Дослідження тарифів на житлово-комунальні послуги. Частина ІІ. Опалення, енергоефективність, ОСББ

gkh

Тарифи на опалення

Забезпечення рівних можливостей доступу споживачів до отримання житлово-комунальних послуг – базовий принцип державної політики у сфері житлово-комунальних послуг.  

Протягом багатьох років якість надання населенню житлово-комунальних послуг залишалась на низькому рівні. Поряд з цим була необґрунтованою й тарифна політика на послуги ЖКГ, що ускладнювало модернізацію підприємств галузі та гальмувало підвищення енергоефективності житлово-комунального господарства.

У рамках виконання Меморандуму з ключовим кредитором країни МВФ прийнято рішення з 1 квітня 2015 року підвищити тариф на тепло для населення на 72%. (http://tsn.ua/groshi/z-kvitnya-teplo-dlya-naselennya-podorozhchaye-azh-na-72-413055.html).

Крім того, за інформацією Міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина, в Україну повернуть норму, коли плату за теплопостачання в оселях, що надається в опалювальний сезон, розіб’ють на всі 12 місяців року. (http://tsn.ua/groshi/ukrayinciv-zmusyat-platiti-za-teplopostachannya-navit-vlitku-413535.html).

Враховуючи занепокоєння громадян анонсованим підвищенням тарифів на житлово-комунальні послуги, громадська організація «Публічний аудит» вирішила дослідити обґрунтованість та доцільність такого подорожчання.

За даними Державної служби статистики, в Україні налічується 19,4 млн квартир. Із них – 37% двокімнатних, 32,8% трикімнатних, 19,3% однокімнатних та 10,9% квартир із чотирма і більше кімнатами. Централізованим опаленням обладнано близько 65 % житлового фонду. (http://www.ukrstat.gov.ua/)

gkh-1

Наразі в Україні діє подвійна система нарахувань за теплопостачання. Так, споживачі енергоресурсів платять або за фактично спожиті гігакалорії при обладнанні житлових будинків та/або квартир приладами обліку теплової енергії, або за нормовану кількість теплової енергії відповідно до загальної площі приміщення (в разі відсутності лічильників).

Тариф на централізоване постачання гарячої води диференціюється залежно від наявності (відсутності) рушникосушників, підключених до систем гарячого водопостачання.

Діючі тарифи затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг далі – НКРЕКП) від 17.10.2014 № 146 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб’єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг» (зі змінами від 28.11.2014 № 710 та від 18.12.2014  № 822).

Відповідно до зазначеної постанови, НКРЕКП для ПАТ «Київенерго» з 21.11.2014 затверджено такі тарифи:

gkh-2

На прикладі ПАТ «Київенерго» структура тарифу виглядає таким чином.

gkh-3

Формує тариф на централізоване опалення ПАТ «Київенерго» за таким алгоритмом.

gkh-4

Тарифи на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води для населення встановлюються НКРЕКП для кожного надавача послуг окремо.

Так, приміром, для Кузнецовського міського комунального підприємства встановлено тарифи:

на централізоване опалення:

  • для абонентів житлових будинків із будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії – 94,24 грн/Гкал (із ПДВ);
  • для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії — 2,65 грн/м2за місяць протягом опалювального періоду (з ПДВ);

на централізованого постачання гарячої води:

  • за умови підключення рушникосушників до систем гарячого водопостачання — 12,52 грн/м3(з ПДВ);
  • за відсутності рушникосушників – 11,97 грн/м3 (із ПДВ).

gkh-5

Для Комунального підприємства «Теплові мережі Харківського району Харківської районної державної адміністрації»:

з централізованого опалення:

  • для абонентів житлових будинків із будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії – 606,97 грн/Гкал (з ПДВ);
  • для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії – 17,47 грн за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з ПДВ).

gkh-6

Як помітно з наведених даних, тарифи на теплову енергію різних підприємств-виробників мають суттєві розбіжності. Так, вартість послуг Кузнецовського міського комунального підприємства в 6,5 разів нижча за аналогічні послуги КП «Теплові мережі Харківського району Харківської районної державної адміністрації» та в 4 рази нижча за послуги ПАТ «Київенерго».

gkh-7

За інформацією екс-міністра ЖКГ Олексія Кучеренка, ціна послуг в областях відрізняється з трьох причин:

  • тип і ефективність обладнання (у нових котлів вищий ККД);
  • протяжність і стан тепломереж (від цього залежить величина втрат);
  • корупція – «Не виключаю, що при затвердженні тарифів в Нацкомуслуг деяким регіонам вдалося узгодити завищені розцінки. Тому громадянам потрібно звертатися до місцевих органів влади і вимагати аудиту та перерахунку. Наприклад, у Запоріжжі, завдяки активності людей, тепло і вода вже подешевшали». http://ukr.segodnya.ua/economics/enews/karta-tarifov-zhkh-v-ukraine-gde-dorozhe-560310.html)

Разом з тим відповідно до пункту 5 статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зі змінами, державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на принципі забезпечення рівних можливостей доступу до отримання мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану, віку, місцеперебування та форми власності юридичних осіб тощо.

Яким чином можлива реалізація цього базового принципу отримання житлово-комунальних послуг, якщо їх вартість у різних регіонах відрізняється в декілька разів? Запитання риторичне.

Натомість можновладці не дуже цим переймаються – більш актуальною для них є проблема забезпечення прибутку для приватизованих підприємств теплокомуненерго за рахунок збільшення тарифів.

Крім того, норми Постанови КМУ «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» від 01.06.2011 № 869 (зі змінами) не стимулюють підвищення енергоефективності підприємств-монополістів, оскільки в ці норми закладено принцип індивідуального ціноутворення (витрати підприємства + прибуток).

Натомість ефективним стимулом модернізації підприємств-монополістів, зменшення витрат енергоресурсів та підвищення їх енергоефективності, було б встановлення не індивідуального тарифу для кожного підприємства, виходячи з його витрат та планових прибутків, а граничного.

Граничний тариф спонукав би власника для отримання прибутку інвестувати в модернізацію свого підприємства, зменшувати витрати та підвищувати енергоефективність або не робити цього та працювати в ”0”.

За умови існування конкурентного ринку, споживач мав би можливість сам обирати постачальника теплової енергії, що стимулювало б модернізацію підприємств та зниження тарифів. За відсутності конкуренції ці «стимули» має створювати держава.

Дотримання встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо кількості та якості житлово-комунальних послуг.

Ще одним базовим принципом державної політики у сфері житлово-комунальних послуг є дотримання встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо кількості та якості житлово-комунальних послуг.

gkh-9Безумовно, найкращим контролером якості та кількості отриманої теплової енергії є квартирний та/або будинковий прилад обліку теплової енергії, але враховуючи, що індивідуальний облік тепла відсутній у близько 95 % наявного житлового фонду, вирішено розглянути дотримання цього базового принципу державної політики за існуючих умов.

Як уже зазначалося в попередньому розділі, в разі відсутності лічильників діє система нарахувань за теплопостачання за нормовану кількість теплової енергії відповідно до загальної площі приміщення (м2).

Слід звернути увагу, що при визначенні тарифу на опалення враховується лише площа (м2), при цьому до уваги не береться об’єм приміщення (м3), хоча витрати теплової енергії безпосередньо залежать саме від об’єму.

*На фото квартира Київського міського Голови Віталія Кличка

Наявна система розрахунку створює нерівні умови для власників квартир. Мешканці квартир заввишки 4,8 м та 2,4 м платять однаково, хоча витрачають зовсім різну кількість теплової енергії.

Власники менш комфортного житла дотують власників більш комфортного.

Проаналізуємо ще одну «пляму» в чинних нормативних документах – збільшення тарифу за централізоване постачання гарячої води за умови підключення рушникосушника до систем гарячого водопостачання при одночасній оплаті за опалення санвузлу.

За чинними тарифами, в разі підключення рушникосушника до систем гарячого водопостачання вартість 1 м3 гарячої води підвищується з 23,43 грн до 25,06 грн (на прикладі ПАТ «Київенерго»).

Рушникосушник – це не кран, він не постачає воду до помешкання, а виконує функцію опалення санвузлу (увесь рік), тобто постачає теплову енергію.

Разом з тим площа санвузлу, за опалення якої вже фактично сплачено у складі збільшеного тарифу гарячої води, включається до загальної опалювальної площі квартири при розрахунку вартості централізованого опалення, що призводить до подвійної оплати.

Порахуємо орієнтовну суму переплат населення внаслідок «неуважності нормотворців» (з розрахунку площі санвузла – 3 м2).

gkh-10

Опалювана площа квартири (будинку садибного типу) – загальна площа квартири, а також будинку садибного типу без врахування площі лоджій, балконів, терас – «Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (зі змінами).

Якщо згадати історію тарифів ЖКГ, то за часів СРСР опалення оплачувалося, виходячи з житлової площі квартири.

Проте в 1992 році Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.92 № 193 тарифи на теплопостачання житлової площі квартир були поширені на їх загальну площу.

Внаслідок цього витрати населення збільшилися на 20-30%.

На сьогодні досі чинним є Указ Президента України Леоніда Кравчука від 24.04.1992 № 276, який скасовував зміну бази нарахування плати за опалення з житлової площі квартири до загальної, оскільки така зміна суперечила статті 66 Житлового Кодексу.

ghk-11

Проте згодом були внесені зміни до статті 66 Житлового Кодексу і все стало на свої місця: надходження підприємств теплокомуненерго підвищилися на 20–30 % без будь-яких інвестицій, модернізацій або покращення якості послуг, а населення й по сьогоднішні сплачує ці 20–30 %.

Розглянемо ще один приклад «досконалості» стандартів та нормативів надання житлово-комунальних послуг населенню – норми витрат теплової енергії.

Відповідно до роз’яснень Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 27.01.15 (http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=244981026&cat_id=35086) та роз’яснень Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.10.14, норми витрат теплової енергії на опалення житлових будівель, встановлюються органами місцевого самоврядування відповідно до «Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько–побутові потреби в Україні» КТМ 204 України  244-94. http://www.minregion.gov.ua/news/minregion-rozyasnyue-schodo-zastosuvannya-norm-postanovi-pro-vstanovlennya-derzhavnih-socialnih-standartiv-u-sferi-zhitlovo-komu-910675/

Так наприклад, для ПАТ «Київенерго» тариф за опалення 9,20 грн./м2, розраховано виходячи з норми витрат теплової енергії 0,147 Гкал/м2 (КТМ 204 України 244-94, сторінка 89) та відповідає встановленій вартості 1Гкал –374,6 грн.

1Гкал = 374,60 грн.
0,0245Гкал = 9,20 грн.
0,0245Гкал * 6 місяців (опалювальний період) = 0,147Гкал (КТМ 204 України 244-94)

Слід зазначити, що норми «КТМ 204 України 244-94» затверджувались Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993 року та розроблялись на підставі норм та рекомендацій 1979-1987 років:

gkh-12

Наприклад Державними будівельними нормами України ДБН-в.2.6-31:2006, що були офіційно видані Міністерством будівництва, архітектури та  житлово-комунального господарства України у 2006 році, встановлено вдвічі нижчі тепловитрати багатоповерхових будинків, ніж нормами «КТМ 204 України 244-94», які зараз застосовуються при визначенні тарифів.

Призначення будинку / кількість поверхів Значення (max), кВт∙год/м2,  для температурної зони
I II III IV
Житлові будинки та готелі /
від 4 до 5 89 77 65 53
від 6 до 7 83 72 61 50
від 8 до 9 79 69 58 48
від 10 до 11 75 65 55 45
12 і більше 73 63 54 44

*(100 кВт = 0,086 Гкал)

За ДБН 2006 року, максимальний показник тепловитрат багатоповерхових житлових будинків складає 89 Квт/м2, що в перерахунку відповідає 0,0765 Гкал/м2.

При цьому для Києва застосовується вдвічі вища норма з «КТМ 204 України 244-94» – 0,147 Гкал/м2, а в деяких містах та областях України ще вища.

Державні будівельні норми України ДБН-в.2.6-31:2006 затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 09.09. 2006 № 301 та набрали чинності з 01.04.2007.

Вимоги ДБН-в.2.6-31:2006 є обов’язковими для юридичних і фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої належності.

Положення ДБН-в.2.6-31:2006 мають використовуватися при проектуванні будинків і споруд, що опалюються, при новому будівництві, реконструкції й капітальному ремонті, при складанні енергетичного паспорта, визначенні витрат паливно-енергетичних ресурсів для опалення будинків.

Застосування застарілих норми при формуванні тарифів на опалення, створює ризик завищення обсягів споживання теплової енергії населенням та як наслідок зайвих витрат коштів громадянами.

В грошовому еквіваленті, розбіжність між нормами тепловитрат «КТМ 204 України 244-94» та ДБН-в.2.6-31:2006 складає 4,42 грн./м2 абоm48% від встановленого тарифу без лічильника (на прикладі тарифу ПАТ «Київенерго»).

Для більшої наочності «нереальності» норм тепловитрат «КТМ 204 України 244-94», що застосовуються зараз в Україні, порівняємо ці норми з нормами тепловитрат, що діють на інших територіях пострадянського простору.

КТМ 204 України 244-94:

gkh-13

Розрахуємо місячну норму тепловитрат за КТМ 204 України 244-94:

Населений пункт Річна норма тепловитрат  Гкал/м2 Місячна норма тепловитрат Гкал/м2 Опалювальний період
Брянка 0,146 0,0243 6 місяців
Київ 0,147 0,0245
Краснодон 0,154 0,0257
Боярка, Буча 0,156 0,0260
Барвінкове, Богодухів, Антрацит 0,158 0,0263
Комунарськ 0,159 0,0265
Балаклія 0,160 0,0267
Мена 0,162 0,0270
Красний Луч 0,163 0,0272
Бахмач 0,164 0,0273
Корюківка, Буринь 0,165 0,0275
Білопілля, Глухів 0,167 0,0278

Порівняємо місячні норми тепловитрат за КТМ 204 України 244-94, яка використовується в Україні для розрахунку тарифів для населення, з місячними нормами витрат теплової енергії в Якутії.

Якутія розташована в північно-східній частині Сибіру. Більше 40% території Якутії знаходиться за Північним полярним колом.

gkh-14

Клімат в Якутії, відрізняється тривалим зимовим і коротким літнім періодами. Квітень і жовтень в Якутії – зимові місяці.

За абсолютною величиною мінімальної температури (до -70 ° C) і за сумарною тривалістю періоду з негативною температурою (до 9 місяців на рік) республіка не має аналогів на Північній півкулі. Абсолютний мінімум температури практично скрізь в республіці нижче –50 градусів. Опалювальний сезон в Якутії починається в серпні і триває більше 250  днів.

gkh-15

Для порівняння: середньорічна температура повітря в Україні коливається від +11°C… +13°C на півдні до +5 °C… +7 °C на півночі.

Пересічна середня температура найхолоднішого місяця (січня) на північному сході України становить −7 °C… −8 °C.

Не дивлячись на суттєві кліматичні відмінності України та Якутії, які напряму впливають на обсяг споживання теплової енергії, місячні норми тепловитрат в Україні (КТМ 204 України 244-94) майже тотожні з нормами, що застосовуються в Якутії. Відхилення складає 5-10%.

Враховуючи, що обсяг тепловитрат окрім кліматичних умов, залежить також від стану житлового будинку та року його будівництва, для чистоти експерименту зробимо ще одне порівняння.

Місто Іжевськ – столиця Удмуртської Республіки.

Кліматичні умови майже тотожні з українськими: найтеплішим місяцем є липень – його середня температура за становить +19°C Самий холодний місяць – січень, його середня температура становить -12.4°C.

gkh-16

Порівняємо наведені місячні норми споживання теплової енергії з діючими в Україні:

норми тепловитрат встановлені для Києва вищі на 29%, а для Білопілля та Глухіва Сумської області вищі на 46% за максимальні норми в Іжевську, що застосовуються для 3-4 поверхових будівель 1928-1965 років забудови;

в порівнянні з середніми нормами Іжевська (0,016 Гкал/м2), норми тепловитрат для Киян вищі на 53%,  для мешканців Білопілля та Глухіва Сумської області вищі на 74%;

відхилення від мінімальної норми тепловитрат (0,008Гкал/м2), що застосовується в Іжевську для будинків 2000-2008 років забудови, для Києва складає +206%, для Білопілля та Глухіва Сумської області +247%.

Для того щоб впевнитись, що житлові будинки Іжевську за технічним станом не кращі за українські, далі наведено кілька прикладів з Яндекс-карти.

Вулиця 10-річчя Жовтня, 23 (Іжевськ) 5-ти поверхова будівля 1993 року, місячна норма тепловитрат – 0,016 Гкал/м2:

gkh-17

Вулиця 10-річчя Жовтня, 20 (Іжевськ) 9-ти поверхова будівля 1973 року, місячна норма тепловитрат – 0,016 Гкал/м2:

gkh-18

Наведені факти є поясненням для громадян, які дивуються – чому після встановлення теплолічильника, при такому ж споживанні тепла, як і раніш, витрати на опалення скорочуються на 30-50 відсотків. Вся справа в нормах.

Крім того тариф – 9,20 грн. є єдиним для всіх Киян, які не мають будинкових або індивідуальних приладів обліку споживання тепла. Така ж практика застосовується у всіх областях України.

При цьому, слід звернути увагу, що витрати теплової енергії в різних будинках відрізняються та залежать від наступних факторів:

gkh-19

gkh-20Наприклад: утеплення фасадів будинку та встановлення металопластикових вікон скорочує витрати теплової енергії до 30 відсотків.

При цьому, проведення громадянами за власний рахунок енергозберігаючих заходів, ніяким чином не впливає на суми у квитанціях та тарифну політику постачальників тепла. Що в свою чергу не стимулює населення зберігати тепло.

І хоча за інформацією міністра ЖКГ Геннадія Зубко,  Уряд планує частково відшкодовувати громадянам кошти, витрачені на утеплення будинків, розмір компенсації буде складати лише 30-40 відсотків та на вартість опалення це не вплине. (http://glavcom.ua/news/277630.html)

Всі перелічені «прогалини» у нормативних документах та порядку формування тарифів ЖКГ, а також їх наслідки у вигляді зайвих витрат з боку населення, можливо усунути під час проведення реформи ЖКГ.

У контексті анонсованої реформи ЖКГ, слід звернути увагу на існуючий Європейський  досвід у сфері житлово-комунального господарства,  зокрема, щодо присвоєння кожному будинку класу енергоефективності, в залежності від обсягів споживання теплової енергії. Далі тариф формується в залежності від встановленого класу.

Крім того, враховуючи щорічні мільярдні переплати з боку населення, внаслідок недосконалої тарифної та нормативної політики, з метою негайного усунення причин таких переплат, варто було б зобов’язати надавачів послуг, встановити будинкові прилади обліку теплової енергії, за власний рахунок.

Енергоефективність

За повідомленням прес-служба Віце-Прем’єр-Міністра Геннадія Зубко від 12.02.2015 тема енергоефективності має бути серед ключових на міжнародній конференції з підтримки реформ в Україні, яка запланована на квітень місяць. (http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=247947798&cat_id=244276429)

За результатами досліджень проекту «Ukrainian Energy Index», невисока ефективність сектора ЖКГ (62% від рівня ЄС) пояснюється відсутністю приладів обліку споживання енергоресурсів, недоліками тарифної політики і відсутністю реальних кроків з його реформування протягом останніх 20 років. (http://www.energy-index.com.ua/uk/)

Рейтинг енергоефективності областей України, потенціал її підвищення до рівня ЄС та можливої щорічної економії:

gkh-21

gkh-22

gkh-23

Як видно з наведених даних, Україна має величезний потенціал для підвищення енергоефективності до рівня країн ЄС, реалізація якого спроможна забезпечите енергетичну незалежність України.

Загальний економічний ефект від підвищення енергоефективності в Україні до рівня ЄС, складає понад 11 мільярдів Євро щорічно.

Потенціал енергозбереження житлового сектора України оцінюється у  € 4 млрд або 11,4 млрд м3 природного газу.

Деякі аспекти законодавчого регулювання організації співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).

Кабінетом Міністрів України внесений на розгляд Верховної Ради України, проект Закону України «Про особливості здійснення права  власності у багатоквартирному будинку» (реєстр. № 1565 від 22.12.2014).

У законопроекті пропонується визначити особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку.  Врегулювати правові, організаційні та економічні відносини, пов‘язані з реалізацією прав та виконанням обов‘язків співвласників.

Вказаним законопроектом, зокрема передбачено порядок проведення загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків.

gkh-24

На думку законодавців ініціативній групі мешканців, яка бажає провести загальні збори у своєму будинку, не достатньо розмістити у загальнодоступному місці при вході до кожного під’їзду оголошення, про проведення таких зборів.

Для цього, відповідно до законопроекту необхідно за 10 днів до проведення зборів, особисто кожному мешканцю, вручити під розписку повідомлення про їх проведення. Або відправити кожному мешканцю поштове повідомлення рекомендованим листом.

Слід звернути увагу, що до проведення зборів та створення ОСББ, в будинку відсутні будь які спільні грошові фонди та штатні посади. Тобто ініціатор проведення зборів, повинен реалізувати запропоновані законотворцями заходи за власний рахунок та у свій вільний час, що значно скоротить кількість ініціативних мешканців.

gkh-25

gkh-26

Як видно з наведених норм законопроекту, прийняття рішень співвласниками багатоквартирних будинків потребує 75 відсотків голосів, в разі не набрання яких, ініціативна група, за власний рахунок та у свій вільний час, має проводити письмове опитування.

Для порівняння, навіть при обранні Президента України законодавство вимагає значно менший відсоток голосів, Закон України «Про вибори Президента України» (зі змінами):

gkh-27

Крім того, законодавець вважає що розміщення повідомлення про прийняте загальними зборами рішення, у загальнодоступному місці при вході до кожного під’їзду багатоквартирного будинку замало.

gkh-28

Таким чином, ініціатор проведення загальних зборів, діючи відповідно до законопроекту, за свою ініціативу отримає 3000 – 9000 грн. витрат з власної кишені та витрати власного часу в 20 – 30 днів для проведення всіх передбачених законопроектом процедур.

Запропонований законопроектом порядок проведення загальних зборів, прийняття та оформлення прийнятих рішень фактично дублює діючі норми Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», жодним чином не спрощує їх та не стимулює процес об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. Разом з цим, прикінцевими положеннями проекту Закону України «Про особливості здійснення права  власності у багатоквартирному будинку» громадянам відводиться річний термін для створення об’єднань співвласників, після закінчення якого, управитель призначається виконавчим органом відповідної місцевої ради.

gkh-29

Враховуючи, що створенням об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, мають займатись звичайні громадяни, які не завжди мають відповідну юридичну освіту та досвід оформлення документації, першочергові процедури створення ОСББ мають бути максимально простими, зрозумілими та не повинні потребувати спеціальних знань, навичок та фінансових витрат.

Як це виглядає на практиці:

Не потребує додаткових знань, навичок та фінансових витрат: ініціативна група мешканців будинку, для проведення загальних зборів, розміщує оголошення при вході до кожного під’їзду та/або робити обхід квартир з усним повідомленням про місце та час їх проведення.

Потребує додаткових знань, навичок та фінансових витрат (чим обмежує реалізацію прав громадян на створення ОСББ):

  • поштове відправлення рекомендованим листом, повідомлення про місце та час проведення загальних зборів (близько 10,0 грн. кожне відправлення);
  • поштове відправлення рекомендованим листом, повідомлення про прийняте загальними зборами рішення (близько 10,0 грн. кожне відправлення);
  • складання, друк, копіювання повідомлень про проведення зборів, рішень за результатами їх проведення, протоколів та інших документів  (орієнтовно 10,0 грн. на кожного мешканця будинку).

Якщо будинок на 100 квартир, ініціативна група має витратити щонайменше 3000 грн. на проведення загальних зборів, оформлення їх результатів та повідомлення мешканців про прийняті рішення.

А якщо квартир у будинку 300, це 9000 грн. з кишень ініціативної групи.

А якщо 75 відсотків голосів не набрано з перших зборів, других, третіх, – витрати відповідно множаться х2, х3 і так далі.

І це тільки фінансові витрати, не враховуючи витрат часу та нервів.

Навряд чи буде багато ініціаторів, охочих одночасно витратити десяток зайвих тисяч гривень та власний час, – на що й розраховують законодавці.

Населення схвильоване, доходи зменшуються, витрати збільшуються, кожен зайнятий власними проблемами, яке там створення ОСББ, тим паче ще й займатись оформленням кіпи документів та нести фінансові витрати.

А через рік, згідно з законопроектом, прийде управитель, призначений виконавчим органом відповідної місцевої ради, і буде тим самим бездонним ЖЕКом, але не комунальним – а приватним.

Крім того, поза увагою законотворців залишилась процедура зняття, призначеного виконавчим органом відповідної місцевої ради, управителя, яка нажаль не знайшла свого відображення в законопроекті № 1565.

Висновки:

  1. Тарифи на теплову енергію різних підприємств – виробників мають суттєві розбіжності. Так, вартість послуг Кузнецовського міського комунального підприємства в 6,5 раз нижча за аналогічні послуги Комунального підприємства «Теплові мережі Харківського району Харківської районної державної адміністрації» та в 4 рази нижча за послуги ПАТ «Київенерго».
  2. Внаслідок розбіжності (в окремих випадках в кілька разів) в тарифах на теплову енергію для різних областей України, не реалізується базовий принцип державної політики у сфері житлово-комунальних послуг (визначений Законом України «Про житлово-комунальні послуги») –  забезпечення рівних можливостей доступу до отримання мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану, місцеперебування.
  3. Норми Постанови КМУ «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» від 01.06.2011 № 869 (зі змінами) не стимулюють підвищення енергоефективності підприємств-монополістів, оскільки в ці норми закладено принцип індивідуального ціноутворення (витрати підприємства + прибуток).
  4. Ефективним стимулом модернізації підприємств-монополістів, зменшення витрат енергоресурсів та підвищення їх енергоефективності, було б встановлення не індивідуального тарифу для кожного підприємства, виходячи з його витрат та планових прибутків, а граничного, який спонукав би власника, для отримання прибутку, інвестувати в модернізацію свого підприємства, зменшувати витрати та підвищувати енергоефективність, або не робити цього та працювати в ”0”.
  5. При визначенні тарифу на опалення враховується лише площа (м2), при цьому не враховується об’єм приміщення3), чим створюються не рівні умови для власників квартир. Мешканці квартир заввишки 4,8 та 2,4 метрів платять однаково, при цьому використовуючи різну кількість теплової енергії, внаслідок чого власники менш комфортного житла дотують власників більш комфортного.
  6. Практика застосування збільшеного тарифу за централізоване постачання гарячої води за умови підключення рушникосушника до систем гарячого водопостачання, при одночасній оплаті за опалення санвузлу призводить до подвійної оплати. Загальна сума річних переплат може сягати більше 2 мільярдів гривень.
  7. Законодавча зміна бази нарахування плати за опалення, з житлової площі квартири до загальної, а також зміна визначення «опалювальна площа», дозволила підприємствам теплокомуненерго збільшити доходи на 20-30 відсотків, без будь-яких інвестицій, модернізацій або покращення якості послуг для населення.
  8. Застосування застарілих норми при формуванні тарифів на опалення, створює ризик завищення обсягів споживання теплової енергії населенням та як наслідок зайвих витрат коштів громадянами.
  9. В грошовому еквіваленті, розбіжність між нормами тепловитрат «КТМ204 України 244-94» та ДБН-в.2.6-31:2006 складає 4,42 грн./м2 або              48% від встановленого тарифу без лічильника (на прикладі тарифу                     ПАТ «Київенерго»).
  10. Не дивлячись на суттєві кліматичні відмінності України та Якутії, які напряму впливають на обсяг споживання теплової енергії, місячні норми тепловитрат в Україні (КТМ204 України 244-94) майже тотожні з нормами, що застосовуються в Якутії. Відхилення складає 5-10%.
  11. Місячні норми тепловитрат встановлені для Києва вищі на 29%, а для Білопілля та Глухіва Сумської області вищі на 46% за максимальні норми в Іжевську, що застосовуються для 3-4 поверхових будівель 1928-1965 років забудови.
  12. В порівнянні з середніми нормами Іжевська (0,016 Гкал/м2), норми тепловитрат для Киян вищі на 53%, для мешканців Білопілля та Глухіва Сумської області вищі на 74%.
  13. Відхилення від мінімальної норми тепловитрат (0,008Гкал/м2), що застосовується в Іжевську для будинків 2000-2008 років забудови, для Києва складає +206%, для Білопілля та Глухіва Сумської області +247%.
  14. Витрати теплової енергії в різних будинках відрізняються та залежать від його віку, стану, проекту, кількості поверхів та наявності енергозберігаючих заходів. Система діючих тарифів на опалення не враховує відмінності тепловитрат будинків.
  15. Україна має величезний потенціал для підвищення енергоефективності до рівня країн ЄС, реалізація якого спроможна забезпечите енергетичну незалежність України. Загальний економічний ефект від підвищення енергоефективності в Україні до рівня ЄС, складає понад 11 мільярдів Євро щорічно. Потенціал енергозбереження житлового сектора України оцінюється у  € 4 млрд або 11,4 млрд м3 природного газу.
  16. Прийняття рішень співвласниками багатоквартирних будинків потребує 75 відсотків голосів, хоча навіть при обранні Президента України законодавство вимагає значно менший відсоток голосів.
  17. Запропонований законопроектом № 1565 порядок проведення загальних зборів, прийняття та оформлення прийнятих рішень співвласниками багатоквартирних будинків фактично дублює діючі норми Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», жодним чином не спрощує їх та не стимулює процес об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Пропозиції:

  1. Розглянути можливість встановлення не індивідуального тарифу для кожного підприємства, виходячи з його витрат та планових прибутків, а граничного, який спонукав би власника, для отримання прибутку, інвестувати в модернізацію свого підприємства, зменшувати витрати та підвищувати енергоефективність, або не робити цього та працювати в ”0”.
  2. Забезпечити врахування об’єму приміщення (м3) або висоти стель при визначенні тарифів на опалення без лічильника.
  3. З метою уникнення подвійної оплати за опалення санвузлу, скасувати збільшення тарифу за централізоване постачання гарячої води за умови підключення рушникосушника до систем гарячого водопостачання, або не враховувати санвузол в опалювальну площу.
  4. Переглянути норми споживання теплової енергії, що використовуються при формуванні тарифів, в тому числі:
  • перейти від застосування норм «КТМ 204 України 244-94» до норм ДБН-в.2.6-31:2006 (зі змінами);
  • забезпечити присвоєння кожному будинку класу енергоефективності.
  1. Переглянути встановлені тарифи без лічильника за нормами тепловитрат ДБН-в.2.6-31:2006 (зі змінами).
  2. Розглянути можливість встановлення тарифів за опалення в залежності від класу енергоефективності будинку.
  3. Враховуючи щорічні мільярдні переплати з боку населення, внаслідок недосконалої тарифної та нормативної політики, з метою негайного усунення причин таких переплат, забезпечити на законодавчому рівні обов’язкове встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії, за рахунок надавачів послуг.
  4. Враховуючи, що створенням об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, мають займатись звичайні громадяни, які не завжди мають відповідну юридичну освіту та досвід оформлення документації, під час доопрацювання законопроекту № 1565, максимально спростити першочергові процедури створення ОСББ, які мають бути простими, зрозумілими та не повинні потребувати спеціальних знань, навичок та фінансових витрат.
  5. Під час доопрацювання законопроекту № 1565 передбачити процедуру зняття, призначеного виконавчим органом відповідної місцевої ради, управителя, простою більшістю голосів співвласників будинку.

 

Громадська організація

“Публічний аудит”