів за окремими операціями з іноземною валютою і банківськими металами, затверджених постановою Правління НБУ №281 від 10.08.2005.
Уповноважений банк включає в заявку на участь у Системі всі потреби клієнтів, які не можуть бути задоволені в межах цього уповноваженого банку, а також власні потреби щодо купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів за гривні з зазначенням виду валюти та/або банківського металу, курсу та обсягу купівлі та/або продажу, а також ознаку операції: за дорученням клієнта або операція за власними потребами в межах лімітів відкритої валютної позиції.
Заявка в електронній формі подається до НБУ в установлений ним термін.
Уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) не має права брати участь у функціонуванні Системи без отримання підтвердження НБУ про прийняття Заявки.
Падіння обсягів торгів на міжбанківському валютному ринку свідчить про те, що банківські установи намагаються задовольняти потреби власних клієнтів у межах самої банківської установи. Крім цього, складно говорити про об’єктивність такого показника, як середньозважений курс, коли він вираховується за заявками уповноважених банків, допущених до торгів, а НБУ має право не допустити уповноважений банк до Системи.
Як наслідок витрачання міжнародних резервів маємо поняття «середньозважений курс», який протягом січня 2015 року включав такі значення:
Нескладно помітити, що курс продажу долара НБУ на так званих валютних аукціонах більш ніж на 50 коп. менший від того, за яким проводяться торги на міжбанку.
Щоправда, незрозуміло, де в повсякденному житті населення чи діяльності суб’єктів господарювання цей курс застосовується?
З огляду на викладене, якщо НБУ хоче встановлювати середньозважений курс гривні до іншої іноземної валюти (такий, що принаймні відповідає мінімальним ринковим реаліям), достатньо використовувати значення купівлі та продажу валюти на міжбанківському валютному ринку, де навіть сьогодні обсяг операцій у сотні разів більший за обсяги валютних аукціонів, які проводить Регулятор.
Пошуки середньозваженого курсу через щоденний продаж $ 3 млн із порожніх міжнародних резервів за курсом, що менший міжбанківського на 50 коп, є економічно недоцільним, безцільним та недієвим засобом.
Такі аукціони не відображають реальний стан ні попиту, ні пропозиції – натомість призводять до зменшення міжнародних резервів.
Цю практику необхідно припинити хоча б до того моменту, поки стан цих резервів буде дозволяти здійснювати інтервенції, які дійсно матимуть вплив на курсову стійкість.
Фінансування дефіциту Державного бюджету України
Витяг зі стенограми виступу Голови НБУ Валерії Гонтаревої у Верховній Раді України 16 січня 2015 року:
«…. кошти Міжнародного валютного фонду та інших міжнародних кредиторів у розмірі 9 мільярдів доларів були витрачені на повернення старих зовнішніх боргів. Більш ніж 20 мільярдів гривень з цієї суми пішли на потреби армії для проведення АТО. Інші були витрачені виключно на захищені статті бюджету – виплати зарплат і пенсій.
Але виникає запитання: а хто ще це міг зробити? Ринки капіталу для країни в стані війни закриті, і ніхто б із інвесторів цього більше зробити не міг.
Окрема історія з НАК «Нафтогазом». 8,6 мільярдів доларів були продані з резервів країни на потреби НАК «Нафтогазу».
Тому уряд збільшив статутний фонд НАК «Нафтогазу» на суму 104 мільярди гривень, які НАК «Нафтогаз» витратив на закупівлю газу та на розрахунки зі старими боргами, з «Газпромом» – на 3,1 мільярда доларів та з євробондами на загальну суму 1,7 мільярдів доларів.
Але ці кошти ніколи не виходили на ринок і не спричиняли тиск на гривню, як я неодноразово повторювала, тому що всі ці виплати ми робили за рахунок валютних резервів країни, але країна втрачала резерви, тому рівень валютних резервів досяг мінімального рівня з 2009 року і зараз складає 7,5 мільярдів доларів.
Але при цьому Національний банк вдвічі збільшив свій портфель державних цінних паперів, який на кінець року складає 317 мільярдів гривень або більш ніж 70 відсотків всіх локальних запозичень уряду, та загалом профінансував уряд та НАК «Нафтогаз» на суму 175 мільярдів гривень».
Зі слів Головного банкіра, проводячи прямі валютні операції з НАК «Нафтогазом України», в НБУ попереджували падіння цінності гривні, оскільки ці кошти не потрапляли в економічний обіг.
Насправді ж наслідком таких операцій було зменшення золотовалютних резервів, що безпосередньо впливає на стабільність національної грошової одиниці.
Це спричинило збільшення Державного боргу перед НБУ, оскільки кошти, за які здійснювалась додаткова емісія акцій НАК «Нафтогаз України», залучались Урядом (від продажу ОВДП, які купив Регулятор).
За підрахунками ГО «Публічний аудит», погашення номінальної вартості цих ОВДП, а також обслуговування їх протягом десяти років обійдеться Державному бюджету в понад 240 млрд грн.
Тому, валютні операції, а також інші заходи, пов’язані з фінансуванням діяльності НАК «Нафтогаз України», напряму впливають на цінність національної грошової одиниці. Як би не намагались нам довести протилежне представники НБУ.
Наприкінці січня 2015 року НАК «Нафтогаз України» має здійснити черговий авансовий платіж за природний газ, припустімо, в обсязі близько $ 800 млн.
Якщо в січні 2015 року Україна не отримає траншів міжнародної допомоги, логічним наслідком цього буде чергове коливання національної грошової одиниці, а точніше – знову її знецінення та зменшення обсягу міжнародних резервів.
Якщо міжнародна допомога надійде та в повному обсязі буде спрямована в інтересах одного підприємства, ми отримаємо чергове свідчення того, що за благими намірами змінити щось у фінансовій політиці Держави насправді жодних змін не передбачено.
Оскільки на момент написання матеріалу НАК «Нафтогаз України» не повідомляє про підготовку до виплати авансового платежу за природний газ за лютий 2015 року, шляхом придбання валюти на міжбанківському валютному ринку, насправді такі дії не вчиняються.
Таку практику необхідно припинити не тільки на словах, але й на ділі. НАК «Нафтогаз України» повинен купувати валюту самостійно на міжбанківському валютному ринку незначними пакетами щодня. Це повноцінний суб’єкт господарювання України, якому необхідно припинити «підтягувати штанці», оскільки такі діє негативно впливають на здоров’я економіки країни загалом.
Окремо слід зупинитися на тому, як НБУ планує в поточному році припинити практику фінансування дефіциту Державного бюджету.
Міністерство фінансів України 06.01.15 провело перше в поточному році планове розміщення короткострокових та середньострокових державних облігацій терміном обігу 85, 715, 1800 днів під 14,25% за номінальною вартістю 900 млн грн, але за відсутності учасників аукціон не відбувся.
13 січня 2015 року Міністерство фінансів України вдруге в цьому році спробувало провести розміщення державних облігацій із терміном обігу 175, 728, 1792 під 14,25% річних на суму 900 млн грн. Оскільки подані заявки були з мінімальним рівнем дохідності 19%, аукціон знову не відбувся.
Із третьої спроби Міністерству фінансів 15 січня 2015 року вдалось провести розміщення державних облігацій із номінальний рівнем дохідності 17,00% на 76 днів на суму 3, 227 млрд грн. Було подано чотири заявки з рівнем дохідності 17 % – всі було задоволено.
16.01.15 Міністерство фінансів на планових аукціонах дорозмістило облігації внутрішньої державної позики на 2,424 млрд грн.
Ставка розміщення облігацій становила 17% річних. Кінцевий термін погашення облігацій – 1 квітня 2015 року.
На сайті Міністерства фінансів даних щодо покупців зазначених облігацій не опубліковано, але нескладно здогадатися, що це або НБУ, або державні банки (для імітування ліквідності цінних паперів Держави), які отримують найбільші обсяги короткострокового кредитування від НБУ для підтримання ліквідності, а також докапіталізовувалися в минулому році за рахунок основного акціонера – Уряду.
До речі, 8 січня 2015 року НБУ надав банкам кредитів для підтримання ліквідності на 1,229 млрд грн.
Якщо ми говоримо про практику припинення фінансування Державного бюджету України за рахунок операцій прихованої електронної емісії НБУ, то чому ж не доводити громадськості до відома найменування тих фінансових установ, які вкладають кошти в цінні папери під 17 % річних Уряду Держави, в якій прогнозований ріст інфляції перевищує купонний річний дохід цієї облігації, тобто це інвестиція собі в збиток.
Такі інвестиції не можуть здійснювати приватні фінансові структури, оскільки вони протирічать логіці ведення бізнесу. А ось державні установи, навпаки, можуть, оскільки їх менеджмент не зацікавлений у кінцевих високих прибуткових показниках діяльності, адже у випадку збитків вони власними коштами не ризикують, а на допомогу задля збереження іміджу завжди приходить бездонний гаманець – Державний бюджет.
Міністерству фінансів України варто спробувати провести аукціон із розміщення ОВДП між комерційними банківськими установами, інвестиційними підприємствами, при чому не допускати до участі в таких торгах банки з державною часткою у статутному капіталі та Національний банк. Лише в такому випадку гроші, якими наповнюватиметься Державний бюджет, відповідатимуть виробленим у країні товарам та послугам, а не будуть незабезпеченими електронними гривнями.
Висновки та пропозиції
У своєму виступі в п’ятницю Голова НБУ Валерія Гонтарева визначила для очолюваної нею установи такі стратегічні завдання.
«Перш за все цінова стабільність в державі – це завдання Національного банку.
Для цього треба переходити до режиму інфляційного таргетування. Але для нього повинні бути передумови. Перш за все треба зупинити фіскальне домінування – це неправильна монетарна політика, це політика бюджетного та нафтогазового таргетування. Тому монетарна політика на наступний рік з боку Національного банку буде дуже виважена.
Тому Національний банк планує приріст монетарної бази на 27 відсотків або на 91 мільярда та готовий оказати підтримку уряду, фонду гарантування та банківській системі України тільки в цих межах. Розраховано це, виходячи з інфляції 17,2 відсотка. Головний меседж, яким я хочу закінчити свій виступ».
У світлі таких повідомлень хотілося б зазначити таке.
Національний банк та його уповноважені посадові особи абсолютно чітко розуміють і, що найголовніше, розуміли у 2014 році, до чого призводить їх діяльність у сфері емітування безготівкової, готівкової гривні, дотування Державного бюджету, витрачання міжнародних резервів. Результати, які українці отримали на кінець минулого року у вигляді знеціненої вдвічі гривні, могли бути несподіваними тільки для простих громадян та закономірними для фахівців регулятора.
Оскільки керівництво НБУ усвідомлює причини, які викликали скачок інфляції в Україні та стрімку девальвацію гривні, єдине, що можна їм порекомендувати: припинити практику валютних аукціонів; визначати офіційний та середньозважений курс на підставі відомостей про обсяги та рівень торгів на міжбанківському валютному ринку; виважено підходити до питань рефінансування банків, вимагати реального підтвердження вартості предметів застави під кредит; обмежити валютне забезпечення НАК «Нафтогаз України»; зменшити пакет ОВДП, який планує викупити Регулятор, оскільки в умовах сьогодення повністю викорінити практику фінансування дефіциту Державного бюджету неможливо.
Стосовно прогнозів курсових коливань на валютному ринку, які очікуються в 2015 році, спробуємо виконати нескладний розрахунок:
- у 2014 році, зі слів голови НБУ, монетарна база збільшилась на 31 млрд грн; інфляція за результатами року становила 25 %. Як це позначилося на курсі? Станом на 01.01.14 – 7,993 грн/1$, на 01.01.15 – 15,76 грн/1$.
- очікування 2015 року (дані офіційної особи НБУ) – приріст монетарної бази – 91 млрд грн (тобто втричі більше за офіційні дані 2014 року), інфляція – на рівні 18 %.
Навіть якщо 18-ти відсоткова інфляція розрахована як наслідок збільшення монетарної бази на 91 млрд грн, цілком очікуваним курсом національної грошової одиниці, з яким ми можемо зустріти 2016-й рік, буде показник – 24–25 грн/1$ (за основу взято показник реального ринку іноземної валюти, а не ті курси, які існують виключно в офіційній звітності).
Крім цього, важливим для визначення цінності національної грошової одиниці в 2015 році буде обсяг надходжень іноземної валюти в обіг, а також ефективні дії регулятора щодо управлінню нею.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» передбачено такі показники, пов’язані з погашенням наявних зобов’язань та запозичень:
Так, у поточному році планується здійснити внутрішні запозичення на суму понад 112 млрд грн, жодна інша фінансова установа в Україні не володіє такою кількістю коштів, у тому числі й НБУ. Однак останній, на відміну від інших, володіє виключним правом здійснювати емісію, чим, власне, і забезпечить виконання Державного бюджету в частині внутрішніх запозичень.
Близько 300 млрд грн – це еквівалент зовнішніх запозичень. Якщо їх розраховували за «середньозваженим курсом», обсяг запозичень у поточному році повинен сягнути близько $18 млрд.
Натомість погасити необхідно близько $ 10 млрд.
Таким чином, ті кредити, які Україна може отримати, важливо спрямовувати на цілі, які пожвавлять міжнародну торгівлю, дадуть можливість українському бізнесу та промисловості розвиватись і забезпечувати грошовий обіг товарно-підкріпленими коштами.
